Справа № 505/2264/17
Провадження № 2-др/505/1/22
11.01.2022 року Котовський міськрайонний суд Одеської області в складі
головуючої судді - Павловської Г.В.
секретаря судового засідання - Шевчук С.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Подільську Одеської області заяву представника позивача адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про постановлення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,-
Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 28.04.2021 року позовну заяву ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди задоволено. Стягнуто солідарно з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 21, код ЄДРПОУ 41022900 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , недоотримане стягнення в порядку відшкодування у зв'язку із втратою нею працездатності та й у зв'язку із здійсненням за нею стороннього догляду в сумі 462 647 (чотириста шістдесят дві тисячі шістсот сорок сім) грн. Стягнуто солідарно з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 21, код ЄДРПОУ 41022900 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 моральну шкоду у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. Стягнуто солідарно з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 21, код ЄДРПОУ 41022900 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 4726 (чотири тисячі сімсот двадцять шість) грн.
05 травня 2021 року представник позивача адвокат Осокін С. Ю. звернувся до суду з заявою про винесення додаткового рішення у справі, а саме стягнення солідарно з відповдачів витрат на правову допомогу у розмірі 15500,00 грн.
Представник ПАТ «Українська залізниця» надав пояснення, в яких заперечував проти задоволення вимог про стягнення витрат на правову допомогу, вважає таке відшкодування безпідставним та порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому у задоволенні вимог про відшкодування витрат на правову допомогу у сумі 15500 грн. - відмовити.
Представник ПАТ «Українська залізниця» в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи за його відсутності, у зв'язку з великою завантаженістю та віддаленням місцезнаходження суду.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про день, час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином, тому згідно п.4 ст.270 ЦПК України його неявка не перешкоджає ухваленню додаткового судового рішення про судові витрати.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи, зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч. 4 ст.137 ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Аналіз вищенаведених положень закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката, пов'язані з розглядом справи, підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Суд звертає увагу, що при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 30 березня 2004 року у справі «Меріт проти України», заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Конституційний Суд зазначив і про те, що гарантування кожному права на правову допомогу в контексті ч.2 ст.3, ст.59 Конституції покладає на державу відповідні обов'язки щодо забезпечення особи правовою допомогою належного рівня. Такі обов'язки обумовлюють необхідність визначення в законах, інших правових актах порядку, умов і способів надання цієї допомоги. Проте не всі галузеві закони, зокрема процесуальні кодекси, містять приписи, спрямовані на реалізацію такого права, що може призвести до обмеження чи звуження змісту та обсягу права кожного на правову допомогу
При цьому, Велика палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі №826/1216/16, роз'яснила, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Згідно письмової заяви від 28.04.2021 року адвокат Осокін С. Ю. заявив суду про те, що ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду буде подана заява про стягнення солідарно з відповідачів судових витрат на правову допомогу, а також відповідний розрахунок, які сторона сплатила у зв'язку з розглядом справи.
Докази разом із заявою про ухвалення додаткового рішення та письмовою заявою про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу подано до суду 05.05.2021, тобто в межах зазначеного п'ятиденного строку.
Також, на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу адвокат Осокін С. Ю. подав суду: договір про надання правової допомоги від 27.08.2017 року, додаткову угоду до договору про надання правової допомоги від 27.08.2017 року.
Згідно пункту 1 Додаткової угоди за кожну годину роботи поза приміщенням суду передбачена сплата 1000,00 грн. та за участь в кожному судовому засіданні - 1000 грн.; розрахунок наданих послуг адвокатом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, а саме: надання усних правових консультацій - 1 година, оформлення договору про надання правової допомоги 0,5 год., оформлення позовної заяви - 1,5 год., оформлення додаткової угоди, оформлення розрахунку грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідачів - 1 година; оформлення розрахунку грошових коштів, що підлягають стягненню з відповідачів - 1 година (5,5 годин х1000 грн. = 5500 грн.), участь у судових засіданнях (1000 х 10 судових засідань = 10 000), квитанцію від 01.02.2020 року про сплату позивачем 5500,00 грн. та квитанцію від 30.04.2021 року про сплату позивачем 10 000,00 грн.
Зважаючи на викладене, суд вважає, що представником позивача доведено понесення позивачкою витрат за надання правничої допомоги, вищезазначені докази подані представником позивача по справі є достатніми та такими, що підлягають стягненню солідарно з відповідачів на користь позивача.
Із врахуванням наведеного, суд вважає, що слід ухвалити у справі додаткове рішення, яким заяву представника позивача про стягнення витрат на правову допомогу задовольнити та стягнути солідарно з відповідачів на користь позивача 15500,00 грн.
Керуючись ст.ст. 133, 141, 270 ЦПК України, суд,-
Заяву представника позивача адвоката Осокіна Сергія Юрійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Ухвалити додаткове рішення у справі № 505/2264/17 за позовом ОСОБА_1 до АТ «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Стягнути солідарно з Акціонерного товариства «Українська залізниця», в особі філії «Пасажирська компанія», що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. С.Петлюри, 21, код ЄДРПОУ 41022900 і ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН НОМЕР_1 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 15500 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот) грн.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.
Суддя Г.В.Павловська
Повне судове рішення складено 11 січня 2022 року.