Головуючий у 1 інстанції - Христофоров А.Б.
Суддя-доповідач - Білак С.В.
23 червня 2010 року справа №2а-16849/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суд у складі:
головуючого судді Білак С.В.,
суддів Гаврищук Т.Г., Сухарька М.Г.,
при секретарі Васильєві Є.С.
за участю сторін:
представника позивача: Кисельов В.С. - за довіреністю від 01.02.2010р.
представника відповідача 1: Цвіненко П.О. - за довіреністю від 11.05.2010р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Східної митниці
на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010р.
у справі №2а-16849/09/0570
за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничого об'єднання «Конті»
до 1) Східної митниці
2) Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області
про визнання протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008 р., визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008 р., визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012516 від 10.10.2008 р., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 32472 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок позивача,-
Позивач, закрите акціонерне товариства «Виробниче об'єднання «Конті» звернулося до суду із адміністративним позовом до Східної митниці, Головного управління Державного казначейства в Донецькій області про визнання протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008 р., визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008 р., визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012516 від 10.10.2008 р., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 32472 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок позивача.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року позовні вимоги задоволені у повному обсязі. Визнано протиправним дії Східної митниці щодо видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008; визнано недійсною картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008; визнано недійсним рішення Східно митниці про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012516 від 10.10.2008; стягнуто з Державного бюджету України суму надмірно сплаченого податку на додану вартість у розмірі 32472 грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 331,52 грн. на користь позивача.
Не погодившись з рішеннями суду першої інстанції відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права. Судом першої інстанції не враховано що відповідно до ст. 88 Митного Кодексу України декларант зобов»язаний надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості необхідні для виконання митних процедур. Митним органом за основу коригування митної вартості взято раніше оформлену позивачем ВМД від 09.09.08 р. та застосовано 3-й метод визначення митної вартості за ціною аналогічних товарів відповідно до цінової інформації ЄАІС ДМСУ.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду І інстанції без змін.
Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи сторін, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, позивач 10.10.2008 року через свого митного брокера - Закрите акціонерне товариство «Укрсервіс» подало до Східної митниці декларацію митної вартості № 700000005/8/012516, якою задекларувало імпорт товару - натурального фундуку очищеного для кондитерської промисловості, розмір 13-14 мм, врожаю 2008 року з метою оформлення товару в режимі «Імпорт-74» у кількості 15000 кг за ціною 6950 доларів США за 1000 кг на загальну митну вартість 104250 доларів США або 513650,18 грн., який надійшов для зберігання на митний ліцензійний склад за адресою: Донецька область, м. Макіївка, пров. Трочинського, 22, з метою його подальшого використання у виробництві кондитерської продукції на підставі контракту № PROG-03/2007 - KON від 01.03.2007, укладеного між ЗАТ «ВО «Конті» та компанією «Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret», специфікації № 14 від 03.09.2008 до нього. Додатковою угодою № 3 від 01.11.2007 до контракту № PROG-03/2007 - KON від 01.03.2007 було передбачено, що вантажовідправником товару за цим контрактом може виступати компанія «Progida Pazarlama A.S.».
Позивачем до митного органу були надано наступні документи:
- контракт № PROG-03/2007 - KON від 01.03.2007, укладеного між ЗАТ «ВО «Конті» та компанією «Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret»
- специфікацію № 14 від 03.09.2008 р. до вказаного контракту № PROG-03/2007 - KON від 01.03.200701.03.2007 року;
- інвойс № 259947 від 11.09.2008;
- копію експортної декларації № 08343100ЕХ110263 від 18.09.2008;
- сертифікат про походження № А 0962575 від 18.09.2008;
- лист Генерального Секретаріату Спілки експортерів Стамбулу щодо вартості товару від 19.09.2008;
- лист із обґрунтуванням зниження вартості товару компанії «Progida Pazarlama A.S.» від 23.09.2008;
- звіт про відбір зразків та результатів аналізів;
- коносамент від 27.09.2008.
Відповідно до наявної в матеріалах справи експортної декларації № 08343100ЕХ110263 від 18.09.2008 на умовах DDU UKRAYNA експортовано продукцію у кількості 15000 кг за вагою нетто, та 15660 кг за вагою брутто, код товару „графа 33" - 08022200, загальна вартість продукції визначена у розмірі 104250 дол. США.
Під час митного оформлення відповідачем, з метою встановлення митної вартості товару, було витребувано у позивача додаткові документи, що засвідчується відповідною відміткою у графі “Для відміток митниці” декларації митної вартості, а саме: калькуляція виробника, висновок Держзовнішінформу, біржові торги, бухгалтерські документи та інші.
На зворотному аркуші ДМВ 15.10.2008р. у відповідь на запит Відповідача про надання документів начальником відділу ЗЕД Декларантом був зроблений напис про неможливість надання зазначених документів.
15.10.2008 року Позивач надав Відповідачу лист № 2901/11.1/446 в якому виклав підстави, які підтверджують правильність та доведеність заявленої митної вартості товару/
Відповідач відмовив в прийнятті Декларації митної вартості №700000005/8/012516, в підтвердження чого надав картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №700000024/2008/020608 від 15.10.2008 року.
15.10.2008р. Східною митницею самостійно була проведена митна оцінка товару на підставі 3-го методу визначення митної вартості відповідно до статей 265, 273 МКУ та винесено Рішення про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012516 від 10.10.2008, яким податковим органом проведена самостійна митна оцінка та підвищена митна вартість товару з заявлених 675270 грн.
Відповідно до ст. 264 цього Кодексу заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Частиною другою цієї статті встановлено, що у разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Статтею 88 цього Кодексу на декларанта покладений обов'язок щодо надання митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур.
Порядок декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006р. N 1766 (надалі Порядок), згідно до вимог п. 7 якого для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати: зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього; рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу; банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом); пакувальні листи; копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
За приписами п.11 цього Порядку для підтвердження заявленої декларантом митної вартості оцінюваних товарів можуть подаватися: договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; рахунки про сплату комісійних, брокерських (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту); відповідна бухгалтерська документація; ліцензійний чи авторський договір (контракт); каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми - виробника товару; калькуляція фірми - виробника товару; копія вантажної митної декларації країни відправлення, а в разі, коли в такій країні товар розміщувався в митному режимі, яким не передбачено сплату податків і відповідно до якого товар перебував під митним контролем - копія вантажної митної декларації, оформленої в попередній експорту митний режим; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; сертифікат про походження товару; відомості про якісні характеристики товару; інформація зовнішньоторговельних та біржових організацій про вартість товару та/або сировини.
Декларант за власним бажанням подає інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
Тобто, чинним законодавством не встановлений обов'язок декларанта подавати митному органу виключно ті документи, які перелічені у п.11 Порядку.
Відповідно до ст.266 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) за ціною договору щодо ідентичних товарів; 3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; 4) на основі віднімання вартості; 5) на основі додавання вартості (обчислена вартість); 6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). Кожен наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. У разі неможливості застосування жодного з методів 1-5, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Відповідно до ст.267 МК України митною вартістю за ціною договору щодо товарів, які імпортуються, є вартість операції, тобто ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби відповідно до частини другої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або які повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів на користь продавця та/або на користь продавця через третіх осіб, та/або на пов'язаних з продавцем осіб. Такі платежі можуть бути здійснені прямо або опосередковано шляхом переказу грошей, акредитиву, інкасування або за допомогою інших розрахунків (вексель, передача цінних документів тощо). Термін "ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті" стосується тільки ціни оцінюваних товарів. Дивіденди або інші платежі покупця на користь продавця, не пов'язані з оцінюваними товарами, не є частиною митної вартості. Додавання до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об'єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.
Статтею 266 Митного кодексу України визначено, що основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) (метод 1). І тільки якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Наведеною нормою встановлено, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
В порушення наведених вимог, відповідач не обґрунтував неможливість застосування першого методу оцінки товару.
Верховний суд України у постанові від 20.04.2010р. зазначив, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак дискреційні функції митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів.
Колегія суддів вважає, що позивачем надані належні документи, які підтверджують, щодо визначення ціни товару, що імпортується.
Відповідно до ст. 273 МК України у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267 - 272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Відповідно до статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі оцінка ввезеного товару для митних цілей має бути заснована на дійсній вартості ввезеного товару, який обкладається митом, або аналогічного товару, і не повинна засновуватися на вартості товару вітчизняного виробництва чи на довільних чи фіктивних оцінках.
Відповідач посилається на аналіз цінової інформації товарів, ввезених у цей період іншими суб'єктами господарювання на територію України. При цьому відповідачем зазначено про відсутність у митного органу об'єктивного джерела інформації, а саме документів на аналогічні, ідентичні та подібні товари, які на час здійснення митного оформлення оцінюваних товарів імпортовані на митну територію України та час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів. За таких обставин посилання на те, що у більшості випадків ціна товару при ввезенні іншими суб'єктами господарювання була вищою, не можуть розцінюватись як безспірний доказ відповідності дійсної вартості ввезеного товару інформації, яка міститься в базі даних митного органу.
Листом Генерального Секретаріату Спілки експортерів Стамбулу щодо вартості товару від 19.09.2008 договір між компаніями ЗАТ «ВО «Конті» та компанією «Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret» був переглянутий Генеральним Секретаріатом. Контрактна ціна на товар натуральний фундук 13-14 мм, специфікація № 14 на дату 03.09.2008 визначена 6,95 доларів США, порт поставки DDU Макіївка, визнана такою, що відповідає ринковій ситуації даного сезону.
Згідно калькуляцію підприємства виробника «Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret», якою підтверджено ціни по Специфікації № 14 до контракту № PROG-03/2007 - KON від 01.03.2007, укладеного між ЗАТ «ВО «Конті» та компанією «Progida Tarim Urunleri San. Ve Ticaret», де зокрема зазначено загальну вартість товару - натуральний фундук 13-14 мм, на умовах поставки DDU - 6,95 доларів США.
Таким чином, позивач довів, що оплата поставленого товару здійснювалось саме за ціною договору, тобто заявлена позивачем митна вартість товару відповідала загальній сумі платежів, які були оплачені на користь продавця при здійсненні цієї господарської операції, та ніяким чином не була занижена позивачем при декларуванні та митному оформлені цього товару.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті ВМД, прийняті рішення про визначення митної вартості товарів за третім методом та надані картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України.
Відповідно до п.1.2 Порядку розрахунково-касового обслуговування через органи Державного казначейства України митних та інших платежів, які вносяться до/або під час митного оформлення, затвердженого наказом Міністерством фінансів України, Державної митної служби України від 24.01.2006 №25/44, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за 25.01.2006 за №64/11938, надміру сплачені митні та інші платежі - сума коштів, що з різних причин унесена понад розмір, установлений законодавством.
Позивачем фактично внесено до бюджету кошти з розрахунку митної вартості товарів, визначеної всупереч положенням чинного законодавства за третім методом, в той час як належною митною вартістю таких товарів була вартість, визначена за першим методом (ціною договору), ЗАТ „ВО „Конті" сплачені до бюджету кошти в розмірі у більшому, ніж встановлено законодавством, а саме: 32472,00 грн.
Відповідно до ст.25 Закону України «Про Єдиний митний тариф» сума над міру стягнутого мита підлягає поверненню власникові товарів та інших предметів на його вимогу протягом і одного року з моменту митного оформлення.
Відповідно до п.6 Порядку виконання рішень про стягнення коштів з рахунків, на яких обліковуються кошти державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ, затвердженого постановою КМУ від 09.07.2008 № 609, повернення за рішенням суду надмірно та/або помилково сплачених до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету провадиться органами Державного казначейства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України суми надмірно сплаченого податку на додону вартість у розмірі 32472 грн.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.
З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 - 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу Східної митниці - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 лютого 2010р. у справі №2а-16849/09/0570 за позовом Закритого акціонерного товариства «Виробничого об'єднання «Конті» до Східної митниці; Головного управління Державного казначейства України в Донецькій області про визнання протиправними дій Східної митниці у видачі картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008 р., визнання недійсною картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України № 700000024/2008/020608 від 15.10.2008 р., визнання недійсним рішення митного органу про визначення митної вартості товарів до ВМД № 700000005/8/012516 від 10.10.2008 р., стягнення з Державного бюджету України на користь позивача надмірно сплачену суму податку на додану вартість у розмірі 32472 грн., шляхом зарахування її на поточний рахунок позивача - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частина ухвали складена в нарадчій кімнаті і проголошена в судовому засіданні 23 червня 2010 року, в повному обсязі складена 28 червеня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Головуючий: Білак С.В.
Судді: Сухарьок М.Г.
Гаврищук Т.Г.