27 січня 2022 р.м. ХерсонСправа № 540/7515/21
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Морської Г.М., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - позивач), через свого представника, звернувся до суду із адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 Міністерства оборони України (далі - відповідач) у якому просить:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо застосування червня 2017 року як місяця за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 17.06.2017 року по 28.02.2018 року включно.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.06.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року в сумі 33509 гривень 00 копійок із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 16.03.2020 року включно із застосуванням щомісячної фіксованої індексації 4089 гривень 11 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078.
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4089, гривень 11 копійок за період з 01.03.2018 року по 16.03.2020 року включно в сумі 100249 гривень 15 копійок, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, відповідно до пункту 2 «Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового начальницького складу», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 №44 з урахуванням раніше виплачених сум.
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 подати звіт про виконання судового рішення.
Ухвалою від 29.11.2021 року суд відкрив провадження в справі та ухвалив здійснювати розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що в період з 17.06.2017 року по 16.03.2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу у ЗС України у ВЧ НОМЕР_1 та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №57 від 16.03.2020 року старшого солдата ОСОБА_1 розвідника-далекомірника відділення управління командира дивізіону взводу управління командира 4 артилерійського дивізіону ВЧ НОМЕР_1 звільненого з військової служби наказом (по стройовій частині) №36-РС від 10.03.2020 року на підставі п.2 пп. «а» (за закінченням строку контракту) ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», наказано вважати таким, що 16.03.2020 року здав справи та посаду. За час проходження служби у ВЧ НОМЕР_1 індексація грошового забезпечення здійснювалась не в повному обсязі. Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2020 року в справі №540/2604/20 відповідача зобов'язано нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.06.2017 р. по 16.03.2020 р., з урахуванням виплачених сум та висновків, викладених у рішенні суду. Проте відповідач при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення за період з 17.03.2017 року по 28.02.2018 року невірно визначив базовий місяць червень 2017 року замість січня 2008 року. Відповідач не виплатив щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення 4089,11 грн. за період з 01.03.2018 року по 16.03.2020 року включно в сумі 100249,15 грн. Також представник позивача подав до суду власний розрахунок сум індексації грошового забезпечення, які на його думку повинен сплатити позивачу відповідач.
04.01.2021 року від представника ВЧ НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким позовні вимоги не визнаються з таких підстав. Індексація грошових доходів з березня 2018 року виплачується в повному обсязі відповідно до вимог Порядку проведення індексації грошових доходів населення затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078. У зв'язку з підвищенням посадових окладів військовослужбовцям з 1 березня, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», базовий місяць для розрахунку індексації грошових доходів встановлено березень 2018 року. Індексація грошових доходів виплачена в повному обсязі. Право на індексацію відбулося у грудні 2018 року на 3,7%, оскільки індекс споживчих цін за квітень-жовтень 2018 року перевищив встановлений поріг індексації (103%) і становив 103,7%. У листопаді-грудні 2018 року не відбулося перевищення встановленого порогу індексації (індекс споживчих цін за період становив 102,2%), тому вищезазначений індекс (3,7%). Відповідно до Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) військова частина НОМЕР_1 юридичний правовий статус суб'єкта, відповідно до первинної реєстрації (легалізації) створення набула лише 25 травня 2015 року, в зв'язку з чим враховувати та визначати суми індексації грошового забезпечення Позивача, як січень 2008 року є невірним. З наведеного представник відповідача вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено наступне.
В період з 17.06.2017 року по 16.03.2020 року ОСОБА_1 проходив військову службу у ЗС України у ВЧ НОМЕР_1 та наказом командира ВЧ НОМЕР_1 (по стройовій частині) №57 від 16.03.2020 року старшого солдата ОСОБА_1 розвідника-далекомірника відділення управління командира дивізіону взводу управління командира 4 артилерійського дивізіону ВЧ НОМЕР_1 звільненого з військової служби наказом (по стройовій частині) №36-РС від 10.03.2020 року на підставі п.2 пп. «а» (за закінченням строку контракту) ч.5 ст.26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», наказано вважати таким, що 16.03.2020 року здав справи та посаду.
ОСОБА_1 звернувся з позовною заявою до Херсонського окружного адміністративного суду до Військової частини НОМЕР_1 в адміністративній справі №540/2604/20, в якій просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення позивачу за період з 17.06.2017 р. по 16.03.2020 р. включно із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 17.06.2017 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 16.03.2020 р. - березень 2018 року з урахуванням абз.4 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078;
- зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити на користь ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.06.2017 р. по 16.03.2020 р. включно в сумі 128943,17 грн. із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) в період з 17.06.2017 р. по 28.02.2018 р. - січень 2008 року, а в період з 01.03.2018 р. по 16.03.2020 р. - березень 2018 року з урахуванням абз.4 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 р. № 1078.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2019 року в справі №540/2604/20 позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 17.06.2017 р. по 16.03.2020 р.
Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 17.06.2017 р. по 16.03.2020 р., з урахуванням виплачених сум та висновків, викладених у рішенні суду.
На виконання рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 09.11.2019 року в справі №540/2604/20 відповідач здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення, що підтверджується довідкою №24/5/1633 від 16.11.2020 року.
З довідки вбачається, що базовим місяцем для розрахунку індексації грошового забезпечення з 17.06.2017 року по 28.02.2018 року визначено червень 2017 року.
Стосовно періоду з 01.03.2018 року по 16.03.2020 року, то базовим місяцем визначено березень 2018 року.
Представник позивача вважає, що в період з 17.06.2017 року по 28.02.2018 року базовим місяцем є січень 2008 року, а не червень 2017 року.
Стосовно періоду з 01.03.2018 року по 16.03.2020 року, то за цей період, на думку представника позивача, необхідно сплачувати фіксований розмір щомісячної індексації в сумі 4089,11 грн.
В матеріалах справи знаходиться розрахунок індексації грошового забезпечення ОСОБА_2 складений громадянином ОСОБА_3 15.11.2021 року, в якому сума індексації грошового забезпечення за період з 17.06.2017 року по 16.03.2020 року становить 133758,14 грн.
Суд не вбачає підстав для прийняття до уваги цього розрахунку, оскільки він складений без зазначення бази з якої брались його показники, а наведені в ньому суми є значно завищеними. Фактично його складено за результатами опрацювання кількох листів Мінсоцполітики які мають лише інформаційний характер, про що прямо зазначено в самих листах.
При вирішенні цього спору по суті суд ураховує наступне.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-XII (далі - Закон України № 1282-XII) визначено, що індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення трудових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Відповідно до ст. 2 Закону України № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, в тому числі оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Стаття 4 Закону України № 1282-XII (до внесення змін Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII, який набрав чинності з 1 січня 2016 року) визначала, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Ця ж стаття зі змінами внесеними Законом України № 911-VIII на сьогодні передбачає поріг індексації 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабміну України від 17.07.2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).
Індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, а також, що відповідно до вимог законодавства проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Спірним в справі є вирішення питання встановлення базового місяця для нарахування та виплати індексації позивачу в період з 17.06.2017 року по 28.02.2018 року, оскільки сторонами наведено різні підходи щодо його визначення.
Механізм визначення індексу споживчих цін (фактично базового місяця) врегульовано п.5 Порядку № 1078.
Відповідно до абз.1 п. 5 Порядку № 1078 (зі змінами згідно постанови Кабміну України «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» від 29 січня 2014 р. № 36, які діяли до 01.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078 (зі змінами згідно постанови Кабміну України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року №1013, яка застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Наведене свідчить, що з грудня 2015 року змінено правове регулювання питання визначення індексу споживчих цін (фактично базового місяця), відповідно до якого його визначення за 1 або 100% пов'язано із підвищенням посадових окладів.
Абзацом 1 п. 3 постанови Кабміну України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року №1013 передбачено:
міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року.
Суд звертає увагу, що вказані дії по відношенні до військовослужбовців вчинено шляхом прийняття постанови Кабміну України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців, та яка набрала чинності з 01.03.2018.
За таких умов, в період з 01.12.2015 по 28.02.2018 (конкретно в нашому випадку з 17.06.2017 року по 28.02.2018 року) встановлення індексу споживчих цін за 1 або 100% із прив'язкою до підвищення посадових окладів по відношенню до військовослужбовців стало неможливим, оскільки застосування п.5 Порядку №1078 в редакції постанови №1013 слід нерозривно пов'язувати з фактом такого підвищення, яке мало відбутися після 01.12.2015.
Доводи представника позивача, що базовим місяцем для періоду з 17.06.2017 по 28.02.2018 є січень 2008 року обґрунтовуються фактом прийняття постанови Кабміну України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 року №1294, якою з 01.01.2008 затверджено нові схеми посадових окладів військовослужбовців, та яка діяла до дати набрання чинності постанови №704.
На переконання суду ці доводи є помилковими, оскільки ретроспективне поширення дії п. 5 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) в частині визначення індексу споживчих цін за 1 або 100% (фактично базового місяця) із прив'язкою до встановлення посадових окладів постановою №1294, яка почала діяти за 8 років до зміни відповідного правового регулювання щодо встановлення такого індексу, є необґрунтованим та суперечить дії правових норм в часі.
Посилання позивача на правову позицію викладену в постанові Верховного Суду від 10.09.2020 по справі № 200/9297/19-а не обґрунтовують можливість застосування до періоду з 17.06.2017 по 28.02.2018 базового місяця - січня 2008 року, оскільки в даному випадку Верховний Суд не формував правові висновки щодо визначення базового місяця індексації, а надавав оцінку процесуальним діям суду апеляційної інстанції щодо роз'яснення його постанови, яка набрала законну силу.
Неможливість встановлення індексу споживчих цін згідно нового правового регулювання через затримку прийняття Кабміном України постанови №704, якою затверджено нові посадові оклади військовослужбовців, в тому числі позивачу, не має створювати для останнього негативних наслідків щодо неможливості отримання належної йому індексації грошового забезпечення.
Така позиція сформована П'ятим апеляційним адміністративним судом, зокрема в постановах №420/8701/21 від 21.12.2021 року, №420/11625/21 від 21.12.2021 року та №420/7923/21 від 02.11.2021 року.
За обставинами даної справи позивача наказом Командувача Сухопутних військ Збройних Сил України (по особовому складу) №116-РС від 08.06.2017 року призначено на посаду старшого навідника 2 гарматного артилерійського взводу 2 гарматної артилерійської батареї 1 гарматного артилерійського дивізіону ВЧ польова пошта НОМЕР_2 та в подальшому переведено.
Відповідно до п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.
Суд акцентує увагу, що реалізація внесених до п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013) змін по відношенні до військовослужбовців напряму залежала від факту підвищення їх посадових окладів, що відбулося 01.03.2018, а тому застосування вказаної норми в зазначеній редакції також є обґрунтованим із вказаної дати.
Наведене свідчить, що до військовослужбовців, яких переведено з однієї військової частини в іншу, новоприйнятих, а також тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати неможливим є застосування п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції Постанови №1013) щодо встановлення місяця обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації в період з 01.12.2015 по 28.02.2018.
На думку суду, затримка прийняття Кабміном України постанови №704 створила ситуацію, за якої нівелювалася можливість визначення місяця початку обчислення індексу споживчих цін щодо вищенаведеної групи військовослужбовців згідно приписів п. 10-2 Порядку №1078 (в редакції постанови №1013), а тому єдиним способом вирішення спірного питання є застосування підходів встановлених Порядком №1078 в попередній редакції, що була чинною до 01.12.2015, а саме в частині щодо новоприйнятих працівників згідно п. 10-1:
«Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу».
З урахування вказаного правового підходу для обчислення індексації за період з 17.06.2017 по 28.02.2018 включно застосуванню підлягає базовий місяць червень 2017 року, що є місяцем прийняття позивача на службу до в/ч НОМЕР_1 , що не заперечується та визнається сторонами.
Суд враховує, що абз. 2 п. 3 постанови Кабміну України «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» від 09.12.2015 року №1013 визначено, що для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1078 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 29, ст. 1471).
Разом з тим, дію абз. 2 п. 3 постанови №1013 слід нерозривно пов'язувати з абз. 1 даного пункту, яким установлено, зокрема, міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати).
За таких умов, враховуючи, що нові розміри посадових окладів військовослужбовців встановлено постановою № 704, починаючи з березня 2018 року, то відсутні підстави стверджувати про необхідність обчислення індексу споживчих цін з січня 2016 року відповідно до Порядку № 1078.
Отже в даному випадку відповідачем правомірно в періоді з 17.06.2017 по 28.02.18 застосовано червень 2017 р. як базовий місяць для обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення позивача.
Крім того, в межах даного позову позивач стверджує, що за період з 01.03.2018 по 16.03.2020 йому в порушення абз. 4, 5, 6 п. 5 постанови КМУ від 17.07.2003 № 1078 не виплачено щомісячну фіксовану індексацію грошового забезпечення.
Щодо цього періоду суд вбачає відповідність дій відповідача нормам чинного законодавства щодо виплати позивачу індексації грошового забезпечення та відповідно погоджується з доводами ВЧ НОМЕР_1 щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Як уже зазначалося з 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабміну України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704, якою встановлені нові розміри посадових окладів військовослужбовців.
Таким чином, для оскаржуваного періоду з 01.03.2018 по 16.03.2020 включно індекс споживчих цін за 1 або 100 слід прийняти в березні 2018 року.
Статтею 4 Закону України № 1282-XII передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка (частина перша статті 4 із змінами, внесеними згідно із Законом № 911-VIII від 24.12.2015, який набрав чинності 01.01.2016).
Згідно офіційних даних, що містяться на сайті Державної служби статистики України індекс споживчих цін (індекс інфляції) в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 2018 року 100,0%, в липні 2018 року 99,3%, в серпні 2018 року 100,0%, в вересні 2018 року 101,9%, в жовтні 2018 року 101,7%.
Отже, лише у жовтні 2018 року поріг індексації 103% (100,8% * 100,0% * 100,0% * 99,3% * 100,0% * 101,9% * 101,7% * 100) перевищено. При цьому оскільки індекс інфляції за жовтень 2018 року опубліковано у листопаді 2018 року, то індексацію необхідно проводити з грудня 2018 року (п.1-1 Порядку №1078).
В грудні 2018 р. - лютому 2019 р. коефіцієнт індексації - 3.70; квітні - червні 2019 р. - коефіцієнт індексації - 7.00; липні 2019 - березні 2020 р. - коефіцієнт індексації - 10.30.
Наявний в матеріалах справи розрахунок сум індексації грошового забезпечення колишнього військовослужбовця в/ч НОМЕР_1 , підтверджує, що позивачу з березня 2018 року до моменту звільнення виплачено індексацію грошового забезпечення та розрахованих відповідачем в межах компетенції здійснено із урахуванням індексу споживчих цін за 1 або 100 в березні 2018 року, що відповідає приписам Порядку № 1078.
Доводи позивача, що починаючи з 01.03.2018 йому належить виплата фіксованої суми індексації грошового забезпечення в розмірі 4089,11 не є обґрунтованими, оскільки їх сформовано на підставі помилкового тлумачення абз. 4, 6 п. 5 Порядку №1078, здійсненого із врахуванням, що до 01.03.2018 обрахунок індексації мав здійснюватися із врахуванням січня 2008 року як базового місяця.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні суд приймає у справах, де відповідач допустив неправомірну бездіяльність за умови обов'язку вчинити певну дію. В цьому випадку суд повинен зазначити, яку саме дію повинен вчинити відповідач, але не може втручатися в його компетенцію.
З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних правовідносин сторін (предмет та підставу позову, належних учасників процесу), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті, і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.
Обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушених його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача, зокрема наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов.
Суд зазначає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний приймати рішення, а дії - вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх, дотримуючись встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши всі обставини справи, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Отже суд приходить до висновку про те, що заявлені в даному адміністративному позові позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки є безпідставними та не ґрунтуються на приписах законодавства, що регулює спірні правовідносини.
Судові витрати в справі відсутні.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Г.М. Морська
кат. 106030000