вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" січня 2022 р. Справа№ 925/202/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коробенка Г.П.
суддів: Козир Т.П.
Кравчука Г.А.
за участю секретаря судового засідання Огірко А.О.
за участю представника(-ів): згідно з протоколом судового засідання від 20.01.2022
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни
на рішення Господарського суду Черкаської області
від 01.09.2021 (повний текст рішення складено 06.09.2021)
та на додаткове рішення Господарського суду Черкаської області
від 16.09.2021 (повний текст рішення складено 29.09.2021)
у справі №925/202/21 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи
до фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Українського товариства охорони природи
про припинення (розірвання) договору оренди, усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та вселення,
за позовом третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору Українського товариства охорони природи
до фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни
про усунення перешкод у користуванні нерухомим майном та вселення,
Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи звернулась до Господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни про:
- припинення (розірвання) договору № 1 про здачу в оренду нежитлового приміщення в "Будинку природи" від 01.04.2012, укладеного між Черкаською обласною організацією Українського товариства охорони природи та фізичною особою - підприємцем Середою Ніною Григорівною;
- усунення перешкод Черкаській обласній організації Українського товариства охорони природи, у здійсненні права розпорядження і користування нежитловим приміщенням "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ, шляхом виселення з нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ - фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни, та звільнення нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ від майна фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни, та будь-яких інших осіб;
- вселення Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи у нежитлові приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором оренди нежитлового приміщення №1 від 01.04.2012 та додатковою угодою до договору оренди нежитлового приміщення б/н від 26.02.2015 щодо сплати орендної плати, фактично користуючись нежитловими приміщеннями безоплатно.
У відзиві на позов відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що позов подано неналежним позивачем, оскільки Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи не є власником спірних приміщень. Також відповідач зазначав, що 10.12.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про розірвання договору №1 від 01.04.2012, у відповідності до п.1 якої сторонами було вирішено припинити дію договору, починаючи з 01.02.2015. Крім того, відповідач стверджував про недійсність додаткової угоди б/н від 26.02.2015, посилаючись на те, що підпис, який міститься на примірнику даної угоди, копія якого надана позивачем суду, не належить ФОП Середі Н.Г.; дану угоду не підписано відповідачем, оскільки станом на 26.02.2015 позивач був позбавлений права власності на комплекс будівель за адресою: вул. Верхня Горова, 1 в м. Черкаси та відповідно не мав права укладати правочини та передавати спірні приміщення в оренду.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 05.05.2021 залучено до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Українське товариство охорони природи (ідентифікаційний код 00020221, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 5Б).
07.06.2021 Українське товариство охорони природи звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни про:
- усунення перешкод Українському товариству охорони природи, у здійсненні права розпорядження і користування нежитловим приміщенням "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ, шляхом виселення з нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ - фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни, та звільнення нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ від майна фізичної особи - підприємця Середи Ніни Григорівни, та будь-яких інших осіб;
- вселення Українського товариства охорони природи у нежитлові приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ.
Також Українське товариство охорони природи просило стягнути з фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2270 грн та витрати на правову допомогу в сумі 7000 грн.
В обґрунтування позовних вимог Українське товариство охорони природи посилається на те, що відповідач тривалий час ухиляється від сплати орендної плати, фактично користуючись нежитловими приміщеннями "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ, власником яких є Українське товариство охорони природи, безоплатно та не укладаючи з власником відповідного правочину, не повертаючи приміщення з оренди власнику цього приміщення.
У відзиві на позов Українського товариства охорони природи відповідач проти позову заперечував, просив у задоволенні позовної заяви відмовити, посилаючись на те, що на дату розгляду справи ФОП Середа Н.Г. не перебуває в жодних договірних відносинах з Українським товариством охорони природи, а отже у відповідача відсутні будь-які зобов'язання на вчинення певних дій на користь Українського товариства охорони природи. Також відповідач зазначав, що 10.12.2014 між сторонами було укладено додаткову угоду №1 про розірвання договору №1 від 01.04.2012, у відповідності до п.1 якої сторонами було вирішено припинити дію договору, починаючи з 01.02.2015.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 01.09.2021 у справі №925/202/21 у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Позов третьої особи Українського товариства охорони природи із самостійними вимогами на предмет спору задоволено частково. Ухвалено усунути перешкоди Українському товариству охорони природи (ідентифікаційний код 00020201, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 5-Б) у здійсненні права розпорядження і користування нежитловим приміщенням в комплексі будівель "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси площею 344 кв.м., а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, VІІ, VІІІ, шляхом виселення з нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, VІІ, VІІІ - фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни та звільнення нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, VІІ, VІІІ площею 344 кв.м. від майна фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни; вселити Українське товариство охорони природи (ідентифікаційний код 00020201, м. Київ, вул. Василя Тютюнника, 5-Б) у нежитлові приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" № 2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, VІІ, VІІІ площею 344 кв.м. В решті позовних вимог відмовлено. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни на користь Українського товариства охорони природи 2270,00 грн на відшкодування сплаченого судового збору.
Відмовляючи у задоволенні позовної вимоги Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи стосовно припинення (розірвання) договору № 1 про здачу в оренду нежитлового приміщення в "Будинок природи" від 01.04.2012, суд виходив з того, що на час звернення до суду предмет спору був відсутнім. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи щодо усунення перешкод у користуванні нежитловим приміщенням "Будинок природи" та вселення, суд виходив з того, що позивач не є власником спірного нерухомого майна, з матеріалів справи не вбачається, що Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи володіє спірними приміщеннями на праві повного господарського відання чи оперативного управління і з цих підстав може захищати свої права заявленим позовом про усунення перешкод у користуванні майном і вселення у приміщення; не подано і доказів, що права позивача порушуються іншими особами, від майна яких позивач просить звільнити спірні приміщення. Задовольняючи позовні вимоги Українського товариства охорони природи про усунення перешкод Українському товариству охорони природи у здійсненні права розпорядження і користування спірними нежитловими приміщеннями в комплексі будівель "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова),1 в м. Черкаси площею 344 кв.м. шляхом виселення з них фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни, звільнення приміщень від її майна та вселення в ці приміщення Українського товариства охорони природи, суд виходив з доведеності правової підстави таких вимог. Водночас, посилаючись на недоведеність Українським товариством охорони природи суду, що інші особи, крім відповідача порушують його права, на захист яких подано позов, в цій частині в позові відмовлено.
06.09.2021 Українське товариство охорони природи звернулось до Господарського суду Черкаської області з заявою про стягнення з відповідача 16.872,00 грн витрат на правничу професійну допомогу.
Додатковим рішенням Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 заяву Українського товариства охорони природи від 01.09.2021 про прийняття додаткового рішення задоволено повністю. Стягнуто з фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни на користь Українського товариства охорони природи 16.872,00 грн на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката.
Задовольняючи вимоги Українського товариства охорони природи про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу, суд виходив з того, що заявлений відповідачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу відповідає умовам договору про надання послуг адвоката; судом не враховано заперечення відповідача про недоведеність реальної сплати витрат на послуги адвоката, оскільки надання підтверджуючих платіжних документів щодо понесених витрат на послуги адвоката не є вирішальним аспектом у питанні стягнення таких витрат.
Не погоджуючись із ухваленими судовими рішеннями, фізична особа-підприємець Середа Ніна Григорівна подала до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 у справі №925/202/21, ухвалити нове рішення, яким відмовити в позові третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
Підставою для скасування рішення суду скаржник зазначив неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, а також порушення судом норм матеріального права та процесуального права. Апелянт вказує, що судом першої інстанції не взято до уваги докази, які були надані відповідачем: Акт обстеження нежитлових приміщень, який підтверджує той факт, що апелянт займає нежитлові приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1/1; фотографії, які засвідчують перебування апелянта саме за вищевказаною адресою; довідку про встановлення режиму об'єктів торгівлі та сфери послуг, видану Департаментом економіки та розвитку Черкаської сільської ради, з якої вбачається, що апелянт здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1/1; договір про співробітництво, який укладено між ФОП Середа Н.Г. та Благодійною організацією "Фонд збереження рідної природи", яка є власником комплексу будівель за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1/1. Також в апеляційній скарзі апелянтом викладено обставини, на яких ґрунтуються заперечення на заяву Українського товариства охорони природи про прийняття додаткового рішення, аналогічні тим, які викладено у запереченнях щодо витрат на оплату правничої допомоги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.10.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни на рішення Господарського суду Черкаської області та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 у справі №925/202/21; призначено розгляд апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу Українське товариство охорони природи просить судові рішення залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення, посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судових рішень є безпідставними та необґрунтованими, а судові рішення ухвалено у відповідності до вимог чинного законодавства.
02.11.2021 до суду надійшла заява Українського товариство охорони природи про здійснення розгляду апеляційної скарги за відсутності представника третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору.
12.11.2021 через канцелярію суду від відповідача надійшла відповідь на відзив, в якому викладено пояснення щодо адреси: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1/1, заперечення на доводи Українського товариство охорони природи стосовно завдання збитків у розмірі 241240 грн, пояснення щодо нарахування витрат на професійну правову допомогу.
В судове засідання апеляційної інстанції 20.01.2022 представник Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, фізична особа-підприємець Середа Ніна Григорівна не з'явились.
Оскільки явка представників учасників справи у судове засідання не була визнана судом обов'язковою, а також зважаючи на наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення учасників справи про місце, дату та час судового розгляду, апеляційний суд визнав можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни.
В судовому засіданні апеляційної інстанції 20.01.2022 представник третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору заперечував проти апеляційної скарги, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувані судових рішень - без змін.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при прийнятті оскаржуваних судових актів, дійшов до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а судові рішення першої інстанції - зміні чи скасуванню, виходячи з наступного.
Згідно Статуту громадської організації "Українське товариство охорони природи" (зі змінами та доповненнями), до основних завдань громадської організації віднесено участь у здійсненні практичних природоохоронних заходів та їх підтримка. Українське товариство охорони природи є добровільною неприбутковою, всеукраїнською громадською організацією. Відповідно до пункту 4 Статуту Українське товариство охорони природи є юридичною особою, має відокремлене майно і самостійний баланс, печатку і штамп зі своїм найменуванням, які затверджені президією Всеукраїнської ради Товариства, може відкривати рахунки в установах банків. Відповідно до пункту 17 Статуту первинні організації Товариства створюються за рішенням президій відповідних рад Товариства установах, організаціях, навчальних закладах, на підприємствах, за місцем проживання. Вищим керівним органом первинної організації є загальні збори ( уповноважених), що скликаються для обговорення питань й діяльності в міру потреб, але не рідше одного разу на рік. Для ведення поточної роботи загальні збори обирають строком на три роки бюро первинної організації у складі голови, заступника голови, секретаря та членів бюро. Статтею 18 Статуту встановлено, що місцеві організації товариства - Кримська республіканська, обласні, міські, сільські, районні та міжрайонні створюються в Кримській республіці, областях, містах, селах і районах за рішенням президій вищестоящих рад та відповідальних конференцій (зборів уповноважених). Вищим керівним органом Товариства є з'їзд, який скликається Всеукраїнською радою не рідше одного разу на п'ять років. Відповідно до пункту 22 Статуту виконавчим органом товариства є президія Всеукраїнської ради, яка координує та керує діяльністю товариства в період між засіданнями Всеукраїнської ради.
Відповідно до пункту 27 Статуту майно та кошти Товариства належить йому на праві колективної власності, Члени Товариства не можуть мати майнових прав щодо його власності. У власності Товариства для матеріального забезпечення його діяльності можуть знаходитись будівлі, споруди або їх частини, житловий фонд, транспорт, устаткування, інвентар, майно культурно-освітнього, оздоровчого значення, грошові кошти та інше майно, що становлять цілісний майновий комплекс Товариства. Продаж або передача майна Товариства, у тому числі закріпленого за його місцевими організаціями, може здійснюватися лише у виняткових випадках за поданням Конференцій чи Рад відповідних організацій та за рішенням вищих керівних органів Товариства.
Окремі функції управління майном за рішенням вищого органу управління товариства можуть бути покладені на створені ними відповідно до статуту керівні органи, юридичні особи (товариства, підприємства), відокремлені підрозділи товариства.
За відокремленими підрозділами Товариства з правами юридичної особи майно може закріплюватися на праві господарського відання (управління) (п. 32 Статуту).
Колегією суддів встановлено, що структурним відокремленим підрозділом громадської організації Українського товариства охорони природи є громадська організація Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи, яка на правах юридичної особи зареєстрована 14.11.1995 (ідентифікаційний номер 03920267), що вбачається з наявного в матеріалах справи витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с. 10).
У відповідності до положень ст. 136 Господарського Кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами. Власник майна, закріпленого на праві господарського відання за суб'єктом підприємництва, здійснює контроль за використанням та збереженням належного йому майна безпосередньо або через уповноважений ним орган, не втручаючись в оперативно-господарську діяльність підприємства. У випадках, визначених Законом України "Про трубопровідний транспорт", з метою створення оператора газотранспортної системи держава через уповноважених суб'єктів управління об'єктами державної власності на підставі договору може передавати суб'єкту господарювання об'єкти державної власності на праві господарського відання без права їх відчуження. Щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності. Суб'єкт підприємництва, який здійснює господарську діяльність на основі права господарського відання, має право на захист своїх майнових прав також від власника.
Згідно положень ст. 137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.
Згідно положень ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державній реєстрації прав підлягають, зокрема, такі речові права та їх обтяження, як право господарського відання та право оперативного управління.
При цьому, речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ст. 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Доказів про реєстрацію за позивачем спірного нерухомого майна на праві господарського відання чи на праві оперативного управління у Державному реєстрі речових прав суду не надано.
Позивач стверджує, що 01 квітня 2012 року Президією Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, як орендодавцем, та ФОП Середою Н.Г., як орендарем, було укладено договір №1 про здачу в оренду нежитлового приміщення "Будинку природи" площею 30 кв.м. та допоміжне приміщення площею 213 кв.м., яке розташоване за адресою м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1 (а.с. 14).
Як встановлено судом, відповідачу Департаментом економіки та розвитку Черкаської міської ради встановлено режим роботи об'єктів торгівлі та сфери послуг (№ 1989 від 16.07.2013) у зоомагазині "Природа" м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1 для торгівлі непродовольчими товарами з режимом роботи з 9 до 17 години без перерви (а.с. 19).
Свідоцтво платника єдиного податку на ФОП Середу Н.Г. оформлено із вказівкою місця провадження господарської діяльності по вул. Фрунзе, 1 "Будинок природи".
Розпорядженням міського голови міста Черкаси від 22.02.2016 №29-р перейменовано назву вулиці «Фрунзе» на «Верхня Горова».
Як стверджує позивач, відповідач займає приміщення підвалу літери "А-2" № 2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, але не сплачує позивачу за користування цим приміщенням, чим порушує його права та що спричинило необхідність звернення до суду.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказував, що 10.12.2014 між ФОП Середою Н.Г. та Президією Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи укладено додаткову угоду № 1 до договору №1 про здачу в оренду нежитлового приміщення, якою розірвано договір № 1 від 01.04.2012 та припинено його дію, починаючи з 01.02.2015. Також цими сторонами погоджено, що з моменту припинення дії договору розрахунки за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі та сторони звільняються від будь-яких зобов'язань за Договором.
Відповідно до ст. 654 ЦК України зміна або розірвання договору вчиняється в такій самій формі, що й договір, що змінюється або розривається, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із звичаїв ділового обороту.
Згідно положень ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Доказів нікчемності Додаткової угоди № 1 від 10.12.2014 (а.с. 52) чи визнання її недійсною у судовому порядку сторонами не надано. Тому слід вважати, що 10.12.2014 між Президією Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи та відповідачем ФОП Середа Н.Г. договір № 1 про здачу в оренду нежитлового приміщення від 01.04.2012 було розірвано.
Місцевим господарським судом правомірно відхилено заперечення позивача про відсутність у Роджа О.О., який вказаний у додатковій угоді як Голова Президії Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи, повноважень на вчинення від імені позивача юридично значимих дій, та відповідно нікчемності додаткової угоди №1 від 10.12.2014.
З огляду на викладене, враховуючи те, що розірвання договору оренди відбулось до звернення Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи до суду з позовом у даній справі, позовна вимога про припинення (розірвання) договору №1 про здачу в оренду нежитлового приміщення в "Будинку природи" від 01.04.2012, укладеного між Черкаською обласною організацією Українського товариства охорони природи та фізичною особою-підприємцем Середою Ніною Григорівною не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина друга статті 4 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно ч. 1 ст. 3 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема судовий захист цивільного права та інтересу.
За змістом статей 15 та 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у разі їх порушення, невизнання або оспорювання.
Абзац 12 ч. 2 ст. 16 ЦК України встановлює, що суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, який встановлений договором або законом.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Серед способів захисту речових прав Цивільний кодекс України виокремлює, зокрема, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 ЦК України), витребування майна від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ст. 387 ЦК України).
Відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Згідно зі статтею 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Віндикацією є передбачений законом основний речово-правовий спосіб захисту цивільних прав та інтересів власника майна або особи, яка має речове право на майно (титульний володілець), який полягає у відновленні становища, що існувало до порушення, шляхом повернення об'єкта права власності у володіння власника (титульного володільця) з метою відновлення права використання власником усього комплексу правомочностей.
Предмет віндикаційного позову становить вимога неволодіючого майном власника до незаконно володіючого цим майном не власника про повернення індивідуально визначеного майна з чужого незаконного володіння.
Предмет доказування у таких справах становлять обставини, які підтверджують правомірність вимог позивача про повернення йому майна з чужого незаконного володіння, як-от: факти, що підтверджують його право власності або інше суб'єктивне право титульного володільця на витребуване майно, факт вибуття майна з володіння позивача, наявність майна в натурі у незаконному володінні відповідача, відсутність у відповідача правових підстав для володіння майном.
В свою чергу, відповідно до статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Негаторний позов подається у випадках, коли власник має своє майно у володінні, але дії інших осіб перешкоджають йому вільно його використовувати або розпоряджатися ним. Характерною ознакою негаторного позову є його спрямованість на захист права від порушень, не пов'язаних з позбавленням володіння майном, а саме у разі протиправного вчинення третьою особою перешкод власнику в реалізації ним повноважень розпорядження та користування належним йому майном.
Отже, предмет негаторного позову становить вимога володіючого майном власника до третіх осіб про усунення порушень його права власності, що перешкоджають йому належним чином користуватися, розпоряджатися цим майном тим чи іншим способом.
При цьому для задоволення вимог власника достатньо встановити факт об'єктивно існуючих перешкод у здійсненні власником своїх правомочностей. Таким чином право власності як абсолютне право має захищатися лише при доведенні самого факту порушення.
Колегія суддів вважає, що на момент вирішення цього спору відсутнє порушення прав позивача з огляду на те, що Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи не є власником спірних приміщень, не є володільцем спірних приміщеннь на праві повного господарського відання чи оперативного управління, а тому позовні вимоги щодо усунення перешкод Черкаській обласній організації Українського товариства охорони природи, у здійсненні права розпорядження і користування нежитловим приміщенням "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ, шляхом виселення з нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ - фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни, та звільнення нежитлового приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ від майна фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни, та будь-яких інших осіб; вселення Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи у нежитлові приміщення "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси, а саме - приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, ІІІ, не підлягають задоволенню.
Доводи позивача щодо наявності у Черкаської обласної організації Українського товариства охорони природи права повного господарського відання чи оперативного управління на спірне майно, посилаючись на постанову Президії Всеукраїнської ради № 8-3 від 08.12.2016, колегія суддів не бере до уваги з огляду на відсутність здійснення за позивачем державної реєстрації права повного господарського відання чи оперативного управління; протилежного суду не доведено.
Стосовно позовних вимог третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору, колегією суддів встановлено наступне.
Українське товариство охорони природи зареєстровано у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 02.12.1992 (ідентифікаційний номер 0020221).
З наявної в матеріалах справи інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності а нерухоме майно (а.с. 101) вбачається, що у комплексі будівель житлової нерухомості по вул. Верхня Горова, 1 у м. Черкаси за Українським товариством охорони природи на праві колективної власності зареєстровано частку в розмірі 199/500, яка складається з приміщення підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ, № 3-32,3-34,3-35,3-36,3-42,3-43,3-44,3-47,3-48,3-49 поз. № 8,9 площею 532,2 кв.м., приміщення другого поверху літери "А-2" з № 3-30 по 3-56, № 3-60, з № 3-76, ІV площею 721,0 кв.м. приміщення надбудови літери "А-2", № 1,2,3,І, площею 61,8 кв.м. та приміщення літери "Б-1" № 1-1,8-1,9-1 площею 60,2 кв.м. загальною площею 1587,7 кв.м. (а.с. 103). Частина з цього майна є спірним.
Згідно ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У відповідності до положень ст.ст. 316-320 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власник має право використовувати своє майно для здійснення підприємницької діяльності, крім випадків, встановлених законом.
Згідно положень ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Положеннями ст. 391 ЦК України передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Українське товариство охорони природи доводить, що відповідач без належної правової підстави на даний час займає спірні приміщення для здійснення підприємницької діяльності, орендну плату за користування приміщеннями на користь Українського товариства охорони природи не сплачує, приміщення не звільняє.
Відповідач заперечує щодо перебування ФОП Середи Н.Г. у спірних приміщеннях, вказує, що ФОП Середа Н.Г. займає нежитлові приміщення за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1/1, на підтвердження чого відповідачем надано суду акт обстеження нежитлових приміщень; фотографії; довідку про встановлення режиму об'єктів торгівлі та сфери послуг, видану Департаментом економіки та розвитку Черкаської сільської ради, з якої вбачається, що апелянт здійснює свою підприємницьку діяльність за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1/1; договір про співробітництво, який укладено між ФОП Середа Н.Г. та Благодійною організацією "Фонд збереження рідної природи", яка є власником комплексу будівель за адресою: м. Черкаси, вул. Верхня Горова, 1/1.
Колегією суддів встановлено, що 21.05.2021 комісією у складі представника Українського товариства охорони природи та Солієнко Ірини Миколаївни, складено акт, в якому зазначено, що під час огляду приміщень в будівлі "Будинку природи", за адресою: вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1 в м. Черкаси, було з'ясовано наступне: за адресою м. Черкаси, вул. Верхня Горова (Фрунзе), 1 в приміщеннях підвалу літери "А-2" №2, 4, 5, 7, ІІІ, V, VІ, приміщення 1-го поверху літери "А-2" з № 3-21 по № 3-27, ІІ, VІІІ, відповідно до технічного паспорту на будівлю, які належать Українському товариству охорони природи знаходиться та веде господарську діяльність ФОП Середа Ніна Григорівна.
Також про перебування відповідача у будівлі по вул. Верхня Горова, 1 у м. Черкаси вказано в Акті державного виконавця від 05.03.2020, який складено при примусовому виконанні судового наказу у справі №925/366/18.
Доводи відповідача про те, що ФОП Середа Н.Г. здійснює підприємницьку діяльність у приміщенні по вул. Верхня Горова, 1/1, є безпідставними, оскільки адреси: м. Черкаси, вул. Фрунзе, 1/1 не існує, що вбачається з листа Управління планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 17.12.15 № 15861-01-14, листа Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради від 06.08.2019 №16737-01-13, наказу Департаменту архітектури, містобудування та інспектування Черкаської міської ради №2355а від 22.12.2017, листа Міськрайонного управління у Черкаському районі та м. Черкасах Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області від 11.04.2019 №32-23-0-222-105/120-19. Також дана обставина встановлена господарськими судами першої та апеляційної інстанції у справі №925/366/18 за позовом Українського товариства охорони природи до Департаменту організаційного забезпечення Черкаської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю "Вієна", Благодійної організації "Фонд збереження рідної природи", Благодійного фонду "Розвиток Черкащини", Приватного підприємства "Укртрансброкер", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача: Департамент архітектури та містобудування Черкаської міської ради, Черкаська обласна організація Українського товариства охорони природи про скасування рішення державного реєстратора, усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом виселення з нежитлових приміщень та звільнення від майна.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги Українського товариства охорони природи про усунення перешкод Українському товариству охорони природи у здійсненні права розпорядження і користування спірними нежитловими приміщеннями в комплексі будівель "Будинок природи" по вул. Фрунзе (нині Верхня Горова), 1 в м. Черкаси площею 344 кв.м. шляхом виселення з них фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни, звільнення приміщень від її майна та вселення в ці приміщення Українського товариства охорони природи є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Оскільки Українським товариством охорони природи не доведено суду, що інші особи, крім відповідача, порушують його права, на захист яких подано позов, то в цій частині позов не підлягає задоволенню.
Щодо розподілу судом першої інстанції судових витрат на професійну правничу допомогу, апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Згідно зі ст. 16 ГПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (ст. 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (ст. 126 ГПК України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
3) розподіл судових витрат (ст. 129 ГПК України).
Згідно зі ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до чч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі подання сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).
У відповідності до ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
06.09.2021 до місцевого господарського суду від третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору надійшла заява про стягнення з відповідача 16.872,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу, до якої додано розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу, копію договору про надання професійної правничої допомоги, платіжний документ про сплату таких витрат у розмірі 16872,00 грн, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Весеньову Євгену Володимировичу.
Відповідач заперечив проти стягнення з нього витрат на професійну правничу допомогу, з огляду на наступне:
- з наданих представником Українського товариства охорони природи документів, жодний не містить відтиск печатки Українського товариства охорони природи, а отже не можливо стверджувати, що надані матеріали справи підписані саме керівником Українського товариства охорони природи;
- стягувачем вказано, що до заяви про приєднання доказів на професійну правничу допомогу ним додано платіжне доручення на суму 16872,00 грн., яке фактично відсутнє. Сплату коштів слід підтверджувати видатковими касовими ордерами або платіжними дорученнями.
- Українське товариство охорони природи є неприбутковою організацією, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру, а тому не зрозуміло, яким чином були сплачені кошти в розмірі 16872,00 грн. в готівковому вигляді.
- відсутні докази ведення адвокатом касової книги та наявності каси у адвоката.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Поряд зі згаданим принципом змагальності сторін іншими основними засадами (принципами) господарського судочинства також є: верховенство права та пропорційність.
Відповідно до статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Отже, з врахуванням викладеного, виходячи зі змісту норм статей 3, 11, 15 Господарського процесуального кодексу України, питання про співмірність заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу має вирішуватись із застосуванням критеріїв пропорційності та розумності, керуючись принципом верховенства права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 28.01.2021 у справі №911/3156/19, від 09.02.2021 у справі №910/15201/17, від 03.03.2021 у справі №912/354/20.
Колегією суддів встановлено, що 02.06.2021 між Українським товариством охорони природи та адвокатом Весеньовим Є.В. укладено договір про надання послуг адвоката, у відповідності до якого адвокат надає Українському товариству охорони природи юридичні послуги та здійснює юридичні дії з питань стягнення виселення осіб, які займають приміщення, що належать Українському товариству охорони природи, та вчиненням інших дій, пов'язаних з усуненням перешкод у користуванні майном.
При цьому вартість однієї години роботи адвоката становить 800,00 грн, вивчення матеріалів справи та надання адвокатом консультацій з цього питання займає - 6 години, вартість цієї послуги становить 4.800,00 грн, підготовка та друк позовної заяви займає - 4 години, вартість цієї послуги становить 3.200 грн, участь адвоката у одному судовому засіданні дорівнює - 1 годині, вартість цієї послуги становить 800,00 грн (пункти 1.3. - 1.5. Договору). Відповідно до п. 1.6. Договору загальна вартість робіт може бути збільшена в залежності від кількості робіт.
01.09.2021 сторонами складено та підписано розрахунок розміру витрат на професійну правничу допомогу, надану Українському товариству охорони природи у справі №925/202/21, в загальному розмірі 16.872,00 грн з зазначенням переліку наданих адвокатом послуг, обсягу таких послуг та їх вартості, а також зазначено про понесення адвокатом поштових витрат в розмірі 72,00 грн, що підлягають сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Проаналізувавши надані заявником докази на підтвердження понесення судових витрат на професійну правничу допомогу в сумі 16.800,00 грн, колегія суддів вважає, що відображена у них інформація щодо характеру та обсягу виконаної адвокатом роботи (наданих послуг), відповідають документам та інформації, що містяться у матеріалах справи; понесення адвокатом поштових витрат у розмірі 72,00 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи накладними та квитанціями ПАТ «Укрпошта» (а.с.89, а.с.199 т.1).
Отже, третьою особою доведено обставини надання йому адвокатом Весеньовим Є.В. послуг професійної правничої допомоги при розгляді даної справи у суді першої інстанції та обґрунтовано заявлений до стягнення розмір цих послуг, а тому місцевим господарським судом правомірно задоволено вимоги Українського товариства охорони природи про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 16.872 грн.
Доводи відповідача про недоведеність реальної сплати витрат на послуги адвоката колегія суду не бере до уваги, оскільки витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судовому рішенні, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції враховує висновки Європейського суду з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006), в якому зазначено, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У даній справі сторонам було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин згідно з нормами матеріального та процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.
Оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків місцевого господарського суду, скарга задоволенню не підлягає.
Колегія суддів погоджується із здійсненим судом першої інстанції розподілом судових витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.
Витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги відповідно до статті 129 ГПК України покладаються судом на апелянта.
Керуючись ст. ст. 129, 240, 267-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Середи Ніни Григорівни залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Черкаської області від 01.09.2021 та додаткове рішення Господарського суду Черкаської області від 16.09.2021 у справі №925/202/21 залишити без змін.
Матеріали справи №925/202/21 повернути Господарському суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано 11.02.2022 після виходу з лікарняного судді Кравчука Г.А.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді Т.П. Козир
Г.А. Кравчук