Головуючий у 1 інстанції - Рибцова Л.І.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
25 червня 2010 року справа №2а-5129/09/1203
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Юрко І.В.
при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - Рибіна О.Г. - довір. від 14.04.2010 року № 11/8
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування районів м. Луганська та АТІ ГУМВСУ в Луганській області Площинського Олександра Сергійовича
на постанову Артемівського районного суду Луганської області
від 02.09.2009 року
у справі № 2а-5129/09/1203
за позовом ОСОБА_5
до відповідача інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування районів м. Луганська та АТІ ГУМВСУ в Луганській області Площинського Олександра Сергійовича
про визнання протиправними дій інспектора
ОСОБА_5 звернувся до Артемівського районного суду Луганської області з позовною заявою до інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування районів м. Луганська та АТІ ГУМВСУ в Луганській області Площинського Олександра Сергійовича про визнання протиправними дій інспектора 3-го взводу ДПС Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області Площинського Олександра Сергійовича по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року та винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн.
Постановою Артемівського районного суду Луганської області від 02.09.2009 року у справі № 2а-5129/09/1203 (суддя Рибцова Л.І.) позовна заява задоволена.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Зазначає, що суд не з'ясував усі обставини, що мають значення для вирішення справи.
Вказує, що не залучено до участі в судовому розгляді Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області, не витребувано та не досліджено матеріали адміністративної справи у відношенні ОСОБА_5, не витребувано та не досліджено інші докази, в тому числі відеоматеріал про адміністративне правопорушення, який долучено до матеріалів адміністративної справи згідно рапорту Площинського О.С. та матеріалів службового розслідування проведеного за зверненням адвоката позивача.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданих заперечень, колегія суддів встановила.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 490076 від 30.03.2009 року ОСОБА_5 рухався на транспортному засобі «Деу-Ланос» держаний реєстраційний номер НОМЕР_1, рухався по вул. Оборонна у м. Луганську по крайній лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР України за порушення якого передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
30.03.2009 року інспектором ДПС відділу ДАІ з обслуговування районів м. Луганська та АТІ ГУМВСУ в Луганській області Площинського О.С. винесена постанова про адміністративне правопорушення до протоколу серії АА № 490076 від 30.03.2009 року відносно ОСОБА_5 за ч. 2 ст. 122 КУпАП та накладений штраф у розмірі 430,00 грн.
Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 року у справі № 2а-1778/09/1203 скасована постанова Артемівського районного суду міста Лугганська від 03.06.2009 року, в задоволені позовної заяви ОСОБА_5 до Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Між сторонами є розбіжності щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом, в апеляційній скарзі вказується на неповноту розгляду судом першої інстанції доказів. Вважає, що суд першої інстанції повинен відмовити в задоволенні позовних вимог.
Колегія суддів вважає такий висновок правомірним, а апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідачі у справі є посадовою особою та державним органом виконавчої влади, які входять до структури Міністерства внутрішніх справ України, діяльність яких регламентується Законом України «Про міліцію».
Згідно ст. 2 Закону України «Про міліцію» на них покладені обов'язки, у тому числі, забезпечення дорожнього руху.
Тобто, відповідачі у справі - органи владних повноважень, на яких чинним законодавством України покладені обов'язки щодо контролю за дотриманням іншими суб'єктами Правил дорожнього руху.
Згідно п.п. 1.1, 1.3 Правил дорожнього руху ці правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України.
Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил, а учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
Згідно п. 1.9 ПДР особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Відповідальність за порушення Правил дорожнього руху передбачена Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У статті 213 КпАП України зазначені органи (посадові особи), уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення.
Пунктом 5 вказаної норми передбачено, що справи про адміністративні правопорушення розглядаються органами внутрішніх справ, органами державних інспекцій та іншими органами (посадовими особами), уповноваженими на те цим Кодексом.
Стаття 217 КпАП України наголошує, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пункті 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Статтею 222 КпАП України передбачено, що органи внутрішніх справ (міліція) розглядають справи про адміністративні правопорушення, у тому числі, про порушення правил дорожнього руху (частини перша і друга статті 122).
Від імені органів внутрішніх справ (міліції) розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право: за адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою і другою статті 122 цього Кодексу, - працівники Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, які мають спеціальні звання.
Відповідно до ст. 122 КпАП України порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, тощо, тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Тобто, приймаючи постанову по справі про адміністративне правопорушення, яка оскаржувалась, відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені КпАП України.
Колегія суддів вважає, що відповідач у своїй апеляційній скарзі правомірно вказує, на те, що судом першої інстанції не залучено до участі у судове засідання Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області, оскільки Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області немало можливості додати доказі правомірності дій відповідача, які суттєво впливають на результати розгляду справи.
З матеріалів справи також вбачається, що факт правопорушення зафіксований відеозйомкою, яка підтверджує, що позивач рухався по лівій смузі при вільній правій, чим порушив п. 11.5 ПДР України за порушення якого передбачена відповідальність ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Крім зазначеного, колегія суддів враховує наступне.
Як зазначалось раніше, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 15.06.2010 року у справі № 2а-1778/09/1203 скасована постанова Артемівського районного суду міста Луганська від 03.06.2009 року, в задоволені позовної заяви ОСОБА_5 до Управління ДАІ ГУМВС України в Луганській області про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення відмовлено.
Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач надав належні докази правомірності дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року та винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що постанова суду прийнята при неповному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, тому постанова суду підлягає скасуванню з ухваленням рішення про відмову в задоволені позовної заяви.
На підставі викладеного, керуючись Конституцією України, ст. 2, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.3 ст. 198, п. 3 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування районів м. Луганська та АТІ ГУМВСУ в Луганській області Площинського Олександра Сергійовича на постанову Артемівського районного суду Луганської області від 02.09.2009 року у справі № 2а-5129/09/1203 - задовольнити.
Постанову Артемівського районного суду Луганської області від 02.09.2009 року у справі № 2а-5129/09/1203 за позовом ОСОБА_5 до інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування районів м. Луганська та АТІ ГУМВСУ в Луганській області Площинського Олександра Сергійовича про визнання протиправними дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року та винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. - скасувати.
В задоволені позовної заяви ОСОБА_5 до інспектора ДПС відділу ДАІ з обслуговування районів м. Луганська та АТІ ГУМВСУ в Луганській області Площинського Олександра Сергійовича про визнання протиправними дій по складанню протоколу про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року та винесенню постанови по справі про адміністративне правопорушення від 30.03.2009 року про притягнення ОСОБА_5 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП з накладанням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 430 грн. - відмовити.
Постанова Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного провадження вступає в законну силу з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 25.06.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, повний текст постанови виготовлений 25.06.2010 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
І.В.Юрко