П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
09 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/5345/21
Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В.В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О.,
суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В.,
за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р.,
представників апелянта/відповідача УДМС України в Херсонській області Демидової А.В. (в режимі відеоконференції), позивачки - ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції).
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області та Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року (суддя Андрухів В.В м. Одеса, повний текст рішення складений 04.10.2021) по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області, Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області про визнання протиправними та скасування рішень,-
5 квітня 2021 року ОСОБА_2 звернулася до адміністративного суду з позовом до УМВС України в Херсонській області, УДМС України в Херсонській області, в якому просила:
- визнати протиправним та скасувати рішення УМВС України в Херсонській області від 12.06.2012 року про скасування рішення УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008 року про набуття громадянства України громадянкою ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ;
- визнати протиправним та скасувати рішення ВГІРФО УМВС України в Херсонській області про визнання паспорту громадянина України серії НОМЕР_1 , виданого 18.11.2008 року Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню, оформлене висновком "щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_2 " від 12.06.2012 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_2 був задоволений повністю.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідачі подали апеляційні скарги, у яких, посилаючись на неповне з'ясування обставин справи та порушення норм матеріального права, просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким повністю відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 .
В обґрунтування апеляційної скарги УМВС України в Херсонській області посилається на правомірність оспорюваного рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Так, на підтвердження факту проживання на території України було надано судове рішення, яке в подальшому скасоване, а отже існують законні підстави, передбачені статтею 21 Закону України "Про громадянство України" для скасування рішення про оформлення громадянства. Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 25 червня 2019 року у справі №820/7130/16, яка є подібною до справи, що розглядається, в тому числі і за колом осіб. Також скаржник вважає, що УДМС надані докази про пропуск позивачкою строку звернення до адміністративного суду.
В обґрунтування апеляційної скарги УДМС України в Херсонській області насамперед стверджується, що позивачка з 2016 року була обізнана про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та визнання її паспорта громадянина України недійсним, а тому висновок суду першої інстанції про поважність пропуску строку звернення до суду та його поновлення є помилковим.
Також апелянт звернув увагу на те, що визнання паспорта громадянина України недійсним та таким, що підлягає вилученню та знищенню, оформлене Висновком, яке на його переконання є висновком службової перевірки. Спираючись на правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 12 грудня 2019 року справа №815/3399/16, апелянт вважає, що висновки службового розслідування не породжують обов'язкових юридичних наслідків, є лише носієм певної інформації, а тому висновок службової перевірки щодо документування паспортом громадянина України не є рішенням та не підлягає скасуванню.
Крім того апелянт, посилаючись на рішення Апеляційного суду Херсонської області від 25 липня 2011 року у справі №22ц-3285/2011, що набрало законної сили і є чинним по теперішній час, стверджує, що факт постійного проживання ОСОБА_2 на території України не знайшов свого підтвердження, тому є підстави вважати, що особа набула громадянства України шляхом приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статті 21 Закону України "Про громадянство України". Тому УМВС в Херсонській області правомірно прийнято рішення (подання) про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням. Аналогічного висновку у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2019 року у справі №820/7130/16.
Позивачка надіслала до апеляційного суду відзив на апеляційні скарги УМВС та УДМС, у яких зазначила про законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційні скарги відповідачів залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційних скарг, відзивів на них, пояснення представників апелянта/відповідача УДМС України в Херсонській області Демидової А.В., позивачки - ОСОБА_1 , вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах апеляційних скарг, колегія суддів дійшла таких висновків.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , народилася у місті Фу Тхо, Соціалістична Республіка В'єтнам.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського РВ УМВС України в Херсонській області із заявою про оформлення набуття громадянства України. Підставою набуття громадянства України став факт постійного проживання особи на території України станом до 24 серпня 1991 року, що було встановлено рішенням Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 липня 2008 року у справі №2о-265/08 (т. І а.с. 45).
Рішенням УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008 року відносно ОСОБА_2 оформлено набуття громадянства України за територіальним походженням відповідно до частини першої статті 8 Закону України "Про громадянство" (т. І а.с. 44 з.б.).
Згідно довідки №582/08 від 15.11.2008 року про реєстрацію особи громадянином України уродженка Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з рішенням УМВС України в Херсонській області від 15.11.2008 року, є громадянкою України з 15 листопада 2008 року (т. І а.с. 35).
18 листопада 2008 року Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області громадянку ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документовано паспортом громадянина України серії НОМЕР_1 , та УМВС України в Херсонській області зареєстровано місце проживання громадянки України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 (том 1 а.с. 36, 37).
7 липня 2010 року СГІРФО Малиновського РВ ОМУ ГУМВС України в Одеський області громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстровано за адресою АДРЕСА_2 (т. І а.с. 37 зв).
16 листопада 2012 року громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , документовано паспортом громадянина для виїзду за кордон серії НОМЕР_2 (т. ІІ а.с. 131-137).
27 грудня 2019 року Корабельним РВ у м. Херсоні УДМС України в Херсонській області у паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 вклеєна фотокартка у зв'язку із досягненням позивачкою 45-річного віку.
З листа-відповіді №6501.3.7- 2337/65.1-21 від 05.03.2021 року на адвокатський запит ОСОБА_2 дізналася, що рішенням УМВС України в Херсонській області від 12.06.2012 року згідно статті 21 Закону України "Про громадянство України" було скасовано рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 15.11.2008 року відносно ОСОБА_2 (т. І а.с. 46, зв).
Зазначене рішення прийнято УМВС на підставі рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 25 липня 2011 року у справі №22ц-3285/11, яким було скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 липня 2008 року про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 на території України станом до 24 серпня 1991 року (т. І а.с. 161-162).
12 червня 2012 року начальником ВГІРФО УМВС України в Херсонській області затверджено висновок щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_2 , яким вважав би недійсним паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , виданий 18 листопада 2008 року Комсомольським ВМ ХМВ УМВС України в Херсонській області на ім'я ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 та таким, що підлягає вилученню та знищенню, оформлене висновком щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_2 (т. І а.с. 48, 49).
Вважаючи зазначені рішення УМВС та ВГІРФО протиправними, ОСОБА_2 звернулася до суду з адміністративним позовом про їх скасування.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з протиправності оспорюваних рішень.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Так, частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 4 Конституції України в Україні існує єдине громадянство. Підстави набуття і припинення громадянства України визначаються законом.
Згідно зі статтею 25 Конституції України громадянин України не може бути позбавлений громадянства і права змінити громадянство. Громадянин України не може бути вигнаний за межі України або виданий іншій державі. Україна гарантує піклування та захист своїм громадянам, які перебувають за її межами.
Правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб визначено Законом України від 18.01.2001 року №2235-III "Про громадянство України" (далі - Закон №2235-III).
За наведеним у статті 1 вказаного Закону визначеннями громадянство України - правовий зв'язок між фізичною особою і Україною, що знаходить свій вияв у їх взаємних правах та обов'язках;
громадянин України - особа, яка набула громадянство України в порядку, передбаченому законами України та міжнародними договорами України;
зобов'язання припинити іноземне громадянство - письмово оформлена заява іноземця про те, що в разі набуття громадянства України він припинить громадянство (підданство) іншої держави або громадянства (підданства) інших держав і протягом двох років з моменту набуття ним громадянства України подасть документ про припинення громадянства (підданства) іншої держави або громадянств (підданств) інших держав до органу, що видав йому тимчасове посвідчення громадянина України.
Однією із підстав набуття громадянства України є територіальне походження (стаття 6 Закону №2235-III).
За змістом статті 8 Закону №2235-III особа, яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або яка сама чи хоча б один з її батьків, дід чи баба, рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), і є особою без громадянства або іноземцем, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, та подала заяву про набуття громадянства України, а також її неповнолітні діти реєструються громадянами України. Іноземці, які є громадянами (підданими) кількох держав, подають зобов'язання припинити громадянство всіх цих держав. Іноземці, яким надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, замість зобов'язання припинити іноземне громадянство подають декларацію про відмову особи, якій надано статус біженця в Україні чи притулок в Україні, від іноземного громадянства.
Іноземці, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, які подали зобов'язання припинити іноземне громадянство, повинні подати документ про це, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації їх громадянами України. Якщо іноземці, маючи всі передбачені законодавством цієї держави підстави для отримання такого документа, з незалежних від них причин не можуть отримати його, вони подають декларацію про відмову від іноземного громадянства.
Датою набуття громадянства України у випадках, передбачених цією статтею, є дата реєстрації набуття особою громадянства України.
Відповідно до статті 21 Закону №2235-III рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується, якщо особа набула громадянство України відповідно до статей 8 та 10 цього Закону шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Перелік документів, які подаються для встановлення, оформлення і перевірки належності до громадянства України, прийняття до громадянства України, оформлення набуття громадянства України, припинення громадянства України, скасування рішень про оформлення набуття громадянства України, а також процедуру подання цих документів і провадження за ними, виконання прийнятих рішень з питань громадянства України визначено Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215 (далі - Порядок №215 у редакції, чинній на час скасування рішення про набуття позивачем громадянства України).
За змістом пункту 25 Порядку №215 для оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням особа, яка постійно проживала до 24 серпня 1991 року на території, що стала територією України відповідно до Закону України "Про правонаступництво України", або на інших територіях, що входили під час постійного проживання особи до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР) (частина перша статті 8 Закону, подає документи, передбачені підпунктами "а" - "в" пункту 24 цього Порядку, а також документ, що підтверджує факт постійного проживання особи на зазначених територіях.
Згідно з пунктом 88 Порядку №215 для скасування рішень про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону органами міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України готуються такі документи: а) подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України; б) документи, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням (стаття 8 Закону) або була поновлена у громадянстві України (стаття 10 Закону) шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянства України (довідка органу міграційної служби, дипломатичного представництва чи консульської установи про те, що іноземець, який подав зобов'язання припинити іноземне громадянство, не подав документ про припинення цього громадянства, виданий уповноваженим органом відповідної держави, до уповноваженого органу України протягом двох років з моменту реєстрації його громадянином України, а незалежні від особи причини неотримання документа про припинення іноземного громадянства не існують (частина п'ята статті 8 та частина друга статті 10 Закону); інформація органу міграційної служби про те, що іноземець, який подав декларацію про відмову від іноземного громадянства, не повернув паспорт іноземної держави до уповноважених органів цієї держави (частина восьма статті 8 та частина сьома статті 10); інформація про те, що на момент реєстрації громадянином України існували підстави, за наявності яких особа не поновлюється у громадянстві України (частини перша та друга статті 10 з урахуванням частини п'ятої статті 9 Закону; частина п'ята статті 10 Закону); інформація про інші неправдиві відомості та фальшиві документи, які були подані для набуття громадянства України відповідно до статей 8 та 10 Закону, або інформація про приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статей 8 та 10 Закону.
Пунктами 96- 97 Порядку №215 визначено, що подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у випадках, передбачених статтею 21 Закону, стосовно особи, яка проживає в Україні, готується управлінням, відділом (сектором) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, до якого цією особою подавалися документи щодо оформлення набуття громадянства України. Подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України разом із документами, передбаченими підпунктом "б" пункту 88 цього Порядку, надсилається до головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі.
Рішення про оформлення набуття громадянства України скасовується начальником головного управління (управління) міграційної служби в Автономній Республіці Крим, області, містах Києві та Севастополі або його заступником. Повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України у тижневий строк надсилається до управління, відділу (сектору) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, яким було внесено подання про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України. Управління, відділ (сектор) міграційної служби в районі, районі у місті, місті обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення не пізніш як у тижневий строк з дня одержання повідомлення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України повідомляє про це відповідну особу у письмовій формі із зазначенням причин скасування такого рішення.
Аналіз наведених норм чинного на момент виникнення спірних правовідносин законодавства дає підстави вважати, що скасування рішення про оформлення набуття громадянства відбувається на підставі подання органів міграційної служби, дипломатичними представництвами чи консульськими установами України і на підставі документів, які підтверджують, що особа набула громадянство України за територіальним походженням шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Тобто, необхідною і обов'язковою умовою для скасування рішення про оформлення набуття громадянства України відповідно до статті 21 Закону №2235-III є встановлення центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства, факту набуття особою громадянства України шляхом обману, внаслідок подання свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів, приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України.
Вказані обставини повинні бути підтверджені відповідними документами, які свідчать, зокрема, про факт подання особою свідомо неправдивих відомостей або фальшивих документів. Окрім того, встановленню підлягають також факти, підтверджуючі провину або злочинний намір, подачу завідомо неправдивих або фальшивих відомостей, обман заявника при отриманні ним паспорта громадянина України.
Аналогічний підхід висловлений Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2020 року та від 27 січня 2021 року у справах №520/2915/19, №826/15657/16, від 16 вересня 2021 року у справі №360/4754/19, від 8 вересня 2021 року у справі №640/33251/20.
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття УМВС України в Херсонській області від 12.06.2012 року рішення про скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням від 15.11.2008 року відносно ОСОБА_2 слугувало рішення Апеляційного суду Херсонської області від 25 липня 2011 року у справі №22ц-3285/11, яким було скасовано рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 липня 2008 року про встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 на території України станом до 24 серпня 1991 року.
На переконання відповідачів ОСОБА_2 набула громадянства України шляхом приховування будь-якого суттєвого факту, за наявності якого особа не може набути громадянство України відповідно до статті 21 Закону №2235-III.
Водночас із зазначеного рішення суду апеляційної інстанції вбачається, що підставою для скасування рішення Дніпровського районного суду м. Херсона від 29 липня 2008 року слугувало не надання ОСОБА_2 доказів на підтвердження того, що вона на законних підставах постійно проживала на території України з 26 червня 1990 року.
При цьому апеляційний суд визнав не належними для підтвердження факту постійного проживання заявника на території України станом з 26 червня 1990 року наявні в матеріалах справи докази, а саме: довідку ВАТ "Херсонський бавовняний комбінат" №6-8161 від 07.11.2007 року про те, що заявниця з 26 червня 1990 року по 29 травня 1993 року працювала оператором мотальних машин; довідку про склад сім'ї, а також показання свідків. Міркування, з яких апеляційний суд дійшов таких висновків у вказаному судовому рішенні не наведені.
Між тим, за змістом статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 77 КАС України тягар доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на суб'єкта владних повноважень, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, оскільки рішенням Апеляційного суду Херсонської області від 25 липня 2011 року у справі №22ц-3285/11 не було встановлено, що ОСОБА_2 подала неправдиві відомості/фальшиві документи або приховувала будь-який суттєвий факт, за наявності якого вона не може набути громадянство України та відповідачами відповідних доказів під час розгляду даної справи не надано, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що УМВС України в Херсонській області скасувало своє рішення про оформлення набуття громадянства України ОСОБА_2 за відсутності на це правових підстав.
При цьому колегія суддів враховує висновки у подібних правовідносинах, висловлені у постановах ВС від 14 листопада 2018 року у справі №820/1293/16, від 24 квітня 2019 року в справі №2040/5642/18, від 24 жовтня 2019 року в справі №2040/7797/18, від 19 грудня 2019 року в справі №815/3575/15.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції, позивачка має дитину ОСОБА_3 , яка народилися в Україні в 2001 році, яку документовано паспортом громадянина України № НОМЕР_3 , виданим 25.08.2020 року органом, що видав 5114, та документовано паспортом громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_4 , виданим 18.07.2019 орган, що видав 5101.
Отже, оспорювані рішення відповідачів не відповідають критерію необхідності у демократичному суспільстві, оскільки для позивачки та членів її сім'ї скасування рішення про оформлення набуття громадянства має наслідком повну зміну способу життя родини, в складі якої, на час їх прийняття, була малолітня дитина.
З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ОСОБА_2 .
Поряд з цим, колегія суддів погоджується з доводами апеляційної скарги УДМС, що висновок службового розслідування (перевірки) є службовим документом, який не може бити предметом розгляду в апеляційному суді. Водночас апелянтом не надано доказів того, що Висновок щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України ОСОБА_2 є висновком саме службового розслідування.
В даному випадку оспорюваний висновок винесено відповідно до вимог наказу МВС України від 13.04.20212 №320, яким затверджено Порядок оформлення і видачі паспорта громадянина України, відповідно до пункту 10.4 якого погашаються, уважаються недійсними та знищуються паспорти. Тому твердження апелянта про те, що Висновок щодо перевірки підстав документування паспортом громадянина України не породжують обов'язкових юридичних наслідків для позивачки не відповідає дійсності.
Щодо доводів апелянтів про пропуск позивачкою строку звернення до адміністративного суду, які ґрунтуються на тому, що в матеріалах особової справи позивачки міститься адвокатський запит від 09.11.2016 до УДМС у Херсонській області відносно ОСОБА_2 про надання інформації чи є дійсний паспорт громадянина України та відповідь УДМС у Херсонській області, оформлений листом від 15.11.2016 за вих. №1/1-20836 (т. І а.с. 174, 180), то колегія суддів вважає наступне.
За загальним правилом строк звернення до адміністративного суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи.
Частиною першою статті 72 КАС України визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Ураховуючи, що відповідачами не надано суду не лише доказів отримання позивачкою листа від 15.11.2016 за вих. №1/1-20836, а навіть доказів його надсилання на її адресу, твердження апелянтів про обізнаність ОСОБА_2 з 2016 року щодо скасування рішення про оформлення набуття громадянства України за територіальним походженням та визнання її паспорта громадянина України недійсним є недоведеними, та не можуть бути прийнятими апеляційним судом в якості підтвердження пропуску строку звернення до адміністративного суду.
До того ж, Європейський суд з прав людини наголосив, що механізм застосування позовної давності повинен бути достатньо гнучким, тобто, як правило, він мусить допускати можливість зупинення, переривання та поновлення строку позовної давності, а також корелювати із суб'єктивним фактором, а саме - обізнаністю потенційного позивача про факт порушення його права (пункти 62, 66 рішення від 20.12.2007 у справі "Фінікарідов проти Кіпру").
За таких обставин, застосування процесуального обмеження, тобто залишення без розгляду позовної заяви з причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом за своєю суттю буде свідченням необґрунтованого позбавлення заінтересованої особи права на оскарження дій суб'єктів владних повноважень, тобто права на справедливий суд.
Резюмуючи все вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційних скарг не містять належних, переконливих доводів та аргументів, які б спростовували висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_2 . Адже суд першої інстанції правильно та повно з'ясував усі обставини справи та надав їм юридичну оцінку відповідно до норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відтак, апеляційні скарги відповідачів задоволенню не підлягають.
Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,-
Апеляційні скарги Управління Міністерства внутрішніх справ України в Херсонській області та Управління Державної міграційної служби України в Херсонській області залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення.
Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко
Суддя І.П.Косцова
Суддя Ю.В.Осіпов
Повне судове рішення складено 10 лютого 2022 року.