"07" лютого 2022 р.м. Одеса Справа № 916/2714/21
Господарський суд Одеської області у складі:
судді В.С. Петрова
при секретарі судового засідання Г.С.Граматик
за участю представників:
від позивача - не з'явився,
від відповідача - Щенсна І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 128676,72 грн., -
Фізична особа-підприємець Чорновус Володимир Омелянович звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" про стягнення заборгованості в загальній сумі 128676,72 грн., у т.ч. основного боргу - 99788,23 грн., 3% річних - 8751,27 грн., інфляційних втрат - 20137,22 грн. В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на наступне.
07 червня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Чорновусом Володимиром Омеляновичем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" укладено угоду підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4, за умовами якої замовник доручає, а підрядник (проектувальник) приймає на себе розроблення та виконання містобудівного розрахунку, проекту відповідно до стандарту підприємства.
Як вказує позивач, договірна ціна на виконання робіт, визначених у п. 1.1 даної угоди, складає 149788,23 грн. та термін дії угоди визначено до кінця 2018 року.
Остаточний розрахунок за виконану роботу проводиться не пізніше 7 робочих днів після підписання акту передачі-приймання (п. 2.5 угоди).
Так, позивач зазначає, що з метою отримання авансу (оплати за перший етап робіт), яка була достатньою на цей момент для початку виконання робіт, позивач виставив рахунок № 000-01-22 від 10.06.2018 р. на загальну суму 149788,23 грн., з яких проектні послуги - 99788,23 грн.; іжинірингові послуги (аванс) - 50000,00 грн.
Також позивач зазначає, що рахунок № 000-01-22 від 10.06.2018 р. був надісланий новою поштою 14.06.2018 р. та електронною поштою для оплати.
При цьому позивач вказує, що 50000,00 грн. відповідачем було оплачено 15.06.2018 року, що підтверджується платіжним доручення № 420 та випискою по особовому рахунку за 15 червня 2018 року.
Разом з тим позивач зазначає, що з метою отримання другої частини оплати 20 вересня 2018 р. ним відповідачу було надіслано поштою документи, а саме: лист-претензію, акти передачі-прийому робіт до угоди та ще один рахунок на залишок неоплаченої суми, які, як вказує позивач, відповідачем проігноровані, відповіді чи зауважень до цього акту і отриманих результатів виконаної роботи ТОВ "Южспецмонтаж" позивачу не надсилало, оригіналу примірника акту для підрядника теж не повернуло.
Наразі позивач зауважує, що виконання робіт відповідач замовляв для ТОВ "АТБ-маркет". Також за ствердженнями позивача, факт отримання послуг відповідачем додатково підтверджується договором № 06-06/2 на виконання проектних робіт від 06 червня 2018 року, що укладений ТОВ "Южспецмонтаж" та ТОВ "АТБ-маркет" та додатками, а відтак позивач по суті був субпідрядником, результати роботи якого були передані ТОВ "АТБ-маркет" через відповідача.
Таким чином, як вказує позивач, оскільки свій обов'язок щодо повної оплати послуг відповідач як замовник не виконав в частині оплати 99788,23 грн., при цьому строк позовної давності спливає 27 вересня 2021 року, вказане стало для позивача підставою звернення до суду за захистом своїх прав.
Так, щодо заходів досудового врегулювання спору позивач вказує, що 09.07.2021 р. ним надсилалася претензія з дублікатами актів передачі прийому робіт у 2-х примірниках, копії усіх рахунків, копія листа-претензії, однак відповідачем проігноровано, відповіді на час подання позову не отримано.
Крім того, оскільки відповідачем не виконані умови договору щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт, останнім відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України нараховані відповідачу 3% річних від простроченої суми в розмірі 8751,27 грн. та інфляційні втрати в сумі 20137,22 грн., що заявлені до стягнення.
Разом з позовною заявою позивачем було подано клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.09.2021 р. позовну заяву фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 916/2714/21, розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 04.10.2021 р.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.10.2021 р. у справі № 916/2714/21 розгляд справи відкладено на 11 жовтня 2021 р.
08.10.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі позивача за наявними матеріалами справи.
Також 08.10.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява щодо судових витрат, які позивач поніс та очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
11.10.2021 р. відповідачем подано до суду клопотання про витребування доказів, відповідно до якої відповідач просить суд витребувати від позивача оригінал угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018 р. В обгрунтовання вказаного клопотання відповідач вказує, що ним не підписувалась угода в редакції, яку надав позивач, про що свідчить відсутність підпису та печатки на угоді, наданій позивачем у якості доказів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.10.2021 р. у справі № 916/2714/21 витребувано від фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича оригінали угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018, кошторису №1 на розроблення проектної (науково-технічної) продукції, протоколу погодження договірної ціни (додаток до договору), рахунків № 000-01-22 від 10.06.2018 р. та № 000-01-23 від 10.09.2018 р., акту передачі-прийому до угоди № 04 від 07.06.2018 р., копії яких додано до позову. Крім того, вказаною ухвалою суду відкладено розгляд справи на 29.10.2021 р. о 10 год. 30 хв.
21.10.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2021 р., в якій зазначає про причини неможливості надання суду оригіналів вищезазначених документів.
Крім того, 21.10.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за участю заявника в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просить доручити або Залічничному районному суду м. Львова, або господарському суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.10.2021 р. задоволено клопотання ФОП Чорновуса Володимира Омеляновича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 916/2714/21, при цьому доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції судового засідання, яке призначене на 29 жовтня 2021 р. о 10 год. 30 хв.
29.10.2021 р. від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач не визнає позовні вимоги позивача в повному обсязі. Так, відповідач вказує, що 07.06.2018 р. між ТОВ "Южспецмонтаж" (замовник) та фізичною особою-підприємцем Чорновус Володимиром Омеляновичем (підрядник) укладено угоду підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 (оригінал угоди, як вказує відповідач, перебуває у нього та позивача).
По-перше, відповідач акцентує увагу суду, що позивачем не було виконано належним чином умови угоди підряду в узгоджений сторонами строк, у зв'язку з чим відповідач категорично не погоджується з твердженням позивача, який зазначає, що відповідач як замовник не виконав власні зобов'язання в частині оплати 99788,23 грн. За ствердженнями відповідача, на виконання вимог п. 2.2 угоди ним було сплачено авансові платежі за проектні послуги згідно рахунку № 000-01-22 від 10.06.2018 р. у розмірі 50000,00 грн. та рахунку № СА 000-01-23 від 10.09.2018 р. у розмірі 10000,00 грн., що підтверджується копіями платіжних доручень. Натомість, як вказує відповідач, позивач не виконав належним чином роботи першого етапу, порушивши строк виконання зобов'язання видачі продукції, визначений п. 2.7 угоди - 07 липня 2018 року, з огляду на що 01.10.2018 р. відповідачем було направлено лист-претензію на електронну адресу позивача, яким повідомлено, що відповідно до п. 4 угоди до нього застосовано штрафні санкції у зв'язку із порушенням позивачем терміну виконання робіт в розмірі 85079,71 грн., що включає в себе пеню відповідно до п. 4.3 угоди у розмірі 70100,89 грн. та штраф відповідно до п. 4.4 угоди в сумі 14978,82 грн. Як вказує позивач, відповідно до п. 2.1 угоди оплата за перший етап складає 149788,23 грн., однак, враховуючи суму штрафних санкцій, застосованих до позивача у зв'язку із порушенням строку виконання робіт, 85079,71 грн., кінцева сума до сплати склала 64708,52 грн. Також відповідач зазначає, що ним було повідомлено, що у зв'язку зі сплатою авансових платежів у розмірі 50000,00 грн. та 10000,00 грн. та з урахуванням застосованих штрафних санкцій заборгованість перед позивачем складає 4708,52 грн. Так, відповідач зазначає, що до листа-претензії відповідачем додано на узгодження та підписання позивача акт виконаних робіт та повідомлено останнього, що після отримання підписаного ним акту виконаних робіт йому буде сплачено впродовж 3-х банківських днів залишок у сумі 4708,52 грн., проте позивачем так і не було направлено на адресу відповідача підписаний екземпляр акту виконаних робіт.
По-друге відповідач вказує, що в обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018 р. щодо здійснення оплати за виконані роботи, як один з доказів позивач прикладає копію вищезазначеної угоди. Однак відповідач звертає увагу суду, що ним не підписувалася угода в редакції, яку надав позивач, що підтверджується відсутністю підпису та печатки на угоді, залученій позивачем у якості доказів, а тому оскільки позовні вимоги обґрунтовуються невиконанням відповідачем умов угоди саме в редакції, яка залучена позивачем у якості доказів, то на думку відповідача виникла необхідність витребувати у позивача оригінал вищезазначеної угоди, яка в свою чергу відрізняється від екземпляру угоди, що перебуває у відповідача.
Відтак відповідач приходить до висновку, що позивач всупереч вимогам ст. 530 ЦК України не виконав належним чином умови угоди підряду № 04 від 07.06.2018 р. та в узгоджений сторонами строк - 07.07.2018 р. ним не було розроблено та виконано містобудівний розрахунок, проект відповідно до стандарту підприємства "Реконструкції приміщень в будівлі (літ "А" під магазин продовольчих товарів та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою по вул. Березанській, 12 у смт. Баришівка Баришівського району Київської області", у зв'язку з чим відповідачем до позивача було застосовано штрафні санкції за порушення термінів виконання робіт у розмірі 85079,71 грн. З огляду на вищевикладене відповідач вважає, що у позивача відсутні будь-які правові підстави для стягнення заборгованості у повному обсязі у розмірі 128676,72 грн., що включає основний борг у розмірі 99788,23 грн.
Так, у судовому засіданні господарського суду 29 жовтня 2021 року по справі № 916/2714/21 було протокольно оголошено перерву до 05 листопада 2021 року о 10 год. 30 хв.
При цьому, протокольною ухвалою суду від 29.10.2021 р. у справі № 916/2714/21 задоволено клопотання позивача від 11.10.2021 р. про витребування доказів в частині витребування від відповідача оригіналів угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018, кошторису №1 на розроблення проектрої (науково-технічної) продукції, протоколу погодження договірної ціни (додаток до договору), рахунків № 000-01-22 від 10.06.2018 р. та № 000-01-23 від 10.09.2018 р., акту передачі-прийому до угоди № 04 від 07.06.2018 р.
04.11.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, оскільки позивач не отримав від відповідача копій витребуваних судом документів та в системі "Електронний суд" такі документи станом на 04.11.2021 р. не зареєстровані.
Крім того, 04.11.2021 р. від представника позивача на електронну адресу суду надійшло клопотання про розгляд справи за участю заявника в режимі відеоконференції, проведення якої заявник просить доручити або Залічничному районному суду м. Львова, або господарському суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2021 р. у справі № 916/2714/21 розгляд справи відкладено на 09 листопада 2021 р. о 16 год. 30 хв.
Також ухвалою господарського суду Одеської області від 05.11.2021 р. задоволено клопотання ФОП Чорновуса Володимира Омеляновича про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції по справі № 916/2714/21, при цьому доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції судового засідання, яке призначене на 09 листопада 2021 р. о 16 год. 30 хв.
09.11.2021 р. від представника відповідача на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про відкладення судового засідання з огляду на те, що представник відповідача адвокат Приймачук С.І. не зможе взяти участь у даному судовому засіданні у зв'язку із переломом правої ноги, на підтвердження чого надає копію огляду ортопеда-травматолога Товариства з обмеженою відповідальністю "Медея" від 08.11.2021 р.
Між тим під час судового засідання 09.11.2021 р. представник позивача звернуся до суду із усним клопотанням про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, посилаючись на те, що відповідачем так і не надано витребувані судом докази, а саме оригінали угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018, кошторису №1, протоколу погодження договірної ціни (додаток до договору), рахунків № 000-01-22 від 10.06.2018 р. та № 000-01-23 від 10.09.2018 р., акту передачі-прийому до угоди № 04 від 07.06.2018 р., а також представник позивача вказав, що між сторонами велося численне листування засобами електронного зв'язку, надання яких сприятиме справедливому вирішенню спору по суті.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.11.2021 р. постановлено справу № 916/2714/21 розглядати за правилами загального позовного провадження зі стаді відкриття провадження у справі та підготовче засідання призначено на 22 листопада 2021 р.
Наразі у судовому засіданні, призначеному на 09.11.2021 р., представник позивача просив суд наступне судове засідання у даній справі здійснювати за участю представника позивача також в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 11.11.2021 р. у справі № 916/2714/21 доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції підготовчого засідання, яке призначене на 22.11.2021 р. о 12 год. 00 хв.
22.11.2021 р. від представника позивача на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи з огляду на те, що позивач станом на 22.11.2021 р. не отримав копій витребуваних документів. Крім того, у вказаному клопотанні представник позивача просить суд повторно зобов'язати відповідача направити позивачу копії витребуваних судом документів.
В підготовчому засіданні, призначеному на 22.11.2021 р., представник відповідача зазначив, що у останнього відсутні оригінали документів, витребувані протокольною ухвалою суду від 29.10.2021 р.
Відтак, з огляду на відсутність у відповідача витребуваних судом 29.10.2021 р. оригіналів документів, суд відмовив у задоволенні клопотання представника позивача в частині повторного зобов'язання відповідача направити позивачу копії витребуваних судом документів.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2021 р. у справі № 916/2714/21 підготовче засідання відкладено на 09.12.2021 р. об 11 год. 30 хв.
Також у вищевказаному клопотанні представника позивача про відкладення розгляду справи, яке надійшло на електронну адресу суду 22.11.2021 р., представник позивача просив суд наступне підготовче засідання у даній справі провести за участю представника позивача також в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Львівської області.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.11.2021 р. у справі № 916/2714/21 задоволено клопотання фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича про участь у підготовчому засіданні в режимі відеоконференції, при цьому доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції підготовчого засідання, яке призначене на 09 грудня 2021 р. об 11 год. 30 хв.
09.12.2021 р. від представника позивача на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Крім того, у вказаному клопотанні представник позивача просить суд наступне підготовче засідання провести за участю представника позивача в режимі відеоконференції, проведення якої доручити господарському суду Львівської області.
Між тим розгляд справи у підготовчому засіданні 09.12.2021 р. о 11 год. 30 хв. не відбувся у зв'язку з проведенням ГУДСНС України в Одеській області спільно з ГУНП в Одеській області оперативно-розшукових заходів з приводу анонімного повідомлення про закладення вибухового приладу в адміністративній будівлі, про що господарським судом складено відповідну довідку.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 09.12.2021 р. підготовче засідання у справі призначено на 10 січня 2022 р. та доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції підготовчого засідання по справі № 916/2714/21, яке призначене на 10 січня 2022 р. о 15 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 10.01.2022 р. у справі № 916/2714/21 закрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду по суті в засіданні суду на 05.01.2022 р., при цьому доручено господарському суду Львівської області забезпечити проведення в приміщенні вказаного суду у режимі відеоконференції судового засідання по справі № 916/2714/21, яке призначене на 05 січня 2022 р. об 11 год. 00 хв.
24.01.2022 р. від представника відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення судового засідання через зайнятість представника в іншому судовому засіданні по справі № 420/4691/19, яке відбудеться в Одеському окружному адміністративному суді 25.01.2022 р. об 11 год. 00 хв.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.01.2022 р. у справі № 916/2714/21 відкладено розгляд справи на 07 лютого 2022 р.
07.02.2022 р. від представника позивача на електронну адресу господарського суду надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача з огляду на наявність у останнього позитивного ПЛР тесту на корона вірус та неповного одужання. У поданому клопотанні представник позивача позовні вимоги позивач підтримує та просить задовольнити, а також зазначає, що примірник договору підряду відповідача за змістом відповідає договору, що долучений позивачем у справі за виключенням умов про відповідальність, а відтак сторони не узгодили лише умови та розмір відповідальності за договором, що не впливає на інші умови договору та на їх чинність. При цьому позивач вказує, що відповідач у своїх документах (заявах по суті спору, долучених письмових доказах, самостійній позовній заяві до Чорновуса В.О. по штрафних санкціях тощо) не заперечує факт виконання робіт по договору, однак має претензії до строків їх виконання (без прив'язки і доказів до дат надання ним усіх вихідних даних кожного етапу роботи, що впливає на їх виконання при кожному етапі роботи). За ствердженнями позивача, зазначення претензій по строках і одночасне підтвердження здачі тих же робіт своєму ж замовнику у смт. Баришівка (мережі АТБ) є взаємовиключним (це підтверджується доданим до позову договором № 06-06/2 на виконання проектних робіт від 06.06.2018 р., укладений між ТОВ "Южспецмонтаж" та ТОВ "АТБ-маркет" з додатками), при цьому питання штрафних санкцій через суб'єктивну незгоду відповідача із строком виконання робіт є предметом самостійного судового спору та не впливає на предмет даної справи, оскільки не дає права на відстрочку платежу чи його притримання.
Під час розгляду справи в судовому засіданні 07.02.2022 р. відповідач проти заявлених позовних вимог заперечував та просив у їх задоволенні відмовити.
Заслухавши пояснення представника відповідача, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається із наданої позивачем до матеріалів справи копії угоди, 07 червня 2018 року між фізичною особою-підприємцем Чорновусом Володимиром Омеляновичем (підрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" (замовником) укладено угоду підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4, відповідно до п. 1.1 якого замовник доручає, а підрядник (проектувальник) приймає на себе розроблення та виконання містобудівного розрахунку, проекту відповідно до Стандарту підприємства. "Реконструкції приміщень в будівлі (літ. "А") під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою по вул. Березанській, 12 у смт. Баришівка Баришівського району Київської області".
Замовник зобов'язується оплатити дану роботу і гарантує, що він є платоспроможним і виконає свої грошові зобов'язання належним чином у встановлені угодою терміни. Зміст, обсяг роботи (МБрГП, АБ ( КБ, КМ, КД), ПЗО, ТХ, ЕТР, ЕЗ, ВК, ОВ, ПОБ, ПЗ) та оплата в цілому та по етапах (розділах) визначається кошторисами на проектні роботи та календарним планом робіт й додатку 1, які складені на підставі завдання на проектування, МБУО, АРЗ, висновків, техумов (вихідних даних).
Згідно п. 1.2 договору замовник зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дня надання йому проекту угоди підписати його і повернути виконавцеві.
Умовами п. 1.3 договору визначено, що в іншому випадку дана угода вважається не укладеною.
В п. 1.4 договору передбачено, що до початку робіт, що визначені у п. 1.1, замовник зобов'язаний передати підряднику (проектувальнику) в повному обсязі завдання на проектування та інші вихідні дані (будівельний паспорт).
Положеннями п. 2.1 договору передбачено, що договірна ціна за виконання робіт, визначених у п. 1.1 даної угоди, складає сто сорок дев'ять тисяч сімсот вісімдесяти вісім гривень 23 коп. згідно кошторису (кошториси додаються до угоди), у тому числі ПДВ (20%).
Замовник перераховує підряднику (проектувальнику) у 3 денний термін з дня підписання угоди оплату за перший етап, що складає сто чотири тисячі вісімсот п'ятдесят одна грн. 76 коп. від загальної суми робіт згідно з календарним планом (п. 2.2 договору).
Пунктом 2.3 договору визначено, що сума перерахованого підряднику (проектувальнику) оплати за перший етап підлягає врахуванню при остаточних розрахунках і видачі продукції згідно даної угоди. Підрядник зобов'язується виконати роботи першого етапу в термін одного місяця з дня отримання коштів за етап.
Відповідно до п. 2.4 договору при поетапному проектуванні, до початку робіт, замовник здійснює проміжні платежі по представлених підрядником (проектувальником) актам передачі-приймання виконаних етапів проектних (вишукувальних) робіт згідно з календарним планом по мірі готовності окремих етапів (розділів) робіт і підлягає врахуванню при остаточних розрахунках і видачі продукції згідно даної угоди.
Згідно п. 2.5 договору остаточний розрахунок за виконану роботу проводиться не пізніше 7 робочих днів після підписання акту передачі - приймання.
Умовами п. 2.6 договору визначено, що вартість робіт, передбачених даною угодою, підлягає перерахунку у зв'язку із черговою індексацією цін на проектні та пошукові роботи, зміною вартості будівельно-монтажних робіт. Термін виконання робіт, передбачених даною угодою підлягає перенесенню у зв'язку зі змінами у вихідних даних для проектування. У випадку змін вартості, термінів, обсягів роби та інших обґрунтованих взаємних умов сторони домовились, що перерахунок вартості робіт і термін виконання робіт проводиться підрядником (проектувальником) і оформлюється сторонами додатком до угоди.
В п. 2.7 договору передбачено, що останній укладається на весь термін (строк) проектування і оплати проектної (пошукової) роботи і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Термін дії угоди до кінця 2018 року. Термін виконання роботи за даною угодою: початок: 09 червня 2018 року (з дати оплати за перший етап); видача продукції: 07 липня 2018 року. Терміни закінчення і видані окремих етапів (частин) роботи визначаються календарним планом робіт. Термін видачі продукції переноситься підрядником (проектувальником) в односторонньому порядку у наступних випадках: а) при ненадходженні оплати за перший етап згідно п. 2.2 даного договору; б) при затримці надання відповідних вихідних даних, необхідних для виконання роботи згідно п. 1.1 даної угоди.
Якщо відповідні вихідні дані та оплата за визначений етап не надходять підряднику (проектувальнику) на протязі календарного місяця, то підрядник (проектувальник) припиняє роботи по даній угоді і оформляє акт на незавершені роботи згідно п. 3.6.
Положеннями п. 3.1 договору передбачено, що при завершенні робіт (етапів робіт) підрядник (проектувальник) направляє замовнику рахунок та акт передачі-приймання проектних (вишукувальних) робіт (або етапів робіт), що є підставою для проведення оплати виконаних робіт з врахуванням п. 2.3 угоди.
Після отримання акту передачі - приймання готових проектних (вишукувальних робіт) замовник, при необхідності, знайомиться з нею у підрядника (проектувальника) (п. 3.2 договору).
Пунктом 3.3 договору визначено, що замовник протягом семи днів з дня отримання акту передачі - приймання зобов'язаний підписати його і повернути підряднику (проектувальнику). У разі мотивованої відмови підряднику (проектувальнику) надається для підпису акт з переліком необхідних доробок, узгодженими термінами їх виконання. При цьому термін видачі проектної продукції переноситься.
Відповідно до п. 3.5 договору у випадку неотримання підрядником (проектувальником) у семиденний термін підписаного замовником акту передачі - приймання, проектно-вишукувальна (науково-технічна) продукція вважається прийнятою з виконанням всіх умов договору.
Згідно п. 4.1 договору у випадку відмови від виконання зобов'язань по даній угоді підрядник (проектувальник) і замовник несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Умовами п. 4.2 договору визначено, що підрядник (проектувальник) несе відповідальність за обсяг і терміни виконання робіт; замовник - за своєчасну оплату, термінів надання вихідних даних та своєчасне приймання робіт.
В п. 4.3 договору передбачено, що при порушенні підрядником (проектувальником) обсягів і термінів виконання робіт з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний прострочений день. При порушенні замовником термінів своєчасної оплати, надання вихідних даних та своєчасне приймання робіт з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу і кожний прострочений день.
В інших випадках, що не враховані даним договором, сторони керуються чинним законодавством України (п. 4.4 договору).
Також позивачем надано до суду копію додатку до угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.08.2018 р. щодо об'єкту - "Реконструкції приміщень в будівлі (літ. "А") під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою по вул. Березанській, 12 у смт. Баришівка Баришівського району Київської області", в якому зазначені Кошторис № 1 на розроблення проектної (науково-технічної) продукції, в якому визначено загальну вартість робіт - 149788,20 грн., а також Календарний план, з якого вбачається поетапна оплата: 07.06.2018 року - 104851,76 грн., 19.06.2018 року - -, 25.06.2018 року - -, 07.07.2018 року - 44936,47 грн.; 1 етап - початок роботи: містобудівний розрахунок, 2 етап - видача розділу АБ, ТХ; 3 етап - видача розділу ЕТП, ЕЗ; 4 етап - видача продукції АБ, КБ, КМ, КД, ТХ, ЕТП, ЕЗ, ВК, ОВ, ПОБ, ПЗ.
Також позивачем надано до суду копію додатку до угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.08.2018 р. - Протокол погодження договірної ціни, згідно якого загальна вартість робіт складає 149788,23 грн.
Водночас, із матеріалів справи вбачається, що ФОП Чорновусом В.О. було виставлено ТОВ "Южспецмонтаж" рахунок № 000-01-22 від 10.06.2018 р. про сплату авансу в розмірі 50000,00 грн. за інжинірингові послуги.
При цьому господарський суд зазначає, що рахунок-фактура - це документ, що надається продавцем покупцеві і вміщує перелік товарів, їх кількість і ціну, по якій вони будуть поставлені покупцеві, формальні особливості товару (колір, вага і т. д.), умови постачання і відомості про відправника і одержувача. Рахунок-фактура є основним документом, згідно з яким оплачуються отримані товари чи послуги відповідно до вказаних умов. Фактично рахунок-фактура є розрахунково-платіжним документом, що передбачає виставлення певних сум до оплати покупцям за поставленні (фактично поставлені) товари чи надані (фактично надані) послуги.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи та не оспорюється сторонами, ТОВ "Южспецмонтаж" було сплачено на користь ФОП Чорновуса В.О. 50000,00 грн. із призначенням платежу: "проектні послуги, зг рах. № 000-01-22 від 10.06.2018 року, без ПДВ?, що підтверджується платіжними дорученнями № 420 від 15.06.2018 р. на суму 50000,00 грн. від 15.06.2018 р.
В подальшому позивачем був пред'явлений відповідачу лист-претензія від 10.09.2018 р. про сплату заборгованості в сумі 99788,23 грн. із повідомленням про невиконання ТОВ "Южспецмонтаж" обов'язку щодо повної оплати послуг за угодою № 04 від 07.06.2018 р. та рахунком за № 000-01-22 від 10.06.2018 р., а також неповернення підписаного оригіналу акту виконаних робіт та не висловлення жодних претензій щодо його не підписання. Так, до вказаного листа-претензії позивачем було додано рахунок на оплату 99788,23 грн. від 10.09.2018 р. та акти приймання-передачі до угоди підряду на розроблення проектних та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018 р. в двох примірниках.
Також, як вбачається із матеріалі справи, позивачем була повторно пред'явлена відповідачу претензія від 09.07.2021 за вих. № 2 р. про сплату заборгованості в сумі 99788,23 грн. шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника та повернення оригіналів належному позивачу примірнику акту прийому-передачі від 10.09.2018 р. до угоди підряду із угодою.
Разом з тим позивач, звернувшись до суду із заявленим позовом, вказує, що відповідачем повна оплата за виконані позивачем роботи - розроблення та виконання містобудівного розрахунку, проекту в розмірі 99788,23 грн. не здійснена, у зв'язку з чим просить стягнути вказану суму боргу.
Водночас, відповідач не визнає факту підписання наданої позивачем до суду в засвідченій копії угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. саме в редакції, наданій позивачем, вказуючи, що така угода була підписана між сторонами в іншій редакції.
Відтак, з метою встановлення та дослідження даних обставин господарський суд ухвалою від 11.10.2021 р. за клопотанням відповідача витребував від ФОП Чорновуса В.О. оригінали угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018, кошторису №1 на розроблення проектрої (науково-технічної) продукції, протоколу погодження договірної ціни (додаток до договору), рахунків № 000-01-22 від 10.06.2018 р. та № 000-01-23 від 10.09.2018 р., акту передачі-прийому до угоди № 04 від 07.06.2018 р., копії яких додано до позову.
Так, на виконання вимог ухвали суду від 11.10.2021 р. позивачем було надано до суду письмові пояснення, в яких зазначено про неможливість надання суду для огляду оригіналів витребуваних документів, оскільки вони знаходяться у відповідача, оскільки надсилалися йому. Так, позивач вказав, що після їх відправки відповідач примірників для позивача в оригіналі не повернув, при цьому позивач зазначає, що у позовній заяві на 2-й сторінці ним зазначено, що оригінал примірника акту для підрядника відповідачем теж не повернуто та останній повністю ігнорує будь-які зв'язки з 2018 року. Також позивач зауважує, що про те, що оригінал угоди підряду від 07.06.2018 р. № 04 з додатками, рахунок від 10.06.2018 р. знаходиться у відповідача вказано на останній сторінці позовної заяви навпроти переліку кожного додатку.
Відтак, з огляду на відсутність у позивача оригіналів вказаних вище документів, останнім не надано їх на огляд суду.
Крім того, з метою встановлення та дослідження, в якій саме редакції між сторонами було укладено угоду № 04 від 07.06.2018 р. господарський суд протокольною ухвалою суду від 29.10.2021 р. за клопотанням позивача витребував від відповідача оригінали угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018 р., кошторису № 1 на розроблення проектної (науково-технічної) продукції, протоколу погодження договірної ціни (додаток до договору), рахунків № 000-01-22 від 10.06.2018 р. та № 000-01-23 від 10.09.2018 р., акту передачі-прийому до угоди № 04 від 07.06.2018 р.
Водночас в підготовчому засіданні, призначеному на 22.11.2021 р., представник відповідача зазначив, що у останнього відсутні оригінали документів, витребувані протокольною ухвалою суду від 29.10.2021 р.
Відповідно до ч. 6 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу. Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Разом з тим, дослідивши надані позивачем та відповідачем копії угоди підряду на розроблення проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 04 від 07.06.2018 р., господарським судом встановлено, що зміст наданих сторонами угод містить відмінності в розділі 4 - відповідальність сторін (два пункти), а також в розділі 5 - інші умови (пункт 5.6).
Із наданої позивачем до матеріалів справи копії угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. вбачається викладення розділу 4 - відповідальність сторін в наступній редакції:
- п. 4.1 - у випадку відмови від виконання зобов'язань по даній угоді підрядник (проектувальник) і замовник несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України;
- п. 4.2 - підрядник (проектувальник) несе відповідальність за обсяг і терміни виконання робіт; замовник - за своєчасну оплату, термінів надання вихідних даних та своєчасне приймання робіт;
- п. 4.3 - при порушенні підрядником (проектувальником) обсягів і термінів виконання робіт з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожний прострочений день. При порушенні замовником термінів своєчасної оплати, надання вихідних даних та своєчасне приймання робіт з нього стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу і кожний прострочений день;
- п. 4.4 - в інших випадках, що не враховані даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.
При цьому у поданій позивачем копії угоди № 04 від 07.06.2018 р. вбачається відсутність тексту навпроти зазначеного пункт 5.6.
При цьому із наданої відповідачем до матеріалів справи копії угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. вбачається викладення розділу 4 - відповідальність сторін в наступній редакції:
- п. 4.1 - у випадку відмови від виконання зобов'язань по даній угоді підрядник (проектувальник) і замовник несуть матеріальну відповідальність згідно з чинним законодавством України;
- п. 4.2 - підрядник (проектувальник) несе відповідальність за обсяг і терміни виконання робіт; замовник - за своєчасну оплату, термінів надання вихідних даних та своєчасне приймання робіт;
- п. 4.3 - за порушення підрядником (проектувальником) термінів виконання робіт (як загального терміну договору, так і термінів виконання окремих етапів робіт підрядник (проектувальник) сплачує замовнику пеню в розмірі 0,6% від загальної вартості виконання робіт за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом усього терміну прострочення виконання (незалежно від його тривалості);
- п. 4.4 - якщо під час виконання робіт стане очевидно, що ці роботи не будуть виконані належним чином, замовник має право стягнути з підрядника (проектувальника) штраф в розмірі 10% від загальної вартості виконання робіт;
- п. 4.5 - у інших випадках, що не враховані даним договором, сторони керуються чинним законодавством України.
Також із наданої відповідачем до матеріалів справи копії угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. вбачається викладення п. 5.6 в наступній редакції: документи, що мають відношення до цієї угоди, передані електронною поштою або іншими засобами зв'язку, мають силу оригіналу та є обов'язковими до виконання сторонами цієї угоди до отримання оригіналів таких документів.
При цьому на підтвердження внесення правок в наданий позивачем проект угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. відповідачем надано до матеріалів справи копію скріншоту електронного листа (а.с. 82), з якого вбачається направлення 07.06.2018 р. Южспецмонтаж ООО на адресу - arch_std листа наступного змісту: "Добрый день! Направляем Вам экземпляр договора. Нами внесены некоторые изменения, в частности в разделе 4, касательно ответственности сторон. Просим подписать и отправить скан копию, а оригинал почтой по адресу: г. Одесса, ул. Пушкинская, д. 42, 65048, Одесса" (мовою оригіналу). Крім того на підтвердження надсилання позивачу акту виконаних робіт на суму 64708,52 грн. (в редакції відповідача) останнім надано до матеріалів справи копію скріншоту електронного листа (а.с. 83), з якого вбачається направлення 01.10.2018 р. Южспецмонтаж ООО на адресу - arch_std листа наступного змісту: "Добрый день. Сегодня доплатили 10 тыс. Во вложении отправляем Вам акт выполненных работ. Просим подписать и выслать с печатью скан-копию. Спасибо".
Разом з тим господарський суд критично оцінює скріншоти таких електронних листів (роздруківки електронного листування), на які відповідач посилається як на доказ надсилання на електрону адресу відповідача вищезазначених угоди в новій редакції та акт виконаних робіт, оскільки ці скріншоти електронних листів (роздруківки електронного листування) не підписані електронним цифровим підписом.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч.ч. 1, 2 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Частиною 1 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Отже, належність доказів - спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, які входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
У той же час, ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Так, допустимість доказів має загальний і спеціальний характер. Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги щодо отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів. Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.02.2019 р. у справі № 909/327/18).
Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ст. 78 Господарського процесуального кодексу України).
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 79 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до приписів ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду; позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Згідно приписів ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 96 Господарського процесуального кодексу України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, яка містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних й інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема на портативних пристроях (картах пам'яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги". Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених в порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов'язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.
Для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов'язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України "Про електронні довірчі послуги". Використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб'єктами електронного документообігу на договірних засадах (ст. 6 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг").
Згідно ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
З огляду на викладене господарський суд зазначає, що роздруківка електронного листування не може вважатись електронним документом (копіями електронних документів) в розумінні частини першої статті 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг", відповідно до якої електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа (аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд своїх постановах від 11.06.2019 р. у справі № 904/2882/18, від 24.09.2019 р. у справі № 922/1151/18 та від 28.12.2019 р. у справі № 922/788/19).
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач не довів належним та допустимими доказами надсилання позивачу підписаної з урахуванням розбіжностей спірної угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. та акту виконаних робіт.
При цьому стосовно пункту 5.6 угоди, зазначеної в тексті, наданої відповідачем, господарський суд зауважує, що із наданих відповідачем доказів не вбачається, що ним вносилися зміни та коректувалися умови договору щодо такого пункту, жодної згадки про включення пункту такого змісту до угоди надані відповідачем матеріали не містять, з огляду на що суд доходить висновку, що такий пункт не був передбачений угодою.
Таким чином, господарський суд доходить висновку, що сторонами не узгоджено у вказаній угоді підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. лише умови розділу 4 - відповідальність сторін, всі інші умови угоди, з огляду на викладення їх в аналогічній редакції, є погодженими. При цьому господарський суд зауважує, що непогодження сторонами розділу щодо відповідальності сторін не впливає на інші умови договору, зважаючи й на те, що сторонами не заперечується факт виконання робіт за таким договором, наразі у відповідача існують лише претензії стосовно строків їх виконання позивачем.
З огляду на викладене, враховуючи факт визнання обома сторонами виконання робіт за такою угодою підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р., господарський суд зазначає, що між сторонами виникли зобов'язання за вказаною угодою, що не оспорюється відповідачем.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'зана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Частиною 1 ст. 174 ГК України встановлено, що господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Так, укладена між сторонами по справі угода, яка за своєю суттю є договором підряду на проведення проектних робіт, є підставою для виникнення у сторін договору господарських зобов'язань відповідно до ст.ст. 173, 174 ГК України (ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України). В свою чергу згідно ст. 629 ЦК України вказаний договір є обов'язковим для виконання його сторонами.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 887 ЦК України за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов'язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити їх.
До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 888 ЦК України передбачено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт замовник зобов'язаний передати підрядникові завдання на проектування, а також інші вихідні дані, необхідні для складання проектно-кошторисної документації. Завдання на проектування може бути підготовлене за дорученням замовника підрядником. У цьому разі завдання стає обов'язковим для сторін з моменту його затвердження замовником.
Замовник зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом (ч. 1 ст. 889 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п. 2.5 договору остаточний розрахунок за виконану роботу проводиться не пізніше 7 робочих днів після підписання акту передачі - приймання.
Так, із наданої позивачем копії акту передачі-прийому до угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р., підписаної лише підрядником, вбачається, що проект виконано та передано згідно угоди, договірна ціна за виконання робіт, визначених у п. 1.1 угоди складає 149788,23 грн., оплачений замовником аванс склав 50000,00 грн., до сплати - 99788,23 грн.
Як з'ясовано судом, вказаний акт передачі-прийому до угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. разом із листом-претензією від 10.09.2018 р. та рахунком № 000-01-23 від 10.09.2018 р. були направлені 20.09.2018 р. позивачем відповідачу Новою поштою, про що свідчить експрес-накладна № 59000364968162 від 20.09.2018 р., при цьому із вказаної експрес-накладної вбачається визначення дати прибуття - 24.09.2018 р. З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що направлення позивачем 20.09.2018 р. поштовою службою на адресу відповідача спірного акту передачі-прийому підтверджено належними та допустимими доказами. Разом з тим господарський суд зауважує, що відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами факту здійснення поштовою службою 24.09.2018 р. доставки такого відправлення на його адресу.
За умовами п.п. 3.3 договору замовник протягом семи днів з дня отримання акту передачі - приймання зобов'язаний підписати його і повернути підряднику (проектувальнику). У разі мотивованої відмови підряднику (проектувальнику) надається для підпису акт з переліком необхідних доробок, узгодженими термінами їх виконання. При цьому термін видачі проектної продукції переноситься.
Так, господарський суд зауважує, що матеріали даної господарської справи не містять доказів обґрунтованих письмових заперечень відповідача від підписання акту передачі-прийому до угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. із зазначенням про непогодження із обсягом та/або вартістю зазначених у ньому робіт, а також переліком необхідних доробок. Водночас відсутність своєчасно висловлених письмових заперечень до наданих робіт свідчить про прийняття таких робіт, а відмова замовника від підписання акту наданих робіт за спірним договором, за відсутності своєчасно наданих зауважень до таких послуг, не звільняє замовника від обов'язку щодо їх оплати.
З огляду на викладене, виходячи зі змісту спірної угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р. та враховуючи той факт, що після виконання позивачем і отримання відповідачем робіт з розроблення та виконання містобудівного розрахунку, проекту відповідно до Стандарту підприємства: "Реконструкції приміщень в будівлі (літ. "А") під магазин продовольчих та непродовольчих товарів з розвантажувальною рампою по вул. Березанській, 12 у смт. Баришівка Баришівського району Київської області", відповідач не підписав акт передачі-прийому робіт без надання мотивованої відмови, такі роботи вважаються виконаними та такими, що підлягають оплаті.
При цьому про належне виконання позивачем своїх обов'язків згідно умов спірної угоди та погодження відповідача із такими роботами свідчить сплата останнім 01.10.2018 р. згідно платіжного доручення № 680 від 01.10.2018 р. на рахунок позивача 10000,00 грн., в призначенні платежу якого вказано: "Оплата зг. рах. № СА 001-01-23 від 10.09.2018 року без ПДВ", а відтак згідно рахунку, надісланого позивачем 20.09.2018 р. Новою поштою на адресу відповідача разом із листом-вимогою від 10.09.2018 р. та актом передачі-прийому до угоди підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р.
В силу статті 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.
Отже, прийняття відповідачем виконаних позивачем робіт є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані роботи відповідно до умов договору та чинного законодавства.
Водночас, як з'ясовано судом та не спростовано відповідачем, останнім не були в повному обсязі сплачені виконані позивачем роботи за спірною угодою підряду на розробку проектних (науково-технічних) та вишукувальних робіт № 4 від 07.06.2018 р., у зв'язку з чим суд вважає обґрунтованими доводи позивача про існування у відповідача заборгованості по вказаним роботам, однак не в розмірі 99788,23 грн., як зазначено позивачем у позові, а в сумі 89788,23 грн. з огляду на сплату відповідачем 10000,00 грн. згідно платіжного доручення № 680 від 01.10.2018 р. (149788,23 грн. загальна вартість - 50000,00 грн. сплачений аванс - 10000,00 грн. здійснена 01.10.2018 р. оплата).
Щодо нарахування 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Наразі ст. 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В свою чергу згідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Слід зазначити, що виходячи з положень ст. 625 ЦК України, право кредитора на стягнення 3% річних та інфляційних втрат не залежить від моменту пред'явлення вимоги про таке стягнення (до моменту погашення боргу або після цього). При цьому визначальним є наявність факту порушення боржником строків виконання грошового зобов'язання. Таким чином, право кредитора на стягнення 3% річних може бути реалізовано у будь-який момент при наявності вищезазначених вимог, передбачених законодавством.
Наразі слід зазначити, що згідно положень ЦК проценти річних є самостійною формою цивільно-правової відповідальності за порушення грошових зобов'язань. Так, розмір таких процентів річних може бути визначений сторонами в договорі.
Враховуючи вищенаведене та порушення відповідачем термінів оплати виконаних робіт, суд вважає, що позивачем цілком правомірно нараховано 3% річних. Дослідивши та перевіривши здійснений позивачем розрахунок суми 3% річних в розмірі 8751,27 грн. за період з 01.10.2018 р. по 02.09.2021 р., судом встановлено, що такий розрахунок 3% річних є помилковим, оскільки позивачем не вірно визначено початок періоду прострочення, зважаючи на те, що при їх розрахунку позивачем не враховано, що відповідно до п. 2.5 угоди остаточний розрахунок за виконану роботу проводиться не пізніше 7 робочих днів після підписання акту передачі - приймання. Так, як встановлено судом вище, відповідно до експрес-накладної дата прибуття визначена 24.09.2018 р., а тому сьомий робочий день припадає на 03.10.2018 р., зважаючи на що прострочення почалося з 04.10.2018 р. Крім того з огляду на встановлення судом заборгованості відповідача у розмірі 89788,23 грн., відповідно й 3% річних підлягають нарахуванню на вказану суму, а не на 99788,23 грн., як то здійснено позивачем. З огляду на вказане судом самостійно здійснено перерахунок річних на суму боргу 89788,23 грн. за період з 04.10.2018 р. по 02.09.2021 р., що складають 7852,17 грн. Отже, з відповідача підлягають стягненню 3% річних в загальній сумі 7852,17 грн.
Так, індекс інфляції це додаткова сума, яка сплачується боржником і за своєю правовою природою є самостійним засобом захисту цивільного права кредитора у грошових зобов'язань і спрямована на відшкодування його збитків, заподіяних знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в державі. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Державною службою статистики України, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто зменшення купівельної спроможності гривні.
Згідно роз'яснень, наведених в п. 3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р., інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо погашення заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без врахування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням даного місяця. В листі Верховного Суду України від 03.04.97р. N 62-97 р. також наведені відповідні рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ Верховного Суду України.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що факт знецінення або незнецінення грошових коштів і відповідно обґрунтованість заявлених до стягнення збитків від інфляції необхідно встановлювати на момент звернення до суду з позовом про таке стягнення.
З огляду на викладене та з урахуванням наведених рекомендацій щодо порядку застосування індексів інфляції, судом було перевірено здійснений позивачем розрахунок інфляційних нарахувань за несвоєчасну оплату вартості виконаних робіт та встановлено, що розрахунок інфляційних втрат було здійснено позивачем невірно, з огляду на невірно визначений початок періоду прострочення, невірно визначений сукупний індекс інфляції та нарахування на невірну суму заборгованості. Так, позивачем за період з 01.10.2018 р. по 02.09.2021 р. нараховано 20137,22 грн. на суму боргу 99788,00 грн. із застуванням сукупного індексу інфляції - 120,18, однак за даними Державної служби статистики України у вказаному періоді сукупний індекс інфляції дорівнював 1,207. Відтак, за розрахунком суду розмір інфляційних втрат з урахуванням встановленої судом суми заборгованості відповідача, встановленого судом початку періоду прострочення та сукупного індексу інфляції за весь період прострочення складає 18586,16 грн. ((89788,23 грн. х 1,0207) - 89788,23 грн.). Відтак, з відповідача підлягають стягненню інфляційні втрати в загальному розмірі 18586,16 грн.
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідіність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Вказані положення ЦК кореспондуються з положеннями ст. 20 ГК України.
Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд вважає, що позовні вимоги фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича частково обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства і фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим підлягають частковому задоволенню.
У зв'язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось частково на користь позивача, згідно ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 2050,36 грн. (116226,56 грн. х 2270,00 грн./ 128676,72 грн.).
Щодо заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 4900,00 грн. суд зазначає наступне.
Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.
Так, позивачем в позовній заяві було зазначено попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, у якому позивач попередньо вказав, що він поніс та планує понести судові витрати у зв'язку із розглядом справи в місцевому суді: судовий збір та витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн.
Наразі на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 р., додатку до договору від 01.09.2021 р. - звіт (деталізація), рахунку № 01/09 від 03.09.2021 р., акту виконаних робіт від 04.10.2021 р., квитанцію № ПН3309 від 05.10.2021 р.
Як вбачається зі змісту договору про надання правової допомоги, укладеного 01 вересня 2021 р. між фізичною особою-підприємцем Чорновусом Володимиром Омеляновичем (замовник) та Адвокатським об'єднанням "А.З.Партнери" (виконавець), відповідно до умов п. 2.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, виконавець зобов'язується надати замовнику правову допомогу, а замовник зобов'язується сплатити виконавцю винагороду за надану правову допомогу та гонорар успіху, якщо інше не передбачено умовами договору.
Згідно п. 2.2 договору надання правової допомоги за цим договором здійснюється у справі щодо стягнення заборгованості з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" з надання наступних послуг: надання замовнику правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності (п.п. 2.2.1); складення позовної заяви для подання в суд, інші процесуальні документи правового характеру (п.п. 2.2.2.); представництво інтересів замовника у судах України, а також в інших державних органах перед фізичними та юридичними особами, правоохоронних органах, приватних/державних виконавців, нотаріусів тощо (п.п. 2.2.3).
Відповідно до п. 2.3 договору повноваження за цим договором у виконавця необмежені.
В п. 3.1 договору передбачено, що в підтвердження факту надання правової допомоги згідно цього договору, сторони складають акт виконаних робіт (надалі акт), який підписується сторонами протягом 3-ох днів з моменту отримання зазначеного акту однією із сторін, підписаного другою стороною.
Пунктом 3.2 договору визначено, що виконавець вправі призначити конкретного адвоката чи залучати субвиконавців до надання правової допомоги за цим договором. На виконання умов даного договору виконавець за погодженням із замовником призначає партнерів АО "Адвокатської компанії А.З.ПАРТНЕРИ" - адвоката Зубача Андрія Зеноновича та/або адвоката Шнир Олега Богдановича та/або адвоката Шнир Ярослава Богдановича та/або адвоката Алєшка Андрія Сергійовича. Виконавець відповідає перед замовником за належність надання послуг адвокатами, партнерами (членами) чи субвиконавцями в порядку, передбаченому цим договором.
Терміни надання правової допомоги: протягом року з моменту підписання договору (п. 3.3 договору).
Положеннями п. 3.4 договору визначено, що на вимогу виконавця замовник падає деталізацію наданої правової допомоги.
В п. 4.2 договору визначено, що виконавець зобов'язується: надавати правову допомогу відповідно до умов цього договору; надати послуги, передбачені п. 2.2 цього договору в максимально короткі терміни, якщо це є можливим виходячи із характеру та специфіки надаваних послуг; не розголошувати конфіденційну інформацію, яку стало йому відомо при наданні замовнику правової допомоги.
Умовами п. 5.1 договору визначено, що за надання правової допомоги, передбаченої у п. 2.2.2 за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду, розмір якої становить 4900 гривень.
Відповідно до п. 5.2 договору за надання правової допомоги, передбаченої у п. 2.2.3 в частині представництва інтересів в суді за цим договором замовник сплачує виконавцю винагороду, розмір якої становить 1200 гривень за участь в одному судовому засіданні незалежно від його тривалості.
Згідно п. 5.3 договору гонорар успіху за цим договором становить 5000,00 грн., які замовник сплачує виконавцю після розгляду справи судом та постановлення судом рішення на користь замовника.
В п. 5.4 договору оплата наданої правової допомоги здійснюється протягом 3 (трьох) днів з моменту отримання виставленого рахунку та/або підписання акту наданих послуг в готівковому або безготівковому порядку в національній валюті України, якщо інше не передбачено рахунком.
Також із додатку до договору від 01.09.2021 р. - звіту (деталізації), наявного в матеріалах справи (а.с. 67), вбачається, що адвокатським об'єднанням надано клієнту наступні послуги: 1) Шнир Я.Б. - консультація, що стосується запропонованої адвокатом стратегії захисту прав та наявної судової практики у аналогічних справах (0,5 год.); 2) Шнир Я.Б. - складання позовної заяви, здійснення розрахунків (4 год.); всього 4,5 год.
Як вбачається із матеріалів справи, 04 жовтня 2021 р. між фізичною особою-підприємцем Чорновусом Володимиром Омеляновичем (замовник) та Адвокатським об'єднанням "А.З.Партнери" (виконавець) складено та підписано акт виконаних робіт до рахунку № 01/09 від 03.09.2021 р. згідно договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 р. про те, що на виконання умов договору надання правової допомоги від 01.09.2021 р. виконавець надав правову (правничу) допомогу замовнику згідно рахунку № 01/09 від 03.09.2021 р. в повному обсязі в об'ємі 4.5 години; вартість наданої правової (правничої) допомоги становить 4900,00 грн.; правова (правнича) допомога надана якісно та в повному обсязі, сторони взаємних претензій не мають.
При цьому фізичною особою-підприємцем Чорновусом Володимиром Омеляновичем на підставі рахунку № 01/09 від 03.09.2021 р. було сплачено Адвокатському об'єднанню "А.З.Партнери" вартість послуг у розмірі 4900,00 грн., що підтверджується квитанцію № ПН3309 від 05.10.2021 р.
Разом з тим слід зазначити, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги від 01.09.2021 р., додаток до договору від 01.09.2021 р. - звіт (деталізація), рахунок № 01/09 від 03.09.2021 р., акт виконаних робіт від 04.10.2021 р., квитанція № ПН3309 від 05.10.2021 р., а також встановлений у договорі про надання правової допомоги від 01.09.2021 р. фіксований розмір послуг зі складання позовної заяви, інших процесуальних документів правового характеру у розмірі 4900,00 грн. не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у такому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об'єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Наразі з доданого позивачем до матеріалів справи договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 р. вбачається погодження сторонами фіксованого розміру адвокатських послуг за складання позовної заяви, інших процесуальних документів правового характеру у розмірі 4900,00 грн.
Дослідивши та проаналізувавши зміст договору про надання правової допомоги від 01.09.2021 р., додатку до договору від 01.09.2021 р. - звіт (деталізація), акту виконаних робіт від 04.10.2021 р. та вид правової допомоги, що надається адвокатом, суд вважає обґрунтованим витрачений час змісту наданих послуг.
Положення ч. 1 ст. 19 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" передбачають, що видами адвокатської діяльності є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні; представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову.
Таким чином, враховуючи те, що рішення суду відбулось частково на користь фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича, відповідно вимоги про стягнення з ТОВ "Южспецмонтаж" витрат на правову допомогу підлягають задоволенню частково у розмірі 4425,90 грн., що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог (116226,56 грн. х 4900,00 грн./ 128676,72 грн.) згідно п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" про стягнення заборгованості в загальному розмірі 128676,72 грн. задовольнити частково.
2. СТЯГНУТИ з Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" (65125, м. Одеса, вул. Пушкінська, буд. 42, офіс 4; код ЄДРПОУ 30542625) на користь фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича ( АДРЕСА_1 ; ідент.код НОМЕР_1 ) основний борг у розмірі 89788/вісімдесят дев'ять тисяч сімсот вісімдесят вісім/грн. 23 коп., 3% річних в сумі 7852/сім тисяч вісімсот п'ятдесят дві/грн. 17 коп., інфляційні втрати в сумі 18586/вісімнадцять тисяч п'ятсот вісімдесят шість/грн. 16 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2050/дві тисячі п'ятдесят/грн. 36 коп., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4425/чотири тисячі чотириста двадцять п'ять/грн. 90 коп.
3. В задоволенні решти частини вимог фізичної особи-підприємця Чорновуса Володимира Омеляновича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Южспецмонтаж" відмовити.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складення повного рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 15 лютого 2022 р.
Суддя В.С. Петров