Справа № 635/2371/20
Провадження по справі № 2/635/1827/2022
27 січня 2022 року сел. Покотилівка Харківського району Харківської області
Харківський районний суд Харківської області у складі:
головуючого судді Бобко Т.В.,
секретар судового засідання Полоз М.М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
представник позивача - Мєшнік Костянтин Ігорович,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Короткий зміст позовних вимог та доводів позивача.
АТ «Універсал Банк» пред'явило до суду позов шляхом подання позовної заяви до ОСОБА_1 , яким просить стягнути з останнього заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 березня 2018 року у розмірі 21561,80 гривень станом на 20 лютого 2020 року, в тому числі: загальний залишок заборгованості за кредитним договором (тілом кредиту) у розмірі 7415,68 гривень, заборгованість за комісією та пенею у розмірі 14146,12 гривень, а також судові витрати у розмірі 2102 гривень. В обгрунтування позовної заяви позивач посилався на те, що в жовні 2017 року АТ «Універсал Банк» запустив новий проект «Monobank», в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень, попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановленням на платіжній картці кредитного ліміту, надається послуга - переведення витрат у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний ліміт. Умови обслуговування рахунків фізичної особи опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням http://www.monobank.ua/terms/. Витяг з Умов та Тарифи за карткою «Monobank» встановлюють всі умови та правила надання такого кредиту. АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених Договором в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору (не сплатив щомісячні мінімальні платежі), що має відображення у Розрахунку заборгованості за договором. Отже, в порушення умов кредитного договору, відповідач зобов'язання за вказаним договором не виконав. Оскільки станом на 30 жовтня 2018 року у відповідача прострочення зобов'язання зі сплати щомісячного мінімального платежу за Договором було понад 90 днів та відбулось істотне порушення клієнтом своїх зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою, банк 30 жовтня 2018 року направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов договору та про необхідність погасити суму заборгованості, однак відповідач на контакт не виходив та не вчинив жодної дії, направленої на погашення заборгованості у зв'язку з чим кредит 26 лютого 2019 року став у формі «на вимогу». На залишок простроченої заборгованості банк нарахував неустойку, передбачену Тарифами. Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором станом на 20 лютого 2020 року становить 21561,80 гривень, з яких: загальний залишок заборгованості - 21561,80 гривень, заборгованість за пенею та комісією - 14146,12 гривень.
02 грудня 2020 року представником позивача Мєшнік К.І. надана відповідь на відзив, в якій він зазначив про наступні обставини. Так, представник вважав необхідним звернути увагу на те, що реєстрація розпочалась раніше, аніж відповідач отримав картку. При завантаженні документів у мобільний додаток розпочинається реєстрація, в даному випадку 17 березня 2018 року о 13 годині 37 хвилин, коли відповідач завантажив фотографії паспорту та ІПН і для того, щоб пройти реєстрацію та завантажити документи необхідно було ввести номер телефону. Отже, 17 березня 2018 року відповідач завантажив додаток, ввів номер телефону та в 13:37 завантажив документи в мобільний додаток. І вже 24 березня 2018 року отримав у користування картку, а тому твердження відповідача про те, що номер телефону ввів співробітник банку повністю не обґрунтовані, співробітник ОСОБА_3 не має жодного відношення до картки відповідача. Підпис відповідача в анкеті-заяві відповідає його підпису в паспорті. Після отримання картки, її необхідно активувати у мобільному додатку і активація відбулась за тим же номером телефону, за яким відбулась реєстрація 17 березня 2018 року. Відповідач не звертався на гарячу лінію з приводу вказаних обставин.. Вся інформація щодо тарифів зазначена на сайті і є у відкритому доступі в розділі Тарифи. На сайті також зазначена актуальна редакція Умов, на підтвердження її актуальності на сайті зазначається номер протоколу і дата, за якими були внесені зміни. Крім того, відповідно до п.п. 2.4 п. 2 Розділу І Умов, клієнт своїм підписом на анкеті-заяві беззастережно підтверджує, що на момент укладення відповідного договору він ознайомився в текстом Розділів, пунктів, підпунктів Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, Загальних умов випуску та обслуговування платіжних карток, Паспорту споживчого кредиту, Прогнозованого графіку щомісячних платежів та усіма умовами інших частин Договору, повністю зрозумів їхній зміст та погоджується з викладеним. Отже, клієнт підтверджує, що інформація, зазначена в частині 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» надана йому, зокрема шляхом розміщення на сайті Банку. Споживач перед укладенням договору про споживчий кредит має самостійно ознайомитися з такою інформацією для прийняття усвідомленого рішення. Тобто, лише після ознайомлення з умовами, клієнт підписує анкету-заяву, отримує карту і вже після її отримання та активації може використовувати кредитні кошти. Використання кредитних коштів відбувалось в межах та на виконання умов вже укладеного договору від 24 березня 2018 року. Зі свого боку банк дотримався вимог законодавства, кредитний ліміт був встановлений та зазначений клієнту в електронному вигляді через мобільний додаток. Відповідач допустив виникнення заборгованості за тілом кредиту, яка змінювалась у зв'язку з тим, що кошти на погашення розстрочки відповідач не вносив, заборгованість за тілом кредиту зростала, адже сума регулярного платежу по розстрочці відноситься до тіла кредиту, тому що банк надав кошти у користування, а вже клієнт їх виплачує відповідно до договору розстрочки. Відповідачем було оформлено розстрочку на суму 5000 гривень, всі поповнення картки, які відповідач робив до 01 липня 2018 року, одразу використовувалися ним на власні потреби (зняття готівки, перекази на картку, оплата товарів та послуг. Кожного місяця банк надсилає пуш-повідомлення з нагадуванням про заборгованість та її сплату. При цьому, пеня не нараховувалась з 24 березня 2018 року по 20 лютого 2020 року, оскільки 24 березня 2018 року відповідач тільки отримав картку і розпочав використання.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності.
Аргументи учасників справи.
24 листопада 2020 року відповідач надав до суду відзив на позов, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступних обставин. Так, 24 березня 2018 року між сторонами укладена анкета-заява до Договору про надання банківських послуг на предмет відкриття поточного рахунку та встановлення кредитного ліміту. Зі змісту вказаної анкети-заяви вбачається, що відсутній ліміт овердрафту, не зазначені суттєві умови, зокрема: відсоткові ставки та штрафні санкції, не вказано, на який строк укладений договір. Позивач до суду не надав належних, допустимих та достовірних доказів надання кредиту відповідачу, надав лише підписану відповідачем анкету-заяву. Також позивачем не надано до суду доказів того, що відповідач ознайомлений з умовами, тарифами, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту . Номер телефону, вказаний в анкеті-заяві належить не відповідачу, він має телефон, який не підтримує мобільних додатків. Даний номер телефону був зазначений ОСОБА_3 , який і підписав дану анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг. Відповідач зазначив, що з моменту підписання ним анкети-заяви він не користувався карткою та кредитним лімітом, відносно нього було вчинено шахрайські дії, про що він подав заяву про вчинення кримінального правопорушення, яку внесено до ЄРДР №12020225770000052. Пеня нарахована за період з 28 березня 2018 року по 20 лютого 2020 року, що суперечить вимогам цивільного законодавства, якими передбачена спеціальна позовна давність. Умови та Правила не є складовою укладеного між сторонами кредитного договору, не встановлено підтверджень того, що ці умови та правила були додатком до підписаної відповідачем анкети-заяви, Витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи не містить підпису позичальника, не датований як документ. Позивач, обґрунтовуючи право вимоги на стягнення, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 28 березня 2018 року, посилався на Витяг з умов обслуговування рахунків фізичної особи, завірений 20 лютого 2020 року, який нібито було надано у мобільному додатку. При цьому, позивач не надав підтверджень, що саме цей Витяг розумів відповідач, ознайомився і погодився з ним, підписуючи анкету-заяву, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, яка може вносити відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
У судовому засіданні відповідач просив відмовити у задоволенні позову з підстав, викладених у його відзиві на позов, а також зазначив, що його підпис міститься лише в анкеті-заяві від 24 березня 2018 року. Підписуючи вказану анкету-заяву, він погоджувався лише на відкриття рахунку, оскільки наявність такої картки надала можливість мати переваги в дитячих магазинах у вигляді знижок. На зазначений в анкеті-заяві номер мобільного телефону під час її підписання він не звернув уваги, хоча і зазначав співробітнику банку як свій номер мобільного телефону, так і його дружини, з умовами кредитування та тарифами його не ознайомили, про наявність пені та штрафів не повідомили, жодних повідомлень від банку він не отримував. Кредитну картку він отримав, при цьому кредитний ліміт на ній не був встановлений, більш того, сторонами оговорений кредитний ліміт у розмірі 0 гривень, карткою відповідач жодного разу не користувався, не губив її, вона знаходиться у нього і діє до липня 2024 року.
Рух справи.
Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19 травня 2020 року провадження у справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
24 березня 2018 року відповідачем ОСОБА_1 була підписана анкета-заява до Договору про надання банківських послуг «Monobank» в АТ «Універсал Банк», відповідно до якої відповідач прохав відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 у гривні на його ім'я.
У заяві зазначено, що ОСОБА_1 згодний з тим, що ця заява разом із Умовами і Правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 24 березня 2018 року у розмірі 21561,80 гривень станом на 20 лютого 2020 року, в тому числі: загальний залишок заборгованості за кредитним договором (тілом кредиту) у розмірі 7415,68 гривень, заборгованість за комісією та пенею у розмірі 14146,12 гривень.
Мотиви, з яких виходив суд, застосовані норми права та висновки суду
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з положеннями ч.ч. 2, 3, 4, 5 ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» договір про надання фінансових послуг (крім послуг з торгівлі валютними цінностями та послуг з переказу коштів, якщо відповідні правочини повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення і при проведенні відповідних операцій у суб'єкта первинного фінансового моніторингу не виникає обов'язку здійснення ідентифікації та/або верифікації клієнта згідно із законом) укладається виключно в письмовій формі: 1) у паперовому вигляді; 2) у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг"; 3) шляхом приєднання клієнта до договору, який може бути наданий йому для ознайомлення у вигляді електронного документа на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, та/або (у разі надання фінансової послуги за допомогою платіжного пристрою) на екрані платіжного пристрою, який використовує особа, яка надає фінансові послуги; 4) в порядку, передбаченому Законом України "Про електронну комерцію". Примірник договору, укладеного у паперовому вигляді, а також додатки до нього (за наявності) надаються особою, яка надає фінансові послуги, клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги. Примірник договору, укладеного у вигляді електронного документа, та додатків до нього (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо договір за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта або за вибором клієнта направлений на електронну адресу клієнта чи направлений йому в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Договір, укладений у вигляді електронного документа, та додатки до нього (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини. У разі якщо договір укладається шляхом приєднання, договір складається з публічної частини договору та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому. Публічна частина договору про надання фінансових послуг оприлюднюється та повинна бути доступною для ознайомлення клієнтів на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, і надається клієнту за його вибором у спосіб, що дає змогу встановити дату надання, з використанням контактних даних, зазначених клієнтом. Усі редакції публічної частини договору повинні зберігатися на власному веб-сайті особи, яка надає фінансові послуги, із зазначенням строку їх дії. Індивідуальна частина договору укладається з клієнтом у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа) з обов'язковим зазначенням у такому договорі умов, передбачених частиною першою цієї статті. Якщо індивідуальна частина договору укладена в паперовому вигляді, примірник індивідуальної частини та додатки до неї (за наявності) надається клієнту одразу після його підписання, але до початку надання клієнту фінансової послуги. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) вважається отриманим клієнтом, якщо такий примірник за домовленістю особи, яка надає фінансові послуги, і клієнта направлений клієнту на його електронну адресу або направлений клієнту за його вибором в інший спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення. Примірник індивідуальної частини договору, укладеної у вигляді електронного документа, та додатки до неї (за наявності) повинні містити відомості про клієнта, у тому числі зазначені ним контактні дані. Положення цього абзацу не застосовується до договорів, зазначених у пункті 4 цієї частини. Передбачені пунктом 4 цієї частини договори укладаються відповідно до цього Закону, а також з урахуванням особливостей та в порядку, визначеними Законом України "Про електронну комерцію". Обов'язок доведення того, що примірник договору (змін до договору) був переданий клієнту, покладається на особу, яка надає фінансову послугу. Будь-які пропозиції особи, яка надає фінансову послугу, клієнту про зміну істотних умов договору про надання фінансових послуг, у тому числі укладеного шляхом приєднання споживача фінансових послуг до договору, повинні здійснюватися у строки, встановлені договором, шляхом направлення особою, яка надає фінансову послугу, клієнту повідомлення у спосіб, що дає змогу встановити дату відправлення такого повідомлення. Умови договору про надання клієнту пропозицій про зміну зазначених умов договору в інший спосіб, ніж той, що дає змогу встановити дату відправлення повідомлення клієнту, а також про збільшення фіксованої процентної ставки за договором без письмової згоди клієнта є нікчемними. Законами про окремі види фінансових послуг може встановлюватися інший порядок укладення договору між особою, яка надає фінансову послугу, та її клієнтом. Умови договору про надання фінансових послуг, що обмежують права клієнта порівняно з правами, встановленими законом, є нікчемними. У разі виникнення неоднозначного тлумачення прав та обов'язків сторони за договором за участю споживача фінансових послуг такі права та обов'язки тлумачаться на користь такого споживача".
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію", електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснена з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем; електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; суб'єкт електронної комерції - суб'єкт господарювання будь-якої організаційно-правової форми, що реалізує товари, виконує роботи, надає послуги з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, або особа, яка придбаває, замовляє, використовує зазначені товари, роботи, послуги шляхом вчинення електронного правочину.
Статтею 18 Закону України "Про електронні довірчі послуги" визначено, що електронний підпис чи печатка не можуть бути визнані недійсними та позбавлені можливості розглядатися як доказ у судових справах виключно на тій підставі, що вони мають електронний вигляд або не відповідають вимогам до кваліфікованого електронного підпису чи печатки.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Універсал Банк»).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У постанові від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17 (провадження № 14-131цс19) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що не підписані Умови та Правила надання банківських послуг не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного шляхом підписання заяви-анкети.
Позивач, обґрунтовуючи право вимоги, окрім самого розрахунку кредитної заборгованості за Анкетою-заявою від 24 березня 2018 року, посилався на Умови і правила обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів, які викладені на банківському сайті: https://www.monobank.ua/terms як невід'ємну частину спірного договору та Тарифи користування кредитною карткою «Monobank». Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ «Універсал Банк», які викладені на банківському сайті https://www.monobank.ua/terms, що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначені тарифи користування кредитною карткою «Monobank», в тому числі: пільговий період користування коштами, процентна ставка, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема штраф за несвоєчасне погашення кредиту та/або відсотків, порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування, а також містяться додаткові положення, в яких зокрема визначено дію договору, та інші умови.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач та ознайомився і погодився з ними, підписуючи Анкету-заяву про приєднання до умов та Правил надання банківських послуг Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами, неустойки саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування.
Крім того, надані Витяг з Тарифів обслуговування кредитної картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування.
В даному випадку також неможливо застосувати до вказаних правовідносин правила частини першої статті 634 ЦК за змістом якої - договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, могли неодноразово змінювалися самим АТ «Універсал Банк» з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви Витяг з Тарифів та Витяг з Умов у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.
За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про суму кредитного ліміту, сплату штрафів за несвоєчасне погашення кредиту, надані банком Витяг з Тарифів та Витяг з Умов не можуть розцінюватися як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.
При цьому, згідно з частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Суд вважає, що надані позивачем Правила надання банківських послуг Універсал Банку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в анкеті-заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
При цьому, суд зазначає, що Витяг з Тарифів обслуговування кредитних картки «Monobank» та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, розміщені на сайті https://www.monobank.ua/terms, які містяться в матеріалах даної справи та не містять підпису відповідача, не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24 березня 2018 року шляхом підписання анкети-заяви.
Позивач, пред'являючи вимоги про погашення кредиту, просив окрім заборгованості за тілом кредиту, стягнути складові його повної вартості, зокрема пеню та комісію. При цьому, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, позивач посилався на Тарифи, які є Додатком №8 до Умов та правил обслуговування фізичних осіб в ПАТ «Універсал Банк» при надання банківських послуг щодо карткових продуктів.
Зі змісту самої анкети-заяви від 24 березня 2018 року вбачається, що така заява разом із Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг.
Разом з тим, у Витягу з Тарифів відсутній підпис позичальника, що не може свідчить про ознайомлення його у повному обсязі зі всіма умовами кредиту. Сама ж анкета-заява, підписана сторонами, не містить умов договору щодо встановлення відповідальності в тому числі у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями, що передбачено пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН
Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно- правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Крім цього, з урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, ОСОБА_1 як пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не міг ефективно здійснити свої права, бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Витяг з тарифів та Витяг з Умов і правил надання банківських послуг, які містяться в матеріалах даної справи, не визнаються відповідачем та не містять його підпису, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 24 березня 2018 року шляхом підписання анкети - заяви. Отже, відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ліміт кредитування, строк повернення кредиту (користування ним), ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Виходячи з наведеного, відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з ОСОБА_1 . Банк дотримав вимоги, передбачені вимогами закону, про повідомлення споживача про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, які Банк вважав узгодженими.
Інший висновок не відповідав би принципу справедливості, добросовісності та розумності та уможливив покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Зазначений висновок викладений в постанові Великої палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі № 342/180/17.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статті 76,77 ЦПК України).
Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
З наданих позивачем доказів тільки анкета-заява містить підпис відповідача. Водночас, анкета-заява не містить відповідних істотних умов кредитного договору, в заяві відсутні будь-які дані стосовно оформлення кредиту, зазначення суми кредитного ліміту, строку повернення кредиту, визначення розміру процентів за користування кредитом та інших істотних умов. Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору на заявлених позивачем умовах.
Отже, не підлягають задоволенню і вимоги позивача в частині стягнення заборгованості за тілом кредиту, адже, зі змісту анкети-заяви, єдиного документу, який підписаний відповідачем, не вбачається навіть розміру кредитного ліміту, який був встановлений за кредитним договором, що є істотною умовою договору в розумінні ч. 1 ст. 638 ЦК України, тим більш, що відповідач в ході судового розгляду заперечував проти позову, в тому числі проти встановлення йому на картку конкретного ліміту та користування кредитними коштами.
Наданий позивачем розрахунок кредитної заборгованості не є доказом існування між сторонами договірних відносин та розміру боргу, оскільки позивачем не доведено укладання кредитного договору на заявлених позивачем умовах.
Інших належних та допустимих доказів, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги позивача і мають значення для справи, в справі немає.
Також з матеріалів справи не можливо перевірити чи виникла вказана позивачем заборгованість саме внаслідок порушення відповідачем умов відповідного кредитного договору, також неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем.
Проаналізувавши встановлені обставини справи, та надавши їм правову оцінку, з урахуванням зазначених вище положень діючого законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Щодо судових витрат.
Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України і покладає судовий збір на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позову, судові витрати, суд залишає за позивачем.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 258-259, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позову Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк», ЄДРПОУ 21133352, місцезнаходження: 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової карти платника податків НОМЕР_2 , зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .
Повне рішення складено 04 лютого 2022 року.
Головуючий суддя Т.В.Бобко