Головуючий у 1 інстанції - Смішлива Т.В.
Суддя-доповідач - Геращенко І.В.
25 червня 2010 року справа №2а-2520/10/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Геращенка І.В.
суддів Арабей Т.Г., Юрко І.В.
при секретарі судового засідання Заверюсі Т.С.
за участю представників сторін:
від позивача - не з'явились
від відповідача - Берест Н.С. - довір. від 04.06.2010 року № 10390/10/10-013
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську
на постанову Луганського окружного адміністративного суду
від 12.05.2010 року
у справі № 2а-2520/10/1270
за позовом Закритого акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій”
до відповідача Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську
про визнання недійсними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій
Закрите акціонерне товариство “Лисичанський склозавод “Пролетарій” звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсними рішень 12.11.2009 року № 00006405013/0, від 07.12.2009 року № 00006408013/1, від 23.02.2010 року № 00006408013/2, від 26.03.2010 року № 00006408013/3 про нарахування суми штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 850 грн. за порушення ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2010 року у справі № 2а-2520/10/1270 (суддя Смішлива Т.В.) позовна заява задоволена.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволені позовної заяви відмовити.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовує невірним застосуванням норм процесуального та матеріального права.
Вважає, що постанова суду прийнята при неповному та не всебічному досліджені усіх матеріалів справи, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Зазначає, що за результатами перевірки встановлений факт порушення позивачем ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю”, тому, як вважає податкова інспекція, фінансові санкції застосовані правомірно, оскільки листом від 13.09.2007 року № 13-19/2106 Старобільська митниця повідомила про фактичне вивезення товару у повному обсязі.
Вказує на неправомірність висновку про застосування у спірних правовідносинах п. 1.8 Інструкції про порядок здійснення контролю і отримання ліцензій за експортними, імпортними та лізинговими операціями та акту міжнародної експертної організації, згідно якого встановлене пошкодження товару з вини постачальника, оскільки на час здійснення господарської операції по постачанню скла п. 1.8 зазначеної Інструкції не передбачав зменшення валютної виручки у зв'язку з знищенням або пошкодженням товару.
В запереченнях на апеляційну скаргу позивач вказав на її безпідставність.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не заперечується сторонами у справі.
У період з 14.09.2009 року по 23.10.2009 року Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на підставі направлень та у відповідності до пункту 1 ст.11, частини 1 ст. 11-1 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” проведена планова виїзна документальна перевірка Закритого акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій” з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2008 року по 30.06.2009 року, про що складений акт № 876/08-3/31380846 від 30.10.2009 року.
За результатами перевірки податковим органом встановлене порушення товариством вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” від 09.02.1993 року № 15-93, а саме, непроведення декларування валютних цінностей станом на 01.04.2008 року, 01.07.2008 року, 01.10.2008 року, 01.01.2009 року та 01.04.2009 року в розмірі 643,25 дол. США по контракту з компанією “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) від 19.04.2006 року № 6-44-792, по якому на звітну дату перевищені законодавчо встановлені строки розрахунків (а.с. 15 - 21).
Індивідуальні ліцензії НБУ на продовження термінів розрахунку по зазначеному експортному та імпортному контракту ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” не отримувались.
На підставі вказаного акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Луганську прийняте рішення від 12.11.2009 року № 00006408013 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 850 грн. за порушення вимог декларування валютних цінностей за контрактом з компанією “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) станом на 01.04.2008 року, 01.07.2008 року, 01.10.2008 року, 01.01.2009 року та 01.04.2009 року.
В результаті апеляційного оскарження в задоволені скарг ТОВ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” відмовлено та прийняті рішення від 07.12.2009 року № 00006408013/1 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 850 грн., № від 23.02.2010 року 00006408013/2 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 850 грн. та від 26.03.2010 року № 00006408013/3 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 850 грн. за порушення вимог декларування валютних цінностей за контрактом з компанією “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) станом на 01.04.2008 року, 01.07.2008 року, 01.10.2008 року, 01.01.2009 року та 01.04.2009 року.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до контракту з компанією “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) від 19.04.2006 року № 6-44-792 ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” здійснює продаж скла на умовах FОВ поставки.
Пунктом 6.2 контракту передбачено, що претензії щодо якості товару можуть бути заявлені протягом 20 днів з моменту отримання продукції покупцем. Акт рекламації повинен бути складений при обов'язкової участі незалежної міжнародної експертної організації (SGS або ЛЛОЙД) (а.с. 54 - 62).
На виконання умов контракту ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” 15.05.2006 року експортовано на умовах поставки FОВ-Морпорт м. Керч згідно ІНКОТЕРМС-2000 на адресу компанії “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) товар - скло листове флоат вартістю 2,35 долара США за 1 кв.м., кількість 147109,36 кв.м., код товару 7005103000 на суму 407651,12 доларів США, у тому числі по наступним вантажним митним деклараціям:
ЕК-10 № 704010000/6/001392 від 27.04.2006 року фактурною вартістю 473959,47 грн., що еквівалентно 93853,36 доларів США, кількість 39937,60 кв.м., вивезено за межі митної території України в повному обсязі 15.05.2006 року;
ЕК-10 №704010000/6/001373 від 26.04.2006 фактурною вартістю 296224,21 грн., що еквівалентно 58658,26 доларів США, кількість 24960,96 кв.м., вивезено за межі митної території України в повному обсязі 15.05.2006 року;
ЕК-10 №704010000/6/001359 від 25.04.2006 фактурною вартістю 444336,27 грн., що еквівалентно 87987,38 доларів США, кількість 37441,44 кв.м., вивезено за межі митної території України в повному обсязі 15.05.2006 року;
ЕК-10 №704010000/6/001358 від 25.04.2006 фактурною вартістю 452846,73 грн., що еквівалентно 89672,62 доларів США, кількість 38158,56 кв.м., вивезено за межі митної території України в повному обсязі 15.05.2006 року;
ЕК-10 №704010000/6/001372 від 26.04.2006 фактурною вартістю 391271,48 грн., що еквівалентно 77479,50 доларів США, кількість 32970,00 кв.м., вивезено за межі митної території України в повному обсязі 15.05.2006 року (а.с. 66 - 75).
За результатами огляду експертної організації SGS складений акт огляду від 15.05.2006 року № КЕ 0630-0107, згідно якого встановлено пошкодження 51 листа скла - 315,24 м2 скло розбито з вини постачальника, складений акт пошкодження товару по контракту № 6-44-792 від 19.04.2006 року та прийняте рішення про зменшення суми контракту на суму пошкодженого товару в розмірі 740,81 дол.США та про повернення покупцю надмірно сплаченої суми 97,56 доларів США.
На підставі акту огляду президент компанії “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) направив ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” претензію щодо зменшення вартості поставленого скла (а.с. 63).
ВАТ “Реал - Банк”, який здійснював валютний контроль за даною операцією, на підставі акту SGS від 15.05.2006 року зняв експортну операцію з контролю, про що надав відповідне повідомлення, (а.с. 24).
Податковим органом зроблений висновок про ненадходження валютної виручки на суму 643,25 доларів США (740,81 - 97,56).
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 04.09.2008 року у справі № 2а-3344/08, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27.03.2009 року, задоволена позовна заява ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсними рішень про застосування фінансових санкцій за порушення ст. 1 Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”.
З зазначених рішень адміністративних судів вбачається, що судами першої та апеляційної інстанції встановлена неправомірність застосування фінансових санкцій за порушення строків розрахунків в іноземній валюті під час виконання умов контракту від 19.04.2006 року № 6-44-792, укладеного ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” з Компанією “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) (а.с. 25 - 30).
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційної інстанції, в апеляційній скарзі вказується на порушення норм матеріального права, та, як вважає заявник апеляційної скарги, штрафні санкції нараховані правомірно.
Колегія суддів вважає такий висновок помилковим, а апеляційну скаргу такою, що задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України “Про державну податкову службу в Україні”, ст. 11 якого на податкові інспекції покладені функції щодо контролю за додержанням валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі) .
Тобто, відповідач у справі - суб'єкт владних повноважень, який здійснює владні управлінські функції відносно інших суб'єктів щодо здійснення операцій в іноземній валюті та має право стягувати пеню за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті.
Наряду з викладеним, колегія суддів вважає необгрунтованними доводи апеляційної скарги щодо правомірності нарахування позивачу штрафних санкцій за вищевказаним контрактом за порушення вимог ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993 року № 15-93 “Про систему валютного регулювання та валютного контролю” щодо ненадходження валютної виручки на суму 643,25 доларів США, з наступних підстав.
Поняття “валютна виручка” надане у п.1 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 17.12.2004 року № 04-5/3360 “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, згідно якої виручкою резидента в іноземній валюті слід вважати суму грошових коштів, яка підлягала отриманню на рахунок за фактично реалізовану суб'єктом господарювання продукцію (роботи, послугу).
Тобто, підставою для застосування передбачених Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” санкцій є несвоєчасне зарахування виручки у іноземній валюті за фактично реалізовану резидентом продукцію (роботи, послуги).
Як зазначалось раніше, позивач надав суду першої та апеляційної інстанції належні докази того, що частина скла за контрактом з компанією “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) після проходження митного оформлення та під час відвантаження на борт корабля виявилось пошкодженим з вини постачальника у кількості 315,24 м2, тому на вартість пошкодженого скла позивачем зменшена вартість відвантаженої продукції.
Вказані операції щодо зменшення вартості поставки на вартість пошкодженого товару відображені в обліку ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій”.
Відповідно до ст. 35 Міжнародної конвенції Організації Об'єднаних Націй “Про договори міжнародної купівлі-продажу товарів” від 11 квітня 1980 року, для України набула чинності з 01.02.1991 року, продавець повинен поставити товар, який за кількістю, якістю й описанням відповідає вимогам договору і який затарований чи упакований так, як це вимагається договором.
Згідно ст. 36 Конвенції продавець несе відповідальність за договором і за конвенцією за будь-яку невідповідність товару, яка існує в момент переходу ризику на покупця, якщо навіть ця невідповідність стає очевидною тільки пізніше. Продавець також несе відповідальність за будь-яку невідповідність товару, яка виникає після моменту, зазначеного в попередньому пункті, і є наслідком порушення ним будь-якого свого зобов'язання, включаючи порушення будь-якої гарантії того, що протягом того чи іншого строку товар буде залишатися придатним для звичайних цілей чи якої-небудь конкретної цілі, або буде зберігати обумовлені якості чи властивості.
ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” визнало свою вину та на вартість пошкодженого скла переглянуло вартість поставленого товару, зменшивши її на 643,25 доларів США, тим самим змінило умови контракту № 6-44-792 від 19.04.2006 року в частині суми виручки, що підлягає зарахуванню на рахунок підприємства.
Відповідно до ст. 29 Конвенції договір може бути змінений або припинений шляхом простої згоди сторін.
Можливість такої зміни передбачена також ст.ст. 6, 14 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, які зазначають, що суб'єкти ЗЕД мають право укладати любі види зовнішньоекономічних договорів (контрактів), крім тих, що прямо та у виключній формі заборонені законами України, мають право самостійно визначати форму розрахунків у ЗЕД.
Згідно зі ст. 2 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” одним з принципів свободи зовнішньоекономічного підприємництва є право суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності здійснювати її в будь-яких формах, які прямо не заборонені чинними законами України.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають рівне право здійснювати будь-які її види, прямо не заборонені законами України, незалежно від форм власності та інших ознак.
Статтею 7 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” визначено, що регулювання зовнішньоекономічної діяльності здійснюється за допомогою законів України, угод, що укладаються між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності.
З аналізу наведених норм вбачається, що зменшення суми валютної виручки не заборонено чинним законодавством України, в тому числі Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” та ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” на виконання норм як міжнародного так і внутрішнього законодавства обґрунтовано задовольнило вимоги нерезидента та за взаємною згодою змінили вартість поставленої продукції.
Як встановлено судом першої та апеляційної інстанції, підтверджено матеріалами справи та не спростовано відповідачем, фактично поставлену продукцію нерезидентом сплачено у повному обсязі у встановлений Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті” строк.
Згідно ст. 9 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” валютні цінності та інше майно резидентів, яке перебуває за межами України, підлягає обов'язковому декларуванню у Національному банку України.
Відповідно до ст.13 Декрету Кабінету Міністрів України №15-93 від 19.02.1993 року “Про систему валютного регулювання і валютного контролю” повноваження щодо контролю за валютними операціями покладено на Національний Банк України, уповноважені банки та фінансові установи.
Як зазначалось раніше, на підставі вищенаведеного ВАТ “Реал - Банк”, який здійснював валютний контроль за даною операцією на підставі акту SGS від 15.05.2006 року зняв експортну операцію з контролю.
У зв'язку з цим, колегія суддів не приймає до уваги довід заявника скарги щодо того, що відповідно до штампів митного органу на ВМД декларовані товари вивезені в повному обсязі, оскільки факт невідповідністі товару умовам договору за якістю та кількістю може бути встановлений як на митній території України, так і поза її межами, в процесі споживання, експлуатації товару, тобто після оформлення ВМД і фактичного вивезення товару.
Відповідно до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 574 від 09.06.1997 року - вантажна митна декларація - це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу і містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон України, митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування податків, зборів, інших платежів. Прийняття вантажної митної декларації для оформлення - це закріплення посадовою особою митного органу факту внесення до ВМД декларантом усіх потрібних доданих до декларації комерційних супровідних та інших документів, прославлення на ВМД штампа “Під митним контролем” та реєстрації декларації у журналі обліку вантажних митних декларацій.
Чинне законодавство України не передбачає право органів Державної податкової служби України безпосередньо здійснювати функції валютного контролю, тримати або знімати з контролю експортні операції, визначати приватні господарські зобов'язання.
Статтею 6 Господарського кодексу України визначено, що загальними принципами господарювання в Україні є забезпечення економічної багатоманітності та рівний захист державою усіх суб'єктів господарювання; свобода підприємницької діяльності в межах, визначених законом; вільний рух капіталів, товарів та послуг на території України; обмеження державного регулювання економічних процесів у зв'язку з необхідністю забезпечення соціальної спрямованості економіки, добросовісної конкуренції в підприємництві, екологічного захисту населення, захисту прав споживачів та безпеки суспільства і держави; захист національного товаровиробника; заборона незаконного втручання органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб у господарські відносини.
Відповідно до ст. 5 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність” втручання державних органів у зовнішньоекономічну діяльність її суб'єктів у випадках, не передбачених цим Законом, в тому числі і шляхом видання підзаконних актів, які створюють для її здійснення умови гірші, від встановлених в цьому Законі, є обмеження права здійснення зовнішньоекономічної діяльності і як таке забороняється.
Таким чином, оскільки за контрактом з компанією “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) від 19.04.2006 року № 6-44-792 ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” отримало валютну виручку у повному обсязі та заборгованості не має, колегія суддів вважає дії відповідача щодо нарахування штрафних санкцій неправомірними.
Крім того, зазначені обставини щодо відсутності заборгованості компанії “Карtаnоglu foreign traign INC” (Туреччина) за контрактом від 19.04.2006 року № 6-44-792 перед ЗАТ “Лисичанський склозавод “Пролетарій” на суму 643,25 доларів США встановленій під час прийняття постанови Луганського окружного адміністративного суду від 04.09.2008 року, яке вступило в законну силу 27.03.2009 року.
Частиною 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач не довів правомірність нарахування штрафних санкцій за недекларування валютних цінностей відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті”, Законом України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2010 року у справі № 2а-2520/10/1270 - залишити без задоволення.
Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12.05.2010 року у справі № 2а-2520/10/1270 за позовом Закритого акціонерного товариства “Лисичанський склозавод “Пролетарій” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську про визнання недійсними рішень - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
У судовому засіданні 25.06.2010 року проголошена вступна та резолютивна частина ухвали, повний текст ухвали виготовлений 25.06.2010 року.
Головуючий І.В.Геращенко
Судді Т.Г.Арабей
І.В.Юрко