Іменем України
24 січня 2022 рокуСєвєродонецькСправа № 360/6603/21
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Тихонов І.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку,
02 листопада 2021 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому просить:
- визнати противоправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо затримки виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з 01.06.2021 по 07.10.2021;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні в період з 01.06.2021 по 07.10.2021 в сумі 91510,02 гривень.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що позивач проходив службу в Національній поліції з 07.11.2015 по 31.05.2021.
Відповідно до наказу від 13.05.2021 № 205 о/с позивача було звільнено з посади заступника начальника управління - начальника відділу боротьби з торгівлею людьми та злочинами у сфері суспільної моралі управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми Головного управління Національної поліції в Луганській області, за п. 4 ч. І ст. 77 (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів), з 31.05.2021, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 25 років 02 місяці 21 день, з виплатою одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції та стаж служби в поліції для її виплати складає 07 років, з виплатою компенсації за невикористану в році звільнення відпустку у кількості 19 діб.
Однак, остаточний розрахунок при звільнені Головним управлінням Національної поліції в Луганській області було фактично проведено з Позивачем лише 07.10.2021, що підтверджується випискою по картковому рахунку.
07.10.2021 на картковий рахунок Позивачу, відповідно до виписки по картковому рахунку було зараховано одноразову грошову допомогу при звільненні у сумі 71156,30 гривень.
Остаточний розрахунок Відповідачу з Позивачем повинно було здійснити в останній робочий день - 31.05.2021, а не 07.10.2021.
Дії Відповідача суперечать вимогам ч. І статті 116 Кодексу законів про працю України та згідно вимогам статті 117 Кодексу законів про працю України, Відповідач повинен виплатити Позивачу середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку, з 01.06.2021 по 07.10.2021. Кількість днів затримки розрахунку при звільненні становить 129 днів (з 01.06.2021 по 07.10.2021).
Ухвалою суду від 08.11.2021 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Запропоновано позивачу протягом п'яти календарних днів з дня отримання даної ухвали надати суду оригінал документа про сплату судового збору у розмірі 1823,10 грн.
22.11.2021 позивачем надано докази сплати судового збору.
Ухвалою суду від 24.11.2021 відкрито провадження у справі, ухвалено справу розглядати в спрощеному позовному проваджені без повідомлення (виклику) сторін.
Відповідач заперечував проти задоволення вимог, про що подав відзив на позовну заяву (арк. спр. 35-38), в якому зазначено таке.
Відповідно листа від 08.10.2021 ДФЗБО НПУ № І 4654/29/2/03-2021 надійшло цільове фінансування на виплату одноразової і грошової допомоги при звільненні ОСОБА_1 .
В свою чергу після надходження цільового фінансування платіжним дорученням від 06.10.2021 № 5346 за списком № 415 від 05.10.2021 ОСОБА_1 було перераховано одноразову грошову допомогу при звільненні і передбачену ч. 1 ст. 9 Закону № 2262 у розмірі - 71156,30 грн.
3 урахуванням викладеного вважаємо, що ГУНП в Луганській області щодо виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення та одноразової грошової , допомоги при звільненні діяло виключно у спосіб встановлений Порядком № 260, а тому вимоги позивача щодо стягнення середнього грошового забезпечення за 1 затримку розрахунку при звільненні не обґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд встановив таке.
Згідно з копіями паспорта громадянина України, картки платника податків встановлено такі дані про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 (арк. спр. 14-15).
Дослідженням копій дублікату трудової книжки позивача від 06 листопада 2015 року серії НОМЕР_2 , витягу з наказу ГУНП у Луганській області від 13 травня 2021 року № 205 о/с встановлено, що ОСОБА_1 у період з 07 листопада 2015 року по 31 травня 2021 року проходив службу в ГУНП України, з 31 травня 2021 року звільнений із служби (у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів) за пунктом 4 ч. 1 ст. 77 (арк. спр. 17, 18-19).
З копії виписки по надходженням по картці і додатковим рахункам договору, виданої ПАТ «Ощадбанк», судом встановлено, що позивачу 07.10.2021 виплачено 71156,30 грн. (арк. спр. 20).
Згідно з довідкою від 25 червня 2021 року № 730/111/22-2021 грошове забезпечення позивача, з якого обчислюється середньоденне грошове забезпечення, за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, складає: за квітень 2021 року - 22632,48 грн, за травень 2021 року - 20639,97 грн, а всього 43272,45 грн.(арк. спр. 21).
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 101 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що служба цивільного захисту - це державна служба особливого характеру, покликана забезпечувати пожежну охорону, захист населення і територій від негативного впливу надзвичайних ситуацій, запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, ліквідацію їх наслідків у мирний час та в особливий період.
Порядок проходження громадянами України служби цивільного захисту визначається цим Кодексом та положенням про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, що затверджується Кабінетом Міністрів України (частина друга статті 101 Кодексу цивільного захисту України).
Згідно з частиною другою статті 125 Кодексу цивільного захисту України порядок та умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Згідно з частиною першою статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.
Відповідно до статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. В разі спору про розмір сум, належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку повинен в зазначений у цій статті строк виплатити не оспорювану ним суму.
За змістом статті 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Відповідно до частини першої статті 94 КЗпП України заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Згідно з приписами статті 1 Закону України від 24 березня 1995 року № 108/95-ВР «Про оплату праці» (далі - Закон № 108/95-ВР, в редакції, чинній на час звільнення позивача зі служби) заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу. Розмір заробітної плати залежить від складності та умов виконуваної роботи, професійно-ділових якостей працівника, результатів його праці та господарської діяльності підприємства.
Основна заробітна плата - винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців (частина перша статті 2 Закону № 108/95-ВР).
Додаткова заробітна плата - винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов'язані з виконанням виробничих завдань і функцій (частина друга статті 2 Закону № 108/95-ВР).
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, виплати в рамках грантів, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми (частина третя статті 2 Закону № 108/95-ВР).
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу), а також порядок виплат одноразової грошової допомоги при звільненні осіб рядового і начальницького складу, визначає Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України від 20 липня 2018 року № 623, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 серпня 2018 року за № 936/32388 (далі - Інструкція № 623).
Питання ж відповідальності за затримку розрахунку при звільненні осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (зокрема, затримку виплати як грошового забезпечення, так і затримку виплати коштів за період вимушеного прогулу на виконання рішення суду, одноразової грошової допомоги при звільненні, компенсації за невикористану відпустку, винагороди за участь в антитерористичній операції - які не є складовими заробітної плати (грошового забезпечення) - не врегульовані положеннями спеціального законодавства, що регулює порядок, умови, склад, розміри виплати грошового забезпечення.
Постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 затверджено Порядок обчислення середньої заробітної плати (далі - Порядок № 100).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 100 обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв'язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки. У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час. Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.
Абзацами першим, третім пункту 3 Порядку № 100 врегульовано, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні два календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді. У разі коли число робочих днів у розрахунковому періоді відпрацьовано не повністю, премії, винагороди та інші заохочувальні виплати під час обчислення середньої заробітної плати за останні два календарні місяці враховуються пропорційно часу, відпрацьованому в розрахунковому періоді. Усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.
Нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період (абзац перший пункту 8 Порядку № 100).
Аналіз зазначених норм свідчить про те, що всі суми (заробітна плата, вихідна допомога, компенсація за невикористану відпустку, оплата за час тимчасової непрацездатності тощо), належні до сплати працівникові, мають бути виплачені у день його звільнення. Закон прямо покладає на підприємство, установу, організацію обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що йому належать; в разі невиконання такого обов'язку з вини власника або уповноваженого ним органу наступає передбачена статтею 117 КЗпП України відповідальність.
З вищеописаних доказів судом встановлено, що відповідач здійснив остаточний розрахунок з позивачем тільки 30 липня 2021 року, виплативши грошову допомогу при звільненні.
Відповідно, судом встановлено, що позивачу за весь час затримки розрахунку при звільненні має бути виплачений середній заробіток.
Згідно з довідкою від 25 червня 2021 року № 730/111/22-2021 грошове забезпечення позивача, з якого обчислюється середньоденне грошове забезпечення, за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню, складає: за квітень 2021 року - 22632,48 грн, за травень 2021 року - 20639,97 грн, а всього 43272,45 грн.
За квітень-травень 2021 року позивачем відпрацьовано 61 календарний день (за квітень 2021 року - 30 календарний день, за травень 2021 року - 31 календарних днів).
Середньоденне грошове забезпечення позивача складає: 43272,45 грн : 61 календарний день = 709,38 грн.
День звільнення позивача 31 травня 2021 року вважається останнім днем служби. Період нарахування середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні складає з 01 червня 2021 року по 07 жовтня 2021 року та становить 90 робочих дні.
Середнє грошове забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 червня 2021 року по 07 жовтня 2021 року, яке належить стягнути на користь позивача, складає: 709,38 грн х 90 робочих дні = 63844,20 грн.
Відповідно до пункту 171.1 статті 171 Податкового кодексу України особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є роботодавець, який виплачує такі доходи на користь платника податку.
Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).
Оскільки справляння і сплата податку з доходів громадян є відповідно обов'язком роботодавця, а не працівника, то сума середнього грошового забезпечення за весь час затримки розрахунку при звільненні визначена судом без утримання такого податку та інших обов'язкових платежів, які повинен утримати та сплатити за працівника роботодавець.
Розрахунки середнього заробітку, наведений позивачем у позовній заяві, судом відхиляється, як такий, що здійсненний з порушенням положень Порядку № 100.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов належить задовольнити частково.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи судом встановлено, що позивач сплатив судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 1823,10 грн (немайнова вимога - 908 грн, майнова вимога - 915,10 грн) (арк. спр. 27).
Оскільки у даній справі позовні вимоги підлягають задоволенню, а згідно з частиною першою статті 139 КАС України судові витрати підлягали оплаті, судовий збір у розмірі 1823,10 грн. належить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 72, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Національної поліції в Луганській області (код ЄДРПОУ 40108845, 93406, Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Вілєсова, буд. 1) про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні задовольнити частково.
Визнати противоправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо затримки виплати ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги при звільненні з 01.06.2021 по 07.10.2021.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області на користь ОСОБА_1 суму середнього заробітку за час затримки повного розрахунку при звільненні в період з 01.06.2021 по 07.10.2021 в сумі 63844,20 грн. (шістдесят три тисячі вісімсот сорок чотири грн. 20 коп.).
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 1823,10 грн (одна тисяча вісімсот двадцять три грн 10 коп.).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя І.В. Тихонов