28 січня 2022 року Справа № 160/7367/21
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Дєєв М.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення,-
07.05.2021 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12031500021640 від 31.03.2021 року про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України № НОМЕР_1 терміном дії до 23.01.2023 року, громадянці Грузії ОСОБА_2 .
На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято рішення, яким скасовано посвідку на тимчасове проживання на підставі підпункту 6-1 пункту 63 Порядку оформлення, видачі, обміну, скасування, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсною та знищення посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2018 року №322. Наголосив, що відповідачем у змісті свого рішення не визначено точної підстави для прийняття рішення про скасування посвідки, що унеможливлює позивачу встановити обґрунтовані обставини прийняття такого рішення.
Разом із адміністративним позовом до суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12031500021640 від 31.03.2021 року про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України № НОМЕР_1 терміном дії до 23.01.2023 року, громадянці Грузії ОСОБА_2 до вирішення справи по суті.
07.05.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовлено.
12.05.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін та встановлено строки вчинення процесуальних дій до 11.06.2021 року.
16.06.2021 року засобами електронного зв'язку та 17.06.2021 року засобами поштового зв'язку, від відповідача надійшли ідентичні відзиви на позов, в яких останній просить відмовити у задоволенні позову, оскільки оскаржуване рішення правомірно прийнято на підставі листа Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 25.03.2021 року, яким проінформовано відповідача про скасування діючого дозволу на працевлаштування на підставі пп.4 п.2 ст.4210 Закону України «Про зайнятість населення», а саме, виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, яка не могла бути виявлена під час розгляду заяви. Також, зазначає відповідач, 29.03.2021 року від Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області надійшло подання про скасування дозволу на імміграцію громадянці Грузії ОСОБА_3 згідно вимог статті 12 Закону України «Про імміграцію», відповідно до якого за результатами спільної перевірки Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області, Головного управління Державної податкової служби та Дніпропетровського обласного центру зайнятості - Товариства з обмеженою відповідальністю «Традицї Грузії», директором якого є громадянка Грузії ОСОБА_2 , встановлено що фактично вказане підприємство не здійснює будь-якої підприємницької діяльності з 2019 року та не надавало податкові звітності й не сплачувало відповідні податки.
12.07.2021 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду зупинено провадження у адміністративній справі 160/7367/21 до набрання законної сили рішенням у справі №160/8997/21.
12.01.2022 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду поновлено провадження у справі №160/7367/21 з 12.01.2022 року, продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін та встановлено строк вчинення процесуальних дій до 24.01.2022 року.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини.
ТОВ «Традиції Грузії» є юридичною особою, місцезнаходженням якої є м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 42-р, приміщення 92, що підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
23.01.2020 року Товариству з обмеженою відповідальністю ТОВ «Традиції Грузії» надано дозвіл Серії АА № 014918 на застосування праці громадянки Грузії ОСОБА_1 .
На підставі виданого дозволу на працю відповідно до п.14 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» (працевлаштування) видано посвідку на тимчасове проживання в Україні № НОМЕР_1 громадянці Грузії ОСОБА_3
31.01.2020 року рішенням єдиного учасника № 31/01/2020 року звільнено з посади директора ОСОБА_4 з 31.01.2020 року та призначено нового директора - ОСОБА_5 з 01.02.2020 року. Вказане рішення засвідчено приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу.
01.02.2020 року наказом ТОВ «Традиції Грузії» № 2 «Про призначення на посаду директора», призначено на посаду директора ОСОБА_5 з 01.02.2020 року.
31.03.2021 року рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12031500021640 скасовано посвідку на тимчасове проживання на території України № НОМЕР_1 терміном дії до 23.01.2023 року, громадянці Грузії ОСОБА_2
Вважаючи вказане рішення протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом статті 26 Конституції України, іноземці та особи без громадянства, які знаходяться в Україні на законних підставах користуються тими ж правами та свободами, а також несуть такі ж самі обов'язки, що і громадяни України.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року №3773-VI (далі - Закон №3773) іноземець - це особа, яка не перебуває у громадянстві України і є громадянином (підданим) іншої держави або держав.
За змістом частини п'ятнадцятої статті 4 Закону №3773 іноземці та особи без громадянства, які в'їхали в Україну на інших законних підставах, вважаються такими, які тимчасово перебувають на території України на законних підставах на період наданого візою дозволу на в'їзд або на період, встановлений законодавством чи міжнародним договором України.
При цьому документами, що засвідчують законність перебування іноземця, особи без громадянства на території України, можуть бути посвідка на постійне проживання та посвідка на тимчасове проживання.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 5-1 Закону №3773 строк дії посвідки на тимчасове проживання для відповідних категорій іноземців та осіб без громадянства становить у випадку, визначеному частиною четвертою статті 4 цього Закону, - строк дії дозволу на застосування праці іноземців та осіб без громадянства.
Так судом встановлено, що 12.02.2020 року позивачу було видано посвідку № НОМЕР_1 на тимчасове проживання на території України, строк дії якої закінчується 23.01.2023 року.
Механізм оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання (далі - посвідки) іноземцям та особам без громадянства, які іммігрували в Україну на постійне проживання або прибули в Україну на тимчасове проживання передбачено Порядком оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 322 від 25 квітня 2018 року (далі - Порядок № 322).
Відповідно до підпункту 61 пункту 63 Порядку №322 посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі якщо з'ясується, що в іноземця або особи без громадянства припинилися підстави для перебування на території України, або якщо після оформлення посвідки з'ясується, що юридичний факт підтверджений/засвідчений відповідним документом, зазначеним у частинах четвертій - сімнадцятій статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», який подавався іноземцем або особою без громадянства для оформлення посвідки, визнано недійсним, скасованим, нікчемним або таким, що не відбувся.
Судом встановлено, що тимчасова посвідка позивача скасована рішенням Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12031500021640 від 31.03.2021 року саме на підставі підпункту 6-1 пункту 63 Порядку № 322.
Підставою для прийняття вказаного рішення №12031500021640 стало отримання відповідачем наказу Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 67 від 25.03.2021 року.
Зазначеним наказом № 67 скасовано громадянці Грузії ОСОБА_1 діючий дозвіл на працевлаштування №4487 від 23.01.2020 року виданого ТОВ «Традиції Грузії», на підставі пп.4 п.2 ст.4210 Закону України «Про зайнятість населення», а саме, виявлення недостовірності даних у поданих роботодавцем документах, яка не могла бути виявлена під час розгляду заяви, тобто документу, зазначеного у частині четвертій статті 5 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
При цьому, постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 14.12.2021 року у справі № 160/8997/21 встановлено, що підставою для прийняття рішення про скасування дозволу на застосування праці громадянки Грузії ОСОБА_1 , яке оформлено наказом від 25.03.2021 року № 67 став лист Управління Служби безпеки України у Дніпропетровській області «щодо перевірки ТОВ «Традиції Грузії» вихідний № 55/2-2809 від 22.03.2021 року, в якому було зазначено, що в ході проведеної перевірки діяльності ТОВ «Грузинські Традиції» було з'ясовано, що фактично вказане підприємство будь-якої підприємницької діяльності не здійснює, а тому потреби в застосуванні праці іноземних громадян не має, у зв'язку із чим просило вжити заходів згідно чинного законодавства України та скасувати наданий дозвіл на застосування праці ТОВ «Традиції Грузії».
Також, вказаною постановою:
- визнано протиправним та скасовано наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 67 від 25.03.2021 року в частині скасування дозволу № 4487 на застосування праці громадянки Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- зобов'язано Дніпропетровський обласний центр зайнятості повідомити Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області про скасування наказу № 67 від 25.03.2021 року в частині скасування дозволу № 4487 на застосування праці громадянки Грузії ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи, що наказ Дніпропетровського обласного центру зайнятості № 67 від 25.03.2021 року, який став підставою для винесення оскаржуваного у даній справі рішення - скасовано, суд дійшов до висновку про задоволення позову.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч.1 ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем при зверненні до суду понесені судові витрати, пов'язані зі сплатою судового збору за подання адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн., що документально підтверджується квитанцією №0.0.2114916386.1 від 07.05.2021 року.
Враховуючи, що адміністративний позов задоволено повністю, сплачений позивачем судовий збір за подачу адміністративного позову до суду в розмірі 908,00 грн. підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (49000, м.Дніпро, вул.В.Липинського, 7, код ЄДРПОУ 37806243) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області №12031500021640 від 31.03.2021 року про скасування посвідки на тимчасове проживання на території України № НОМЕР_1 терміном дії до 23.01.2023 року, громадянці Грузії ОСОБА_2 .
Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судові витрати у розмірі 908,00 грн. (дев'ятсот вісім гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37806243).
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв