Головуючий у 1 інстанції - Кошкош О.О.
Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.
24 червня 2010 року справа №2а-33637/08/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Сіваченка І.В.
суддів Дяченко С.П., Нікуліна О.А.
при секретарі Запорожцевій Г.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2009 року у справі № 2а-33637/08/0570 за позовом суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області «про визнання недійсним рішення», -
Суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернулася до суду з цим позовом до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області «про визнання недійсним рішення».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2009 року у справі № 2а-33637/08/0570 у задоволенні позову було відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необхідно задовольнити, а судове рішення скасувати з наступних підстав.
При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.
Позивач - суб'єкт підприємницької діяльності фізична особа-підприємець ОСОБА_2 28.02.2003 року зареєстрована виконавчим комітетом Краматорської міської ради Донецької області як фізична особа-підприємець.
Відповідач - Державна податкова інспекція в м. Краматорську Донецької області є суб'єктом владних повноважень, якій в даних правовідносинах реалізує надані йому Законом України «Про державну податкову службу в Україні» повноваження.
Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області проведена виїзна планова перевірка Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складений акт № 394/17-1-2273714601 від 11.03.2008 року.
Перевіркою встановлено порушення, зокрема, пункту 1, пункту 2 статті 3 Закону України від 6 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», в редакції Закону України від 3 червня 2000 року № 1776-111, із змінами та доповненнями, а саме: не проведення розрахункової операцій на повну суму покупки у розмірі 36331,85 грн. через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи реєстратор розрахункових операцій.
Рішенням Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.04.2008 року № 0001302304 за порушення п.1, п.2 ст. 3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 181659,25 грн.
Позивач оскаржує зазначене рішення у повному обсязі, посилаючись на необґрунтованість оскаржуваного рішення у зв'язку з відсутністю з боку позивача порушень Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг».
Суд вважає таке твердження позивача помилковим з огляду на наступне.
Перевіркою встановлено та в акті № 394/17-1-2273714601 від 11.03.2008 року зазначено, що 05.09.2006 року суб'єктом господарської діяльності - ОСОБА_2 здійснювалась реалізація змішаної групи товарів не власного виробництва за готівкові кошти без придбання відповідного торгового патенту, а саме: на підставі договору купівлі - продажу № 5/9 від 05.09.2006 року згідно прибуткового ордеру б/н від 05.09.2006 року ОСОБА_2 прийнято від ТОВ «ТПК Слобода» за реалізацію проса у кількості 67,91 т. готівкові кошти у сумі 36331,85 грн. без придбання торгового патенту на право здійснення оптової торгівлі змішаною групою товарів не власного виробництва.
Дана операція відображена у книзі обліку продажу товарів (робіт, послуг) № 71/1 та книзі обліку доходів та витрат (робіт, послуг) № 135/1, однак не проведена через РРО.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця; розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Відповідно до п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції.
Позивач посилається на застосування положень п. 1 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», які передбачають, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Разом з тим, суд не приймає таке посилання з огляду на наступне.
Статтею 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» передбачено, що перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, а також граничний розмір річного обсягу розрахункових операцій з продажу товарів (надання послуг), при перевищенні якого застосування реєстраторів розрахункових операцій є обов'язковим, встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики і Державної податкової адміністрації України. Розрахункові книжки не застосовуються у випадках здійснення підприємницької діяльності, визначених статтею 9 цього Закону.
На виконання статті 10 зазначеного Закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова «Про забезпечення реалізації статті 10 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 23.08.2000 N 1336, якою встановлено перелік окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій.
В цей перелік включено роздрібну торгівлю через засоби пересувної торговельної мережі (автомагазини, авто розвозки, автоцистерни, цистерни, бочки, бідони, низькотемпературні лотки - прилавки, візки, розноски, лотки, столики), що розташовані за межами стаціонарних приміщень.
Тобто, умовою проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій є, зокрема, здійснення саме роздрібної торгівлі.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами», оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації підприємствам роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам підприємницької діяльності; роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування.
Згідно заяви Суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 від 04.03.2003 року позивачем зазначено вид підприємницької діяльності - оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі.
Згідно декларації про доходи, одержані з 01.07.2006 року по 30.09.2006 року, підприємець ОСОБА_2 зазначила про суму одержаного доходу від оптової торгівлі сільськогосподарської продукції.
З наведеного виходить, що позивачем розрахункова операція, що здійснена на виконання договору купівлі - продажу № 5/9 від 05.09.2006 є оптовим продажем проса за готівку, а тому дія норми пункту 2 Переліку окремих форм та умов проведення діяльності у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, яким дозволено проводити розрахункові операції без застосування реєстраторів розрахункових операцій з використанням розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.08.2000 року № 1336 на вказану операцію не поширюється.
Відповідальність за порушення п. 1,2 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» передбачена п.1 ст. 17 цього Закону, у разі не проведення розрахункових операцій через РРО до суб'єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів.
За таких обставин, оскільки факти порушень відповідачем Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», встановлені актом перевірки, суд першої інстанції вважав обґрунтованим застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 181659,25 грн. рішенням про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.04.2008 року № 0001302304.
Проте з такими висновками місцевого суду не може погодитись судова колегія.
Відповідно п.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь - якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно ч.1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Застосування штрафних (фінансових) санкцій за Законом України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг» є адміністративно-господарським штрафом, тобто адміністративно-господарською санкцією згідно зі ст. 239 ГК України.
Відповідно до частини 1 статті 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом установлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Таким чином, Державною податковою інспекцією в м. Краматорську Донецької області не дотримано строки притягнення суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до відповідальності за порушення п.1, п.2 ст.3 Закону України № 265/95-ВР від 06.07.1995 року «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування і послуг», оскільки санкції накладені рішенням від 2 квітня 2008 року (а.с.72), в той час як порушення було скоєно 5 вересня 2006 року (а.с.73-76).
Таким чином, оскаржуване рішення прийнято відповідачем неправомірно, з порушенням зазначених нормативно-правових актів.
Згідно другого речення частини першої статті 195 КАС України суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи. Друге речення частини другої статті 11 КАС України надає суду право вийти за межі позовних вимог в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Таким чином, навіть за відсутності в позовній заяві посилань на порушення відповідачем строків застосування адміністративно-господарських санкцій, керуючись принципом офіційного з'ясування всіх обставин у справі, з врахуванням положень п.2 ст. 3, ст. 9 КАС України суд першої інстанції повинен був перевірити зазначені обставини. Зазначена помилка виправляється колегією суддів апеляційного суду.
Вказані обставини є підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення із задоволенням позовних вимог.
На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст. 198, п.4 ч.1 ст. 202, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 2 жовтня 2009 року у справі № 2а-33637/08/0570 - скасувати.
Позов суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області «про визнання недійсним рішення» - задовольнити.
Визнати недійсним рішення Державної податкової інспекції в м. Краматорську Донецької області від 02.04.2008 року № 0001302304 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 181659,25 грн. до суб'єкта підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_2.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.
Головуючий: І.В.Сіваченко
Судді: С.П.Дяченко
О.А.Нікулін