Головуючий І інстанції Козаченко А.В.
Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Україна
Іменем України
24 червня 2010 року справа №2а-891/10/0570
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду
в складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Губської Л.В., Старосуда М.І.,
при секретареві Солодько О.І.,
представника позивача Романченко Л.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі №2а-891/10/0570 за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу з орендної плати на землю,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року задоволені позовні вимоги Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу з орендної плати на землю - стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 заборгованість з орендної плати за земельні ділянки у розмірі 10657,39 грн. на бюджетних рахунок 332168157000015, код платежу 13050500, отримувач: місцевий бюджет м.Артемівська, банк отримувача: ГУ ДКУ в Донецькій області, ЄДРПОУ 34686516, МФО 834016.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які пов'язує з розглядом справи у його відсутність та наявністю судового рішення між такими ж сторонами і предметом спору, просив скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою закрити провадження у справі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечувала проти доводів апеляційної скарги, зокрема пояснила, що рішення суду першої інстанції, на яке посилається відповідач дійсно стосується податкового боргу, але іншого періоду, просила відмовити в задоволенні апеляційної скарги, постанову суду першої інстанції залишити без змін.
Позивач двічі не з'явився в судове засідання, поштову кореспонденцію, скеровану апеляційним судом за адресою, вказаною ним в апеляційній скарзі не отримує, на телефон, вказаний ним не відповідає. Судова колегія ухвалила розгляд справи здійснити у відсутність апелянта виходячи з приписів ст.40 КАС України, відповідно до яких особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається за останньою адресою і вважається врученою.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідач є фізичною особою - підприємцем, який 17.04.2000 року зареєстрований Артемівською райдержадміністрацією, про що видане відповідне свідоцтво та внесений відповідний запис про державну реєстрацію, знаходиться на податковому обліку в Артемівської об'єднаній державній податковій інспекції як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів. 16.05.08 року між виконкомом Артемівської міської ради та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 укладений договір оренди земельної ділянки, згідно з яким орендодавець в особі виконкому Артемівської міської ради передає орендарю в особі відповідача в оренду земельну ділянку площею 1565 м2 для розміщення бази вторсировини. За користування вказаною земельною ділянкою орендарем вноситься орендна плата, розмір якої на 2009 рік становить 51456,85грн. Відповідно до уточнюючої податкової декларації орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності ФОП ОСОБА_3 за 2009 рік за №28805 від 11.09.09 року, підприємцем самостійно нарахована орендна плата на 2009 рік на підставі договору оренди усього 51456,85 грн. щомісячний платіж з січня до серпня 2009 року складає 4925,52грн., а з вересня до грудня 2009 року - 3160,41 грн.
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач перебуває на обліку у позивача, як платник податків (арк. справи 9), що не оспорюється відповідачем у апеляційній скарзі.
11.02.2009р. відповідачем подана до податкового органу (позивача) уточнена податкова декларація орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності за 2009 рік (арк. справи 11), якою відповідач зменшив орендну плату, уточнивши її нарахування за серпень-грудень 2009 року (арк. справи 12).
Згідно уточнюючої податкової декларації орендної плати та перерахунку податкового зобов'язання, відповідач має податкові зобов'язання орендної плати за земельну ділянку за серпень 2009 року - 4336,57 грн., вересень - жовтень 2009 р. - по 3160,41 грн. за кожний місяць.
З розрахунку суми боргу (арк. справи 5) станом на 23.12.2009р. вбачається, що відповідачем не виконані податкові зобов'язання за уточнюючою декларацією № 28805 від 11.09.2009р. за серпень 2009 р. (строк виникнення зобов'язання 30.09.2009р.) в сумі 4336,57грн., за вересень 2009 року (строк виникнення зобов'язання 30.10.2009р.) в сумі 3160,41 грн., за жовтень 2010р. в сумі 3160,41 грн. (строк виникнення зобов'язання 30.11.2009р.).
Відповідачем не надано доказів сплати вищезазначених податкових зобов'язань на час розгляду справи судом першої інстанції та день апеляційного перегляду справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”: податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання; податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; платники податків - юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Тобто, податковий борг може існувати у разі, коли існує податкове зобов'язання, узгоджене саме платником податків, статус якого визначається відповідним законом щодо відповідного податку, збору (обов'язкового платежу).
Відповідно до Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.
Статтею 27 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що контроль за правильністю обчислення і справляння земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності здійснюється органами державної податкової служби.
Згідно ст. 14 Закону України „Про плату за землю” платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом. Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.
У відповідності до п. 8 ч. 1 ст. 14 Закону України „Про систему оподаткування” плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) є загальнодержавним податком.
Згідно п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України „Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані, зокрема, сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.
Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що відповідач не сплатив належні суми податків (орендної плати) у встановлені строки: станом на 30.09.2009р. орендну плату за серпень 2009 р. в сумі 4336,57 грн., станом на 30.10.2009р. орендну плату за вересень 2009 року в сумі 3160,41 грн., станом на 30.11.2009р. орендну плату за жовтень 2009 р. в сумі 3160,41 грн.
Вжиті позивачем на виконання вимог Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-ІІІ “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” заходи не сприяли погашенню податкової заборгованості.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Підпунктом 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 того ж закону встановлено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Колегія суддів не приймає доводи апелянта щодо необхідності скасування судового рішення та закриття провадження у справі наявністю судового рішення між сторонами та з цього ж предмету спору, оскільки постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22.09.2009 року у справі №2а-11797/09/0570 за позовом прокурора в інтересах держави в особі Артемівської ОДПІ у Донецькій області до ФОП ОСОБА_3 про стягнення заборгованості з орендної плати за земельну ділянку (а.с. 67, 68) стягнуто заборгованість за період з 01.06.2009 року до 31.08.2009 року, а у даній справі спірним є період з 30.09.2009 року до 30.11.2009 року.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно вирішив спір, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду відсутні.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 24 червня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195, ст. 196, ст. 198 ч.1 п. 1, ст. 200, ст. 205 ч. 1 п. 1, ст. 206, ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів, -
Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2010 року у справі за позовом Артемівської об'єднаної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення податкового боргу з орендної плати на землю залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий Л.А. Василенко
Судді Л.В. Губська
М.І. Старосуд