вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" лютого 2022 р. Справа№ 911/2961/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Агрикової О.В.
Мальченко А.О.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участі представників сторін:
від позивача: адвокат Кириленко О.П., (ордер серії ЗП № 031525 від 14.09.2020)
від відповідача: адвокат Михайлов Т.М. (ордер серії КС № 806706 від 26.10.2020)
від третьої особи: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд»
на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021, (повний текст складено 16.09.2021)
у справі № 911/2961/19 (суддя Карпечкін Т.П.)
за позовом Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз»
до Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд»
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Приватне підприємство «Ново-Ком»
про визнання недійсними договору та додаткової угоди, -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Акціонерне товариство «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» звернувся до Господарського суду Київської області із позовом до Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Приватного підприємства «Ново-Ком» про визнання недійсними договору підряду від 05.10.2010 №1086 та додаткової угоди від 29.12.2011 №3/1429 до вказаного договору підряду.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що вказаний договір підряду суперечить принципам справедливості, добросовісності та розумності, закріпленим цивільним законодавством, зокрема, у зв'язку з тим, що ПрАТ «Укргазбуд» незаконно заволоділо грошовими коштами ДАТ «Чорноморнафтогаз» у розмірі вартості будівельних матеріалів та обладнання, отриманих відповідачем за нереальними господарськими операціями. Також позивач зазначав, що на укладення спірного правочину, як значного, необхідно було отримати письмове погодження від Акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», чого зроблено не було. У частині обґрунтування підстав позову щодо недійсності додаткової угоди від 29.12.2011 № 3/1429 до Договору підряду від 05.10.2010 № 1086, позивач посилався на те, що при її укладенні сторони повинні були виконати загальні вимоги цивільного законодавства, які регулюють питання дійсності правочинів (частина перша статті 203 Цивільний кодекс України) та спеціальні вимоги, що містяться в окремих законодавчих актах - ч.5 ст.40 Закону України «Про здійснення державних закупівель».
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду Київської області від 30.06.2021 позовні вимоги Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» задоволено в повному обсязі. Визнано недійсним з моменту укладення Договір підряду від 05.10.2010 №1086, укладений між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Публічним акціонерним товариством «Укргазбуд». Визнано недійсною з моменту укладення Додаткову угоду від 29.12.2011 № 3/1429 до Договору підряду від 05.10.2010 № 1086, укладену між Публічним акціонерним товариством «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» та Приватним акціонерним товариством «Укргазбуд». Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» на користь Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» 17 289,00 грн витрат по сплаті судового збору.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 28.10.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 скасувати та ухвалити нове, яким у позові відмовити у повному обсязі.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає про те, що ані суд першої інстанції, ані позивач не обґрунтував та не довів, чому саме витребувана документація вже після закінчення об'єкту, військової агресії Росії, спливу строку приблизно в десять років взагалі не може або повинна знаходитись саме у відповідача. Як відомо позивачу, певна частина документів була знищена з огляду на закінчення строків та недоцільність зберігання. Крім того, частково були витребувані документи, які не існували чи не могли існувати.
4.2. Також, вказує на те, що суд першої інстанції неправильно оцінив наявні в справі докази, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права: щодо реальності господарських операцій, проігнорувавши беззаперечні докази та встановлені обставини у справі № 910/16725/17, застосувавши доказові доктрини щодо податкових спорів, не врахував суперечливу поведінку позивача - неодноразове визнання боргу та відсутність посилання на нереальність господарських операцій у справі № 910/16725/17 за спірними договорами. Крім того, на думку апелянта, суд першої інстанції неправильно оцінив наявні в справі докази щодо наявності повноважень у представника позивача та відсутності згоди акціонера на укладення договору, щодо позовної давності, неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, оскільки позовна давність щодо недійсності спірного договору закінчилась ще до моменту виникнення «обставин непереборної сили в 2014 році», відсутні поважні підстави не подавати позов у 2014-2019 роках, а також неправильно оцінив наявні в справі докази щодо продовження строку договору, оскільки таке продовження було законним.
4.3. Зокрема, скаржник зазначає про те, що позивачем жодним чином не було доведено обставини, які дають підстави стверджувати про порушення публічного порядку. Правовідносини з ПП «Ново-Ким» жодним чином не вказують на безтоварність чи нереальність господарських операцій між позивачем та відповідачем за спірним договором. Позивач, вже після перереєстрації до м. Києва в 2014 році, в особі діючого і на даний момент керівника, визнав борг, що виключає нереальність господарських операцій та є суперечливою поведінкою. Крім того, з урахуванням принципів добросовісності та розумності очевидно, що не можна посилатись на ненадання відповідачем доказів прямого причинно-наслідкового зв'язку між затримкою платежу за затримкою робіт, які здійснювались приблизно за дев'ять років до моменту розгляду справи. За таких обставин, вважає, що фактів затримки оплати робіт в сукупності з фактом продовження строку договору є достатнім.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. 25.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу ПрАТ «Укргазбуд» від 25.10.2021 про перегляд судового рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 без змін.
5.2. У поданому відзиві позивач зазначає про те, що під час ухвалення рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 дотримано правових приписів ст. 236 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим виконано вимоги постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.03.2021 у справі № 911/2961/19, а ПрАТ «Укргазбуд» не доведено існування саме документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили продовження договору державної закупівлі (договору підряду) від 05.10.2010 № 1086, у зв'язку з чим спірна додаткова угода від 29.12.2011 № 3/1429 не підпадає під виняток, наведений в п. 4 ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин). Також, позивач зазначає, що він звернувся із позовною заявою до суду не тільки, як суб'єкт управління об'єктами державної власності, а також як розпорядник публічних коштів, що здійснює державну закупівлю в порядку, визначеному Законом України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-VІ. Саме спеціальний правовий статус позивача безпосередньо впливає на визначення цивільного права, за захистом якого позивач звернувся до суду у рамках справи № 911/2961/19. У рамках даної справи вирішується питання не про захист порушених цивільних прав, а про виконання позивачем обов'язку щодо ефективного та законного використання публічних коштів.
5.3. 26.11.2021, 03.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення скаржника.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2021, матеріали апеляційної скарги ПрАТ "Укргазбуд" в межах судової справи № 911/2961/19 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Козир Т.П., Мальченко А.О.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2021 поновлено Приватному акціонерному товариству "Укргазбуд" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19. Відкрито апеляційне провадження у справі № 911/2961/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 та повідомлено учасників справи проте, що розгляд справи відбудеться 29.11.2021.
6.3. 26.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/2961/19.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. 29.11.2021 ухвалою Північного апеляційного господарського суду розгляд справи № 911/2961/19 за апеляційною скаргою ПрАТ "Укргазбуд" на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 відкладено до 06.12.2021.
7.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.12.2021 розгляд справи № 911/2961/19 відкладено до 11.01.2022.
7.3. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022, у зв'язку із перебуванням судді Козир Т.П., яка входить до складу колегії суддів і не є головуючим суддею (суддею-доповідачем) у відпустці, для розгляду справи № 911/2961/19 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
7.4. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 справу № 911/2961/19 за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
7.5. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 розгляд справи № 911/2961/19 відкладено, повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 01.02.2022.
7.6. 28.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли додаткові пояснення апелянта.
7.7. В судовому засіданні 01.02.2022 представник скаржника підтримав подану апеляційну скаргу у повному обсязі, просив її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.
7.8. Представник позивача в судовому засіданні 01.02.2022 проти апеляційної скарги заперечував, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
7.9. Третя особа явку свого уповноваженого представника в судове засідання 01.02.2022 не забезпечила, про день, час та місце судового розгляду апеляційної скарги повідомлялася належним чином.
7.10. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. 05.10.2010 між Державним акціонерним товариством «Чорноморнафтогаз» (замовник) та Акціонерним товариством фірмою «Укргазбуд» (змінено назву на ПрАТ «Укргазбуд», підрядник) укладено Договір підряду № 1086 (далі - Договір), відповідно до п. 1.1. якого його предметом є виконання будівельно-монтажних робіт з придбанням і подальшим монтажем обладнання об'єкта «Заміна ділянки магістрального газопроводу Ялта-Алушта в районі зсувної ділянки на ПК 242» (т. І, а.с. 29-35).
8.2. За змістом п.1.3. Договору всі необхідні матеріали і обладнання для виконання робіт замовляються і постачаються підрядником.
8.3. Згідно з п.2.1. Договору ціна його предмета є приблизною (динамічною) і становить 10 409 722,59 грн. (з ПДВ) і складається із Договірної ціни (Додаток № 1) та вартості обладнання відповідно до Специфікації обладнання (Додаток № 2) 2 378 313,20 грн. (з ПДВ),
8.4. Пунктом 3.1. Договору обумовлено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються щомісячно згідно з актами приймання виконаних будівельно-монтажних робіт (№ КБ-2в) і довідками про вартість виконаних будівельних робіт/і витрат/ (№ КБ-3), затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку і будівництва України від 04.12.2009 року № 554, протягом десяти календарних днів після підписання вказаних документів.
8.5. Відповідно до п.3.2. Договору вартість змонтованого обладнання, придбаного підрядником за власні кошти і включеного в довідку про вартість виконаних будівельних робіт /і витрат/ (Ф № КБ-3), підтверджується актом змонтованого обладнання. В акт змонтованого обладнання включається перелік змонтованого обладнання, його кількість і вартість, підтверджена бухгалтерськими документами, із зазначенням позиції монтажу обладнання згідно з актом приймання виконаних будівельних робіт (№ КБ-2в) з наданням паспортів та/або сертифікатів якості, що підтверджують відповідність придбаного обладнання державним стандартам і проектній документації. Перелік і кількість обладнання повинні відповідати Специфікації обладнання.
8.6. За умовами п.3.5. Договору вартість матеріально-технічних ресурсів підтверджується бухгалтерськими документами. Матеріали, які придбаває підрядник для виконання робіт на об'єкті, повинні бути новими.
8.7. Підрядник зобов'язується приступити до виконання робіт протягом 10 днів з моменту підписання договору, за умови передачі замовником проектно-кошторисної документації і в повному обсязі виконати роботи, які становлять предмет договору, протягом 360 календарних днів відповідно до Календарного графіку (п. 4.1. Договору).
8.8. Пунктом 5.1. Договору обумовлено, що за результатами виконаних за поточний місяць робіт підрядник складає акт прийняття виконаних будівельно-монтажних робіт (№ КБ-2в), довідку про вартість виконаних робіт /і витрат/ (№ КБ-3), акт змонтованого обладнання (при виконанні за звітний період робіт з монтажу обладнання), документи згідно з п. п. 3.4. і 3.5. Договору та передає на підпис замовнику.
8.9. Згідно з п.п. 5.2.-5.4. Договору замовник протягом трьох днів розглядає акти та підписує їх або надає мотивовану відмову. У випадку мотивованої відмови замовника прийняти роботи, замовник і підрядник спільно визначають строк, протягом якого підрядник за свій рахунок усуває недоліки. У випадку не надання замовником письмової мотивованої відмови у строк, встановлений п. 5.2. Договору, роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі.
8.10. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2011 року (п.12.1 договору).
8.11. Між сторонами були підписані Додатки № № 1-3 до Договору, а саме щодо договірної ціни, графіку виконання робіт на об'єкті та специфікації обладнання (т. І, а.с. 36-37, 45, 46).
8.12. 15.06.2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 1/634 до Договору № 1086 про внесення змін до його умов в частині, що стосується нової назви та нових платіжних реквізитів замовника (т. І, а.с. 47).
8.13. 06.10.2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 2/1115 про внесення змін до умов Договору № 1086 в частині, що стосується нової назви підрядника (т. І, а.с. 48).
8.14. 29.12.2011 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 3/1429 до Договору №1086, відповідно до якої сторони дійшли згоди про внесення наступних змін і доповнень: пункт 13.2. Договору № 1086 викладено у наступній редакції: «13.2. Істотні умови договору не повинні змінюватись після його підписання до повного виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: зменшення об'єму робіт у залежності від реального фінансування; поліпшення якості робіт, якщо поліпшення не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі; продовження строку дії договору і строку виконання робіт за договором при виникненні об'єктивних обставин, які зумовили причини такого продовження, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі»; пункт 12.1. Договору № 1086 викладено в наступній редакції: « 12.1. Даний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 01.07.2012 року»; решта умов Договору № 1086 залишена без змін і є обов'язковими для виконання сторонами (т І, а.с. 49).
8.15. 28.05.2012 року між сторонами укладено Додаткову угоду № 4/528 до Договору № 1086 в частині щодо зміни банківських реквізитів підрядника (т. І, а.с. 50).
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Спірні правовідносини між сторонами пов'язані із укладеним 05.10.2010 договором підряду № 1086, який за твердженням позивача порушує публічний порядок та підлягає визнанню недійсним з підстав, визначених ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України, а також додаткової угоди № 3/1429 від 29.12.2011 до вказаного договору.
9.2. Укладений між сторонами договір підряду № 1086 від 05.10.2010 підписаний зі сторони замовника «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» начальником департаменту капітального будівництва та облаштування родовищ Сазикіним С.М. та зі сторони підрядника Приватного акціонерного товариства фірма «Укргазбуд» директором структурного підрозділу «Факел» Бондаренко В.І.
9.3. Ціна договору згідно 2.1. складає 10 409 722,59 грн. з ПДВ, строк договору згідно додаткової угоди № 3/1429 від 29.12.2011 визначений до 01.07.2012.
9.4. Пунктом 1.3. договору сторонами погоджено, що всі необхідні матеріали та обладнання для виконання робіт замовляє та поставляє підрядник.
9.5. Відповідно до п. 3.5. договору вартість матеріально-технічних ресурсів підтверджується бухгалтерськими документами. Матеріали, які придбаває підрядник для виконання робіт на об'єкті, повинні бути новими.
9.6. На підтвердження придбання відповідачем необхідного обладнання та будівельних матеріалів матеріали справи, зокрема, містять копії договорів купівлі-продажу № 4/02 від 01.02.2011, № 03/01 від 01.03.2011, № 17/03 від 10.03.2011, укладені між Приватним підприємством «Ново-Ком» та відповідачем (т. ІІ, а.с. 8-10, 12-14, 19-20).
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про неможливість реального виконання договору від 05.10.2010 № 1086, що свідчить про його укладення без досягнення обумовленого ним результату.
10.2. Також, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про не надання відповідачем доказів щодо наявності у нього достатніх виробничих потужностей для поставки обладнання та матеріалів, необхідних для виконання спірного договору, не надання доказів та пояснень щодо постачальників матеріалів, які фактично використовувались під час виконання робіт за договором від 05.10.2010 № 1086.
10.3. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що додаткова угода від 29.12.2011 № 3/1429 про продовження строку дії договору підряду від 05.10.2010 № 1086 укладена між позивачем та відповідачем всупереч ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель», що з огляду на ст.ст. 203, 215 Цивільного кодексу України є підставою для визнання її недійсною.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта щодо реальності господарських операцій по придбанню матеріалів та обладнання на виконання спірного договору підряду, з огляду на наступне.
11.2. Так, договори купівлі-продажу № 4/02 від 01.02.2011, № 03/01 від 01.03.2011, № 17/03 від 10.03.2011 на придбання відповідачем матеріалів та обладнання були об'єктом дослідження в межах розгляду адміністративної справи № 2а-2086/12/2670 за позовом Публічного акціонерного товариства «Укргазбуд» за участю Державної податкової інспекції у Солом'янському районі м. Києва Державної податкової служби Прокуратури Солом'янського району міста Києва про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення (т. І, а.с. 86-94).
11.3. В межах розгляду вказаної справи судом було встановлено, що ПАТ «Укргазбуд» (покупець) було отримано від ПП «Ново-Ком» (продавець) товари, проте дані товари не оплачувались та були повернуті продавцю згідно видаткових накладних, датованих 2011 роком, товари не формували податковий кредит з ПДВ по господарським взаємовідносинам із ПП «Ново-Ком».
11.4. При цьому матеріали справи № 2а-2086/12/2670 не містили достатніх доказів на підтвердження використання у власній господарській діяльності придбаних товарів, зокрема, ПАТ «Укргазбуд» не надано суду копії актів виконаних робіт, зокрема, по заміні магістрального газопроводу Ялта - Алушта у районі зсувної ділянки на ПК № 242.
11.5. Таким чином, придбані за вказаними вище договорами купівлі-продажу товари фактично не могли бути використані в ході виконання робіт за спірним договором підряду, оскільки були повернуті продавцю ПП «Ново-Ком». Доказів протилежного стороною відповідача не надано. Посилання апелянта на проведення обмірів не підтверджують реальності господарських операцій як по придбанню матеріалів та обладнання, так і використання їх в ході виконання спірного договору підряду.
11.6. У постанові Верховного Суду від 10.12.2020 у справі № 910/14900/19 зроблено висновок про те, що «визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справ, у яких необхідно досліджувати обставини поставки товару, слід з'ясовувати, крім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару. Зокрема, обставини здійснення перевезення товару поставленого за спірними видатковими накладними, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця, інші обставини, які будуть переконливо підтверджувати реальний рух активів, свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару та які давали б змогу встановити реальність здійснених господарських операцій».
11.7. Матеріали справи не містять доказів на підтвердження переміщення товарів за вказаними договорами купівлі-продажу на склад чи інший об'єкт відповідача, здійснення перевезення таких товарів на об'єкт виконання робіт по договору підряду та використання останніх під час здійснення робіт за спірним договором підряду, що у сукупності дають підстави вважати про відсутність реальності таких господарських операцій.
11.8. З огляду на вищевикладені доводи колегія суддів приходить до висновку про відсутність доказів на підтвердження реальності господарських операцій по купівлі відповідачем необхідного обладнання та матеріалів для виконання договору підряду № 1086 від 05.10.2010.
11.9. В частині посилання апелянта на суперечливу поведінку позивача та визнання ним боргу, наявності актів звірки, то колегія суддів зазначає, що підписання акту звірки взаємних розрахунків не підтверджує факту наявності боргу за відсутності первинних документів.
11.10. Щодо посилань апелянта на довідку зустрічної звірки Державної фінансової інспекції в місті Києві від 25.02.2013 № 09-31/461, то вказана довідка не являється належним доказом на підтвердження фактичного виконання відповідачем робіт за спірним договором.
11.11. Також, колегія суддів відхиляє доводи скаржника в частині наявності повноважень у представника позивача на укладення договору, з огляду на такі обставини.
11.12. Відповідно до Статуту ДАТ "Чорноморнафтогаз", затвердженого загальними зборами акціонерів ДАТ «Чорноморнафтогаз», протокол № 1 від 27.08.2010, до компетенції правління товариства належить, зокрема, надання згоди на вчинення товариством правочинів (в тому числі укладання договорів та угод) на суму понад 10 000 000 грн, крім укладення угод щодо продажу природного газу, нафти, газового конденсату (в тому числі суміші нафти та газового конденсату) та договорів на виконання геологорозвідувальних робіт за рахунок держбюджетних коштів за попереднім письмовим погодженням (наказом) акціонера товариства - Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в особі його голови правління.
11.13. За змістом положень ст. ст. 11, 509, 526, 599 ЦК України зобов'язальні правовідносини виникають, у тому числі, з договорів, які мають виконуватися належним чином відповідно до їх умов та вимог законодавства, припинення яких обумовлюється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
11.14. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
11.15. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
11.16. Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
11.17. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).
11.18. Матеріали справи не містять належних доказів на підтвердження надання згоди правлінням позивача на укладення спірного договору підряду та доказів письмового погодження такого договору акціонером позивача, у зв'язку з чим у колегії суддів відсутні підстави вважати, що договір підряду № 1086 від 05.10.2010 укладений від імені замовника Акціонерного товариства «Державне акціонерне товариство «Чорноморнафтогаз» повноважною особою позивача.
11.19. Щодо тверджень апелянта про пропущений позивачем строк позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
11.20. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
11.21. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
11.22. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).
11.23. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
11.24. Відповідно до сертифікату № 2018 про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданому Торгово-промисловою палатою України 03.12.2014, вказано, що 17.03.2014 Верховна Рада Республіки Крим прийняла постанову "Про питання енергетичної безпеки Республіки Крим" № 1758-6/14, в якій зазначено, що власністю "Республіки Крим" є рухоме та нерухоме майно ПАТ "Державне акціонерне товариство "Чорноморнафтогаз", розташоване на території "Республіки Крим", її континентального шельфу, виключної морської економічної зони. 18.03.2014 Президент Російської Федерації підписав "Договір про входження Республіки Крим та міста Севастополя до складу Російської Федерації". В результаті вищезазначених дій та з метою відновлення правовстановлюючих документів на майно, відновлення та/або повернення оригіналів проектно-виконавчої, технічної, фінансової, бухгалтерської та іншої документації, що залишилася на тимчасово окупованій територій АР Крим, ПАТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" було офіційно зареєстровано у місті Києві, вул. Богдана Хмельницького, 26, оф. 505. Торгово-промислова палата засвідчила настання форс-мажорних обставин, пов'язаних з окупацією території України, з 27.02.2014 і вказала, що ці обставини на дату видачі сертифіката тривають та дату закінчення їх терміну встановити неможливо (т. І, а.с. 101-104).
11.25. 22.12.2018 набрав чинності Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення діяльності Державного акціонерного товариства "Чорноморнафтогаз", яким передбачено умови для відновлення виробничої діяльності ДАТ «Чорноморнафтогаз» на період тимчасової окупації частини території України.
11.26. Відповідно до пояснювальної записки до проекту цього Закону від 08.05.2018 необхідність його ухвалення обґрунтовувалася наявністю таких обставин:
- станом на початок 2014 року зазначене товариство було одним з найбільших підприємств паливно-енергетичного комплексу, яке забезпечувало розробку шельфу Чорного та Азовського морів та видобувало близько 2 млрд. куб. м природного газу;
- 17.03.2014 нелегітимною Верховною Радою Республіки Крим прийнято постанову, якою "встановлено", що все рухове і нерухоме майно товариства є власністю "Республіки Крим";
- у результаті цих дій АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" втратило доступ до більшості родовищ корисних копалин та виробничих активів, розташованих на території АР Крим, а також до первинної бухгалтерської, податкової та фінансової документації підприємства за період до початку тимчасової окупації території України;
- постановою Кабінету Міністрів України від 04.03.2015 № 83 АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" внесено до переліку об'єктів державної власності, що мають стратегічне значення для економіки і безпеки держави;
- станом на травень 2018 року АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" мало лише три цінних активи, які знаходяться не на тимчасово окупованій території АР Крим та міста Севастополя, внутрішніх морських водах і територіальному морі України навколо Кримського півострова;
- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" має діючі ліцензії з транспортування природного газу магістральними газопроводами та зберігання газу в підземних сховищах, а також спеціальні дозволи на користування надрами;
- незаконне захоплення Російською Федерацією активів товариства практично унеможливило нормальне ведення ним господарської діяльності;
- з огляду на це, станом на 31.04.2018 кредиторська заборгованість АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз", яка підтверджена рішеннями судів, складає близько 500 млн. грн і має тенденцію до збільшення внаслідок нарахування кредиторами інфляційних сум та відсотків річних; щодо Товариства відкрито 65 виконавчих проваджень на загальну суму біля 350 млн. грн та накладено арешти на кошти і майно; вказана заборгованість виникла за договорами, укладеними до тимчасової окупації території України, а їх невиконання є наслідком захоплення активів товариства в АР Крим;
- АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" є єдиним підприємством в Україні, яке має досвід видобування вуглеводнів з морського шельфу та спеціалізується саме на такій діяльності;
- товариство фактично позбавлене можливості оперативного фінансування та регулювання розробки родовищ, перш за все Стрілкового газового родовища;
- відновлення повноцінної роботи АТ "ДАТ "Чорноморнафтогаз" є стратегічно важливим для забезпечення енергетичної безпеки України.
11.27. На дату ухвалення такого закону форс-мажорні обставини тривали і для відновлення нормальної роботи товариства був ухвалений спеціальний закон.
11.28. Вказані обставини колегія суддів вважає поважними та такими, що підтверджують неможливість подання доказів недійсності спірного договору та пред'явлення позову про визнання недійсним договору раніше у зв'язку із зазначеними вище форс-мажорними обставинами.
11.29. Щодо тверджень апелянта про продовження строку договору у контексті укладення додаткової угоди, то колегія суддів зазначає про похідний характер такої вимоги позивача про визнання недійним договору підряду, при цьому факти затримки в оплаті робіт по договору не становлять предмет спору.
11.30. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
12.1. Колегією суддів встановлено порушення укладенням договору підряду № 1086 від 05.10.2010 публічного порядку, що призвело до порушення прав та інтересів позивача.
12.2. Оцінюючи усі надані докази та викладені факти у сукупності, суд дійшов висновку, що укладення договору підряду від 05.10.2010 №1086 та додаткової угоди від 29.12.2011 №3/1429 до вказаного договору підряду, мало на меті незаконне заволодіння державним майном (коштами).
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України : «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
13.4. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
13.5. Відповідно до статті 269 ГПК України : « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
13.6. Згідно із ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
13.7. Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
13.8. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України).
13.9. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України).
13.10. Частиною 1 статті 837 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
13.11. У договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення (ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України).
13.12. Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
13.13. Відповідно до ч. 5 ст. 40 Закону України «Про здійснення державних закупівель» від 01.06.2010 № 2289-УІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) визначено, що умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту пропозиції конкурсних торгів або цінової пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків:
1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника;
2) зміни ціни за одиницю товару не більш як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі, та відбудеться не раніше трьох місяців з дня його укладення;
3) покращення якості предмета закупівлі за умови, що таке покращення не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі;
4) продовження строку дії договору та виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі форс-мажорних обставин, затримки фінансування витрат замовника за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної у договорі;
5) зміни умов у зв'язку із застосуванням положень частини шостої цієї статті.
13.14. Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (ст. ст. 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (ч. 1 ст. 92 ЦК України).
13.15. Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи ст. 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.
13.16. Правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов'язки з моменту вчинення цього правочину (ст. 241 ЦК України).
13.17. Частиною 1 статті 203 Цивільного кодексу України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
13.18. Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).
13.19. Статтею 228 Цивільного кодексу України визначено правові наслідки вчинення правочину, який порушує публічний порядок, вчинений з метою, що суперечить інтересам держави і суспільства. Зокрема зазначено: «Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. . У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним.
13.20. Позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (ст. 256 Цивільного кодексу України).
13.21. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
13.22. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ст. 261 Цивільного кодексу України).
13.23. Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 263 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності зупиняється якщо пред'явленню позову перешкоджала надзвичайна або невідворотна за даних умов подія (непереборна сила).
13.24. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
13.25. Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.
13.26. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду (ч. 4 ст. 236 ГПК України).
13.27. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
Керуючись п. 3, 4 ст. 13, ст.ст. 74, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Укргазбуд» на рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 30.06.2021 у справі № 911/2961/19 залишити без змін.
3. Судові витрати, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Приватне акціонерне товариство «Укргазбуд».
4. Справу № 911/2961/19 повернути до Господарського суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.02.2022.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді О.В. Агрикова
А.О. Мальченко