Справа № 643/16207/19
Провадження № 1-кп/643/293/22
07.02.2022 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_2 ,
прокурора: ОСОБА_3 ,
потерпілого: ОСОБА_4 ,
представників потерпілих: ОСОБА_5 ,
ОСОБА_6 ,
обвинувачених: ОСОБА_7 ,
ОСОБА_8 ,
ОСОБА_9 ,
захисників: ОСОБА_10 ,
ОСОБА_11 ,
ОСОБА_12 ,
ОСОБА_13 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальні провадження № 12020220000001141 від 16.09.2020, № 12018220540000866 від 12.04.2018, № 12019220470004781 від 02.09.2019, № 12018220470005475 від 02.10.2018,
за обвинуваченням
ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Харків, місце реєстрації проживання АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження - с. Веселе, Харківського району, Харківської області, місце реєстрації проживання - АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України,
ОСОБА_9 ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Харків., місце реєстрації АДРЕСА_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України,
У провадженні Московського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 4 ст. 190, ч. 4 ст. 358, ч. 4 ст. 187, ч. 1 ст. 263 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 263 КК України.
Під час судового розгляду надійшли ідентичні за змістом клопотання ОСОБА_14 про скасування арешту з квартири АДРЕСА_4 , яка перебуває у її власності.
Обґрунтовуючи заявлені клопотання заявник посилався на те, що за її заявою у Перший Харківській міській державній конторі було відкрито спадкову справу № 182/2018 після смерті її двоюрідного брата ОСОБА_15 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , який був власником квартири АДРЕСА_4 та отримала довідку про те, що вона являється спадкоємцем за законом третьої черги. У зв'язку з тим, щоб виключити можливість розпорядження вказаним об'єктом нерухомості, а саме квартирою АДРЕСА_4 та забезпечити захисту порушеного права власності в рамках кримінального провадження, за її заявою було накладено арешт на означену квартиру. Надалі, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2020 у справі № 638/6367/19 визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , укладений ОСОБА_16 , що посвідчений 14.02.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області ОСОБА_17 , реєстраційний номер 445, яке набрало законної сили 18.02.2020 року. 12.03.2020 року право власності ОСОБА_16 на квартиру АДРЕСА_4 було припинено на підставі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2020 у справі № 638/6367/19. Крім того, рішенням Дзержинського районного суду м. Харкові від 20.09.2021 визнано за заявником право власності на квартиру АДРЕСА_4 , у зв'язку з чим заявник вважає, що квартира АДРЕСА_4 вже не є речовим доказом у кримінальному провадженні, оскільки рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2020 у справі № 638/6367/19 були задоволені її позовні вимоги та скасовано право власності на вказану квартиру, яке набуте кримінально-протиправним шляхом. На її думку вже відпала можливість протиправного розпорядження квартирою АДРЕСА_4 оскільки вона є законною власницею означеної квартири. Вказує на те, що арешт унеможливлює їй вільно користуватися та розпоряджатися своєю приватною власністю, а саме квартирою АДРЕСА_4 , що призводить до порушення її законних прав.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення клопотання ОСОБА_14 про скасування арешту майна не заперечував.
Потерпілий ОСОБА_4 та представник потерпілого ОСОБА_5 при розгляді даного клопотання поклалися на розсуд суду.
Інші учасники кримінального провадження просили суд відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_14 про зняття арешту з квартири АДРЕСА_4
Розглянувши клопотання ОСОБА_14 про скасування арешту з квартири АДРЕСА_4 , суд зазначає наступне.
Завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 14.05.2019 року у справі № 643/7419/19 задоволено клопотання слідчого про арешт майна, накладено арешт на квартиру АДРЕСА_4 , яка на час звернення з клопотанням зареєстрована в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_16 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) шляхом заборони будь-яким особам здійснювати відчуження вказаної квартири.
Під час розгляду клопотання слідчого про арешт майна слідчим суддею було встановлено, що відповідна квартира є речовим доказом у кримінальному провадженні, а саме, предметом скоєного злочину, що набутий внаслідок вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, та на неї може бути накладений арешт згідно з ч. 3 ст. 170, ч. 10 ст. 170 КПК України. У зв'язку з цим, необхідно виключити можливість протиправного розпорядження вказаним об'єктом нерухомості та забезпечити можливість захисту порушеного права власності.
Крім того, в ухвалі Московського районного суду м. Харкова від 14.05.2019 року у справі № 643/7419/19 зазначено, що застосування заходу забезпечення кримінального провадження у такий спосіб арешту майна, слідчий суддя вважає доцільним, оскільки в даному випадку такий спосіб забезпечує запобіганню можливості передачі майна. Слідчий суддя вважає розумним та співрозмірним обмеження права власності завданням кримінального провадження та не знаходить у висновках органу досудового розслідування при зверненні з клопотанням про накладення арешту на майно порушень вимог КПК України та чогось очевидно необґрунтованого та безпідставного.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.01.2020 року у справі № 638/6367/19 визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 , укладений ОСОБА_16 , що посвідчений 14.02.2019 року приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківського округу Харківської області ОСОБА_17 , реєстраційний номер № 445.
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності право власності ОСОБА_16 на квартиру АДРЕСА_4 припинено 12.03.2020 року.
Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкові від 20.09.2021 у справі № 638/6189/21 визнано за ОСОБА_14 право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 , яке складається з квартири, яка розташована за адресою: АДРЕСА_5 .
Згідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності ОСОБА_14 є власником квартири АДРЕСА_4 .
Відповідно до ст. 131 Кримінального процесуального кодексу України з метою досягнення дієвості кримінального провадження застосовуються заходи забезпечення кримінального провадження, зокрема арешт майна.
Згідно з ч. 1 ст. 174 Кримінального процесуального кодексу України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Так, ч. 2 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно з ч. 3 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 10 ст. 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З наданих суду матеріалів вбачається, що застосування арешту спірної квартири було необхідне для забезпечення збереження речових доказів, а також для недопущення відчуження вказаного нерухомого майна.
В обґрунтування клопотання про скасування арешту на квартиру АДРЕСА_4 заявник посилається на те, що вона є власником означеної квартири та на даний час відпала можливість протиправного розпорядження вищезазначеною квартирою. Крім того, арешт унеможливлює вільно користуватися та розпоряджатися своєю приватною власністю, що призводить до порушення її законних прав.
Проте, додані до клопотання рішення суду у цивільному процесі, не спростовують докази, зібрані під час досудового розслідування щодо незаконного заволодіння спірною квартирою.
Отже заявником не доведено, що наразі у застосуванні арешту майна відпала потреба.
На даний час кримінальне провадження № 12018220540000866 перебуває на розгляді суду, вирок не ухвалено.
Посилання заявника на те, що її права як власника майна порушуються у зв'язку з накладенням арешту на квартиру АДРЕСА_4 , суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до ухвали Московського районного суду м. Харкова від 14.05.2019 року заявник позбавлений лише права відчуження вказаної квартири.
Ухвалюючи рішення про накладення арешту та обираючи такий його спосіб як заборона відчуження слідчий суддя обґрунтовано керувався положеннями ст. ст. 170, 173 Кримінального процесуального кодексу України, врахував мету й підстави арешту, а також розумність й співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.
Враховуючи вищевикладене а також той факт, що спірна квартира є доказом обставин вчинення кримінального правопорушення, які досліджуються під час кримінального провадження та предметом кримінального правопорушення, суд дійшов висновку, що скасування арешту даної квартири на даному етапі кримінального провадження є передчасним, внаслідок чого відмовляє у задоволенні поданого клопотання.
Керуючись ст. ст. 174, 372, 376 КПК України, суд,-
1. Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_14 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Московського районного суду м. Харкова від 14.05.2019 у справі № 643/7419/19 на квартиру АДРЕСА_4 .
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та оскарженню не підлягає.
3. Повний текст ухвали буде оголошено 11.02.2022 року о 13 год. 30 хв.
Суддя ОСОБА_1