Головуючий у 1 інстанції - Ковальова Т.І.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
25 червня 2010 року справа №2а-238/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Юрко І.В.
при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С.
за участю представників сторін:
від позивача - Кравченко І.М. - довір. від 06.01.2010 року № 2
від відповідача - М'який В.В. - довір. від 25.05.2010 року № 1-17/3685
від прокурора - не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги:
1. Луганської митниці
2. Прокуратури Луганської області
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 16.03.2010 року
у справі № 2а-238/10/1270
за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст”
до відповідача Луганської митниці
за участю Прокуратури Луганської області
про визнання протиправним та скасування подання
Товариство з обмеженою відповідальністю “Латєст” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Луганської митниці про визнання протиправними та скасування подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником подаків сум узгоджених податкових зобов'язань у встановлений термін від 27.11.2008 року № 6 та від 09.01.2009 року № 1, від 23.02.2009 року № 5 (з урахуванням заяви про додаткові позовні вимоги - а.с. 41).
Заявою від 15.03.2010 року № 05/243вих-10 Прокурор Луганської області повідомив про вступ до справи.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 року у справі № 2а-238/10/1270 (суддя Ковальова Т.І.) позовна заява задоволена.
Відповідачем та Прокуратурою Луганської області подані апеляційні скарги, в яких просять постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовують невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Зазначають, що постанова суду прийнята при неповному та невсебічному дослідженні усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважають помилковим висновок суду першої інстанції, що відчуження корпоративних прав та відчуження майна, внесеного до статутного фонду ТОВ “Латєст” є різними за правовою природою, оскільки Закон України “Про режим іноземного інвестування” не наводить будь - яких тлумачень за яких підстав має відбутись відчуження майна.
Вказують на те, що, оскільки ввезене майно, як внесок до статутного фонду суб'єкта господарювання з іноземними інвестиціями в подальшому відчужене, з моменту ввезення три роки не минуло, позивач повинен сплатити ввізне мито.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції та не заперечується сторонами у справі.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Латєст”, зареєстроване виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 24 жовтня 2000 року № 1 383 105 0004 000120 ( а. с. 35).
Згідно договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст” від 13 грудня 2006 року Відкрите акціонерне товариство “Волжський автомобільний завод ім. Логінова” передав у власність ОСОБА_5 долю в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст” в розмірі 55000 (п'ятдесят п'ять тисяч) доларів 00 центів США, що станом на 08.12.2004 року складає 291 841 (двісті дев'яносто одна тисяча вісімсот сорок одна гривна 00 копійок )за курсом Національного банку України, за яким 100,00 доларів США відповідало 530 грн.62 коп.), що становить 12,180% статутного капіталу Товариства, а ОСОБА_5 приймає цю частку та сплачує за неї грошову суму у розмірі та в порядку визначених договором ( а. с. 33).
24 січня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством “Волжський автомобільний завод ім. Логінова” та ОСОБА_5 укладена додаткова угода № 1 до договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст” від 13 грудня 2006 року, згідно якої розрахунок за договором здійснюється шляхом перерахування ОСОБА_5 грошових коштів в сумі, визначеної в п. 13 договору на рахунок Відкритого акціонерного товариства “Волжський автомобільний завод ім. Логінова” ( а.с. 34).
Згідно акту ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області № 543/22/24183749 від 13.03.2008 року про результати виїзної позапланової перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст” з питань дотримання вимог валютного законодавства за період з 01.06.2004 року по 01.01.2008 року на момент проведення перевірки майно ввезене до статутного фонду ТОВ “Латєст” входить до статутного капіталу підприємства, знаходиться на його балансі, обліковано в журналі обліку основних засобів та відповідних інвентарних картках. Безпосереднім оглядом підтверджений факт наявності вказаного обладнання ( а. с. 21-24).
27 листопада 2008 року Луганською митницею надіслане Державній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником (платниками) податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлені терміни ( а.с. 10-11).
09 січня 2009 року Луганською митницею надісланеДдержавній податковій інспекції в м. Сєвєродонецьку Луганської області подання № 1 про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником (платниками) податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлені терміни (а.с. 14).
14 квітня 2009 року Товариством з обмеженою відповідальністю “Латєст” направлений на ім'я начальника Луганської митниці лист з проханням відкликати відповідне подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через сплату платником (платниками) податків узгоджених сум податкових зобов'язань встановлені терміни щодо ТОВ “Латєст” (а.с. 15).
10 червня 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю “Латєст” подало начальнику Луганської митниці скаргу, в якій просило скасувати рішення Луганської митниці про нарахування сум податкового боргу з ТОВ “Латєст” та відкликати подання Луганської митниці від 27 листопада 2008 року № 6 та від 09 січня 2009 року № 1 до ДПІ у м. Сєвєродонецьку по відношенню до ТОВ “Латєст” ( а. с. 16-17).
18 червня 2009 року Луганською митницею розглянуте звернення ТОВ “Латєст” від 14.04.2009 року № 171 та від 10.06.2009 року № 238 щодо скасування рішення Луганської митниці про нарахування податкового боргу ТОВ “Латєст” та відкликання подання Луганської митниці від 27.11.2008 року № 6 та від 09.01.2009 року № 1, направлені до ДПІ у м. Сєвєродонецьку Луганської області по відношенню до ТОВ “Латєст” і повідомлено ТОВ “Латєст”, що підчас додаткового опрацювання посадовими особами митниці та ДПА в Луганській області основний факт, який був підставою для проведення митницею заходів з погашення податкового боргу, не спростований податковим органом, підстави щодо зміни раніше прийнятого митницею рішення про нарахування сум податкового боргу ТОВ “Латєст” відсутні ( а. с. 18-20).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст” задоволені в повному обсязі: визнані дії Луганської митниці протиправними та Луганська митниця зобов'язана відкликати подання від 27.11.2008 року № 6 та від 09.09.2009 року № 1 (а. с. 25-26).
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2009 року апеляційні скарги Луганської митниці та заступника прокурора Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року у справі № 2а-24165/09/1270 задоволені, постанова Луганського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2009 року у справі № 2а-24165/09/1270 скасована, відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю “Латєст” в задоволенні позовних вимог до Луганської митниці про визнання неправомірними дій Луганської митниці щодо визначення податкового боргу та здійснення заходів щодо його стягнення та зобов'язання Луганської митниці відкликати свої подання № 6 від 27 листопада 2008 року та № 1 від 09 січня 2009 року (а. с. 27-32).
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи, в 2004 році Відкрите акціонерне товариство “Волжський автомобільний завод ім. Логінова” ввіз на територію України обладнання для виготовлення кузовних частин для автомобілів.
Зазначене майно було внеском у статутний фонд позивача, що обумовило набуття позивачем статуту підприємства з іноземними інвестиціями.
При ввезені майна в якості внеску до статутного фонду ТОВ “Латєст” підприємством були надані прості векселі на суму ввізного мита з відстроченням платежу на 30 календарних днів на загальну суму 15294,69 доларів США.
Видані векселя погашені на підставі відміток ДПІ у м. Сєвєродонецьку про зарахування обладнання на баланс ТОВ “Латєст”.
Обладнання, ввезене як внесок до статутного фонду ТОВ “Латєст”, є за правовою природою іноземною інвестицією.
На підставі договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі 13 грудня 2006 року ВАТ “ВАЗ ім.. Логінова” відчужена належна йому частка у статутному фонді ТОВ “Латєст” в розмірі 12,8 % статутного капіталу, вартість якої в грошовому еквіваленті складає 55000 доларів США на користь ОСОБА_5 - громадянина України.
Ціна продажу частки, відчуження якої було предметом договору між Відкритим акціонерним товариством “Волжський автомобільний завод ім. Логінова” та ОСОБА_5 від 13 грудня 2006 року, визначена сторонами на рівні 287850 грн.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених окружним та апеляційним адміністративними судами, в апеляційних скаргах вказується тільки на порушення норм матеріального права.
Колегія суддів вважає апеляційні скарги такими, що підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та здійснення митної справи в Україні, регулює економічні, організаційні, правові, кадрові та соціальні аспекти діяльності митної служби України. Кодекс спрямований на забезпечення захисту економічних інтересів України, створення сприятливих умов для розвитку її економіки, захисту прав та інтересів суб'єктів підприємницької діяльності та громадян, а також забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи визначає Митний кодекс України.
Згідно ч. 1, 5 ст. 3 Митного кодексу України порядок переміщення через митний кордон України товарів і транспортних засобів, митне регулювання, пов'язане з встановленням та справлянням податків і зборів, процедури митного контролю та оформлення, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил, спрямовані на реалізацію митної політики України, становлять митну справу.
Безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Митного кодексу України безпосереднє керівництво митною справою покладається на спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади в галузі митної справи.
Тобто, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, на якого чинним законодавством покладені владні управлінські функції відносно декларантів - юридичних чи фізичних осіб, інших суб'єктів, які здійснюють декларування або перевезення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Подання митного органу є правовим актом індивідуальної дії, що тягне за собою виникнення прав та обов'язків та може бути предметом оскарження за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно абз. 1 ст. 3 Закону України “Про режим іноземного інвестування” іноземні інвестиції можуть здійснюватися шляхом часткової участі у підприємствах, що створюються спільно з українськими юридичними і фізичними особами, або придбання частки діючих підприємств.
Законом України “Про режим іноземного інвестування” передбачено, що до іноземних інвестицій відноситься будь - яке рухоме і нерухоме майно (будівлі, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності) та пов'язані з ним майнові права, які безпосередньо вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності й належним чином зареєстровані згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до статті 18 Закону України “Про режим іноземного інвестування” майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
Майно, що ввозиться в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду підприємств з іноземними інвестиціями (крім товарів для реалізації або власного споживання), звільняється від обкладення митом.
При цьому, митні органи здійснюють пропуск такого майна на територію України на підставі виданого підприємством простого векселя, на суму мита з відстроченням платежу не більш як на 30 календарних днів з дня оформлення ввізної вантажної митної декларації.
Вексель погашається і ввізне мито не справляється, якщо у період, на який дається відстрочення платежу, зазначене майно зараховане на баланс підприємства і податковою інспекцією за місцезнаходженням підприємства зроблена відмітка про це на примірнику векселя.
Порядок видачі, обліку і погашення векселів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Якщо протягом трьох років з часу зарахування іноземної інвестиції на баланс підприємства з іноземними інвестиціями майно, що було ввезене в Україну як внесок іноземного інвестора до статутного фонду зазначеного підприємства, відчужується, у тому числі у зв'язку з припиненням діяльності цього підприємства (крім вивезення іноземної інвестиції за кордон), підприємство з іноземними інвестиціями сплачує ввізне мито, яке обчислюється виходячи з митної вартості цього майна, перерахованої у валюту України за офіційним курсом валюти України, визначеним Національним банком України на день здійснення відчуження майна.
Колегія суддів вважає помилковим довід заявників апеляційних скарг щодо можливості застосування правових наслідків, передбачених статтею 18 Закону України “Про режим іноземного інвестування” у випадках відчуження іноземним інвестором корпоративних прав на статутний фонд ТОВ “Латєст” через ототодження понять “відчуження корпоративних прав” та “відчуження майна, внесеного до статутного фонду”, оскільки поняття корпоративного права та майна, що є іноземною інвестицією та внесено до статутного фонду суб'єкта господарювання, є різними за своєю правовою природою.
У спірних правовідносинах майном є безпосередньо обладнання, ввезене третьою особою як внесок до статутного фонду, що стосується корпоративних прав - то це права, які отримані іноземним інвестором в обмін на внесене ним майно.
Наряду з викладеним, колегія суддів вважає правомірним застосування у спорі, що розглядався, наслідків, передбачених статтею 18 Закону України “Про режим іноземного інвестування” у випадку відчуження корпоративних прав учасника товариства - іноземного інвестора на користь іншої особи, що є резидентом України, тобто, змінився учасник товариства, який є резидентом України, внаслідок такого відчуження позивачем втрачений статус підприємства з іноземними інвестиціями, пільговий режим сплати ввізного мита чинним законодавством встановлений тільки для підприємств з іноземними інвестиціями, відповідачем правомірно винесено подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником податків узгоджених сум податкових зобов'язань у встановлений термін від 27 листопада 2008 року № 6, від 09 січня 2009 року №1, від 23 лютого 2009 року № 5.
Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем доведена правомірність винесення подання, які оскаржувались, в розумінні ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята при неповному та невсебічному з'ясуванні обставин справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволені позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, Митним кодексом України, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, п. 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційні скарги Луганської митниці та Прокуратури Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 року у справі № 2а-238/10/1270 - задовольнити.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 16.03.2010 року у справі № 2а-238/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст” до Луганської митниці, за участю Прокуратури Луганської області про визнання протиправними та скасування подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником подаків сум узгоджених податкових зобов'язань у встановлений термін від 27.11.2008 року № 6 та від 09.01.2009 року № 1, від 23.02.2009 року № 5 - скасувати.
В задоволені позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю “Латєст” до Луганської митниці, за участю Прокуратури Луганської області про визнання протиправними та скасування подання про здійснення заходів з погашення податкового боргу через несплату платником подаків сум узгоджених податкових зобов'язань у встановлений термін від 27.11.2008 року № 6 та від 09.01.2009 року № 1, від 23.02.2009 року № 5 - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 25.06.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина, повний текст виготовлений 25.06.2010 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г Арабей
І.В.Юрко
1)