П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
10 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14168/21
Головуючий в 1 інстанції: Радчук А.А.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача - Турецької І. О.,
суддів - Шевчук О. А., Шеметенко Л. П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов
Короткий зміст позовних вимог.
У серпні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фортуна» (далі - ТОВ «Фортуна») звернулося до суду з позовом до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки, в якому просило:
- визнати протиправною та скасувати постанову від 12 липня 2021 року №294012 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог частини 1 абзацу 16 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05 квітня 2001 року №2344-III (далі-Закон №2344-III) в сумі 34 000 грн.;
- визнати протиправною та скасувати постанову від 12 липня 2021 року №294013 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог частини 1 абзацу 3 статті 60 Закону №2344-III в сумі 1700 грн.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач передусім указує на те, що відповідач, усупереч пункту 26 Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567), розглянув справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та прийняв оскаржувані постанови без своєчасного його повідомлення про час і місце розгляду справи.
Далі, позивач указує на порушення відповідачем розміщення місця перевірки.
Так, відповідно щотижневого графіку проведення перевірок Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки у період з 07 червня 2021 року по 13 червня 2021 року на автомобільній дорозі Н-24 «Благовіщенське-Миколаїв» визначено лише єдине місце перевірки - 212 км + 840 м., яке не відповідає місцю перевірки зазначеному у довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю №046887 від 10 червня 2021 року, в акті про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів №0053163 від 10 червня 2021 року та в акті проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час здійснення перевезень пасажирів і вантажив автомобільним транспортом від 10 червня 2021 року.
Також, підставою для задоволення позову, ТОВ «Фортуна», серед іншого, вважає допущення помилки при зважуванні суб'єктом владних повноважень автомобіля як по загальній масі, так і навантажень на окремі осі, пояснюючи це значною різницею між результатами зважування відповідачем (35,27 т.) і загальною масою транспортного засобу (15,60 т.) разом з вантажем (22,94 т.), що разом становить 38,54 т.
Далі позивач вказує на те, що притягнення його до відповідальності за нормою статті 60 Закону №2344-III, яка передбачає санкцію при перевезенні вантажу без відповідного дозволу, є протиправним, оскільки чинним законодавством встановлена імперативна заборона на перевезення подільних вантажів з перевищенням встановлених законодавством габаритно-вагових норм, що виключає можливість отримання перевізником відповідного дозволу.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року позов ТОВ «Фортуна» задоволено частково.
Визнано протиправною та скасовано постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 12 липня 2021 року №294013.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив із того, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України №207 від 25.02.2009, Перелік документів, необхідних для здійснення перевезення вантажу автомобільним транспортом у внутрішньому сполученні не вимагає наявності у перевізника саме товарно - транспортної накладної (далі - ТТН).
Суд погодився з доводами позивача, що даний нормативний акт зобов'язує водія юридичної особи, що здійснює вантажні перевезення для власних потреб мати накладну або інший документ, що підтверджує право власності на вантаж, посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб, дорожній лист тощо.
Разом з тим, суд відмовив у скасуванні постанови від 12 липня 2021 року №294012 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ч.1 абз.16 ст.60 Закону №2344-III, встановивши факт перевищення, визначених законодавством габаритно-вагових норм понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позову, покликаючись на неправильне застосування норм матеріального та процесуального права та неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, ТОВ «Фортуна» просить його скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.
Незгода товариства з висновком суду першої інстанції стосується насамперед того, що суд не звернув уваги та не надав правової оцінки обставинам його несвоєчасного сповіщення про день, час і місце розгляду справи, про що свідчить роздруківка з веб-сайту Укрпошти, відповідно до трекінгу №6501408841438 і тим самим позбавили права брати участь у питаннях правомірності притягнення до фінансової відповідальності.
Далі скаржник продовжує наголошувати на тому, що заборона руху транспортних засобів з перевищенням вагових параметрів при перевезенні подільного вантажу унеможливлює отримання перевізником дозволу на участь у дорожньому русі таких транспортних засобів.
На думку скаржника, оскільки видача дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, які перевозять подільні вантажі з перевищенням габаритно-вагових параметрів, не передбачена, то на особу не може бути накладений штраф, відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», за відсутність такого дозволу.
Південне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки не скористалося процесуальним правом звернення до суду з відзивом на апеляційну скаргу.
Ураховуючи, що апеляційна скарга подана на рішення суду першої інстанції, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), суд апеляційної інстанції, відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, розглянув справу в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи.
Основним видом діяльності ТОВ «Фортуна» є будівництво доріг і автострад.
10 червня 2021 року о 17 год. 40 хв. на 212 км + 810 м автомобільної дороги М-24 «Благовіщенське-Миколаїв» було проведено габаритно-ваговий контроль автомобіля позивача FORD 4142d DC, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що перевозив відсів, за результатами якого складено:
- талон від 10 червня 2021 року з результатами зважування;
- довідку №046887 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10 червня 2021 року;
- акт №0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10 червня 2021 року;
- акт №265863 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10 червня 2021 року.
Згідно Талону зважування відбувалось 10 червня 2021 року о 17:41 год., вага №2049, режим: динамічний.
Довідкою №046887 про результати здійснення габаритно-вагового контролю від 10 червня 2021 року встановлено: найменування пункту габаритно-вагового контролю: а/д М-24 «Благовіщенське-Миколаїв» 212 км + 810 м; водій транспортного засобу: ОСОБА_1 ; автомобіль: марка: FORD модель: 4142d DC, вантажний самоскид, реєстраційний номер: НОМЕР_1 ; тип транспортного засобу: 11; результати вагового контролю: 1) 7,01; 2) 5,96; 3) 10,91; 4) 11,39; повна маса транспортного засобу 35,27 тон.
Актом №0053163 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 10 червня 2021 року серед іншого встановлено: суб'єкт, що перевіряється: водій ОСОБА_1 , ТОВ «Фортуна»; найменування та вид вантажу: відсів; маршрут руху: с. Олександрівка, Миколаївська область, м.Миколаїв, 104 км; повна маса тонн: Нормативно допустима 40,00, Фактична 35,27; осьові навантаження тонн: нормативно допустиме 16, фактичне 22,30.
Актом №265863 проведення перевірки додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом від 10 червня 2021 року встановлено порушення:
перевезення вантажу (відсів) згідно накладної на вантаж №57 від 10 червня 2021 року, з перевищенням визначених п.22.5 ПДР України вагових обмежень, а саме: маса здвоєної осі 22,30 т, без відповідного дозволу; неоформлена товарно-транспортна накладна на вантаж, чим порушено:
абзац 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: перевищення встановлених габаритно-вагових норм законодавства понад 20% при перевезенні вантажу без відповідного дозволу;
абзац 3 частини 1 надання послуг/ перевезення вантажу без наявності документів передбачених статті 48 Закону, а саме: відсутня, неоформлена товарно-транспортна накладна.
За наслідками встановлених порушень Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки 12 липня 2021 року прийнято постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №294012, якою за порушення абзацу 16 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 34000,00 грн. та постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №294013, якою за порушення абзацу 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» стягнуто з позивача адміністративно-господарський штраф в сумі 1700,00 гривень.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та оцінка суду апеляційної інстанції доводів апеляції і висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що наявні підстави для задоволення апеляції, з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 5 Закону №2344-ІІІ основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.
Приписами статті 6 зазначеного Закону передбачено, що державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок. Державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
Рейдові перевірки дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
У разі проведення позапланових і рейдових перевірок автомобільний перевізник, що буде перевірятися, про час проведення перевірки не інформується.
Статтею 1 Закону №2344-ІІІ визначено, що рейдова перевірка (перевірка на дорозі) - перевірка транспортних засобів суб'єкта господарювання на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, контрольно-вагові комплекси та інші об'єкти, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту).
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року №103, Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 8 вказаного Положення).
Процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (надалі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, наявністю відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням ними ліцензійних умов, а також процедуру здійснення державного нагляду за забезпеченням такими суб'єктами господарювання безпеки автомобільних перевезень передбачено Порядком здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 року №1567 (далі - Порядок №1567).
Згідно Порядку №1567 державному контролю підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних суб'єктів господарювання, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.
Відповідно до пункту 3 вказаного Порядку органами державного контролю на автомобільному транспорті (далі - органи державного контролю) є Укртрансбезпека, її територіальні органи.
Приписами пункту 20 Порядку №1567 встановлено, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.
Відповідно до пункту 25 Порядку №1567, справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб'єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.
Пунктом 26 Порядку №1567 унормовано, що справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб'єкта господарювання. Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб'єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.
За положеннями пункту 27 Порядку №1567 визначено, що у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі. За наявності підстав, керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.
Отже, аналіз наведених норм Порядку №1567 встановлює право суб'єкта господарювання бути присутнім при розгляді справи про порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом, надавати пояснення та докази на спростування висновків акта перевірки.
Як мовилося вище, про порушення своїх прав знати про час і місце розгляду справи, де вирішувалося питання про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ТОВ «Фортуна» заявляла у своїх позовних вимогах.
Водночас, суд першої інстанції не досліджував дане питання та не надав мотивовану оцінку такому аргументу позивача.
Колегія суддів, досліджуючи наведене спірне питання, встановила таке.
29 червня 2021 року Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки на адресу ТОВ «Фортуна» вул. Ак. Вільямса, 93, смт. Таїрове, Овідіопольський район, Одеська область скеровано запрошення на розгляд справи щодо порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт та/або порушення КУпАП, який відбудеться 12 липня 2021 року з 13:00 до 16:00 години за адресою: м. Одеса, вул. Успенська, буд.4, 1 поверх (а.с.14).
Зазначене підтверджується копією Списку згрупованих поштових відправлень листів №2783 за номером трекінгу 6501408841438 (а.с.45).
Разом з тим, згідно роздруківки з веб-сайту Укрпошти, за вказаним трекінгом №6501408841438, таке повідомлення ТОВ «Фортуна» отримало лише 20 липня 2021 року, тобто після винесення Південним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки оскаржуваних постанов від 12 липня 2021 року №294012 та №294013 (а.с.16).
Представник Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у відзиві на позов не заперечував проти обставин неналежного сповіщення ТОВ «Фортуна», не надав доказів про зворотне.
Обговорюючи питання, чи є наведене порушення, з боку суб'єкта владних повноважень таким, що може вплинути на законність прийняти ним рішень про накладення на суб'єкта господарювання адміністративно-господарських штрафів, колегія суддів дійшла таких висновків.
Особі, до якої застосовуються адміністративно-господарські штрафи, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.
Пункт 26 Порядку №1567 покладає обов'язок сповіщення особи на орган державного контролю. Зміст цього обов'язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без отримання доказів про отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.
Суд апеляційної інстанції вважає, що у разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи, адже це не відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права.
Узагальнюючи наведене, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що вказане порушення є достатньою підставою для визнання протиправними та скасування оскаржуваних постанов. Варто відзначити, що за підставами порушення права суб'єкта господарювання на участь у розгляді справи про накладення адміністративно-господарського штрафу, належить визнати протиправними та скасувати обидві постанови.
Незважаючи на те, що суд першої інстанції визнав протиправною та скасував постанову Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки від 12 липня 2021 року №294013 за іншими підставами, колегія суддів вважає, що порушення суб'єктом владних повноважень процедури її прийняття нівелює обставини, встановлені судом першої інстанції.
У спірних правовідносинах має місце порушення принципів Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28 вересня 1977 року, зокрема: право бути вислуханим, це означає, що до будь-якого адміністративного акту, який за своїм характером може несприятливо впливати на права, свободи або інтереси особи, така особа може пред'явити факти й аргументи та, у відповідних випадках, докази, що будуть ураховані адміністративним органом.
Варто зазначити, що право бути вислуханим під час розгляду його справи, дійсно віднесено до одного з основних складових (принципів) адміністративної процедури.
Порушення процедури притягнення позивача до відповідальності, робить недоцільним встановлення судом обставин чи є в діях, останнього, склад порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі «Гарсія Руїз проти Іспанії» (рішення від 21 січня 1999 року), зокрема, зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Європейської конвенції з прав людини і зобов'язує суди викладати підстави для своїх рішень, це не можна розуміти як вимогу давати докладну відповідь на кожний аргумент. Тому за наведених вище підстав, якими Суд обґрунтував своє рішення, не вбачається необхідності давати докладну відповідь на інші аргументи, оскільки вони не є визначальними для прийняття рішення у справі.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.
Приписи пунктів 1, 4 частини 1 статті 317 КАС України визначають, що підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не дослідивши фактичні дані, які мають значення для справи, допустив тим самим порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Стаття 328 КАС України встановлює право учасників справи, а також осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки на касаційне оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Водночас пункт 2 частини 5 вказаної статті встановлює, що не підлягають касаційному оскарженню, у тому числі судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.
Отже, враховуючи, що судом апеляційної інстанції постановлено рішення у справі розглянутої за правилами спрощеного позовного провадження, відсутні підстави для його оскарження в касаційному порядку.
Згідно частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до частини 6 статті 139 КАС України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу, судові витрати понесені ТОВ «Фортуна» підлягають відшкодуванню шляхом стягнення загальної суми судового збору у розмірі 5675 грн. (2270 грн. - за подання позову - платіжне доручення №8489 від 27.07.2021 (а.с.13), 3405 грн. - за подання апеляційної скарги - платіжне доручення №8713 від 29.10.2021 (а.с.85)) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки.
Керуючись статтями 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» - задовольнити.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2021 року - скасувати.
Ухвалити у справі постанову, якою позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» до Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки про визнання протиправними та скасування постанов - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 12 липня 2021 року №294012 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ч.1 абз.16 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 34 000 грн.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 12 липня 2021 року №294013 про застосування адміністративно-господарського штрафу за порушення вимог ч.1 абз.3 ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт» в сумі 1700 грн.
Стягнути з Південного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки (вул. Успенська, 4, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 39816845) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна» (вул. Ак. Вільямса, 93, с/рада Таїровська, Овідіопольський район, Одеська область, 65496, код ЄДРПОУ 30863834) сплачений судовий збір у загальному розмірі 5675 (п'ять тисяч шістсот сімдесят п'ять) грн.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, за винятком випадків, перелічених у пункті 2 частини 5 статті 328 КАС України.
Доповідач - суддя І. О. Турецька
суддя О. А. Шевчук
суддя Л. П. Шеметенко
Повне судове рішення складено 10.02.2022.