Головуючий у 1 інстанції - Борзаниця С.В.
Суддя-доповідач - Гаврищук Т.Г.
18 червня 2010 року справа №2а-22720/09/1270
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Гаврищук Т.Г.
суддів: Сухарька М.Г.
Білак С.В.
при секретарі судового засідання Драній Л.Г.
за участю представників:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-22720/09/1270 за позовом ОСОБА_3 до Брянківської виправної колонії № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Луганської області про стягнення заборгованості з оплати праці та відшкодування моральної шкоди,-
Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-22720/09/1270 була роз'яснена постанова Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Брянківської виправної колонії № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Луганській області про стягнення заборгованості з оплати праці та відшкодування моральної шкоди наступним чином:
- відносно п. 1 та 4 суд роз'яснив, що відповідь від 25.05.2007 року від відповідача була врахована при прийнятті рішення, відповідачем в добровільному порядку до звернення позивача з вказаним позовом був зроблений перерахунок, що було предметом дослідження, у зв'язку з чим йому й проводилися виплати в період розгляду справи. Також суд роз'яснює, що відповідно до змісту постанови суд не встановлював того факту, що позивач проходив службу на підприємстві;
- відносно п. 2 заяви суд роз'яснив, що судом були враховані вимоги всіх нормативно-правових актів, які мали значення для нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу, в тому числі наказу МВС України № 149 від 10.06.99 року та наказу № 203 від 18.04.2004 року, в постанові надана оцінка видам забезпечення з посиланням на обов'язкові та додаткові види грошового забезпечення позивача та наявність чи відсутність підстав щодо виплати йому конкретних сум;
- відносно п. п. 3, 4 заяви суд роз'яснив, що в постанові чітко зазначено, чому дія Кодексу Законів про працю України не поширюється на осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Додатково суд роз'яснив, що Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», Закон України "Про міліцію", указ Президента України від 04.10.1996 року № 926/96 «Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ» щодо спірних правовідносин є спеціальними нормами та були застосовані судом при вирішенні справи, внаслідок чого не застосовувалися положення Кодексу законів про працю України, в тому числі ч. 2 ст. 233. Оскільки спеціальні норми права не передбачали конкретних строків звернення до суду за захистом порушених прав, судом застосовані норми ч. 2 ст. 99 КАС України. Вимоги ч. 4 ст. 99 КАС України судом не були застосовані, оскільки законом не встановлена можливість досудового порядку вирішення заявленого позивачем спору, до звернення 16.07.2008року позивач не звертався зі скаргами на рішення, дії або бездіяльність Брянківської виправної колонії № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Луганській області, відповідно немає ніякої дати, з якої суд повинен би був обчислювати строки звернення до адміністративного суду відповідно до вимог ч. 4 ст. 99 КАС України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, та направити справу на розгляд до суду першої інстанції для надання роз'яснення його заяви.
Представники позивача, відповідача у судове засідання не з'явилися, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином. Позивач просив розглянути справу без його участі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Тобто, наведена стаття передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Механізм, визначений наведеною статтею, не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в установленому порядку.
Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року по справі № 2а-22720/09/1270 в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до Брянківської виправної колонії № 11 Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань Луганської області про стягнення заборгованості з оплати праці та відшкодування моральної шкоди відмовлено.
Колегія суддів вважає, що питання, які визначені в заяві про роз'яснення судового рішення не стосуються роз'яснення самого судового рішення, а тому відсутні підстави для задоволення заяви.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права.
Керуючись статтями 24, 160, 167, 184, 195, 196, 198, 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-22720/09/1270 - задовольнити частково.
Скасувати ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 12 березня 2010 року по адміністративній справі № 2а-22720/09/1270.
Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_3 про роз'яснення постанови Луганського окружного адміністративного суду від 27 січня 2010 року по справі № 2а-22720/09/1270.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 18 червня 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 23 червня 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий: Гаврищук Т.Г.
Судді: Сухарьок М.Г.
Білак С.В.