Головуючий у 1 інстанції - Подліпенець Є.О.
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
24 червня 2010 року справа №2а-395/09/0507
зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Нікуліна О.А.,
при секретарі судового засідання Задоєнко О.В.,
за участю представника позивача - Півоварової К.Ю., представника відповідача - Лапенко Н.С., представника третьої особи - Сидорчук А.Я.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги: Зорянської сільської ради Володарського району Донецької області, приватного підприємства "Деметра" на постанову Володарського районного суду Донецької області від 29 жовтня 2009 року у адміністративній справі №2а-395/09/0507 за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Аква Віте Концерн" в особі ліквідатора Корчагіна Юрія Володимировича до Зорянської сільської ради Володарського району Донецької області, треті особи -Комунальне підприємство "Володарське БТІ", приватне підприємство "Деметра" про визнання недійсним рішення виконкому Зорянської сільської ради, зобов'язання комунальне підприємство "Володарське БТІ" видати свідоцтво на право власності,-
Позивач звернувся до суду з позивом до Зорянської сільської ради Володарського району Донецької області, треті особи- Комунальне підприємство "Володарське БТІ", приватне підприємство "Деметра" про визнання недійсним рішення виконкому Зорянської сільської ради, зобов'язання комунальне підприємство "Володарське БТІ" видати свідоцтво на право власності.
Постановою Володарського районного суду Донецької області від 29 жовтня 2009 року №2а-395/09/0507 позовні вимоги задоволено частково.
Скасовано рішення виконавчого комітету Зорянської сільської ради Володарського району Донецької області № 27 від 07.03.2006 року «Про надання права власності ПП «Деметра» на об'єкти передані ВКПП «Аква Віте Концерн» за договором про переведення боргу».В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
З постановою суду першої інстанції відповідач та третя особа не погодились, подали апеляційні скарги, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просили рішення суду скасувати і прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог - відмовити.
При апеляційному перегляді справи представник позивача просив залишити постанову суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення; представники відповідача, третьої особи - скасувати постанову суду, у задоволенні позиву - відмовити.
Інші сторони у судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку. Відповідно до статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених, не є перешкодою для апеляційного розгляду справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Згідно ч.3 ст. 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.
Згідно ст. 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Задовольняючи позовні вимоги частково , суд першої інстанції встановив фактичні обставини справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, виходячи з наступного:
02.03.2006 року між ВКПП «Аква Віте Концерн» та ПП «Деметра» було укладено договір про переведення боргу.
Згідно свідоцтв про право власності на : нежиле приміщення цех по виробництву макаронних виробів, розташований по вул. Степовій, 2-«Б» с. Зоря від 19.12.2002 року; круп'яний цех, розташований по вул. Степовій, 2-«А» с. Зоря від 18.06.2002 року; борошномельний цех, розташований по вул. Степовій, 2, с. Зоря від 18.06.2002 року належать на праві приватної власності ВКПП «Аква Віте Концерн» на підставі рішень Зорянської сільської ради від 08.05.2002 року №24, від 11.12.2002 року № 69
Виконавчим комітетом Зорянської сільської ради Володарського району Донецької області 07.03.2006 року прийняте рішення № 27 «Про надання права власності ПП «Деметра» на об'єкти передані ВКПП «Аква Віте Концерн» за договором про переведення боргу»
Суб'єктом владних повноважень вирішено оформити право власності на: нежиле приміщення - цех по виробництву макаронних виробі; круп'яний цех ; борошномельний цех, які розташовані в с. Зоря вул. Степова, б. 2 - «Б»; вул. Степова 2 -«А»; вул. Степова, 2, на приватне підприємство «Деметра». Крім того, просили Володарське БТІ видати свідоцтво про право власності на зазначені об'єкти на приватне підприємство «Деметра».
Колегія суддів зазначає , що ст. 31 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», якою керувався відповідач при ухваленні рішення № 27 від 07.03.2006 року, не передбачено вирішувати питання про надання права власності на нерухоме майно згідно договорів , укладених між суб'єктами господарювання. З огляді на наведене, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанцій, що відповідач, приймаючи дане рішення, вийшов за межі наданих Законом йому повноважень та прийняв рішення, яке не відповідає вимогам чинного законодавства, і підлягає скасуванню.
Щодо доводів апеляційних скарг відносно повноважень ліквідатора по цієї справі, колегія суддів зазначає, що відповідно до норм ст. 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.
У розумінні вказаної норми закону, ліквідатор мав права, які передбачені ст.6, 49, 50, 51, КАС України, тобто , ліквідатор має право звертатися з позивними заявами до суду від імені банкрута, також із приводу скасування рішення органів місцевого самоврядування.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції , щодо відмови у задоволенні позовної вимоги в частині зобов'язання Володарського БТІ видати свідоцтво на право власності на спірні об'єкти, оскільки вирішення питання про право власності між суб'єктами господарювання не відноситься до компетенції адміністративного суду.
Відповідно до ст.12 Господарського - процесуального кодексу України, питання з приводу права власності між суб'єктами господарювання належить до повноважень господарського суду.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів прийшла до висновку, що постанова суду першої інстанції відповідає вимогам матеріального та процесуального права і не може бути скасована чи змінена з підстав, що наведені в апеляційних скаргах, судом ретельно перевірено доводи сторін, дано їм вірну оцінку, постанова суду від 29 жовтня 2009 року є законною і обґрунтованою, доводами апеляційних скарг не спростовують висновки, викладені в судовому рішенні, підстави для скасування постановленого по справі судового рішення відсутні.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Зорянської сільської ради Володарського району Донецької області - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Деметра"- залишити без задоволення.
Постанову Володарського районного суду Донецької області від 29 жовтня 2009 року у адміністративній справі №2а-395/09/0507 за позовом Виробничо-комерційного підприємства "Аква Віте Концерн" в особі ліквідатора Корчагіна Юрія Володимировича до Зорянської сільської ради Володарського району Донецької області, треті особи - Комунальне підприємство "Володарське БТІ", приватне підприємство "Деметра" про визнання недійсним рішення виконкому Зорянської сільської ради, зобов'язання комунальне підприємство "Володарське БТІ" видати свідоцтво на право власності - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.