Справа № 2-1106/2010
Іменем України
29 червня 2010 року Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого - судді Циганка М. О.,
при секретарі Чміль С. І.,
розглянувши у відкритому попередньому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
встановив:
Позивачка звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зазначивши, що 15 листопада 2002 року між ними був зареєстрований шлюб відділом реєстрації актів громадянського стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області. Від подружнього життя сторони спільних дітей не мають.
Позивачка мотивує свої вимоги тим, що подружнє життя з відповідачем не склалося через погане відношення останнього до дітей позивачки. Спільне життя між подружжям припинено з грудня 2009 року і на примирення позивачка не згодна. Подальше спільне життя і збереження шлюбу з відповідачем є неможливими і суперечать інтересам позивачки.
Позивачка в попередньому судовому засіданні позовні вимоги підтримала та пояснила, що подружнє життя з відповідачем також не склалося через постійні непорозуміння та сварки.
Відповідач в попередньому судовому засіданні позовні вимоги визнав повністю.
Суд, зважаючи на визнання відповідачем позову та з урахуванням думки сторін, відповідно до ч. 4 ст. 130 ЦПК України вважає за можливе ухвалити рішення у попередньому судовому засіданні.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
згідно з свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 вбачається, що шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище Толок) зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області 15 листопада 2002 року, про що в книзі реєстрації актів про одруження зроблено запис за № 614 (а. с. 6).
В судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони проживають окремо з грудня 2009 року, шлюбних стосунків не підтримують, спільного господарства не ведуть, бажання розірвати шлюб є взаємним.
За таких обставин, з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, беручи до уваги відсутність у них спільних дітей, та зважаючи на те, що позивачка наполягає на розлученні, а відповідач не заперечує проти такого, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, а шлюб - розірванню, оскільки сторони
довели в судовому засіданні, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить їх інтересам. Також суд важає більш доцільним покласти витрати при отриманні в органах РАЦС свідоцтв про розірвання шлюбу на позивачку.
На підставі ст.ст. 110, 112, 114 ч. 2 Сімейного кодексу України та керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 130, 208, 209, 212-215, 218, 294 ЦПК України, суд -
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб, зареєстрований відділом реєстрації актів громадянського стану Лисичанського міського управління юстиції Луганської області 15 листопада 2002 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, актовий запис № 614.
Органам РАЦС при видачі свідоцтв про розірвання шлюбу стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 17 грн. держмита, звільнивши від сплати такого ОСОБА_2.
Шлюб вважати припиненим в день набрання даним рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення до Прилуцького міськрайонного суду заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням апеляційної скарги протягом двадцяти днів апеляційному суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя М. Циганко