01 лютого 2022 року
Київ
справа №480/5934/21
адміністративне провадження №К/990/1553/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,
суддів -Загороднюка А.Г., Соколова В.М.,
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №480/5934/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування і невиплати йому грошової компенсації за неотримане речове майно;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 виплатити грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 9 липня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, з підстав того, що позивач, звернувшись із пропуском строку звернення до адміністративного суду з цим позовом, жодних доказів поважності причин пропуску цього строку не надав.
На виконання ухвали про залишення позову без руху позивач подав заяву про усунення недоліків. В обґрунтування заяви позивач зазначив, що грошова компенсація за неотримане речове майно є складовою заробітної плати. Тому, на його думку, він має право звернутися до суду з цим позовом без обмеження будь-яким строком незалежно від того, чи були такі суми нараховані роботодавцем.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто позивачу з підстав неналежного виконання ухвали суду про залишення позову без руху.
Не погоджуючись із цим судовим рішенням суду першої інстанції, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року про повернення позовної заяви залишено без змін.
У оскаржуваних судових рішеннях судів попередніх інстанцій було встановлено, що позивач про порушення свого майнового права дізнався з листа Військової частини НОМЕР_1 від 23 вересня 2020 року №3819. Проте, до суду з цим позовом звернувся лише 30 червня 2021 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
До того ж, суди попередніх інстанцій зазначили, що компенсація за неотримане речове майно, є окремим видом належних військовослужбовцю сум і не входить до складу грошового забезпечення. Отже, спеціальним строком звернення до суду з цим позовом є місячний строк, установлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»). Такі висновки узгоджуються з практикою Верховного Суду, викладеними, зокрема, у постановах 4 грудня 2019 року у справі №815/2681/17 і від 26 травня 2021 року у справі №380/5093/20.
Не погоджуючись із цими судовими рішенням, ОСОБА_1 звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 КАС України, подавши її засобами поштового зв'язку 10 січня 2022 року.
У своїй касаційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №480/5934/21, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Відповідно до пунктів 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо: повернення заяви позивачеві (заявникові); відмови у відкритті провадження у справі; залишення позову (заяви) без розгляду; закриття провадження у справі; відмови у відкритті провадження про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; відмови в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами; заміни сторони у справі (процесуальне правонаступництво) або сторони виконавчого провадження.
Згідно із абзацом другим частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги, Суд дійшов висновку про необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі, оскільки вказані скаржником доводи потребують перевірки.
Касаційна скарга за формою і змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, подана з дотриманням строку, передбаченого статтею 329 цього Кодексу, підстави для залишення касаційної скарги без руху, її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 327-331, 334, 335, 338 КАС України, Верховний Суд
Відкрити касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Сумського окружного адміністративного суду від 2 серпня 2021 року і постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 15 грудня 2021 року у справі №480/5934/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Витребувати із Сумського окружного адміністративного суду адміністративну справу №480/5934/21.
Встановити іншим учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з моменту вручення копії ухвали про відкриття касаційного провадження у справі для подання відзиву на касаційну скаргу та доказів надсилання (надання) копії такого відзиву з доданими до нього документами іншим учасникам справи.
Надіслати учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена.
……………………………
……………………………
……………………………
Н.М. Мартинюк
А.Г. Загороднюк
В.М. Соколов,
Судді Верховного Суду