Головуючий у 1 інстанції - Ісаєнко Ю.А.
Суддя-доповідач - Шаптала Н.К.
18 червня 2010 року справа №2а-16314/09/0570
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Шаптали Н.К.
суддів апеляційного суду: Яманко В.Г.
Радіонової О.О.
при секретарі судового засідання: Касьяновій В.М.
з участю сторін : сторони або їх представники до суду не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи сторони були належно повідомлені;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії, колегія суддів,-
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 12 червня 2008 року позовні вимоги Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області були задоволені та ОСОБА_3 було зобов'язано привести об'єкт - нежитлове приміщення, що призначене під магазин непродовольчих товарів з улаштуванням окремого виходу і прибудовою торгівельного зала по вул. Артема 137, в м. Донецьку, у відповідність до затвердженої проектної документації за рахунок власних коштів.
Відповідач з даною постановою суду не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій ставила питання про скасування постанови суду першої інстанції, вважала що вона винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, з огляду на що, просила його скасувати та направити справу на новий розгляд.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи за апеляційною скаргою, вважає, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
До такого висновку колегія прийшла з огляду на наступне:
Як вбачається з матеріалів справи та як було встановлено судом першої інстанції - відповідач - ОСОБА_3 отримала дозвіл №07/323 від 19 жовтня 2007 року на виконання будівельних робіт по реконструкції, переобладнанню та переплануванню вбудованого нежитлового приміщення під магазин непродовольчих товарів з улаштуванням окремого виходу і прибудовою торгівельного зала по вул. Артема, 137 в м. Донецьку (а.с.12).
Актом позапланової перевірки від 21.11.2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області встановлено факт порушення п. 2.54 ДБН В2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», затвердженого наказом Держбуду України від 18.05.2005 року, а саме - рівень покрівлі прибудови перевищує позначку підлоги, вище розташованої кв.1 у буд. 137 по вул. Артема у Ворошиловському районі м. Донецька.
З огляду на наведене порушення, позивачем було винесено припис від 03.12.2008 року, яким відповідачу запропоновано усунути виявлені порушення (а.с.10).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 постановою начальника Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області від 17.12.2008 року (а.с.11) - була притягнута до адміністративної відповідальності за недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.
Згідно акту Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області проведеної позапланової перевірки від 14.03.2009 року вбачається, що встановлені актом перевірки від 21.11.2008 року порушення - ОСОБА_3 не усунуті. Будівельні роботи завершені, об?ект використовується без вводу в експлуатацію /а.с.9/.
Державний архітектурно-будівельний контроль і нагляд з питань будівництва містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція та її територіальні органи.
Статтею 26 Закону України «Про основи містобудування», передбачено, що спори з питань містобудування вирішуються радами у межах їх повноважень, а також судом відповідно до законодавства.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про основи містобудування» - державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством. Статтею 24 зазначеного закону передбачено, що державний контроль у сфері містобудування здійснюється органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування та іншими спеціально уповноваженими на це державними органами. Спеціально уповноваженим органом контролю у сфері містобудування відповідно до вимог чинного законодавства, є Державна архітектурно-будівельна інспекція .
Так, статтею 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» зазначено, що для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури, додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль, та нагляд. Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральній орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Відповідно до п.2 Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.1993 року №225, на Державну архітектурно-будівельну інспекцію та її територіальні органи покладено здійснення Державного архітектурно-будівельного контролю і нагляду з питань будівництва, містобудування та архітектури.
Згідно пп. 4 зазначеного Положення - на Державну архітектурно-будівельну інспекцію та її територіальні органи покладено контрольно-наглядові функції, щодо відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевими правилами забудови населених пунктів.
Так, підпунктом 15 пункту 5 Положення «Про інспекції державного архітектурно-будівельного контролю в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі», затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України 19.11.2007 року №317, передбачено, що Інспекції державного архітектурно будівельного контролю мають право здійснювати захист у суді своїх прав та законних інтересів, звертатися до суду у разі виявлення правопорушень у сфері будівництва, містобудування та архітектури, тобто, позивач є суб'єктом владних повноважень у розумінні п.7 ч.1 ст.3 КАС України.
Відповідно до Положення про державний архітектурно-будівельний контроль, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 2.25 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. № 253), до функцій Держархбудінспекції та її територіальних органів належить:
1) видача замовникам (забудовникам) та реєстрація в установленому порядку дозволів на виконання робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення та технічного переоснащення підприємств (далі - будівельні роботи);
2) реєстрація відповідальних інженерно-технічних працівників будівельних, ремонтно-будівельних, реставраційних, проектних організацій та організацій-замовників,які здійснюють безпосередньо керівництво будівельними роботами, технічний і авторський нагляд;
3) участь у встановленому порядку в роботі комісій з прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, а також у розслідуванні причин аварій на будівництві;
4) здійснення вибіркової перевірки:
відповідності розміщення об'єктів, виконання будівельних робіт, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій законодавству, державним стандартам, нормам і правилам, архітектурним вимогам, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням, а також місцевим правилам забудови населених пунктів;
своєчасності та якості виконання учасниками будівництва передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення необхідної виконавчої документації;
наявності сертифікатів на будівельну продукцію;
5) розгляд справ про правопорушення у сфері містобудування і прийняття відповідних рішень тощо.
Відповідно до ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність» - будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державі стандартів, норм і правил, місцевих правил забудови населених пунктів у моря визначеному статтею 24 Закону України "Про планування і забудову територій".
Відповідно до ст.27 Закону України «Про архітектурну діяльність» замовник (забудовники) та підрядники під час створення об'єкта архітектури зобов'язані: доручати виконання окремих видів проектних і будівельних робіт особам, які мають відповідну ліцензію (кваліфікаційний сертифікат); обирати виконавців робочої документації для будівництва з додержанням вимог 8 цього Закону; забезпечувати будівництво об'єктів архітектури згідно з робочою документацією, застосовувати будівельні матеріали, вироби і конструкції, які відповідають державі стандартам, нормам і правилам і такі, що пройшли сертифікацію, якщо нон обов'язковою; не порушувати під час організації і виконання будівельних робіт законні праві інтереси користувачів прилеглих земельних ділянок, власників розташованих па будинків і споруд, відшкодовувати завдані їм збитки відповідно до закону; проінформувати у триденний строк місцеві органи охорони пам'яток історії культури про нововиявлені під час будівельних робіт об'єкти, що мають антропологічне, археологічне, естетичне, етнографічне, історичне, мистецьке, наукове чи художнє значення.
Так, з матеріалів справи слідує, що відповідачем при виконанні будівельних робіт реконструкції при переобладнанні та переплануванні вбудованого нежитлового приміщення під магазин непродовольчих товарів з улаштуванням окремого виходу і прибудови торгівельної зали по вул. Артема, 137 в м. Донецьку було порушено норми будівництва, з огляду на що, відповідальну особу, згідно дозволу на виконання будівельних робіт №07/323 19.10.2007 року, ОСОБА_3 було притягнуто до адміністративної відповідальності за недодержання державних стандартів, норм і правил під час проектування і будівництва.
Як було зазначено судом першої інстанції, станом на час розгляду справи зазначені порушення відповідачем, в добровільному порядку, усунуто не було.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідача, як на підставу для скасування судового рішення те, що справу було розглянуто без її участі, з огляду на наступне:
Відповідно до вимог ст. 40 КАС України - особи, які беруть участь у справі, зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається їм за останньою адресою і вважається врученою.
З матеріалів справи вбачається, що суд першої інстанції на адресу ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) неодноразово надсилав судові повістки, проте, кореспонденція кожен раз поверталась на адресу суду з відміткою пошти причини повернення - «за закінченням терміну зберігання». Разом з тим, зі справи вбачається, що раніше, кореспонденцію, яка надсилалась на вказану адресу, ОСОБА_3 отримувала (а.с.6)
Згідно ч.2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. Вирішення справи на підставі наявних у справі доказів є правом суду.
Крім того, колегія суддів зазначає, що нормами КАС України встановлено певний строк розгляду справи, а саме: відповідно до ч.1 ст. 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку,але не більше двох місяців з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, та вважає, що постанова суду першої інстанції винесена законно та обґрунтовано, апеляційна скарга відповідача, не грунтується на законі та не підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції має бути залишена без змін.
Керуючись ст.ст.195, п.1 ч.1 ст.198, 200, 206 КАС України, колегія;-
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 грудня 2009 року у справі за позовом Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Донецькій області до ОСОБА_3 про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без змін.
Ухвала набуває чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом місяця з дня виготовлення повного тексту ухвали, тобто з 23.06.2010 року.
Колегія суддів: