Головуючий у 1 інстанції - Галатіна О.О.
Суддя-доповідач - Дяченко С.П.
22 червня 2010 року справа №2а-8931/09/0570
зал судового засідання №5 у приміщенні суду за адресою: м. Донецьк, бульвар Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Дяченко С.П., суддів: Сіваченко І.В., Нікуліна О.А.
при секретарі судового засідання Запорожцевій Г.В.
за участю позивача - ОСОБА_2, представника позивача- ОСОБА_1, представника відповідача Цуріна А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року про закриття провадження у справі №2а-8931/09/0570 за позовом ОСОБА_2 до Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Прокуратури Калінінського району м. Горлівка Донецької області, заступника начальника відділу управління наглядом прокуратури Донецької області Софілканич Н.Д., заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Донецької області Сластина Н.С., Прокуратури Донецькій області, слідчого відділу Калінінського районного відділу Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагара Я.А. про визнання бездіяльності та дій неправомірними, в частині позивних вимог,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області в особі Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Прокуратури Калінінського району м. Горлівка Донецької області, заступника начальника відділу управління наглядом прокуратури Донецької області Софілканич Н.Д., заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Донецької області Сластина Н.С., Прокуратури Донецької області, слідчого відділу Калінінського Районного відділу Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Головного управління державного казначейства України в Донецькій області, дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагара Я.А. про визнання бездіяльності та дій неправомірними.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року провадження по справі щодо частини позовних вимог про визнання неправомірних дій - дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагари Я.А, за порушення законодавства України про залучення завідомо безвинного ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності з порушенням його права на захист, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам позивача; визнання неправомірною бездіяльністі - дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагари Я.А. за невидачу процесуальних документів «Про закриття кримінальної справи № 12-33937 у відношенні ОСОБА_3» та «Про порушення кримінальної справи № 12-34578 у відношенні ОСОБА_2.»; визнання неправомірної бездіяльності - органу дізнання та слідчого відділу Калінінського РВ МДУ УМВС України в Донецькій області по не вирішенню звернень позивача ОСОБА_2 у встановлені законом строки, що завдало істотну шкоду його охоронюваним законом правам, свободам та інтересам; визнання неправомірними дії працівників міліції Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області навмисно ушкодживших вхідні двері в житлі позивача ОСОБА_2, чим спричинили йому матеріальну шкоду в сумі 100 грн., котрі необхідно стягнути з цього органу, закрито.
З ухвалою суду першої інстанції позивач не погодився, подав апеляційну скаргу, вважаючи, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права. Просив рішення суду скасувати і прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі
При апеляційному перегляді справи, позивач, представник позивача наполягали на задоволенні апеляційної скарги; представник відповідача просив залишити ухвалу суду без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,представників сторін, перевіривши матеріали справи в межах апеляційної скарги, проаналізувавши матеріали справи встановила наступне
Правосуддя в Україні здійснюється шляхом розгляду і вирішення справ у спорах відповідно до процесуального законодавства України. Провадження в адміністративних справах визначається нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 1 ст. 107 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду; немає інших підстав для повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Згідно до ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
За змістом п. 1 ч. 1 ст. 3 цього Кодексу справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється, у тому числі на: спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Поняття “суб'єкт владних повноважень” визначений у п. 7 ст.3 цього Кодексу, за приписами якої суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, а також інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 2 частини 2 ст.17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Суд зазначає, що відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України від 1 грудня 1994 р. № 266/94-BP "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" (далі - Закон) шкода, завдана громадянинові внаслідок незаконного засудження, незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян, підлягає відшкодуванню, причому завдана шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду.
Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку передбачених п. 2 ст. 2 вказаного Закону виникає у випадку закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину, відсутністю у діянні складу злочину або недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину.
Відповідно до ч. 1 ст. 1176 ЦК, ст. 1 Закону N 266/94-ВР шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу підписки про невиїзд, відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.
Колегія суддів зазначає що кримінальне судочинство - це врегульований нормами КПК України порядок діяльності органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду (судді) щодо порушення, розслідування, розгляду і вирішення кримінальних справ, а також діяльність інших учасників кримінального процесу - підозрюваних, обвинувачених, підсудних, потерпілих, цивільних позивачів і відповідачів, їх представників та інших осіб з метою захисту своїх конституційних прав, свобод та законних інтересів.
Згідно ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
В рішенні від 23 травня 2001 року № 6-рп/2001 по справі № 1-17/2001 Конституційний Суд України зазначив, що захист прав і свобод людини не може бути надійним без надання їй можливості при розслідуванні кримінальної справи оскаржити до суду окремі процесуальні акти, дії чи бездіяльність органів дізнання, попереднього слідства і прокуратури. Але таке оскарження може здійснюватись у порядку, встановленому КПК України, оскільки діяльність посадових осіб, як і діяльність суду, має свої особливості, не належить до сфери управлінської.
Судом першої, апеляційної інстанції встановлено, що позовні вимоги стосуються дій відповідачів, які полягають: у залученні до кримінальної відповідальності позивача; невидачу процесуальних документів «Про порушення кримінальної справи», «Про закриття кримінальної справи»; визнання бездіяльності - органу дізнання та слідчого відділу по не вирішенню звернень позивача; дії працівників міліції, щодо ушкодження вхідних дверей в житлі позивача.
Згідно ст. 97 КПК України прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані приймати заяви і повідомлення про вчинені або підготовлювані злочини, при цьому зобов'язані не пізніше триденного строку прийняти одне з рішень: 1). порушити кримінальну справу; 2). відмовити в порушенні кримінальної справи; 3). направити заяву за належністю.
Відповідно ст. 110 КПК України дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені прокуророві. Дії і постанови органів дізнання можуть бути оскаржені до суду. Скарги на дії і постанови органів дізнання розглядаються судом першої інстанції при попередньому розгляді справи або при розгляді її по суті
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги ОСОБА_2 , щодо визнання неправомірних дій - дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагари Я.А, за порушення законодавства України про залучення завідомо безвинного ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності з порушення його права на захист, що завдало істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам позивача; визнання неправомірною бездіяльність - дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагари Я.А. за невидачу процесуальних документів «Про закриття кримінальної справи № 12-33937 у відношенні ОСОБА_3» та «Про порушення кримінальної справи № 12-34578 у відношенні ОСОБА_2.»; визнання неправомірної бездіяльності органу дізнання та слідчого відділу Калінінського РВ МДУ УМВС України в Донецькій області по не вирішенню звернень позивача ОСОБА_2 у встановлені законом строки, що завдало істотну шкоду його охоронюваним законом правам, свободам та інтересам; визнання неправомірними дії працівників міліції Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області навмисно ушкодживших вхідні двері в житлі позивача ОСОБА_2, чим спричинили йому матеріальну шкоду в сумі 100 грн., котрі необхідно стягнути з цього органу, належить вирішувати в порядку кримінального та кримінально-процесуального судочинства.
За приписами п.1 ч.1 ст.157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального, процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду, не вбачається.
Ухвала в повному обсязі виготовлена 25 червня 2010 року
Керуючись статтями 3,17, 107, 157,160, 167, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 грудня 2009 року про закриття провадження по справі №2а-8931/09/0570 за позовом ОСОБА_2 до Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Прокуратури Калінінського району м. Горлівка Донецької області, заступника начальника відділу управління наглядом прокуратури Донецької області Софілканич Н.Д., заступника прокурора Калінінського району м. Горлівки Донецької області Сластина Н.С., Прокуратури Донецькій області, слідчого відділу Калінінського районного відділу Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області, Головного управління Державного казначейства України у Донецькій області, дізновача Калінінського РВ Горлівського МУ УМВС України в Донецькій області Бассагара Я.А. про визнання бездіяльності та дій неправомірними, в частині позовних вимог - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення; може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий: Дяченко С.П.
Судді: Сіваченко І.В.
Нікулін О.А.