"08" квітня 2010 р. м. Київ К-26656/06
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Головуючого - Шипуліної Т.М.,
суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,
при секретарі: Рустам'яні Е.А.,
за участю представників:
від позивача -Єльнікова І.М.,
від відповідача -Шумського О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську на постанову Господарського суду Луганської області від 13.03.2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року по справі № 12/732н-ад за позовом ЗАТ «Доля-Схід»до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.
Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційних скарг щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:
Постановою Господарського суду Луганської області від 13.03.2006 року, залишеною без змін ухвалою Луганського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року, позовні вимоги ЗАТ «Доля-Схід»до Ленінської МДПІ у м. Луганську про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень -задоволено.
Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 26.07.2006 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.12.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.
В касаційній скарзі Ленінської МДПІ у м. Луганську просить скасувати судові рішення та постановити нове - про відмову в задоволені позову посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Касаційні скарги необхідно залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
З матеріалів справи вбачається, що в період з 23.08.2005 р. по 26.09.2005 р. Ленінською МДПІ у м. Луганську, на підставі постанови від 23.08.2005 р. старшого слідчого СВ ПМ ДПА України в Луганський області, здійснено позапланову документальну перевірку правильності ведення податкового обліку та правильності обчислення, повноти і своєчасності сплати до бюджету податку на прибуток ЗАТ «Доля-Схід»за 2004 рік, за результатами якої складено акт №15/35-100-24194339 від 30.09.2005 року.
В зазначеному акті відповідач посилається на порушення позивачем пп.4.1.1 п.4.1 ст.4, пп.7.6.1 п7.6 ст.7, пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 та пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток за 2004 р. на суму 1303,1 тис. грн.., в т.ч. за 1 кв. 2004 р. - 35,8 тис. грн., за півріччя - 43,8 тис. грн.., за 3 квартали -1264,8 тис. грн.
На підставі вказаного акту податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492600/0 від 13.10.2005 р., яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 2 606 238,00 грн., з яких 1 303 119 грн. штрафні (фінансові) санкції.
За наслідками апеляційного оскарження, Ленінською МДПІ у м. Луганську було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000492600/1 від 16.11.2005 р., відповідно до якого сума податкового зобов'язання залишена без змін.
Судами попередніх інстанції встановлено, що фактично мала місце невиїзна перевірка (тобто не за місцезнаходженням позивача), підставою для якої стала постанова старшого слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області від 23.08.2005 р.
Також встановлено, що фактичною підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання слугувало те, що спірною операцією, яка вплинула на корегування валових витрат позивача є проведення робіт по будівельному об'єкту, згідно контракту від 01.12.2003 р. № 88/2.
29.12.2003 р. між Луганським міським підприємством експлуатаційно -лінійним управлінням автошляхів (орендодавцем) та позивачем (орендарем) укладений договір оренди підземного переходу на перехресті вулиць Советська та Оборонна, за умовами якого орендодавець передав, а орендар прийняв у платне користування на умовах оренди строком на 49 років підземний перехід загальною площею 2 147 кв. м.
Згідно п.1.2 цього договору, метою оренди є експлуатація об'єкта, здійснення його капітального ремонту та реконструкції, а також створення на його площі підземного торгово-побутового комплексу.
Пунктом 2.2 зазначеного договору визначено, що власником об'єкту є територіальна громада м. Луганська.
Сторони за договором домовилися, що здійснення робіт по капітальному ремонту та реконструкції об'єкту та внутрішньо підземних споруд дозволяється тільки з дозволу орендодавця та відповідного рішення виконавчого комітету Луганської міської ради.
Пунктом 3.3 вищевказаного договору визначено, що вартість витрат за капремонтом та реконструкції об'єкту та внутрішньо підземних споруд, здійснених з дозволу Луганського міськвиконкому, компенсується орендодавцем орендарю шляхом зарахування вказаних затрат в рахунок орендної плати, розмір якої узгоджений п.3.1 договору.
01.12.2003 р. між ЗАТ «Доля-Схід»(далі по тексту - замовник) та ТОВ «Нові технології» (далі по тексту - генпідрядник) був укладений контракт №88/2 на виконання робіт за об'єктом «Реконструкція переходу на перехресті вул. Советська -Оборонна в м. Луганську».
За умовами даного контракту генпідрядник зобов'язався виконати обсяг робіт на об'єкті замовника (який знаходиться у нього в оренді); ціна за контрактом встановлена на підставі затвердженої проектно-кошторисної документації та визначена в розмірі 1 800 000,00 грн. з врахуванням ПДВ.
Згідно графіку, зобов'язання безперервного фінансування об'єкту прийняв на себе змовник -ЗАТ «Доля-Схід».
При цьому сторони узгодили, що виконані генпідрядником роботи замовник сплачує протягом 10 календарних днів після підписання відповідних актів здачі приймання робіт КВ-2 та КБ-3.
Крім того судом першої та апеляційної інстанції досліджено та зафіксовано, що представлені позивачем акти виконаних робіт , які, з огляду на приписи пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», є однією з подій, що обумовлює дату збільшення валових витрат, та узагальнений перелік актів у кількості 56 шт. із зазначенням напрямків спрямування сум за контрактом.
Позивачем також надано низку платіжних доручень у підтвердження здійснення фактичної оплати робіт за контрактом №88/2 від 01.12.2003р., в т.ч. №209 від 29.09.2004 р., №145 від 14.07.2004 р., №56 від 04.03.2004 р. в оплату за проектні роботи за контрактом, тощо, - які податковим органом, як встановлено судами, не досліджувалися.
З акту перевірки вбачається, що податковий орган виключив зі складу валових витрат позивача суми за податковими накладними січня 2004р. №№ 14.01/001, 13.01/001 та лютого 2004р. №№ 05.02/001, 30.01/015, 33.01/016 за виконаними підрядником будівельними роботами, мотивуючи це тим, що витрати за розрахунками з постачальниками (виконавцем робіт) понесені у зв'язку з будівництвом основних фондів -магазину № 4 у переході, який належить позивачеві на даний час на праві власності, та згідно записам у книзі обліку основних засобів за 2005р. включений позивачем до першої групи основних засобів та в подальшому підлягає амортизації.
Однак, в спірний період основні фонди не знаходились на балансі позивача, а саме, магазин №4, так як власником позивач став лише 15.11.2005 р. на підставі постанови Луганського апеляційного господарського суду, а тому посилання податкового органу в акті перевірки на статтю 8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»є неправомірним.
Таким чином, суд касаційної інстанції погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що податковий орган, здійснивши неповну перевірку за спірними питаннями, не з'ясував: до яких витрат слід було застосовувати застереження, визначені пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а які -обґрунтовано були включені позивачем до складу валових як загальні витрати виробництва та обігу, сплачені (нараховані) протягом звітного періоду, на підставі контракту на капітальне будівництво.
Зокрема, не досліджені правовідносини сторін по договору оренди, за умовами якого витрати на реконструкцію об'єкту оренди понесені позивачем зараховуються в рахунок орендної плати, що надає йому як платнику податку формувати валові витрати за правилами пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Посилання податкового органу про те, що на підприємстві не ведеться податковий облік, в порушення вимог п.3 ст.9 до журналів - ордерів занесено тільки господарські операції по рахунках 311 «Поточні рахунки в національній валюті»та 631 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками», спростовується наступним.
Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Статтею 8 цього Закону передбачено, що підприємству надано право самостійно визначати облікову політику підприємства; обирати форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержання єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.
Судами встановлено, що при здійсненні невиїзної перевірки податковим органом не в повному обсязі були досліджені первинні документи, а саме, акти прийому передачі виконаних робіт, в яких вказуються надані (отримані) послуги та їх вартість, які не внесені до журналу - ордеру № 6, а також не досліджувався договір б/н від 28.12.2002 оренди підземного переходу на перехресті вулиць Радянська і Оборонна.
З огляду на зазначені положення законодавства та встановлені по справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком судів про те, що надані позивачем документи стосуються підтвердження валових витрат в спірному періоді, але визначення розміру валових витрат за документами, які не досліджувались податковим органом в ході перевірки, не входить в повноваження суду.
Таким чином, прийняті відповідачем податкові повідомлення-рішення №0000492600/0 від 13.10.2005 р. та №0000492600/1 від 16.11.2005 р., є такими, що не відповідають вимогам законодавства.
За таких обставин суд касаційної інстанції вважає, що висновки судів відповідають встановленим по справі обставинам, вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин, підтверджуються матеріалами справи та не спростовуються доводами касаційної скарги.
Згідно з частини 1 статті 224 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення -без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 211, 220, 221, 224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія -
Касаційну скаргу Ленінської МДПІ у м. Луганську залишити без задоволення, постанову Господарського суду Луганської області від 13.03.2006 року та ухвалу Луганського апеляційного господарського суду від 26.06.2006 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.
Головуючий:/підпис/_______________________Т.М. Шипуліна
Судді:/підписи/_______________________Л.І. Бившева
_______________________М.І Костенко
_______________________Н.Є. Маринчак
_______________________Є.А. Усенко