вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" лютого 2022 р. Справа№ 903/11/21
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорногуза М.Г.
суддів: Мальченко А.О.
Агрикової О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участі представників сторін:
від позивача: адвокат Южда С.М. (ордер на надання правової допомоги серія КВ № 431269 від 05.04.2021);
від відповідача: не з'явився
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021, (повний текст складено 11.10.2021)
у справі № 903/11/21 (суддя Селівон А.М.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича
до Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фізична особа-підприємець Печук Ірина Василівна
про стягнення 838 243,22 грн, -
1. Короткий зміст позовних вимог:
1.1. Фізична особа - підприємець Куралов Микола Васильович звернувся до Господарського суду Волинської області з позовом до Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» про стягнення 838 243,22 грн пені за безпідставне списання коштів.
1.2. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на безпідставне списання відповідачем з банківського рахунку ФОП Печук І.В. грошових коштів, факт якого встановлений рішеннями суду у справах №№ 903/618/14, 903/590/19 та 903/82/20, та які на даний час банком не виконані, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом про стягнення штрафних санкцій у вигляді пені, право вимоги яких набуто позивачем згідно укладеного між ФОП Кураловим М.В. як новим кредитором та ФОП Печук І.В. як первісним кредитором договору відступлення права вимоги від 12.08.2020.
1.3. Ухвалою Господарського суду Волинської області від 11.01.2021 у справі № 903/11/21 на підставі ч. 1 ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України дану позовну заяву передано за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції:
2.1. Рішенням Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича 2290,28 пені. Стягнуто з Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» в дохід Державного бюджету України 34,35 судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
3. Короткий зміст вимог апеляційної скарги:
3.1. 16.11.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21, в якій апелянт просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21 в частині задоволення позовних вимог щодо стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на користь ФОП Куралова М.В. пені у розмірі 2 290,28 та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ФОП Куралова М.В. відмовити в повному обсязі, в іншій частині рішення не оскаржується.
3.2. Крім того, скаржник у поданій апеляційній скарзі просить застосувати у справі № 903/11/21 позовну давність.
4. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу:
4.1. У поданій апеляційній скарзі апелянт зазначає, що позивачем не надано жодних доказів того, що сторонами договору банківського рахунку були передбачені умови стягнення з банку пені на підставі положень абзацу 2 п.п. 32.3.2. п. 32.3. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також не надано жодних доказів наявності у Печук І.В. прав вимоги щодо стягнення з банку пені згідно Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та наявності підстав для укладення договору відступлення права вимоги.
4.2. Вказує на те, що на момент списання коштів з поточного рахунку Печук І.В. на загальну суму 90 133,68 грн в період з 02.12.2013 по 17.08.2015 було чинним рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2014 у справі № 903/618/14 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ФОП Печук І.В. про стягнення заборгованості за кредитним договором, у зв'язку з неналежним виконанням якого банк здійснив договірне списання коштів, при цьому вказаний кредитний договір є чинним по даний час. Недоведення банком факту вчинення оспорюваної в межах розгляду справи № 903/618/14 транзакції на суму 95 000,00 грн не свідчить про те, що ця фінансова операція проведена не Печук І.В. , а іншою особою. Печук І.В. не заперечувала того факту, що 21.11.2013 (день, коли була проведена фінансова операція в розмірі 95000,00 грн) фінансові операції здійснювались її бухгалтером - Піленко Н.М.
4.3. Вважає, що не порушив будь-яких грошових зобов'язань перед Печук І.В. , як клієнтом, саме у зв'язку з відсутністю будь-яких залишків на рахунках та відсутністю будь-яких розпоряджень з боку клієнта на повернення/перерахування коштів, які, на його думку, були безпідставно списані.
4.4. Крім того, скаржник вказує на те, що позивач пропустив спеціальний строк позовної давності, передбачений п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України. Про існування оспорюваних транзакцій, вчинених за період з 02.12.2013 по 14.05.2014 позивачу було відомо станом на 2014 рік, оскільки при розгляді справи № 903/618/14 представником позивача, на виконання вимог ухвали Господарського суду Волинської області від 30.07.2014, 20.08.2014 направлялась виписка по рахунку № НОМЕР_1 за період з 17.03.2011 по 14.05.2014, дана виписка надійшла до суду 20.08.2014, що слідує із штампу вхідної кореспонденції господарського суду. У даній виписці вказані всі транзакції, що наведені в описово-мотивувальній частині позову Печук І.В. за період з 02.12.2013 по 14.05.2014 включно. Таким чином, на думку апелянта, починаючи з 2014 року Печук І.В. була обізнана про те, що з її поточного рахунку № НОМЕР_1 банк списував кошти в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором.
5. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи:
5.1. 22.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив позивача на апеляційну скаргу, в якому позивач просить апеляційну скаргу АТ КБ «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21 - без змін.
5.2. У поданому відзиві позивач посилається на положення ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, п.п. 32.3.2. п. 32.3. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» та, зокрема, зазначає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені не обмежені терміном шість місяців, а пеня нараховується та має бути стягнута за весь час порушення відповідачем умов договору.
6. Розподіл справи:
6.1. Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.11.2021, матеріали апеляційної скарги АТ КБ "Приватбанк" у судовій справі № 903/11/21 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Чорногуз М.Г., судді - Мальченко А.О., Агрикова О.В.
6.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 903/11/21 АТ КБ "Приватбанк" поновлено строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2021 року у справі № 903/11/21. Апеляційну скаргу АТ КБ "Приватбанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 04 серпня 2021 року у справі № 903/11/21 залишено без руху та зазначено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, АТ КБ "Приватбанк" має право усунути недоліки, а саме надати до Північного апеляційного господарського суду докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги Фізичній особі-підприємцю Печук Ірині Василівні (третя особа у справі). Крім того, вказаною ухвалою зобов'язано Господарський суд міста Києва направити до Північного апеляційного господарського суду матеріали справи № 903/11/21.
6.3. Зокрема, 28.11.2021 АТ КБ "Приватбанк" отримало копію ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 903/11/21 про залишення апеляційної скарги без руху, про що підтверджується відомостями АТ «Укрпошта про відстеження пересилання поштового відправлення за № 04116 3557301 5.
6.4. 01.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду від АТ КБ "Приватбанк" надійшла заява про усунення недоліків у справі № 903/11/21, в якому, скаржник на виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 18.11.2021 у справі № 903/11/21, надає докази сплати судового збору та докази надсилання копії апеляційної скарги Фізичній особі-підприємцю Печук Ірині Василівні (третя особа у справі).
6.5. 01.12.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 903/11/21.
6.6. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 03.12.2021 відкрито апеляційне провадження у справі № 903/11/21 за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021, повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги відбудеться 11.01.2022.
7. Інші процесуальні дії у справі:
7.1. 11.01.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява представника позивача адвоката Южди С.М. про розподіл судових витрат, в якій представник позивача просить вирішити питання про розподіл судових витрат шляхом стягнення з відповідача на користь позивача 11 000,00 грн. витрат на правову допомогу.
7.2. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.01.2022 розгляд справи № 903/11/21 відкладено, повідомлено сторін, що наступне судове засідання відбудеться 01.02.2022.
7.3. 01.02.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява позивача про долучення доказів до заяви про розподіл судових витрат.
7.4. В судове засідання 01.02.2022 з'явився представник позивача, який заперечував проти апеляційної скарги, просив відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін та здійснити розподіл судових витрат, з урахуванням поданої ним заяви.
7.5. Апелянт явку свого представника в судове засідання 01.02.2022 не забезпечив, про день, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документа.
7.6. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України).
8. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини справи:
8.1. В липні 2014 року Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Волинської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Печук І.В. про стягнення 98242,43 грн., з яких 93775,93 грн. заборгованості за кредитом, 4366,67 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 99,83 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором.
8.2. Рішенням Господарського суду Волинської області від 11.09.2014 року у справі № 903/618/14 позов задоволено; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 93 775,93 грн. заборгованості за кредитом, 4366,67 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 99,83 грн. пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором та 1 964, 85 грн. судового збору.
8.3. Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 року рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2014 року у справі № 903/618/14 скасовано. Прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позову. Постанова мотивована тим, що матеріали справи не містять належних та допустимих доказів на підтвердження того, що саме відповідачем підписано електронним цифровим підписом заяву від 17.03.2011 року про приєднання до Умов, Тарифів ПАТ КБ «Приватбанк». Крім того, позивачем не надано підписаного сторонами договору, в якому б були визначені сума кредиту, що надається банком, розмір відсотків за користування кредитом, строк повернення та інші істотні умови.
8.4. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20.04.2018 року (із врахування ухвали від 01.06.2018 року) касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» задоволено частково, постанову Рівненського апеляційного Господарського суду від 11.12.2017 року та рішення Господарського суду Волинської області від 11.09.2014 року скасовано, а справу №903/618/14 направлено на новий розгляд до Господарського суду Волинської області. При цьому були зроблені вказівки на необхідність під час нового розгляду справи, у залежності від встановлених обставин справи, керуючись принципом найбільшої вірогідності, встановити ознаки виконання відповідачем договору кредитування (отримання кредитних коштів) крізь призму «зон відповідальності» позичальника та банку при наданні кредиту шляхом використання системи «Приват 24» чи іншим способом (у залежності від встановлених судом обставин).
8.5. За наслідками нового розгляду справи № 903/618/14 рішенням Господарського суду Волинської області від 20.11.2018 року, залишеним без змін постановами Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.02.2019 року та Верховного Суду від 17.05.2019 року, в задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни про стягнення 98 242, 43 грн. було відмовлено повністю.
8.6. 21.11.2013 року з поточного рахунку ФОП Печук І.В. № НОМЕР_1 було списано кошти в розмірі 95000,00 грн. в рахунок платежу з призначенням: за сировину згідно рахунку № 44/2 від 20.11.2013 року для ТОВ «ТЕК-Еталон». Платіжне доручення №22111 від 21.11.2013 створене і відправлене користувачем з логіном vopivna з комп'ютера з LP-адресою 91.207.6.78, підпис якого проведений за допомогою ключів ЕЦП.
8.7. В подальшому вказуючи, що спірне списання коштів є безпідставним та неправомірним, Фізична особа-підприємець Печук Ірина Василівна звернулася до Господарського суду Волинської області за захистом порушеного, на її думку, права з позовом до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» про стягнення з банку 90 133,68 грн. безпідставно списаних коштів, посилаючись на норми Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», Інструкцію про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах та статті 1066, 1071, 1073, 1074 Цивільного кодексу України.
8.8. Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020 року за наслідками перегляду в апеляційному порядку рішення Господарського суду Волинської області від 19.11.2019 року у справі № 903/590/19 за позовом Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" про стягнення 90 133,68 грн., рішення Господарського суду Волинської області від 19.11.2019 року у справі № 903/590/19 було скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог в сумі 21 942,18 грн. та часткового задоволення витрат на професійну правничу допомогу адвоката, а також змінено в частині розподілу судового збору, викладено резолютивну частину рішення в редакції наступного змісту: "1. Позов задовольнити. 2. Стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь ФОП Печук Ірини Василівни 90 133,68 грн. безпідставно списаних коштів, 1 921,00 грн. витрат по судовому збору та 5 000,00 грн. витрат на професійну правову допомогу адвоката".
8.9. 12.08.2020 між Фізичною особою-підприємцем Печук Іриною Василівною (первісний кредитор за договором, третя особа у справі) та Фізичною особою-підприємцем Кураловим Миколою Васильовичем (новий кредитор за договором, позивач у справі) був укладений Договір відступлення права вимоги (далі - Договір), за умовами якого первісний кредитор передає (відступає) належне йому право вимоги, а новий кредитор на умовах цього договору приймає право вимоги до Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (далі - Боржник), що належить первісному кредитору і стає кредитором за вимогою про стягнення неустойки (пені), передбаченої статтею 32 Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» за незаконне списання (списання без законних підстав) грошових коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ФОП Печук Іриною Василівною у АТ КБ «Приватбанк» згідно Договору банківського рахунку (Заява про відкриття поточного рахунку та картку зі зразками підписів і відбитком печатки) від 17.03.2011 року та інших штрафних санкцій, передбачених Договором банківського рахунку та ЦК України за незаконне списання грошових коштів банком з банківського рахунку.
8.10. За умовами цього Договору від первісного кредитора до нового кредитора переходять усі права щодо нарахування та стягнення неустойки (пені, штрафу) з АТ КБ «Приватбанк», передбаченої за незаконне списання коштів з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ФОП Печук Іриною Василівною у АТ КБ «Приватбанк'чи/та інше порушення (невиконання) умов Договору банківського рахунку від 17.03.2011 року, ЦК України та Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні» (п.1.4 Договору).
8.11. Відповідно до п.1.5 Договору новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання цього Договору.
8.12. Згідно п. 5.1 Договору останній набирає чинності з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором.
8.13. Між новим та первісним кредитором підписано Акт приймання-передачі права вимоги від 12.08.2020 року до Договору відступлення права вимоги від 12.08.2020 року за умовами договору відступлення права вимоги від 12.08.2020 року, відповідно до якого за умовами Договору та відповідно до цього акту від первісного кредитора до нового кредитора переходять усі права щодо нарахування та стягнення неустойки (пені, штрафу), передбаченої за незаконне списання коштів в сумі 90 133,68 грн. з рахунку № НОМЕР_1 , відкритого ФОП Печук Іриною Василівною в АТ КБ «Приватбанк» за період з 01.01.2018 року по 31.10.2020 року чи/та інше порушення (невиконання) умов Договору банківського рахунку від 17.03.2011 року, ЦК України та Закону України «Про платіжні системи і переказ коштів в Україні», без обмеження розміру нарахованих новим кредитором штрафних санкцій. При цьому новий кредитор набуває права вимоги у повному обсязі з дня підписання Договору відступлення права вимоги від 12.08.2020 року та цього акту.
9. Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносин:
9.1. Спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку із списанням відповідачем із рахунку Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни грошових коштів у розмірі 90 133,68 грн.
9.2. Списані відповідачем кошти стягнуто на користь Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни рішенням Господарського суду Волинської області від 19.11.2019 у справі № 903/590/19.
9.3. Вказаним рішенням суду встановлена безпідставність списання відповідачем з рахунку Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни коштів в сумі 90133,68 грн на погашення заборгованості по кредитному договору, в стягненні якої судом відмовлено, справа № 903/618/14, згідно виписки Банку списання проводилось в період з 02.12.2013 по 17.08.2015.
9.4. Рішення Господарського суду Київської області від 19.11.2019 у справі № 903/590/19 набрало законної сили 26.02.2020, після його перегляду судом апеляційної інстанції згідно постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.02.2020.
10. Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився або не погодився з висновками суду першої інстанції:
10.1. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо встановлення факту безпідставності списання з рахунку Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни 90 133,68 грн рішеннями судів, що є преюдиціальним.
10.2. Також, колегія суддів погоджується із проведеним судом розрахунком пені з урахуванням приписів п.п. 32.3.2. п. 32.3. статті 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», а також вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції в частині того, що позивачем не пропущено річний строк позовної давності до вимог у даній справі.
10.3. Крім того, колегія суддів погоджується із твердженнями суду першої інстанції про те, що положеннями ст. 515 Цивільного кодексу України не передбачено заборони на відступлення права вимоги саме за договорами банківського рахунку.
11. Мотиви прийняття або відхилення аргументів, викладених учасниками справи в апеляційній скарзі та відзиві на апеляційну скаргу:
11.1. Колегія суддів відхиляє аргументи апелянта щодо відсутності у договорі банківського рахунку положень про стягнення пені на підставі абзацу 2 п.п. 32.3.2. п. 32.3. ст. 32 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні», з огляду на такі доводи.
11.2. Частинами 1-3 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
11.3. Відповідно до частин 1-3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
11.4. Статтею 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
11.5. Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
11.6. У період з 02.12.2013 по 17.08.2015 з банківського рахунку Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни здійснено безпідставне списання грошових коштів у розмірі 90 133,68 грн, що встановлено судовими рішеннями у справі № 903/590/19.
11.7. Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
11.8. Відповідальність банків при здійсненні переказу визначено статтею 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
11.9. Так, зокрема, відповідно до пункту 32.3.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
11.10. Оскільки у спірному договорі сторони не передбачили відповідальності Банку за незаконне (безпідставне) списання грошових коштів, для розрахунку розміру пені у даних правовідносинах слід керуватись приписами пункту 32.3.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".
11.11. Посилання скаржника на відсутність доказів наявності підстав для укладення договору відступлення права вимоги також відхиляються колегією суддів, оскільки положеннями ст. 512 Цивільного кодексу України не визначено будь-яких заборон на укладення договору відступлення права вимоги щодо категорії спірних правовідносин по стягненню пені за безпідставне списання грошових коштів з банківського рахунку.
11.12. Щодо заявленого відповідачем клопотання про застосування строку позовної давності, колегія суддів зазначає наступне.
11.13. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
11.14. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
11.15. Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
11.16. У пункті 32.3.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" передбачено, що банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
11.17. Таким чином, позовна давність до вимог про стягнення пені обчислюється окремо за кожен день прострочення і право на позов про стягнення пені виникає щодня, починаючи від дня переказу банком коштів з рахунка платника без законних підстав до дня повернення банком суми переказу на рахунок платника.
11.18. Як вбачається з матеріалів справи, датою звернення позивача із даним позовом до суду є 28.12.2020, а період нарахування позивачем до стягнення пені становить з 01.01.2020 по 31.01.2020.
11.19. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. установлено на всій території України карантин.
11.20. Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 установлено з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"
11.21. Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину.
11.22. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 1 жовтня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину.
11.23. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину."
11.24. Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 258, 549, пункту 12 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, пункті 32.3.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні", дату звернення позивача із даним позовом до суду, період нарахування позивачем пені, річний строк позовної давності щодо вимог у даній справі позивачем не пропущено.
11.25. Решта аргументів викладених учасниками справи не входять до предмету доказування в даній справі, ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.
12. Чи були і ким порушені, невизнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких особа звернулася до суду:
12.1. Безпідставним списанням грошових коштів із банківського рахунку Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни відповідачем порушено права та інтереси позивача, як правонаступника Фізичної особи-підприємця Печук Ірини Василівни.
13. Посилання на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції:
13.1. Стаття 2 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України) визначає, що «Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.»
13.2. Згідно ч. 1 ст.5 ГПК України: «Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.»
13.3. Відповідно до ч.1 ст. 14 ГПК України : «Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.»
13.4. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
13.5. При оцінці доказів суд керувався статтями 79 та 86 ГПК України, згідно яких «Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.», «Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.»
13.6. Відповідно до статті 269 ГПК України : « 1. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
2. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
3. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
4. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
5. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.»
13.7. Частинами 1-3 статті 1066 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.
13.8. Відповідно до частин 1-3 статті 1068 Цивільного кодексу України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка. Банк зобов'язаний зарахувати грошові кошти, що надійшли на рахунок клієнта, в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не встановлений договором банківського рахунка або законом. Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.
13.9. Статтею 1071 Цивільного кодексу України визначено, що банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, встановлених законом чи договором між банком і клієнтом.
13.10. Відповідно до статті 1074 Цивільного кодексу України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом.
13.11. Згідно зі статтею 1073 Цивільного кодексу України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунка клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
13.12. Відповідно до пункту 32.3.2 статті 32 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" у разі переказу з рахунка платника без законних підстав, за ініціативою неналежного стягувача, з порушенням умов доручення платника на здійснення договірного списання або внаслідок інших помилок банку повернення платнику цієї суми здійснюється у встановленому законом судовому порядку. При цьому банк, що списав кошти з рахунка платника без законних підстав, має сплатити платнику пеню у розмірі процентної ставки, що встановлена цим банком по короткострокових кредитах, за кожний день починаючи від дня переказу до дня повернення суми переказу на рахунок платника, якщо інша відповідальність не передбачена договором.
13.13. Відповідно до ч. 1-2 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок: передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
13.14. Згідно із ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
13.15. Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
13.16. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
13.17. Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
13.18. Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 р. до 22 травня 2020 р. установлено на всій території України карантин.
13.19. Постановою Кабінету Міністрів України № 392 від 20.05.2020 установлено з 22 травня 2020 р. до 31 липня 2020 р. карантин, продовживши на всій території України дію карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2"
13.20. Постановою Кабінету Міністрів України № 641 від 22.07.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 1 серпня до 19 грудня 2020 р. на території України карантин, продовживши на всій території України дію карантину.
13.21. Постановою Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 установлено з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), з 19 грудня 2020 р. до 1 жовтня 2021 р. на території України карантин, продовживши дію карантину.
13.22. Законом України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: "Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.".
13.23. Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. (ч.1 та 4 ст. 11 ГПК України).
13.24. Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» у рішенні від 18.07.2006 та у справі «Трофимчук проти України» у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
14. Висновки Північного апеляційного господарського суду за результатами розгляду апеляційної скарги:
14.1. Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що оскаржуване рішення ґрунтується на засадах верховенства права, є законним - ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права і обґрунтованим - ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
14.2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21 залишити без змін.
14.3. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21 залишити без задоволення.
15. Розподіл судових витрат:
15.1 Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на скаржника.
15.2 Крім того, позивачем також заявлено до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000,00 грн.
15.3 На підтвердження вказаних витрат позивачем долучено до матеріалів справи ордер на надання правової допомоги серія КВ № 431269 від 05.04.2021, договір про надання правової допомоги від 05.04.2021, укладений між позивачем та адвокатом Южда С.М., додаток № 2 від 30.08.2021 до договору, акт № 1 від 20.12.2021 прийняття/надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 05.04.2021, акт № 2 від 31.01.2022 прийняття/надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 05.04.2021.
15.4 За умовами договору про надання правової допомоги від 05.04.2021, укладеного між позивачем та адвокатом Южда С.М., позивач надав адвокату право представляти його інтереси, зокрема, в господарських судах.
15.5 Відповідно до акту № 1 прийняття/надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 05.04.2021 адвокатом Южда С.М. здійснено написання та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу (вартість послуги 6 000,00 грн), написання та подання заяви про розподіл судових витрат (вартість 1500), сторонами договору також визначено розмір гонорару за представництво в судовому засіданні 11.01.2022 у розмірі 3500,00 грн.
15.6 Вартість гонорару адвоката за представництво в судовому засіданні 11.01.2022 зараховано в рахунок вартості послуги за представництво в судовому засіданні 01.02.2022 на підставі акту № 2 від 31.01.2022 прийняття/надання правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 05.04.2021.
15.7 Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
15.8 Згідно зі статтею 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
15.9 За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
15.10 Для цілей судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (1); розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (2).
15.11 За статтею 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити в зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо), що подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
15.12 Частинами 3 - 6 статті 126 ГПК України визначено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
15.13 Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) (1); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) (2); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт (3); ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (4).
15.14 Відповідно до ч. 5-6 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
15.15 Відповідачем отримано заяву позивача про розподіл судових витрат 14.01.2022, про що свідчить повідомлення № 0214707202378 про вручення поштового відправлення.
15.16 В той же час відповідач правом подання заперечень на вказану заяву та/або клопотань про зменшення суми витрат позивача на професійну правничу допомогу не скористався.
15.17 Враховуючи категорію спору, зміст наданих адвокатом послуг, з урахуванням принципу розумності, беручи до уваги відсутність заперечень відповідача щодо витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла до висновку, що заявлений до стягнення розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу є співмірним та розумним, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 11 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5, 11, 14, 74, 79, 86, 129, 207,236, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2021 у справі № 903/11/21 залишити без змін.
3. Судові витрати у вигляді судового збору, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, покласти на Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк».
4. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (ідентифікаційний код 14360570, вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, 01001) на користь Фізичної особи-підприємця Куралова Миколи Васильовича (РНОКПП НОМЕР_2 , р/р НОМЕР_3 в АТ «Укрсиббанк», МФО 351005, вул. Перемоги, буд. 13, кВ. 1, м. Білгород-Дністровський, Білгород-Дністровський район, Одеська область, 67708) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11 000 (одинадцять тисяч) грн 00 коп.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
6. Справу № 903/11/21 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 03.02.2022.
Головуючий суддя М.Г. Чорногуз
Судді А.О. Мальченко
О.В. Агрикова