ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 25/19729.06.10
За позовомТовариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»
про стягнення 12 449,27 грн.
Суддя Морозов С.М.
Секретар судового засідання Грузький Ю.О.
Представники:
від позивача : Орінко О.Л. (545-11/1 від 11.08.2009р.);
від відповідача: Кузуб С.П. (довіреність № 534 від 27.05.2010р.).
В судовому засіданні 29 червня 2010 року за згоди представників сторін було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Обставини справи:
Товариство з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Провіта»(надалі - позивач) звернулося до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Грінко-Київ»(надалі -відповідач) про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу в сумі 12 449,27 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що страхувальник порушив вимоги законодавства та вчасно не повідомив страховика про страховий випадок, а тому останній змушений звернутися до суду для примусового стягнення суми боргу.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву в якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, вказуючи на той факт, що ТОВ «Грінко-Київ»виконав усі вимоги законодавства України та повідомило страховика про настання страхового випадку. Участь свого представника в судові засідання забезпечив частково, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвала суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Ухвалою від 17.05.2010р. прийнята до розгляду позовна заява та порушено провадження у справі, розгляд справи призначений на 15.06.2010р. Ухвалою від 15.06.2010р. розгляд справи у зв'язку з неявкою представника відповідача було відкладено до 24.06.2010р. За наслідками розгляду справи 24.06.2010р. по справі було оголошено перерву до 29.06.2010р.
Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд, -
10 травня 2006 року між позивачем (далі по тексту - Страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Еко-авто»(відповідно до реєстраційних дій ТОВ «Еко-Авто»перейменовано на ТОВ «Грінко-Авто», потім на ТОВ «Грінко-Київ», надалі - Страхувальник) (разом - сторони), було укладено поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВА/1545114 (тип договору -1, належним чином засвідчена копія містяться в матеріалах справи, далі по тексту -Поліс).
Об'єктом Полісу є, зокрема, автомобіль «Мерседес-Бенц», державний реєстраційний номер АА 0541 АН.
Відповідний страховий випадок настав 03.04.07р. по вул. Вільямса м. Києва, а саме: відбулося зіткнення автомобіля «Мерседес Бенц», державний реєстраційний номер АА 0541 АН, яким керував Далевський Сергій Борисович та автомобіля «Мазда», державний реєстраційний номер АА 5448 АТ, під керуванням Березовський Володимира Івановича.
В результаті ДТП автомобіль «Мазда», державний реєстраційний номер АА 5448 АТ було пошкоджено, що підтверджується УДАІ ГУ МВС України в м. Києві (копія в справі).
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 3-14132/3 від 17.04.07р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи) дорожньо-транспортна пригода відбулась внаслідок порушення водієм Далевський Сергієм Борисовичем п. п. 13.1, 13.3 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001р. Останнього визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення та притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КпАП України.
Як визначено зі Звіту з визначення вартості матеріального збитку № 423 від 10.04.07р. (копія в справі), вартість матеріального збитку, що був заподіяний власнику транспортного засобу «Мазда», державний реєстраційний номер АА 5448 АТ внаслідок ДТП, що відбулося 03.04.2007р., складає 12959,27 грн.
За наслідками вказаної дорожньо-транспортної пригоди позивачем було перераховано на користь постраждалої особи страхове відшкодування в розмірі 12449,27 грн. (розрахунок в матеріалах справи), що підтверджується видатковим касовим ордером № 1101 від 17.09.07р. (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи). Вказаний розмір страхового відшкодування підтверджується наявним в матеріалах справи страховим актом № ГО-0242-07 від 04.09.07р. (належним чином засвідчена копія міститься в матеріалах справи).
Відповідно до положень частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно з положеннями статті 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Відповідно до статті 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
На підставі ст. 33. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»(далі - Закон) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання дорожньо-транспортної пригоди. Однак, позивач зазначає, що на порушення вказаної норми, Страхувальник - ТОВ «Грінко-Київ», не повідомив Страховика про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до п. «ґ»ст. 38 Закону страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону.
З відповідної постанови Голосіївського районного суду міста Києва по справі № 3-14132/3 від 17.04.07р. також вбачається, що на час ДТП Далевський С. Б. працюював у ТОВ «Грінко-Авто».
Статтею 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
У відповідності до ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Позивач зазначає, що виконав усі вимоги законодавства України, відшкодував спричинену відповідачем шкоду третій особі, однак Страхувальник, порушив вимоги законодавства та вчасно не повідомив Страховика про страховий випадок, а тому останній змушений звернутися до суду для примусового стягнення суми боргу, оскільки у добровільному порядку відповідач відмовляється виконати свій обов'язок.
З відповідними твердженнями позивача, зокрема, щодо неповідомлення останнього про страховий випадок відповідач не погоджується в повному обсязі і на спростування викладених позивачем в позовній заяві відповідних обставин зазначив та надав до суду документальні допустимі та належні докази про те, що 06.04.2007р. він повідомив Страховика про настання страхового випадку, що підтверджується повідомленням № 75-18 (копія в справі). Факт надсилання повідомлення на адресу позивача підтверджується описом про вкладення у цінний лист з відміткою відділення поштового зв'язку (копія в матеріалах справи). Відтак, відповідач зазначає, що останнім було дотримано вимоги законодавства, зокрема, п. 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», щодо зобов'язань вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень.
Статтею 43 ГПК України передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Враховуючи все вищевикладене, позивачем не доведено обставин, які могли б слугувати підставами для стягнення з відповідача грошових коштів в порядку регресу в сумі 12 449,27 грн.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 12 449,27 грн. - є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд -
В позові відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.
Суддя С.М. Морозов
Дата підписання повного тексту рішення 08.07.2010р.