Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції Ушаков Т.С.
Україна
Іменем України
22 червня 2010 року справа №2а-3434/10/1270
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду
у складі: головуючого Василенко Л.А., суддів Губської Л.В., Старосуда М.І.,
при секретареві Солодько О.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні залу суду апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року у справі № 2а-3434/10/1270 за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу прокуратури Луганської області старшого радника юстиції Абашидзе С.В. про визнання відповідей такими, що містять неправдиві відомості, і ,-
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу прокуратури Луганської області старшого радника юстиції Абашидзе С.В. про визнання відповідей такими, що містять неправдиві відомості.
Позивачем на зазначену ухвалу подано апеляційну скаргу, в якій просить судове рішення скасувати, направити справу до суду першої інстанції для розгляду за суттю, притягнути до розгляду позову присяжних.
Сторони в судове засідання не з'явилися - про час, дату та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про відмову у відкритті провадження, дійшов до висновку, що заявлений спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Колегія суддів заслухала доповідь судді-доповідача, перевірила матеріали справи, вивчила доводи апеляційної скарги і дійшла до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, а ухвала суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_2 30.04.2010р. поданий позов до начальника відділу прокуратури Луганської області старшого радника юстиції Абашидзе С.В., в якому позивач просить визнати відповіді відповідача на його листи до прокуратури такими, що місять неправдиву інформацію.
Відповідно до приписів ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, їхніх посадових та службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій.
Відповідно до ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. З Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов - звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Відповідно до ст. 104 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративного суду має право звернутися з адміністративним позовом особа, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин.
Вказані норми права встановлюють, що в порядку адміністративного судочинства захищаються права та інтереси осіб у сфері публічно-правових відносин. Публічно-правові відносини є складовою частиною правових відносин, які виникають у суспільстві. Змістом будь-яких правових відносин є врегульованих правом взаємні права, інтереси, обов'язки та заборони суб'єктів суспільства у цих правовідносинах. Відповідно, зміст публічно-правових відносин складається з взаємних публічних прав, інтересів, обов'язків та заборон суб'єктів суспільства у певних публічно-правових відносинах.
Отже, у публічно-правових відносинах одна особа має та реалізує певні публічні права чи інтереси, а інша особа відповідно виконує певні публічні обов'язки або дотримується публічних заборон. У разі невиконання останньою особою своїх публічних обов'язків або недотримання публічних заборон вона порушує публічні права чи інтереси першої особи, яка не в змозі їх належним чином реалізувати. За цих обставин ця особа маг право подати до суду адміністративний позов на захист своїх порушених публічних прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Таким чином, до адміністративного суду з адміністративним позовом має право звернутись особа за захистом саме публічного права, свободи чи інтересу у сфері публічно-правових відносин. Звернення особи з позовом до суду на захист іншого крім публічного права, свободи чи інтересу, наприклад приватного цивільного чи господарського права, інтересу відповідно до вказаних норм Цивільного чи Господарського кодексів України, не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство - діяльність судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ. Згідно з п.1 ч. 1 ст. 1 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - переданий на вирішення суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.
Згідно з п. 7 ч. 1 ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
У відповідності до ч. 1 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.
З наведених норм вбачається, що справою адміністративної юрисдикції може бути спір, який виник між конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх публічних прав та обов'язків у конкретних публічно-правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно законодавчо зобов'язані виконувати вимоги, приписи такого владного суб'єкта. У випадку, якщо суб'єкт (в тому числі орган державної влади, місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах не здійснює вказані владні управлінські функції відносно іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами Кодексу адміністративного судочинства України ознак справи адміністративної юрисдикції, та не повинен вирішуватись адміністративним судом.
Із змісту позовної заяви вбачається, що фактично предметом позовних вимог є незгода позивача з діями прокурора у вигляді листів, відсутність в них обов'язкових реквізитів, неправдива інформація. Тобто предмет спору в даній справі не створює для позивача настання будь-який юридичних наслідків, не впливає на його права та обов'язки, а також не є обов'язковими до виконання, вказану відповідь неможливо вважати дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки позивача у сфері публічно-правових відносин в розумінні п.1 ст.17 КАС України
Незгода зі змістом відповіді прокурора у листі не може бути публічно-правовим спором.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст. 109 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвала в повному обсязі складена 23 червня 2010 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 195-196, п.1 ч.І ст. 199, ст. 200, п.1 ч.І ст. 205. ст. 206, ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.
Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 5 травня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_2 до начальника відділу прокуратури Луганської області старшого радника юстиції Абашидзе С.В. про визнання відповідей такими, що містять неправдиві відомості залишити без змін
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Л.А. Василенко
Судді: Л.В. Губська
М.І. Старосуд