Головуючий у 1 інстанції - Ушенко С.В.
Суддя-доповідач - Арабей Т.Г.
18 червня 2010 року справа №2а-17307/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Арабей Т.Г. суддів: Геращенка І.В., Шишова О.О.
при секретарі Тімченко М.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в адміністративній справі № 2а-17307/09/0570 за позовом ОСОБА_2 до Киселівського виправного центру № 125 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про відсутність компетенції при проведенні оперативно-розшукових заходів за межами розташування, -
ОСОБА_2 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Киселівського виправного центру № 125 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про відсутність компетенції при проведенні оперативно-розшукових заходів за межами розташування виправної установи.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 13.11.2009р. у справі № 2а-17307/09/0570 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено.
Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати зазначену постанову суду та прийняти нову якою задовольнити його позовні вимоги. Вважає, що судом першої інстанції невірно застосовані норми матеріального та процесуального права, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими.
Сторони до суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.
Обговоривши доводи, апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції колегія суддів встановила наступне.
З позовної заяви та матеріалів справи вбачається, що позивач засуджений 05.10.2004 року Калінінським районним судом м. Донецька за вчинення злочину передбаченого ч.2. ст. 121 КК України та відбуває покарання у Киселівському ВЦ-125. Наказом начальника Киселівського ВЦ-125 від 07 серпня 2009 року № 534 на підставі медичного направлення та заяви засудженого, позивачеві було надано право короткострокового виїзду за межі виправного центру, для проходження стаціонарного лікування у ЦМКЛ № 3 м. Донецька згідно направлення лікаря з 11.00 годин 07.08.2009 року до виписки з медичного закладу. Того ж дня позивачеві письмово під розписку було доведено, що межі медичного закладу є межами виправного центру і його заборонено залишати. 18 серпня 2009 року в ході перевірки знаходження позивача в межах випраного центру (лікувальної установи) встановлена його відсутність у зв'язку з чим відповідачем проведено невідкладні заходи щодо встановлення місця перебування позивача. Керуючись пунктом 14 додатку до Інструкції з організації нагляду за засудженими, які відбувають покарання у кримінально-виконавчих установах, затвердженої Наказом Державного Департаменту України з питань виконання покарань від 22.10.2004 року № 205, відповідачем було вжито заходів щодо встановлення місця перебування позивача та його затримання. 18.08.2009 року позивач був затриманий за межами виправного закладу, а саме в м. Єнакієве Донецької області.
Матеріалами справи також встановлено, що 28.08.2009 року за фактом залишення позивачем лікувального закладу порушено кримінальну справу № 69-271 від 28.08.2009 року.
У позові ОСОБА_2 зазначає, що здійснюючи його розшук та затримуючи його, відповідач перевищив межі повноважень наданих йому чинним кримінально-виконавчим кодексом.
Колегія суддів вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Пунктом 1 ст. 3 КАС України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України Компетенція адміністративних судів поширюється на:
1) спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності;
2) спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби;
3) спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень, а також спори, які виникають з приводу укладання та виконання адміністративних договорів;
4) спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом;
5) спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму.
Компетенція адміністративних судів не поширюється зокрема на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 390 КК України, неповернення до місця відбування покарання особи, засудженої до обмеження волі, якій було дозволено короткочасний виїзд, після закінчення строку є кримінально караним діянням та розслідується у порядку передбаченому чинним КПК України.
Відповідно до п. 5 ч.1. ст. 101 КПК України, органами дізнання є начальники установ виконання покарань, слідчих ізоляторів - у справах про злочини проти встановленого порядку несення служби, вчинені працівниками цих установ, а також у справах про злочини, вчинені в розташуванні зазначених установ.
Відповідно до ст. 103 КПК України, на органи дізнання покладається вжиття необхідних оперативно-розшукових заходів з метою виявлення ознак злочину і осіб, що його вчинили.
Відповідно до ст. 110 КПК України, дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Таким чином, правомірність або неправомірність дій відповідача вчинених в рамках розшуку та затримання позивача 18.08.2009 є предметом розгляду кримінальної справи, порядок розслідування та судового слідства по якій є предметом регулювання кримінального судочинства.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду; немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст. 109 КАС України суддя відмовляє в відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ст. 203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 3, ст. 4, ст. 17, ст. 107, ст. 109, ст. 157, ст. 160, ст. 167, ст. 195, п. 1 ч. 1 ст. 199, ст. 203, п. 4 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в адміністративній справі № 2а-17307/09/0570 - задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2009 року в адміністративній справі № 2а-17307/09/0570 за позовом ОСОБА_2 до Киселівського виправного центру № 125 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про відсутність компетенції при проведенні оперативно-розшукових заходів за межами розташування - скасувати.
Провадження у в адміністративній справі № 2а-17307/09/0570 за позовом ОСОБА_2 до Киселівського виправного центру № 125 Управління Державного Департаменту України з питань виконання покарань в Донецькій області про відсутність компетенції при проведенні оперативно-розшукових заходів за межами розташування - закрити.
Роз'яснити позивачеві, що розгляд його вимог віднесено до кримінально-процесуального судочинства.
Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті. Вступна та резолютивна частина ухвали проголошені у судовому засіданні 18 червня 2010 року. Повний текст ухвали виготовлений 23 червня 2010 року.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після складання повного тексту ухвали. Касаційна скарга подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий Т.Г.Арабей
Судді І.В.Геращенко
О.О. Шишов