П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
02 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 400/8134/21
Головуючий в 1 інстанції: Лісовська Н. В.
П'ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
доповідача - судді Косцової І.П.,
суддів - Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Миколаївської міської ради на ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року про відмову у закритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Миколаївської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення,-
Короткий зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, в якому просив скасувати рішення Миколаївської міської ради №6/89 від 08.07.2021 року «Про відмову в затвердженні проекту землеустрою».
08.10.2021 року Миколаївська міська рада заявила клопотання про закриття провадження у справі, оскільки спір не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
В обґрунтування клопотання вказано, що між сторонами існує спір про право користування земельною ділянкою. Міська рада, як розпорядник земель комунальної власності, при винесенні оскаржуваного рішення діяла в інтересах громади, а позивач має приватний майновий інтерес щодо спірної земельної ділянки, а відтак, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, яка висловлена у постанові №921/158/18 від 03.04.2019 року, спір належить розглядати за правилами цивільного судочинства, а дане провадження по справі підлягає закриттю.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року у задоволенні клопотання про закриття провадження відмовлено.
Суд першої інстанції виходив з того, що предметом спору у даній справі є оскарження рішення Миколаївської міської ради про відмову у затвердженні проекту землеустрою, який виготовлений позивачем з метою безоплатної приватизації земельної ділянки під власним будинком.
З огляду на зазначене, даний спір є публічно-правовим, оскільки відповідач виконує публічно-владні управлінські функції та може вказувати або забороняти іншому учаснику правовідносин певну поведінку, давати дозвіл на передбачену законом діяльність.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву (заперечень).
В апеляційний скарзі Миколаївська міська рада, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати прийняту у справі ухвалу та закрити провадження у справі.
В обґрунтування своїх доводів відповідач зазначив про наявність приватно-правого інтересу позивача у даних спірних правовідносинах, оскільки його кінцева мета є оформлення права власності на земельну ділянку, що виключає можливість розгляду справи за правилами адміністративного провадження.
ОСОБА_1 подав письмовий відзив на апеляційну скарну, у якому заперечував проти її задоволення та просив залишити без змін оскаржувану ухвалу.
Джерела правового регулювання (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та позиція суду апеляційної інстанції щодо доводів апеляції та висновків суду першої інстанції.
Переглянувши справу за наявними у ній доказами та перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Статтею 4 КАС України передбачено, що адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому:
хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або
хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або
хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь органу державної влади чи органу місцевого самоврядування або їхніх службових чи посадових осіб є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі зазначених суб'єктів не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели дії органів державної влади, місцевого самоврядування, їхніх посадових чи службових осіб.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається зі змісту позовної заяви, позивачем оскаржено рішення суб'єкта владних повноважень, яке ним прийнято на виконання своїх управлінських функцій.
Так, матеріали справи свідчать, що на замовлення ОСОБА_1 був виготовлений проект землеустрою земельної ділянки площею 816 кв.м, який 29.10.2018 року було надано до Миколаївської міської ради для погодження.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 25.02.2019 року у справі №400/3273/18 було визнано протиправною бездіяльність Миколаївської міської ради щодо не прийняття рішення про затвердження та/або відмову проекту землеустрою та зобов'язано відповідача розглянути на черговій сесії питання про затвердження проекту землеустрою за заявою ОСОБА_1 .
Відповідачем винесено на 6 чергову сесію VIII скликання питання про розгляд заяви ОСОБА_2 щодо затвердження проекту землеустрою та Рішенням сесії №6/86 позивачеві було відмовлено у затвердженні проекту землеустрою. Саме це рішення і є предметом оскарження у даній справі.
З огляду на суть позовних вимог та суть правовідносин, що виникли між сторонами - Миколаївською міською радою та ОСОБА_1 , вбачається, що метою позивача є отримання у власність шляхом безкоштовної приватизації земельної ділянки площею 816 кв.м., на якій розташований належний йому будинок.
Судова колегія зазначає, що у відносинах приватизації земельних ділянок із земель комунальної власності орган місцевого самоврядування виступає суб'єктом владних повноважень, до виключної компетенції якого відноситься коло питань, пов'язаних з передачею земельних ділянок членам своєї ж територіальної громади у власність шляхом проведення приватизації, відповідно до Закону.
Таким чином, оскільки у даній справі предметом спору є оскарження рішення органу місцевого самоврядування, що свідчить про публічний характер спірних правовідносин, тому даний спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Зважаючи, що судом першої інстанції правомірно визначено про публічно-правовий характер даного спору, відсутні підстави для закриття провадження у даній справі.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини та постановлено судове рішення з додержанням норм процесуального права, відповідно до ст.316 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Миколаївської міської ради - залишити без задоволення.
Ухвалу Миколаївського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя Косцова І.П.
Судді Осіпов Ю.В. Скрипченко В.О.