Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Старосуд М.І.
15 червня 2010 року справа №2а-10180/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Старосуда М.І.
суддів: Василенко Л.А., Губської Л.В.
при секретарі судового засідання Дегтярьовій А.М.
за участю експерта Волошиної Т.В.
представників відповідача Рєпіної К.В., Остапець О.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 25 лютого 2010 року
по адміністративній справі № 2а-10180/09/0570
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС»
до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС», звернулось з позовом до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2а-10180/09/0570 позов задоволено, визнано податкове повідомлення-рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції від 29.05.2009 року № 0000802342/0 на суму 1 670 706 грн. - недійсним.
Не погодившись з рішенням суду, податковий орган подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду та прийняти нову постанову, якою відмовити в позові. Скаржник вважає, що судом першої інстанції не правильно застосовані норми матеріального права, що призвело до необґрунтованого та не вірного рішення.
В апеляційній скарзі зазначає, що у порушення п. 4.1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п.п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством не включено до складу валового доходу суму в розмірі 4 808 956 грн., отриману від ТОВ «Укрмашпром» згідно платіжного доручення № 45 від 18.07.2008 р. Крім того, у порушення п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 наведеного Закону підприємство включило до складу валових витрат суму витрат, не підтверджену первинними документами у розмірі 190 099 грн., у т. ч. за 2 квартал 2006 р. у розмірі 117 681 грн., за 3 квартал 2006 р. у розмірі 72 418 грн.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, у період з 16.04.2009 року по 30.04.2009 року та з 05.05.2009 року по 12.05.2009 року фахівцями Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя здійснено виїзну планову перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2006 року по 31.12.2008 року за наслідками якої складено акт від 15.05.2009 року № 1096/23-2/33393422
Вказаним актом перевірки виявлені порушення, зокрема, п. 4.1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, а саме підприємством не включено до складу валових доходів суму доходу розмірі 4 808 956,00 грн., отриману від ТОВ «Укрмашпром» згідно платіжного доручення № 45 від 18.07.2008 р., що призвело до заниження податку на прибуток у розмірі 1 252 113 грн., а також у порушення п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 цього Закону підприємство включило до складу валових витрат суму витрат, не підтверджену первинними документами у розмірі 190 099 грн., у т. ч. за 2 квартал 2006 р. у розмірі 117 681 грн., за 3 квартал 2006 р. у розмірі 72 418 грн.
29.05.2009 року відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення № 0000802342/0, зі змісту якого вбачається, що згідно з п. п. «б» п.п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4, п. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на підставі акту перевірки від 15.05.2009 року № 1096/23-2/33393422 за порушення п. 4.1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11, п. 5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних (фінансових) санкцій) за платежем податок на прибуток приватних підприємств в загальному розмірі 1670706 грн., у т. ч. 1252113 грн. - за основним платежем та 418593 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.07.2008 року між позивачем, який є комісіонером та ТОВ «Укрмашпром» було укладено договір комісії № УМП-1807-ком., згідно якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента від свого імені та за рахунок комітента придбати мідь у літках марки ВЕ 58.
Додатком № 1 від 18.07.2008 р. до вказаного договору комісії визначений обсяг та вартість товару, що придбається - міді у літках ВЕ 58 кількістю 108,164 тн, вартістю 4808956,00 грн. без ПДВ.
Листом ТОВ «Укрмашпром» б/н було змінено призначення вказаного та визначено нове призначення платежу, а саме «передоплата за продукцію виробничо-технічного призначення в асортименті за договором комісії № УМП - 1807 - ком від 18.07.2008 р. без ПДВ».
Згідно відомості банку, платіжним дорученням № 45 від 18.07.2008 р. на рахунок позивача зарахована від ТОВ «Укрмашпром» сума в розмірі 4 808 956,00 грн.
В цей же день - 18.07.2008 року, згідно обігової відомості по розрахунковому рахунку позивача, зазначена сума коштів 4 808 956, 00 грн. ТОВ «Торговий дім «БМС» була витрачена для власних потреб у власному виробничому обігу, тобто перерахована на користь ЗАТ «Донбасмеханомонтаж» як оплата за придбання основних фондів по договорам б/н від 11.07.2008 р. та б/н від 06.06.2008 р., згідно яких позивач придбав у власність нежитлові будівлі, склади, майстерні, бокси, гараж, базу відпочинку і т.п.
Зазначена оплата була здійснена на підставі платіжних доручень № № 66, 67, 68, 69 від 18.07.2008 р., а отримані у власність майнові активи оприбутковані позивачем на бухгалтерський рахунок 10 «Основні засоби», які використовуються у власній господарській діяльності та амортизуються.
Крім того, судом першої інстанції встановлено, що згідно наданої суду обігової відомості по розрахунковому рахунку позивача вбачається, що на дату розрахунків за основні фонди фінансово - економічний стан підприємства - позивача не дозволяв йому здійснити розрахунок за придбані основні засоби шляхом перерахування суми 4808956 грн., за умови відсутності факту отримання коштів за договором комісії.
Однак, відповідно до положень про договір комісії, грошові кошти, які перераховуються Комісіонеру для певних цілей, є власністю виключно Комітента, тому Комісіонер має право тільки на отримання комісійної винагороди. Отже, вказані кошти, отримані Комісіонером на виконання умов договору, є транзитними коштами, а не власністю Комісіонера, тому позивач не мав права користуватися та розпоряжатися цими коштами для власних потреб. Але вказані кошти позивач використав для власних потреб, тобто як отримані в якості фінансової допомоги.
Крім того, з акту перевірки вбачається, що договір комісії був укладений з ТОВ «Укрмашпром» без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, у зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України та порушує публічний порядок держави, тому є нікчемним.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що витрачання позивачем отриманих на підставі договору комісії грошових коштів для власних потреб суперечить цивільному законодавству, зокрема ст.203 ЦК України, та передбачає настання податкових наслідків в частині оподаткування цих коштів шляхом внесення до складу валових доходів відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в якості фінансової допомоги.
До таких висновків колегія суддів дійшла з огляду на те, що отримання ТОВ «Торговий дім «БМС» суми коштів в розмірі 4 808 956, 00 грн. і витрачання цих коштів для власних потреб у власному виробничому обігу, прямо пов'язано із збільшенням позивачем основних фондів, тобто власного капіталу.
З огляду на наведене, колегія суддів вважає, що в порушення п. 4.1, п. п. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4, п. п. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач безпідставно не включив до складу валових доходів суму доходу у розмірі 4 808 956 грн., отриману від ТОВ «Укрмашпром» платіжним дорученням № 45 від 18.07.2008 р..
Щодо порушення ТОВ «Торговий дім «БМС» п.5.1, п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР із змінами та доповненнями, за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2008 р., колегія суддів зазначає наступне.
Згідно акту перевірки № 1096/23-2/33393422 від 15.05.2009 року, позивач у порушення п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» включив до складу валових витрат суму витрат, не підтверджену первинними документами у розмірі 190 099 грн., у т. ч. за 2 квартал 2006 р. у розмірі 117 681 грн., за 3 квартал 2006 р. у розмірі 72 418 грн.
Проведеною перевіркою відображеного показника за 3 квартали 2006 р., 2007 р., 2008 р. в сумі 3 155,222 грн. на підставі зворотно - сальдової відомості по рахунку 631 за 2008 рік, зворотно - сальдової відомості «Валові витрати» за 2008 рік, прибуткових накладних, виписок банку встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 04.1 Декларацій «витрати на придбання товарів (робіт, послуг), крім визначених у 04.11 всього в сумі 190 099 грн., у т. ч. за 2 квартал 2006 року у сумі 117 681 грн., за 3 квартал 2006 року у сумі 72 418 грн., у зв'язку з ненаданням позивачем до перевірки фінансово - господарських та бухгалтерських документів за період з 01.04.2006 р. по 31.12.2007 р.
Згідно п. 1, 3 ст.8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-ХІУ із змінами та доповненнями: «Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно з дня реєстрації підприємства до його ліквідації», «Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років, несе власник (власники) або уповноважений орган (посадова особа), який здійснює керівництво підприємством відповідно до законодавства та установчих документів».
Відповідно до п.2 ст. 3 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»: «Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку». Статтею 9 даного Закону передбачено, що підставою для відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи...».
Згідно п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств: «Валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності».
Згідно п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону №334: «Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку... У разі втрати, знищення або зіпсування зазначених документів, платник податку має право письмово заявити про це податковому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів.. Якщо платник податку не подасть у такий строк письмову заяву та не поновить зазначених документів до закінчення податкового періоду, що настає за звітним, непідтверджені відповідними документами витрати не визнаються валовими витратами...».
Отже, виписки банку по розрахунковому рахунку позивача не є первинними документами, які документально підтверджують суму валових витрат у розмірі 190099 грн., в тому числі за 2 квартал 2006р. у розмірі 117681 грн., у 3 кварталі 2006 р. у розмірі 72418 грн.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач у порушення п. 5.1, п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безпідставно включив до складу валових витрат суму витрат, не підтверджену первинними документами у розмірі 190 099 грн., у т. ч. за 2 квартал 2006 р. у розмірі 117 681 грн., за 3 квартал 2006 р. у розмірі 72 418 грн.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000802342/0 від 29.05.09р. на загальну суму 1 670 706 грн. винесено правомірно, з урахуванням вимог чинного законодавства.
З таких підстав, колегія суддів не приймає до уваги висновок судово-економічної експертизи і приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нової постанови про відмову в задоволені позову.
Керуючись ст. ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2а-10180/09/0570 задовольнити.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 лютого 2010 року у справі № 2а-10180/09/0570 скасувати.
Прийняти нову постанову.
В задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «БМС» до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсними податкового повідомлення-рішення № 0000802342/0 від 29.05.2009 року на суму 1 670 706 грн. відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня її складення в повному обсязі - з 18.06.2010 року.
Головуючий
Судді