ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 30/5208.07.10
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебіус»
До Київської міської ради
Про внесення змін у договір оренди земельної ділянки
Суддя Ващенко Т.М. В засіданнях приймали участь:
Від позивача Фітковський Н.І. -представник за довіреністю № 01-02/26 від 11.03.10.
Від відповідача Дорошенко О.С. -представник за довіреністю № 225-КР-01
від 11.01.10.;
Волошенюк О.М. -представник за довіреністю № 225-КР-389 від 12.04.10.;
Пономаренко Т.В. -представник за довіреністю № 225-КР-302 від 24.03.10.;
Дудник Л.В. -представник за довіреністю № 225-КР-03 від 11.01.10.
На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебіус»до Київської міської ради про:
- внесення змін у Договір оренди земельної ділянки у зв'язку з істотною зміною обстановки шляхом виключення пунктів 13,17 статті 8.4 розділу 8 з Договору оренди земельної ділянки на вул. Московській,27 у Печерському районі м. Києва, укладеного з Київською міською радою 08.11.08., який зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 16.11.05. за № 82-6-00329 у книзі записів державної реєстрації договорів;
- вважати, що Договір є зміненим з дня набрання чинності рішенням по даній справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.10. порушено провадження у справі № 30/52, розгляд справи призначено на 16.02.10. о 15-40.
В судовому засіданні 16.02.10. представником відповідача подано суду клопотання, відповідно до якого Київська міська рада просить суд припинити провадження у справі № 30/52.
Відповідач обґрунтовує своє клопотання тим, що рішенням Господарського суду міста Києва від 19.03.09. у справі № 6/159 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебіус»до Київської міської ради про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки по вул. Московській, 27 у Печерському районі м. Києва, укладеного між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мебіус»08.11.08., який зареєстрований у книзі записів державної реєстрації договорів від 16.11.05. за № 82-6-00329, задоволено повністю.
Крім того, Київська міська рада зазначає, що постановою Київського апеляційного господарського суду від 03.09.09. у справі № 6/159 рішення Господарського суду міста Києва від 19.03.09. у справі № 6/159 скасовано, в позові Товариству з обмеженою відповідальністю «Мебіус»відмовлено повністю; постановою Вищого господарського суду України від 12.10.09. у справі № 6/159 постанову Київського апеляційного господарського суду від 03.09.09. у справі № 6/159 залишено в силі.
Відповідач зазначає, що предмет і обставини в даній справі № 30/52 та в справі № 6/159 є аналогічними.
Представник позивача в судове засідання 16.02.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 27.01.10. про порушення провадження у справі № 30/52 не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, про час і місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.02.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/52 відкладено на 11.03.10. о 15-15.
В судовому засіданні 11.03.10. представниками сторін було подано спільну заяву про продовження на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України строку вирішення спору у справі № 30/52.
В судовому засіданні 11.03.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України судом оголошено перерву до 20.04.10. о 15-00.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.03.10. на підставі ст. 69 Господарського процесуального кодексу України продовжено строк вирішення спору у справі № 30/52.
Представник позивача в судове засідання 20.04.10. не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 16.02.10. у справі № 30/52 не виконав, але 20.04.10. через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.10. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи № 30/52 відкладено на 20.05.10. о 10-15.
20.05.10. в судовому засіданні відповідачем подано суду письмовий відзив на позову, відповідно до якого відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог з підстав, викладених у відзиві.
В судовому засіданні 20.05.10. на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошено перерву до 25.05.10. о 16-00.
25.05.10. позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва подано письмові пояснення по справі.
В судовому засіданні 25.05.10. представник позивача підтримав свої позовні вимоги та просить суд позов задовольнити повністю.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.05.10. проти позову заперечує та просить суд відмовити позивачу в задоволенні його позовних вимог.
Розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі, суд відмовляє у його задоволенні, оскільки предмети спорів у справах № 30/52 та № 6/159 є різними.
В судових засіданнях 25.05.10., 01.06.10. судом на підставі ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувались перерви.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.10. розгляд справи № 30/52 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 29.06.10. о 16-15.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.06.10. розгляд справи № 30/52 на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України відкладено на 08.07.10. о 11-40.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
На підставі рішення Київської міської ради від 14.07.05. № 708/3283 “Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю “Мебіус” земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом, вбудованими торговельними та офісними приміщеннями з пунктами побутового обслуговування населення на вул. Московській, 27 у Печерському районі м. Києва” між ТОВ “Мебіус” та Київською міською радою 08.11.05. було укладено договір оренди земельної ділянки на вул. Московській, 27 у Печерському районі м. Києва, який зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів від 16.11.05. за № 82-6-00329.
Пунктом 13 статті 8.4 розділу 8 Договору оренди закріплений обов'язок ТОВ “Мебіус” передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинку (крім службової) на підставі п. 65 рішення Київської міської ради від 28.12.04. за № 10505/2460 “Про бюджет міста Києва на 2005”.
Пунктом 17 статті 8.4 розділу 8 Договору оренди -обов'язок ТОВ “Мебіус” відповідно до рішення Київради від 28.12.04. № 1050/2460 “Про бюджет міста Києва на 2005 рік” сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва у термін не пізніше одного місяця з моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5% витрат з будівництва цього будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, встановленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 01 січня 2005 року.
Позовні вимоги полягають в тому, що до Договору оренди необхідно внести зміни у зв'язку із істотною зміною обставин,
На думку позивача, обставинами, які істотно змінились є прийняття Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” № 509 від 16.09.08., яким доповнено Закон України “Про планування і забудову території” статтею 27-1, якою, зокрема, передбачено:
- частина 5 -величина пайової участі (внеску) замовника у створенні інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування, відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі (внеску); замовника від загальної вартості будівництва (реконструкції) об'єкта містобудування.
- частина 6 -встановлений органом місцевого самоврядування розмір пайової участі (внеску) замовника не може перевищувати граничного розміру пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів;
- частина 7 -граничний розмір пайової участі (внеску) на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів не може перевищувати: 10 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для нежилих будівель і необхідних інженерних мереж та/або споруд (крім будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення); 5 відсотків загальної вартості будівництва об'єкта містобудування - для житлових будинків, будівель закладів культури та освіти, медичного і оздоровчого призначення з необхідними інженерними мережами та/або спорудами;
- частина 8 -органам місцевого самоврядування забороняється вимагати від замовника будівництва надання будь-яких послуг, у тому числі здійснення будівництва об'єктів та передачі матеріальних або нематеріальних активів, крім пайової участі (внеску) замовника, встановленої цією статтею.
Крім цього, Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву” внесено зміни до пункту 5 ст. 22 Закону України “Про столицю України -місто-герой Київ”, а саме, у зв'язку зі здійсненням містом Києвом функцій столиці України Київська міська рада та Київська міська державна адміністрація, кожна в межах своєї компетенції, встановленої законами України, мають право залучати кошти замовників будівництва в порядку пайової участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури міста за нормативами, затвердженими Київською міською радою, але не вище граничного розміру, встановленого законом. Таким законом є Закон України “Про планування і забудову території”.
Законом України “Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва” № 800, прийнятого 25.12.08., було виключено п. 5 ст. 22 Закону України “Про столицю України -місто-герой Київ” та виключено п.п. 1, 2 ч. 7 ст. 27-1 Закону України “Про планування і забудову території”.
Як зазначає позивач, 17.11.08. в порядку визначеному ч. 2 ст. 188 Господарського кодексу України, він направив на адресу відповідача лист № 35 з проханням розглянути питання щодо приведення положень договору оренди земельної ділянки у відповідність з наведеними вище нормами законів шляхом внесення відповідних змін до договору.
23.01.09. позивач отримав лист Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 05-358/50894 датований 22.12.08., який за дорученням відповідача надав незадовільну відповідь на пропозицію товариства щодо внесення змін до договору оренди земельної ділянки. Дана відповідь ґрунтується на нормах ч. 2. ст. 5 та ст. 648 Цивільного кодексу України.
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України, земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно - правовими актами.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»визначено, що вирішення відповідно до Закону питань земельних відносин є виключно компетенцією пленарних засідань сільських, селищних, міських рад.
У відповідності до ст. 124 Земельного кодексу України та ст. 16 Закону України «Про оренду землі»передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Нормами ст. 125 Земельного кодексу країни передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі рішення Київської міської ради від 14.07.05. № 708/3283 «Про передачу товариству з обмеженою відповідальністю «Мебіус»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом, вбудованими торговельними та офісними приміщеннями з пунктами побутового обслуговування населення на вул. Московській, 27 у Печерському районі м. Києва»між ТОВ «Мебіус»та Київською міською радою 08.11.05. було укладено Договір оренди земельної ділянки на вул. Московській, 27 у Печерському районі м. Києва, який зареєстрований у книзі державної реєстрації договорів від 16.11.05. за № 82-6-00329 (далі - Договір).
Відповідно до п. 13 ст. 8.4. розділу 8 Договору передбачено обов'язок ТОВ «Мебіус»передати Головному управлінню житлового забезпечення виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) 10 % загальної площі будинку (крім службової) на підставі п. 65 рішення Київської міської ради від 28.12.04. за № 10505/2460 «Про бюджет міста Києва на 2005 рік».
Як вбачається з матеріалів справи, п. 17 ст. 8.4. розділу 8 Договору передбачено обов'язок ТОВ «Мебіус»відповідно до рішення Київради від 28.12.04. № 1050/2460 «Про бюджет міста Києва на 2005 рік»сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва у термін не пізніше одного місяця з моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5 % витрат з будівництва цього будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, встановленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 01.01.05.
Позивач звернувся до суду з вимогою про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки на вул. Московській, 27 у Печерському районі міста Києва, укладеного з Київською міською радою 08.11.05., шляхом виключення пунктів 13 та 17 статті 8.4. розділу 8 даного Договору.
Як вбачається з матеріалів справи, підписуючи Договір оренди земельної ділянки в існуючій редакції ТОВ «Мебіус»фактично погодилось із передбаченими даним Договором умовами оренди земельної ділянки та визначеними пунктами 13, 17 статті 8.4. розділу 8 договору зобов'язаннями, у відповідності до положень ст.ст. 202, 627 Цивільного кодексу України, ст.ст. 15, 16 Закону України «Про оренду землі»та ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладання договору оренди земельної ділянки.
Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів місцевого самоврядування, а також можуть виникати з рішення суду.
Відповідно до ст. 648 Цивільного кодексу України, зміст договору, укладеного на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, обов'язкового для сторін (сторони) договору, має відповідати цьому акту.
Рішенням Київської міської ради від 14.07.05. № 708/3283 «Про передачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Мебіус»земельної ділянки для будівництва, експлуатації та обслуговування житлового будинку з підземним паркінгом, вбудованими торговельними та офісними приміщеннями з пунктами побутового обслуговування населення на вул. Московській, 27 у Печерському районі м. Києва»було визначено наступні умови надання земельної ділянки в оренду:
- пунктом 3.7 зобов'язано ТОВ «Мебіус»передати Головному управлінню житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації 10 % загальної площі будинків (крім службової) на підставі п. 65 рішення Київської міської ради від 28.12.04. № 1050/2460 «Про бюджет міста Києва на 2005 рік»;
- пунктом 3.10 закріплено, що ТОВ «Мебіус» має відповідно до рішення Київради від 28.12.04. № 1050/2460 «Про бюджет міста Києва на 2005 рік»сплатити до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету міста Києва у термін не пізніше одного місяця з моменту здачі в експлуатацію збудованої житлової площі кошти в розмірі 5 % витрат з будівництва цього будинку, виходячи з опосередкованої вартості спорудження житла, встановленої Державним комітетом України з будівництва та архітектури для міста Києва станом на 1 січня 2005 року».
Таким чином, п. 3.7 рішення Київської міської ради від 14.07.05. № 708/3283 є ідентичним з пунктом 13 статті 8.4. розділу 8 Договору, а пункт 3.10 - пункту 17 статті 8.4. розділу 8 договору.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач на момент укладення спірного Договору не скористався наданим йому законом правом, у відповідності до ч. 4 ст. 181 Господарського кодексу України, за наявності заперечень щодо окремих умов договору скласти та надіслати іншій стороні протокол з метою врегулювання розбіжностей.
Якщо сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов договору, такий договір вважається неукладеним відповідно до ч. 8 ст. 181 Господарського кодексу України.
Враховуючи те, що оспорюваний Договір було підписано сторонами та зареєстровано, він є таким, що укладений за взаємним волевиявленням сторін, у передбаченому законом порядку та формі, сторонами досягнуто згоди щодо усіх істотних умов, а тому Договір вважається укладеним, відповідно до положень ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України та ст.638 Цивільного кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, умови Договору оренди земельної ділянки від 16.11.05. № 82-6-00329 були визначені на підставі норм діючого на той момент законодавства України, прийняті і погоджені сторонами згідно рішення Київської міської ради від 14.07.05. № 708/3283.
Позивач вважає, що має право на припинення своїх зобов'язань за оспорюваним Договором на підставі прийнятих Закону України від 16.09.08. № 509-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» та Закону України від 25.12.08. № 800 «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва». Зазначеними законами внесено зміни до норм Закону України від 20.04.00. № 1699-ІІІ «Про планування і забудову території».
Введення в дію зазначених вище актів відбувалось після того, як було укладено Договір оренди земельної ділянки від 16.11.05. № 82-6-00329 і, відповідно, виникли права та обов'язки сторін за цим договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 Цивільного кодексу України зазначено, що акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.
Таким чином, посилання позивача на ст. 5 Цивільного кодексу України є недоцільним, оскільки цим фактично повністю ігноруються положення ч. 2 ст. 5 Цивільного кодексу України, а саме: акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.
Посилання позивача на те, що вимоги прийнятих законів направлені на пом'якшення та скасування цивільної відповідальності особи - є хибним, оскільки в даному випадку цивільна відповідальність особи не виступає предметом спірних відносин між сторонами договору.
Таким чином, надання зворотної дії в часі нормативно-правовим актам, які пом'якшують або скасовують відповідальність юридичних осіб, може бути передбачено шляхом прямої вказівки про це в законі або іншому нормативно-правовому акті.
В нормах Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва», на який посилається позивач, відсутня пряма вказівка про зворотну дію в часі даного закону.
Крім того, обов'язки позивача, визначені положеннями укладеного між сторонами Договору оренди земельної ділянки, виникли з моменту реєстрації даного Договору, а саме 14.07.05. (тобто, до прийняття і набрання чинності Законом України від 16.09.08. № 509-VІ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння будівництву» та Законом України від 25.12.08. № 800 «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»), а тому до цих прав та обов'язків не можуть застосовуватись положення ч. 3 ст. 5 Цивільного кодексу України.
Також слід зазначити, що у ч.1 ст. 1 Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»визначено вичерпний перелік шляхів кризових явиш у будівельній галузі та житловому будівництві.
В зазначеному Законі також передбачено виділення коштів на здійснення заходів, визначених ч. 1 ст. 1 даного Закону.
Передбачена спеціальна стаття 2 «Фінансування антикризових заходів у будівництві житла», що визначає джерела надходження необхідних коштів: кошти, передбачені законом про Державний бюджет України на відповідний рік, зокрема: кошти Стабілізаційного фонду, за позиками міжнародних фінансових організацій, за державними внутрішніми позиками; кошти місцевих бюджетів; інвестиції юридичних та фізичних осіб; інші джерела фінансування, не заборонені законодавством.
Таким чином, можна зробити висновок, що нормами Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва»чітко визначено заходи, проведення яких допустимо для подолання кризових явищ у будівельній галузі та житловому будівництві, визначено порядок їх фінансування. Однак, жодною нормою даного Закону не передбачено можливість відмови від виконання зобов'язань щодо сплати до цільового фонду спеціального фонду міського бюджету частини коштів з витрат з будівництва будинку чи відмови від обов'язку передачі частини площі збудованого будинку міській владі.
За таких обставин, з наведеного вище вбачається, що позивач безпідставно посилається на норми Закону України «Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва».
Відповідно до ч. 1 ст.651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Господарським кодексом України також встановлено, що зміна та розірвання договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором (ч. 1 ст. 188 Господарського кодексу України).
Статтею 30 Закону України «Про оренду землі»встановлено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. Київська міська рада, як колегіальний орган, виявляє свою волю шляхом прийняття рішень з відповідних питань.
Позивачем не надано суду доказів того, що Київською міською радою надано згоду на зміну умов Договору шляхом прийняття нею відповідного рішення.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що підстави для внесення будь-яких змін до Договору оренди земельної ділянки від 16.11.05. № 82-6-00329 відсутні.
З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими, та такими, що задоволенню не підлягають.
У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. В задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Мебіус»відмовити.
2. Рішення вступає в закону силу після десятиденного терміну з дня його прийняття, оформленого у відповідності до ст. 84 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко