Справа № 2-799/2010
Іменем України
18 червня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Циганка М. О.,
при секретарі Чміль С. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним, -
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним. Мотивує свої вимоги тим, що 10 лютого 1999 року у відповідачки ОСОБА_2 нею було придбано житловий будинок з господарськими будівлями та земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0.1000 га. за адресою: АДРЕСА_1 про що між сторонами укладено біржовий контракт № НП-25, а на його виконання - договір купівлі-продажу № НП-25, посвідчені та зареєстровані в Українській універсальній біржі. На підставі вказаного договору Прилуцьким МБТІ 10.02.1999 р. було зареєстровано за позивачкою право власності на вказаний будинок, а 19.02.1999 р. Прилуцькою міською Радою народних депутатів видано державний акт на право приватної власності на землю розташованої за адресою: АДРЕСА_1. Вказує, що оскільки на той час із-за великої черги до нотаріуса, посвідчити договір можна було лише через декілька тижнів, а відповідачка терміново виїздила на постійне місце проживання до м. Дніпропетровськ, останні і скористались послугами відділення Української Універсальної біржі, що знаходилась поруч з Прилуцьким МБТІ. Проте при зверненні позивачки на початку 2010 р. до нотаріуса з метою відчуження зазначеного вище будинку та земельної ділянки їй було відмовлено в нотаріальному посвідченні такого, оскільки сторонами при укладенні вищевказаного договору не було додержано вимог ст.227 ЦК УРСР та ст.18 ЗК України щодо нотаріального посвідчення договору, і такий є недійсним(нікчемним). Крім того, на неодноразові звернення позивачки до ОСОБА_2 з'явитися до нотаріуса та посвідчити договір купівлі-продажу будинку і земельної ділянки остання не відреагувала, тому позивачка на підставі ст.220 ЦК України і просить суд визнати договір купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки дійсним.
Позивачка в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі.
Відповідачка в судове засідання не з'явилася, проте на виконання Ухвали Прилуцького міськрайонного суду від 07.05.2010 р., Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська до суду направлені матеріали по виконанню судового доручення, згідно яких відповідачка просить суд розглядати справу без її участі, позовні вимоги визнає в повному обсязі.
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до наступного висновку:
Згідно з копією біржового контракту № НП-25 від 10 лютого 1999 року, посвідченого Українською універсальною біржою (далі - УУБ) та укладеного між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) вбачається, що продавець зобов'язується продати, а покупець - купити житловий будинок та земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 Умови біржового контракту засвідчені підписами продавця, покупця та працівника служби реєстрації угод УУБ (а. с. 9).
Згідно з копією договору купівлі-продажу № НП-25 від 10 лютого 1999 року вбачається, що ОСОБА_2 продала, а ОСОБА_1 купила нерухоме майно - житловий будинок з господарськими спорудами і земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1. В даному договорі зазначені всі істотні умови договору, необхідні для купівлі-продажу нерухомості, який підписаний сторонами та зареєстрований на УУБ, а також вказаний житловий будинок зареєстрований в Прилуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації. (а. с. 10).
Згідно з довідкою КП «Прилуцьке МБТІ» № 534 від 05.05.2010 року нерухоме майно, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на підставі договору № НП-25 купівлі-продажу від 10.02.1999 року (а. с. 14).
Згідно з копією державного акта на право приватної власності на землю серії ЧН № 000297, виданого Прилуцькою міською радою народних депутатів 19.02.1999 р., вбачається, що ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 10 лютого 1999 року № НП-25 передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,1000 гектарів. Земельна ділянка розташована на території Прилуцької міської ради, АДРЕСА_1 Землю передано для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю . (а. с. 11).
Судом встановлено, дійсно на момент укладення між сторонами договору купівлі-продажу № НП-25 житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки № НП-25 від 10.02.2010 р., останній відповідно до діючих на той час спеціальних норм статей 227 ЦК УРСР від 18.07.1963 р. № 1540-6 та ч.3 ст. 18 ЗК України від 18.12.1990 р. № 561-12 повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цих вимог тягне недійсність договору. Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів, а придбання земельних ділянок, що перебувають у приватній власності, повинен був провадитись за договором купівлі-продажу посвідченого у нотаріальному порядку, нотаріального ж посвідчення вищевказаного договору купівлі продажу сторони із за суб'єктивних причин не здійснили (великої черги до нотаріуса та термінового від'їзду на постійне місце проживання в інше місто відповідачки), а посвідчили та зареєстрували такий в Українській універсальній біржі, після чого позивачка 10.02.1999 р. зареєструвала вказаний договір в Прилуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації, про що вказує відповідний штамп останніх на самому договорі /а.с.10 зв./, а 19.02.1999 р. Прилуцькою міською Радою народних депутатів позивачці видано державний акт на право приватної власності на землю на підставі вищевказаного договору/а.с.11/. Як вбачається з досліджених в судовому доказів, відповідачка на даний час ухиляється від нотаріального посвідчення договору купівлі продажу житлового будинку з господарськими спорудами та земельної ділянки, оскільки проживає в. м. Дніпропетровськ, і у зв'язку з похилим віком, слабким здоров'ям не може з'явитись до нотаріуса, позовні вимоги повністю визнала, тобто не заперечує факту що між нею та позивачкою 10.02.1999 р. відбувся договір купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд площею 0.1000 га. розташованих за адресою: АДРЕСА_1 який сторони посвідчили та зареєстрували в Українській універсальній біржі.
Відповідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до ч. 2 ст. 220 ЦК України, якщо сторони домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухиляється від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.
Відповідно до ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, згідно ж ст. 210 ч.1 та 640 ч.3 ЦК України такий правочин є вчиненим з моменту державної реєстрації, і з того часу є укладеним .
Відповідно до вимог ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
В судовому засіданні знайшло своє підтвердження щодо досягнення згоди сторонами з усіх істотних умов відповідного договору, будь-яких неправомірних дій як зі сторони позивача, так і відповідача щодо дотримання між ними усіх істотних умов даної угоди купівлі - продажу будинку та земельної ділянки в розумінні ст. 655 ЦК України не встановлено.
Крім того, як було встановлено в судовому засіданні відбулося повне виконання договору
сторонами, обов'язки покупця (позивача) у даному договорі були виконані добросовісно і ніхто зі сторін не оспорював його недійсності, і такий є укладеним, оскільки договір був зареєстрований як в Прилуцькому міжміському бюро технічної інвентаризації Державного комунального підприємства Чернігівської обласної Ради народних депутатів, так і на підставі якого Прилуцькою міською радою народних депутатів позивачці було видано державний акт на право приватної власності на землю, тобто створив права та обов'язки для сторін.
Таким чином, суд вважає, що договір купівлі - продажу № НП-25 житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 укладений 10.02.1999 р. між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посвідченого та зареєстрованого в Українській універсальній біржі є дійсним і позивач є законним власником житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки для обслуговування житлового будинку та господарських споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1
На підставі наведеного та ст.ст. 210 ч.1, 220 ч. 2, 638, 640 ч.3, 655 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дійсним - задовольнити.
Визнати дійсним договір купівлі-продажу № НП-25 житлового будинку з господарськими будівлями та земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд за адресою: АДРЕСА_1 укладений 10 лютого 1999 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 посвідченого та зареєстрованого в Українській універсальній біржі .
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя М. Циганко