ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 4/18306.07.10
За позовомДочірнього підприємства «Транспортне підприємство «Богдан»
До Товариства з обмеженою відповідальністю «Група підприємств Автек»
Пророзірвання договору купівлі-продажу та стягнення 31000 грн.
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача Карманніков М.О.
Від відповідача Єфстіфєєв Ю.В.
Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання договору купівлі-продажу з залученням клієнтом банківського кредиту № СФ-000000794 від 02.09.2008р. в частині купівлі-продажу 5 напівпричепів МАЗ-975830-3012 (решти) на суму 840 000 грн., які не були відповідачем вчасно передачі позивачу. Крім того просить стягнути з відповідача 31 000 грн., які були сплачені позивачем за непереданий відповідачем товар.
В процесі розгляду справи представник позивача надав уточнення до позовної заяви, в якому просить стягнути з відповідача 31 000 грн. сплачених по договором № СФ-000000794, в частині позовних вимог про розірвання договору купівлі-продажу № СФ000000794 просить залишити без розгляду.
Позивач в Заяві про уточнення позовних вимог стверджує, що Позивач зобов'язаний повернути кошти у розмірі 31 000, грн. як такі, підстава набуття яких відпала. За його твердженням ці кошти отримані Відповідачем без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно). В обґрунтування своїх уточнених позовних вимог, позивач посилається на ст. 1212 ЦК України, як на підставу повернення безпідставно набутого майна.
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 27.04.2010р. та додаткових пояснення від 20.06.2010р.
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
02 вересня 2008 року між ДП «Транспортне підприємство «Богдан»та ТОВ «Група підприємств Автек»було укладено Договір купівлі - продажу з залученням клієнтом банківського кредиту № СФ - 000000794, за умовами якого ТОВ «Група підприємств Автек»зобов'язується передати у власність Покупця, а ДП «Транспортне підприємство «Богдан»зобов'язується прийняти та оплатити Товар: напівпричіп МАЗ-975830-3012 (трьохвісний, тентований, в/п 23 т. об'єм 89 куб.м., довжина борта 13,6 м., пневмопідвіска новий, 2008 р. випуску) в кількості 10 штук за ціною 160 000 грн. з ПДВ кожен. Загальна сума Договору дорівнює 1 680 000 грн.
Згідно п. 4.1. Продавець зобов'язаний доставити і передати товар Покупцю на умовах EXW Франко - склад Продавця: м. Київ, вул. Пшенична, 9 (Правил Інкот'ермс - 2000 р.) протягом 30 банківських днів з моменту здійснення Покупцем авансового платежу в розмірі 336 000 грн. (п. 5.1. Договору) та отримання Продавцем оригіналу гарантійного листа банку про готовність надати Покупцю для придбання товару кредит у розмірі 1 344 000 грн. (п. 4.3 та п. 5.2 Договору).
Загальна сума коштів, що була перерахована Відповідачу за спірним договором купівлі - продажу, згідно виписок з банківського рахунку дорівнює 859 000, 00грн..
Так, 13.10.2008 р. Позивачем був сплачений авансовий платіж в розмірі 336 000 грн., а також 523 000 грн. в рахунок доплати, згідно п. 5.2. Договору.
Станом на 13.10.2008 р. Відповідач отримав від Київської міської філії АКБ «УКРСОЦБАНК»Лист від 03.10.2008 р. № 06.2-10/26-38725, у якому Банк повідомляє Відповідача про свою згоду надати кредит Позивачу в сумі 1 886 380 грн.
26 вересня 2008 року Відповідачем було передано Позивачу 5 напівпричепів МАЗ-975830-3012 на загальну суму 840 000 грн. що підтверджується видатковою накладною № РН-33799 та Актом прийому передачі від 26.09.2008 р. Тобто, Відповідач здійснив часткову поставку товару достроково, що йому дозволяється п. 4.2. Договору.
Відповідно до п. 4.3. Договору, Покупець зобов'язаний протягом 2 (двох) банківських днів з моменту отримання повідомлення Продавця про доставку товару прийняти товар, а Продавець - передати товар.
Відповідно до п.4.6 договору, Покупець не має права вимагати від Продавця передачі йому товару до моменту отримання Продавцем повної 100% оплати товару.
Позивач вважає, що починаючи з 25.07.2008 р. Відповідач, не здійснивши своєчасної передачі товару, безпідставно користується коштами Позивача в сумі 31 000 грн. Розрахунок: 871 000 грн. (сплачена Позивачем сума) - 840 000 грн. (вартість отриманих Позивачем 5 напівпричепів) = 31 000 грн.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ГП Автек»та ДП «Транспортне підприємство «Богдан»укладено договір купівлі-продажу № СФ-000000794 від 02.09.2008 р.
Згідно п. 1.1 Договору «Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець прийняти та оплатити товар», а саме: напівприцеп МАЗ-975830-3012 (10 шт.).
Відповідно до розділу 5 Договору «Порядок розрахунків»оплата за товар здійснюється частинами, а саме:
- до 20.09.08 Позивач зобов'язаний перерахувати Відповідачу авансовий платіж у розмірі 336 000, 00 грн. (п. 5.1 Договору)
- остаточний розрахунок в сумі 1 344 000, 00 грн. Відповідач проводить протягом 1 (одного) банківського дня з моменту отримання кредиту в банку, але в будь-якому випадку здійснює доплату не пізніше 5 (п'яти) банківських днів з моменту підписання Акту прийому-передачі товару.
Згідно п. 4.3 Договору «Передача товару здійснюється виключно за умов виконання Покупцем п. 5.1 Договору та надання Продавцю листа банку про готовність надати Покупцю кредит на придбання товару». Але згідно п. 4.6 Договору «Покупець не має права вимагати від Продавця передачі йому товару до моменту отримання Продавцем повної 100 % оплати товару. Таким чином передача товару мала відбутись виключно за виконання двох умов, а саме: сплата авансу з наданням гарантійного листа банку та повна оплата вартості товару.
Покупець (Позивач) свої зобов'язання передбачені Договором виконав лише частково, а саме: сплатив авансовий платіж у розмірі 336 000 грн. Що стосується другої умови щодо повної оплати товару, то дана умова була виконана не в повному обсязі. Позивач перерахував Відповідачу 523 000 грн. Тобто керуючись умовами п. 4.6 Договору зобов'язання Відповідача щодо передачі товару виникли лише щодо 5 одиниць товару.
Матеріалами справи доведено, що на виконання своїх зобов'язань за Договором Відповідач поставив Позивачу 5 одиниць товару, тобто половину від загальної кількості передбаченої Договором, що підтверджується Актом приймання-передачі товару від 26.09.2008 року.
Враховуючи вищезазначене, суд вважає, що строк виконання зобов'язань Відповідача щодо передачі решти товару не настав, так як Позивач не виконав умови Договору щодо повної оплати товару.
Що стосується тверджень Позивача щодо не надіслання повідомлення про доставку товару, відповідно до п.4.3 договору, суд зазначає, що умовами укладеного між сторонами договору чітко не визначено в якій формі надається повідомлення про доставку товару, але з матеріалів справи вбачається що повідомлення про доставку товару було зроблено. Судом прийнято до уваги, наступне: в матеріалах справи відсутні докази, що Позивач виставляв Відповідачу претензії щодо порушень строків доставки і вимагав сплати штрафних санкцій передбачених Договором, а це свідчить на думку суду про те, що Позивач знав про факт доставки товару.
Позивач стверджує, що строк дії Договору сторонами визначено не було, а отже керуючись вимогами ст. 267 ГК України Договір вважається укладеним на один рік.
З такою позицією Відповідача суд не погоджується, оскільки згідно п. 9.4 Договору визначено, що цей Договір є укладеним з моменту його підписання і діє до 20.09.09, але в будь-якому випадку до завершення всіх взаєморозрахунків за даним Договором. Позивач свої зобов'язання щодо оплати товару виконав лише частково, тобто фактично розрахунки між сторонами проведені не в повному обсязі, а отже вважати Договір таким, що втратив чинність не має жодних правових підстав.
З посиланням Позивача, в обґрунтування уточнених позовних вимог, на ст. 1212 ЦК України, як на підставу повернення безпідставно набутого майна суд не погоджується, оскільки між сторонами укладено Договір купівлі-продажу товару і кошти від Позивача надходили в рахунок оплати товару на законних підставах.
Так на підтвердження своїх вимог Позивач надав копії платіжних доручень, згідно яких, як стверджує Позивач, були перераховані кошти в рахунок оплати товару по Договору.
За твердженням Позивача було сплачено 871 000 грн., але суду доведено та підтверджено документально, що в рахунок спірного Договору Позивачем було сплачено 859 000 грн. Так, згідно платіжного доручення № 5062 від 08.09.2008 року на суму 12 000 грн., кошти були перераховані в рахунок іншого договору № 000000707 від 28.07.08 укладеного між сторонами, про що свідчить запис в призначенні платежу.
Для застосування приписів ст. 1212 ЦК України необхідна наявність кількох умов, а саме:
- набуття або збереження особою майна, яке б неминуче мало вибути з її володіння;
- мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи, тобто набуття є наслідком втрати цього майна іншою особою;
- відсутність правової підстави набуття або збереження майна, тобто мала місце помилка, обман, випадковість тощо.
Тобто фактично лише за наявності цих умов можна стверджувати про набуття майна без належної правової підстави та про зобов'язання повернути таке майно.
Крім того випадок повернення майна і тоді коли підстава на якій воно було набуте, згодом відпала також не є таким, що підлягає застосуванню при вирішенні даного спору. Адже дана норма застосовується лише в тому разі коли правочин на підставі якого передавалося майно згодом був визнаний недійсним або стороною заявлено відмову від виконання правочину.
В матеріалах справи відсутні докази, що спірний договір був визнаний недійсним або стороною заявлено відмову від виконання правочину.
Враховуючи вищевикладене, з урахування уточнених позовних вимог, суд відмовляє позивачу в частині стягнення 31 000, 00грн. як таких, підстава набуття яких відпала.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для задоволення позовних вимог. Доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
В судовому засіданні 22.06.2010 закінчено розгляд справи, в судовому засіданні оголошувалася перерва до 06.07.2010 для підготовки повного тексту рішення.
Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко