Головуючий у 1 інстанції - Ірметова О.В.
Суддя-доповідач - Юрченко В.П.
24 червня 2010 року справа №2а-27704/09/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Юрченко В.П.
суддів: Горбенко К.П., Лях О.П.,
при секретарі судового засідання Чуріковій Я.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії.
Судом першої інстанції в задоволені позову ОСОБА_1 відмовлено за необґрунтованістю.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції позивачем подана апеляційна скарга, в якій він зазначив, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасування. В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилався на те, що при прийнятті рішення відповідач не врахував інтереси його малолітньої дитини, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, який народився у шлюбі з громадянкою України.
Сторони до апеляційної інстанції не прибули, про дату, час і місце розгляду повідомлені належним чином.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, з наступних підстав.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач є громадянином Єгипту, у 2008 році прибув на територію України за приватним запрошенням, про що свідчить виза типу НОМЕР_1 від 16.11.2008 року, терміном дії до 16.11.2009 року (а.с. 7-10).
14 жовтня 2009 року Відділом громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області у відношенні до ОСОБА_1 була прийнята постанова про примусове видворення за межі України та заборони в'їзду в України на 1 рік, терміном до 14.10.2010 року, у зв'язку порушенням термінів перебування на території без відповідної реєстрації, чим порушив вимоги Правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року № 1074. До органів МВС України з питань продовження перебування або отримання дозволу на імміграцію в України не звертався.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необґрунтованості позовних вимог з огляду на таке.
У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування , посадових і службових осіб.
Правові відносини, які регулюють перебування на території України іноземців та осіб без громадянства регламентуються Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства можуть у встановленому порядку іммігрувати в Україну на постійне проживання або прибути для працевлаштування на визначений термін, а також тимчасово перебувати на її території, іноземці та особи без громадянства, які перебувають в Україні на іншій законній підставі, вважаються такими, що тимчасово перебувають в Україні. Вони зобов'язані в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, зареєструвати свої паспортні документи, і виїхати з України після закінчення відповідного терміну перебування.
Згідно ст. 28 вказаного Закону правила в'їзду в України іноземців та осіб без громадянства, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію встановлюється відповідно до цього Закону Кабінетом Міністрів України і підлягають опублікуванню.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.1995 року № 1074 затверджені Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію (далі - Правила).
Дія цих Правил поширюється на всіх іноземців та осіб без громадянства, які прибувають в Україну, незалежно від їхнього статусу і мети приїзду, а також на юридичних і фізичних осіб в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства чи надають їм послуги, якщо інше не передбачено законодавством України.
Пунктом 10 цих Правил передбачено, що контроль за дотриманням вимог цих Правил іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними і фізичними особами в Україні, які приймають іноземців та осіб без громадянства або надають їм послуги, здійснюють в межах своєї компетенції органи міграційної служби у взаємодії з Міністерством закордонних справ, органами Служби безпеки та Державної прикордонної служби.
Відповідно до п. 11 Правил в'їзд в Україну та виїзд з України може здійснюватися іноземцями та особами без громадянства - за паспортним документом і за наявності відповідної візи, якщо інший порядок в'їзду та виїзду не встановлено законодавством України.
Згідно пункту 19 Правил іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з візовим порядком в'їзду на період дії візи, але не більш як 90 днів протягом 180 днів з дати першого в'їзду, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про запровадження нового порядку оформлення візових документів для в'їзду в України» від 20.02.1999 року №227 встановлено термін дії візи за типом «П-1» - шість місяців.
Враховуючи вищевикладене, доводи апеляційної скарги позивача не спростовують висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно надав правову оцінку обставинам справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного, керуючись ч. 3 ст. 24, ст.ст. 160, 167, 184 ч.1, 195, 196, п.1 ч. 1 ст. 198, 200, ч.1 ст. 205, ст.ст. 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 січня 2010 року у справі № 2-а-27704/09/1270 за позовом ОСОБА_1 до Відділу громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, Головного Управління міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Повний текст ухвали виготовлено 25 червня 2010 року.
Ухвала суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня виготовлення її у повному обсязі.
Головуючий суддя В.П.Юрченко
Судді К.П. Горбенко
О.П.Лях