ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/15308.07.10
За позовом Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в
особі Бориспільської районної державної адміністрації
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»
Про визнання недійсним договору та повернення земельної ділянки
Суддя Ващенко Т.М.
В засіданнях приймали участь:
Від прокуратури Теслюк Б.А. -прокурор відділу, посвідчення № 93 від 11.08.09.
Від позивача не з'явився
Від відповідача Василенко Г.А. -представник за довіреністю № 4/2010 від 25.05.10.
Рішення прийнято 08.07.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з оголошеною в судовому засіданні перервою з 01.07.10. по 08.07.10.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації до Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»про:
- визнання недійсним Договору про встановлення права користування земельною ділянкою, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1246800 грн., для забудови (про встановлення суперфіцію), укладений 10.12.08. між Бориспільською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»;
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»повернути державі в особі Бориспільської районної державної адміністрації земельну ділянку, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1246800 грн., на підставі Договору від 10.12.08.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.05.10. порушено провадження у справі № 30/153, розгляд справи було призначено на 27.05.10. о 15-50.
26.05.10. представником відповідача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва було подано клопотання, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»просить суд винести ухвалу про передачу позовної заяви за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області.
Представник позивача в судове засідання 27.05.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 17.05.10. про порушення провадження у справі № 30/153 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.05.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/153 відкладено на 15.06.10. о 12-20.
В судовому засіданні 15.06.10. представником відповідача було подано письмовий відзив на позов, відповідно до якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»просить суд відмовити в задоволенні позовної заяви повністю, та зазначає, що підставою для прийняття розпорядження № 6476 були вказані в ньому норми чинного законодавства, застосування яких роз'яснено судом у рішенні, яке було враховано Бориспільською районною державною адміністрацією при прийнятті вказаного розпорядження.
Крім того, відповідач зазначає, що законодавство України не передбачає необхідності розроблення Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест» технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право користування земельною ділянкою та не містить положень, які б передбачали застосування до передачі земельної ділянки у користування для забудови норм, що регулюють порядок передачі земельних ділянок у постійне користування або оренду, відповідно до ст. ст. 123, 124 ЗУ України, та робить висновок, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 6476 не суперечить жодній нормі чинного законодавства, а оскаржуваний Договір суперфіцію складений з дотриманням всіх правових норм.
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест» посилається на те, що позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача повернути державі в особі позивача земельну ділянку також не відповідають правовій природі Договору суперфіцію, за яким відповідач придбав у Бориспільської районної державної адміністрації право забудови, а не земельну ділянку.
Розглянувши в судовому засіданні 15.06.10. клопотання відповідача про передачу справи № 30/153 за виключною підсудністю до Господарського суду Київської області, суд відмовив у його задоволенні.
Представник позивача в судове засідання 15.06.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.05.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.06.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/153 відкладено на 01.07.10. о 11-45.
В судовому засіданні 01.07.10. представником прокуратури було подано письмові пояснення, відповідно до яких прокурор зазначає, що всупереч нормам законодавства при передачі відповідачу у користування на умовах суперфіцію спірної земельної ділянки, відповідачем технічна документація не замовлялась та не розроблялась.
Крім того, прокуратура посилається на те, що незаконне розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 6476 від 20.10.08. було прийнято на підставі скасованого рішення господарського суду Київської області від 09.10.08., та робить висновок, що підстава для прийняття вказаного розпорядження та укладання спірного договору скасована.
Представник позивача в судове засідання 01.07.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 15.06.10. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
В судовому засіданні 01.07.10. представником прокуратури підтримано свої позовні вимоги.
В судовому засіданні 01.07.10. представник відповідача проти позову заперечує.
В судовому засіданні 01.07.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 08.07.10. о 11-55 для виготовлення повного тексту рішення по справі № 30/153 (ухвала Господарського суду міста Києва від 01.07.10. у справі № 30/153).
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників прокуратури та відповідача, Господарський суд міста Києва, -
За наслідком проведеної Прокуратурою Київської області перевірки законності встановлення права користування ТОВ «Медіа-Інвест» земельною ділянкою для забудови (суперфіцію) було встановлено, що 13.05.08. Службою автомобільних доріг Київської обставі Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»було видано дозвіл на розміщення об'єкта сервісу на земельній ділянці, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га.
Служба автомобільних доріг Київської області звернулась 20.08.08. до Бориспільської районної державної адміністрації з листом про припинення права постійного користування зазначеною вище земельною ділянкою зі складу земель автомобільного транспорту та дорожнього господарства.
Розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації № 5788 від 03.09.08. надано дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо припинення права постійного користування вищевказаною земельною ділянкою з наступною її передачею до земель запасу Гірської сільської ради Бориспільського району.
Розробивши вказаний проект землеустрою ТОВ «Медіа-Інвест» звернулось до Бориспільської районної державної адміністрації з листом про надання земельної ділянки у користування для забудови (суперфіцій).
29.09.08. відповідач отримав відмову Бориспільської районної державної адміністрації в наданні спірної земельної ділянки у користування для забудови (суперфіцій), в зв'язку з чим звернувся до Господарського суду Київської області з позовом до Бориспільської районної державної адміністрації про визнання недійсною відмови Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 29.09.08. № 7-46-2698 щодо незадоволення клопотання ТОВ «Медіа-Інвест» в наданні земельної ділянки у користування для забудови (суперфіцій), площею 3,0 га, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанськ; та зобов'язання Бориспільської районної державної адміністрації Київської області видати розпорядження про надання ТОВ «Медіа-Інвест»зазначеної вище земельної ділянки у користування для забудови площею 3,0 га, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанськ.
Рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08 позов ТОВ «Медіа-Інвест» було задоволено повністю.
На виконання зазначеного вище рішення Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08 Бориспільською районною державною адміністрацією 20.10.08. було видано розпорядження № 6476, яким ТОВ «Медіа-Інвест» зазначену вище спірну земельні ділянку надано для забудови на умовах договору суперфіцію.
10.12.08. між Бориспільською районною державною адміністрацією та ТОВ «Медіа-Інвест» укладено договір про встановлення права користування вищевказаною земельною ділянкою для забудови (про встановлення суперфіцію).
Постановою Вищого господарського суду України від 29.09.09. у справі № 6/556-08 рішення Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
За результатами нового розгляду, ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.09. у справі № 6/556-08-9/258-09 провадження у справі припинено у зв'язку з відмовою ТОВ «Медіа-Інвест» від позову.
Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, прокуратура вважає, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації № 6476 від 20.10.08. «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах суперфіцію ТОВ «Медіа-Інвест»є незаконним, а спірний Договір суперфіцію повинен бути визнаний недійсним, оскільки підстава для прийняття зазначеного вище розпорядження та укладення даного Договору скасована.
Крім того, прокуратура вказує на те, що при укладенні спірного Договору суперфіцію не було дотримано порядок, передбачений Земельним кодексом України.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08 було зобов'язано Бориспільську районну державну адміністрацію Київської області видати розпорядження про надання ТОВ «Медіа-Інвест»спірної земельної ділянки у користування для забудови (на праві суперфіцій) із земель запасу державної власності, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) на території Гірської сільської ради, загальною площею 3,0 га.
Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області на виконання рішення Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08 було видано розпорядження № 6476 від 20.10.08. «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест», відповідно до якого відповідачу було надано земельну ділянку для забудови на умовах договору суперфіцію із земель запасу державної власності, розташованої вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 33+350 (ліворуч) на території Гірської сільської ради, загальною площею 3,0 га.
10.12.08. між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Центр Девелопмент АГ»(Землекористувач) укладено Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (про встановлення суперфіцію) (далі -Договір від 10.12.08.), відповідно до умов якого Власник земельної ділянки надає право забудови останньої (суперфіцій) Землекористувачу, а Землекористувач забезпечує виконання, отриманого за цим Договором права забудови зазначеної земельної ділянки.
Згідно п. 1.2 Договору від 10.12.08., Власник передає, а Землекористувач приймає в строкове користування для будівництва Об'єкту земельну ділянку цільового призначення: для будівництва комплексу дорожнього сервісу, що знаходиться за адресою: Київська область, Бориспільський район, за межами села Гора вздовж автомобільної дороги М-03 Київ-Харків-Довжанський, км 33+350 (ліворуч) загальною площею 3,0 га.
Але як вбачається з матеріалів справи, постановою Вищого господарського суду України від 29.09.09. у справі № 6/556-08 рішення Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08 скасовано, справу направлено на новий розгляд.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.11.09. провадження у справі № 6/556-08-9/258-09 припинено, в зв'язку з відмовою ТОВ «Медіа-Інвест» від позову.
Таким чином, судом встановлено, що розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 6476 від 20.10.08. «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест» було видано на підставі скасованого постановою Вищого господарського суду України від 29.09.09. у справі № 6/556-08 рішення Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08.
Крім того, слід зазначити, що при укладенні спірного Договору від 10.12.08. не було дотримано порядку, передбаченого Земельним кодексом України.
У відповідності до ч. 1 ст. 102-1 Земельного кодексу України встановлено, що право користування чужою земельною ділянкою для забудови (суперфіцій) виникає на підставі договору між власником земельної ділянки та особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для таких потреб, відповідно до Цивільного кодексу України.
Згідно ч. 1 ст. 413 Цивільного кодексу України, власник земельної ділянки має право надати її в користування іншій особі для будівництва промислових, побутових, соціально-культурних, житлових та інших споруд і будівель (суперфіцій). Таке право виникає на підставі договору або заповіту.
За своєю юридичною природою право користування чужою земельною ділянкою для забудови необхідно розглядати у земельних правовідносинах як одне з обтяжень земельної ділянки, яка належить фізичним чи юридичним особам на праві власності. Це право стосується земельної ділянки щодо її функціонального використання без зміни основного цільового призначення. Таке право набувається з метою забезпечення інтересів третіх осіб у такій ділянці в порядку, передбаченому договором, а також поєднується з правами третіх осіб на цю ділянку, що ускладнює, утруднює, перешкоджає власнику вільно здійснювати свої правомочності, накладає на власника тягар зайвих обов'язків, пов'язаних з використанням такої ділянки чи з необхідністю звільнення земельної ділянки від обмежувальних умов.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості).
Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Згідно ч. 1 ст. 20 Закону України «Про землеустрій»встановлено, що землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.
Як вбачається з матеріалів справи, при передачі відповідачу в користування на умовах суперфіцію спірної земельної ділянки, її межі вже були визначені, а цільове призначення земельної ділянки не змінилось, а тому укладенню спірного Договору від 10.12.08. суперфіцію мало передувати розроблення технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Технічна документація відповідачем не замовлялась та відповідно не розроблялась.
В даному випадку, технічна документація повинна була бути невід'ємною частиною спірного Договору від 10.12.08.
Згідно ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
У відповідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Таким чином, враховуючи те, що рішення Господарського суду Київської області від 09.10.08. у справі № 6/556-08, на підставі якого було видано розпорядження Бориспільської районної державної адміністрації Київської області № 6476 від 20.10.08. «Про надання земельної ділянки для забудови на умовах договору суперфіцію Товариству з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест», було скасовано, а також враховуючи відсутність розробленої технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування спірною земельною ділянкою, суд приходить до висновку, що Договір про встановлення права користування земельною ділянкою для забудови (про встановлення суперфіцію) від 10.12.08., укладений між Бориспільською районною державною адміністрацією Київської області (Власник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест», підлягає визнанню його недійсним.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позовні вимоги Першого заступника прокурора Київської області в інтересах держави в особі Бориспільської районної державної адміністрації задовольнити повністю.
2. Визнати недійсним Договір про встановлення права користування земельною ділянкою, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1246800 грн., для забудови (про встановлення суперфіцію), укладений 10.12.08. між Бориспільською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест».
3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»повернути державі в особі Бориспільської районної державної адміністрації земельну ділянку, що розташована на автомобільній дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанськ, км 33+350 (ліворуч) поза межами населеного пункту загальною площею 3 га, нормативна грошова оцінка якої становить 1246800 грн., на підставі Договору від 10.12.08.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Медіа-Інвест»(03062, м. Київ, проспект Перемоги, 67, код ЄДРПОУ 33146908) в доход Державного бюджету України 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. -державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. -витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Після вступу рішення в законну силу видати накази.
6. Рішення вступає в закону силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Т.М. Ващенко