Головуючий у 1 інстанції - Абдукадирова К.Е.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
23 червня 2010 року справа №2а-13/10/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Лях О.П.
суддів : Юрченко В.П., Горбенко К.П.
при секретарі Ольховій О.В.
за участю :
представника позивача - Жолоб Я.С.
представника відповідача - Пруднік Н.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції
на постанову Донецького окружного адміністративного суду
від 18 березня 2010 року
у адміністративній справі № 2а-13/10/0570
за позовом Державного підприємства „Добропіллявугілля” в особі відокремленого підрозділу „Шахта „Піонер”
до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції
про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
ДП „Добропіллявугілля” в особі ВП „Шахта „Піонер” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання не чинним податкових повідомлень - рішень : № 0003351540/0 від 10 грудня 2009 року на суму 3 888 грн. 78 коп., № 0003341540/0 від 10 грудня 2009 року на суму 33 135 грн. 03 коп., № 0003381540/0 від 10 грудня 2009 року на суму 38 148 грн. 04 коп., № 0003371540/0 від 10 грудня 2009 року на суму 16 570 грн. 80 коп., № 0003361540/0 від 10 грудня 2009 року на суму 6 017 грн. 90 коп., № 0003391540/0 від 10 грудня 2009 року на суму 127 430 грн. 54 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Добропільською ОДПІ проведено невиїзну документальну перевірку з питань порушення граничних строків сплати до бюджету узгоджених податкових зобов'язань зі збору за спеціальне водокористування, платі за користування надрами для видобування корисних копалин, зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету ВП „Шахта „Піонер” ДП „Добропіллявугілля”. За результатами перевірки Добропільською ОДПІ прийняті податкові повідомлення-рішення за платежами зі збору за спеціальне водокористування, зі сплати за користування надрами для видобування корисних копалин, зі збору за геологорозвідувальні роботи на загальну суму 225191,09 грн.
Позивач не згодний з визначеними податковими повідомленнями - рішеннями, вважає їх необґрунтованими та просить визнати недійсними.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18.03.2010 року у справі № 2а-13/10/0570 позовна заява задоволена частково, а саме :
визнано частково недійсним податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 грудня 2009 року № 0003351540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 3 817 грн. 80 коп.;
визнано частково недійсним податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 грудня 2009 року № 0003371540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій зі сплати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 501 грн. 48 коп.;
визнати частково недійсним податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 грудня 2009 року № 0003341540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за спеціальне водокористування у розмірі 32 876 грн. 87 коп.;
визнано частково недійсним податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 грудня 2009 року № 0003381540/0 в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій зі сплати за користування надрами для видобування корисних копалин у розмірі 29 148 грн. 04 коп.;
визнано повністю недійсним податкове повідомлення - рішення Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції від 10 грудня 2009 року № 0003391540/0 про застосування штрафних (фінансових) санкцій зі збору за геологорозвідувальні роботі, виконані за рахунок державного бюджету у розмірі 127 430 грн. 54коп.;
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Відповідачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким залишити податкові повідомлення - рішення без змін.
Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального права.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши представників сторін, колегія суддів встановила.
Державне підприємство «Добропіллявугілля» є юридичною особою, включене до ЄДРПОУ за номером 32186934 (арк. справи 19). Відокремлений підрозділ «Шахта «Піонер» входить до складу Державного підприємства «Добропіллявугілля» (арк. справи 11-18).
В основу оскаржуваних повідомлень - рішень, покладено акт від 04.12.2009 року № 754/15-1/26319454 про результати невиїзної документальної перевірки з питання порушення граничних термінів сплати до бюджету самостійно узгоджених податкових зобов'язань зі збору за спеціальне водокористування, платі за користування надрами для видобування корисних копалин, зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету ВП „Шахта „Піонер” ДП „Добропіллявугілля”, код за ЄДРПОУ 26319454, за період з 30.05.2008 року по 30.11.2009 року (арк. спр. 20-23).
За результатами перевірки встановлено, що в порушення вимог п.п. 5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пункту 6.4 Інструкції про порядок обчислення і справляння плати за користування надрами для видобування корисних копалин, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету України по геології і використанню надр, Міністерства праці та соціальної політики України від 30.12.1997 року № 207/472/51/157; частини 3 пункту 13-1 Порядку встановлення нормативу збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, та його справляння, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 січня 1999 року № 115; статей 28, 30 Кодексу України «Про надра» від 27 червня 1994 року № 132/94-ВР, пункту 3 частини 1 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25 червня 1991 року № 1251-ХП з наступних податків, зборів (обов'язкових платежів):
зі збору за спеціальне водокористування всього у сумі 85 713 грн. 96 коп., у тому числі із затримкою від 30 до 90 днів - 19 443 грн. 91 коп., із затримкою понад 90 днів - 66270 грн. 05 коп.;
по платі за користування надрами для видобування корисних копалин всього у сумі 219 329 грн. 05 коп., у тому числі із затримкою до 30 днів - 60 179 грн. 00 коп., із затримкою від 30 до 90 днів - 82 854 грн. 00 коп., із затримкою понад 90 днів - 76 296 грн. 05 коп.;
зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету всього у сумі 254 861 грн. 00 коп., у тому числі із затримкою понад 90 днів - у сумі 254 861 грн. 00 коп.
Як вважає податкова інспекція, оскільки у позивача рахується податковий борг, він не обґрунтовано здійснює платежі в рахунок сплати поточних податкових зобов'язань.
Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції, відповідач в апеляційній скарзі та у судовому засіданні посилається на неправильне застосування норм матеріального права судом першої інстанції - п.7.7 ст.7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та наполягає на правомірності зміни призначення платежу.
Представник позивача наполягав на залишенні апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін.
Відповідно до ст. 2 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені конституцією та законами України.
Повноваження податкових органів визначені Законом України "Про державну податкову службу в Україні”, ст. 10 визначено функції державних податкових інспекцій у тому числі щодо забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.
На виконання покладених на податковий орган функцій ДПА України було затверджено Інструкцію про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України.
Згідно п. 1.2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання це - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у відповідних розмірах.
Строки сплати узгодженого податкового зобов'язання визначені у п.5.3. ст.5 наведеного Закону, відповідно до п.п.5.3.1 якого платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
Згідно п.7.7 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) і у рівних пропорціях.
Вказана норма не позбавляє платника податку права самостійно визначити джерела погашення узгоджених податкових зобов'язань відповідно п.7.1 ст.7 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” та від обов'язку самостійно сплатити суму податкового зобов'язання відповідно до п.5.3.1 п.5.3 ст.5 цього ж закону.
Оскільки Законом України "Про державну податкову службу в Україні" та Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податковий орган не наділений повноваженнями змінювати призначення платежів, які визначені платниками податків, відповідач неправомірно спрямував кошти, сплачені позивачем, в рахунок погашення його податкового боргу.
Крім того, колегія суддів враховує наступне.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Добропільська ОДПІ не довела правомірність висновків про порушення ДП „Добропіллявугілля” в особі ВП „Шахта „Піонер” вимог чинного законодавства на підставі, яких застосовано штрафні санкції за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобов'язань відповідно до пункту 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України.
За таких підстав колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про часткове задоволення позовної заяви, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Добропільської об'єднаної державної податкової інспекції - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 березня 2010 року у справі № 2а-13/10/0570 - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Ухвалу складена в повному обсязі 25.06.2010 року.
Головуючий
Судді