01 лютого 2022 року
м. Київ
справа № 580/1857/20
адміністративне провадження № К/990/1345/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів - Кашпур О.В., Радишевської О.Р.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
У травні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Черкаської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора в якому просила: визнати протиправним та скасувати рішення кадрової комісії №1 Офісу Генерального прокурора від 10 квітня 2020 року №302 «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі тестування на загальні здібності та навички з використанням комп'ютерної техніки; визнати незаконним та скасувати наказ прокурора Черкаської області від 28 квітня 2020 року № 110-к про звільнення; поновити її на посаді заступника начальника другого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання обвинувачення управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури області; стягнути з прокуратури Черкаської області на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з дня звільнення і до ухвалення судом відповідного рішення.
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, в позові відмовлено..
05 січня 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення ним норм процесуального права. Заявник просить переглянути оскаржене судове рішення на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України скасувати його та задовольнити позов.
Предметом спору у цій справі є правомірність рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурора та наказу про звільнення прокурора з цих підстав з органів прокуратури.
Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї матеріали, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з таких підстав.
За приписами пункту 6 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо Верховний Суд уже викладав у своїй постанові висновок щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, порушеного в касаційній скарзі на судове рішення, зазначене у частині першій статті 328 цього Кодексу, і суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до такого висновку (крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку або коли Верховний Суд вважатиме за необхідне відступити від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах).
Вирішуючи спір та відмовляючи в позові, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення відповідно до висновку Верховного Суду щодо застосування положень підпункту 2 пункту 19 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 19 вересня 2019 року №113-ІХ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури" (далі - Закон №113-ІХ) у системному зв'язку з пунктом 9 частини першої статті 51 Закону України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VII "Про прокуратуру" (далі - Закон №1697-VII), сформованому у справах №№160/6204/20, 200/5038/20-а, 520/5000/2020 та 640/24727/19 предметом спору у яких було правомірність звільнення прокурора з органів прокуратури через неуспішне проходження ним атестації.
Суд відхиляє аргументи ОСОБА_1 щодо відсутності висновку Верховного Суду щодо застосування пунктів 12,13 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ у контексті спірних правовідносин, так як такий висновок уже сформовано Верховним Судом за подібних обставин та застосовано судом апеляційної інстанції, що наразі і вирішує проблематику таких спорів та створює умови для формування єдиної правозастосовчої практики. Заявник не зазначає новітніх, проблемних і раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права у подібних правовідносинах, а лише посилається на недосконалість процедури атестації та те, що перевірка рівня вербального та абстрактно-логічного інтелекту, на її думку, жодним чином не має відношення до роботи, що виконується робітником та не може бути підставою звільнення. Наведені мотиви мають суб'єктивний характер, оскільки є оціночним судженням процедури атестації, запровадженої Законом №113-ІХ і проходження якої наразі є обов'язковою умовою для роботи в органах прокуратури.
Верховний Суд також не бере до уваги доводи касаційної скарги про недотримання судом норм процесуального права, зокрема, частини першої статті 5, пункту 7 частини четвертої статті 246 КАС України, оскільки положення наведених норм є загальними і не відносяться до виключних підстав, за яких судове рішення може бути оскаржене в касаційному порядку відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України.
Ураховуючи те, що інші доводи касаційної скарги зводяться до часткового опису обставин справи, тлумачення норм законодавства, з посиланням на практику Європейського суду з прав людини та незгоди з висновками суду апеляційної інстанції, що відповідають висновкам Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.
Керуючись статтями 248, пунктом 6 частини першої 333 КАС України, Суд
1. У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Черкаської обласної прокуратури, Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними та скасування рішення, наказу про звільнення, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу відмовити.
2. Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: О.В. Кашпур
О.Р. Радишевська