Справа № 431/5938/21
Провадження № 22-ц/810/1076/21
03 лютого 2022 року м. Сєвєродонецьк
Луганський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого Кострицького В.В.,
суддів: Назарової М.В., Лозко Ю.П.
за участю секретаря
судового засідання Сінько А.І.
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1
представник позивача - ОСОБА_2 ,
відповідач - ОСОБА_3 ,
представник відповідача ОСОБА_4
відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю «Схід Авто-Газ»
розглянувши в порядку спрощеного провадження справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 30 листопада 2021 року, постановленої Старобільським районним судом у складі: судді Кудрявцева І.В., в приміщенні того ж суду,
у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД АВТО-ГАЗ» про стягнення заборгованості,-
встановив:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 звернувся до суду у порядку цивільного судочинства з позовною заявою до ОСОБА_3 , ТОВ «Схід Авто-Газ» про стягнення грошових коштів. В обґрунтування свого позову посилався на те, що він звернувся до відповідача ОСОБА_3 керівника ТОВ «Схід Авто-Газ» з пропозицією щодо продажу ТОВ «Схід Авто-Газ» на балансі якого знаходиться АГНКС, ОСОБА_3 було прийнято рішення продати позивачу ТОВ «Схід Авто-Газ» , 28.12.2020р. позивач передав ОСОБА_3 грошові кошти у якості завдатку у сумі 18 000 доларів США, що підтверджується розпискою, 09.04.2021р. ОСОБА_3 по телефону повідомив позивача що готові на укладення угоди щодо по покупці ТОВ «Схід Авто-Газ», однак 12.04.2021р. позивачу стало відомо що ТОВ «Схід Авто-Газ» домовленість щодо виведення нерухомого майна з права власності та бухгалтерського обліку ТОВ «Схід Авто-Газ», яке розташоване на непідконтрольній території не виконало та не закрило усі заборгованості. Про невиконану домовленість позивач повідомив ОСОБА_3 та просив повернути грошові кошти згідно розписки, на що отримана відмова. Посилаючись на ст.570 ЦК України зазначав, що сума названа у розписці фактично є авансом, не укладено договору купівлі-продажу на виконання якого передано кошти..
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
Ухвалою Старобілського районного суду Луганської області від 30 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Товариства з обмеженою відповідальністю «СХІД АВТО-ГАЗ» про стягнення заборгованості
Мотивуючи таку ухвалу суд першої інстанції виходив з того що з викладених у позовній заяві підстав виникнення спору та зі змісту доданих до позовної заяви копії розписки та копій листів вбачається, що у даній справі спір виник з правочину щодо купівлі-продажу частки в юридичній особі, тобто з корпоративних прав, у зв'язку з чим дана позовна заява підлягає розгляду у порядку господарського судочинства. Посилання у позовній заяві на те, що оскільки правовідносини між сторонами не виникли під час укладання правочину при здійсненні господарської діяльності і тому справа підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, є такими, що суперечать викладу обставин спору у самій позовній заяві і суперечать п.4 ч.1 ст.20 ГПК України. У зв'язку з чим суд першої інстанції вважав за необхідне відмовити у відкритті провадження у справі за даною позовною заявою, оскільки позовні вимоги, заявлені ОСОБА_1 , не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а мають розглядатися в порядку господарського судочинства
Доводи апеляційної скарги
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 30 листопада 2021 року, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга мотивована тим, що у даній позовній заяві позивачем є фізична особа. Згідно зі змістом розписки, позивач як фізична особа передала грошові кошти, а не ФОП. Тобто позивач не є суб'єктом підприємницької діяльності. Окрім того, ніякого попереднього договору не укладалося. Отже, є помиковим тверження суду, що далі мовою оригіналу «Таким чином. оскільки з викладених у позовній заяві підстав виникнення спору та зі змісту доданих до позовної заяви копії розписки та копій листів вбачається, щo у даній справі спір виник з правочину щодо купівлі-продажу частки в юридичній особі, тобто з корпоративних прав, у зв'язку з чим дана позовна заява підлягає розгляду у порядку господарського судочинства, а отже і помилковим є посилання суду на ч.1 ст.20 ГПК України. Скаржник вважає, що висновок суду , що позовні вимоги, не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, а мають розглядатися в порядку господарського судочинства, є таким що не відповідає законодавству України. З огляду на вказане можна зробити висновок, що правовідносини, які виникли між сторонами у справі, не є такими, що виникли під час укладання правочину при здійсненні господарської діяльності, а отже справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Аналогічний висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019р. Справа № 723/304/16-ц. Отже, суд першої інстанції помилково вважав, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Скаржник вважає, що даною ухвалою порушене конституційне право на судовий захист.
Доводи інших учасників справи
12 січня 2021 року на адресу Луганського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від відповідача по справі.
Мотивуючи який відповідач зазначає, що на його переконання представник позивача вводить суд в оману і хоче підмінити поняття суми завдатку на суму авансу. У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 сам відмовився від купівлі ТОВ «Схід Авто-Газ» згідно розписки, то і завдаток повинен залишитись у відповідача відповідно до ст. 570 ЦК України. Також за вимогами ОСОБА_1 відповідачем було понесено витрати на демонтаж газопроводів та обладнання АГНКС, на виведення з балансу підприємства зайвих для позивача об'єктів. Загальна сума витрат перевищує суму завдатку, про що повідомлялося позивачу у листуванні. Виходячи з вищевикладеного відповідач вважає, що суд повинен відмовити в задоволенні апеляційної скарги на оскаржувану ухвалу.
Позиція апеляційного суду
Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Оскаржуване судове рішення вказаним вимогам не відповідає.
Постановляючи ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі, суд виходив з того, що позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки спір виник при виконанні правочину у господарській діяльності.
Однак, оскаржувана ухвала суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам.
Згідно з п.1 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
Частиною 1 ст. 19 ЦПК України визначені справи, що відносяться до юрисдикції загальних судів. Так, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Згідно п 3 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.11 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", вирішенні питання про те, чи є правовідносини господарськими, а спір - господарським, слід виходити з визначень, наведених у статті 3 Господарського кодексу України.
Згідно п. 3.1 Постанови Пленуму Вищого Господарського Суду України від 24.10.11 р. № 10 "Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам", господарський спір підвідомчий господарському суду, зокрема, за таких умов: участь у спорі суб'єкта господарювання; наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими актами господарського і цивільного законодавства, і, по-друге, спору про право, що виникає з відповідних відносин.
Судовою колегією встановлено, що позивач ОСОБА_1 не є суб'єктом господарювання та з ним у ТОВ "Схід-Авто Газ" відсутні будь-які господарські відносини, а також правовідносини, які виникли між сторонами у справі, не є такими, що виникли під час укладання правочину при здійсненні господарської діяльності, фактично договір не було укладено, а отже справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Аналогічний висновок зроблений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019р. Справа № 723/304/16-ц. Отже, суд першої інстанції помилково вважав, що дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до правової позиції зробленої у постанові Великої Палати Верховного Судуу справі № 911/3494/16 від 23.05.2018 р.. Господарський процесуальний кодекс України в редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду, також установлює, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; й інші справи у спорах між суб'єктами господарювання (пункти 1, 3, 4, 15 частини першої статті 20 цього Кодексу).
Посилання представника відповідача в суді апеляційної інстанції на правову позицію висловлену у постанові ВП ВС від 01.06.2021 у справі № 910/2388/20 не є вірним так як спірні правовідносини не є тотожними так як існуючий позов не стосується укладеного договору. Велика Палата Верховного Суду відступила від висловленої позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду щодо цивільної юрисдикції спору у справі про визнання недійсним договору відчуження частки в статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю, визначивши, що такий спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства. Продаж учасником товариства з обмеженою відповідальністю частки з порушенням переважного права іншого учасника (учасників) товариства не зумовлює недійсність відповідного правочину. Наслідком такого порушення є право учасника (учасників) вимагати в судовому порядку переведення на нього (на них) прав та обов'язків покупця частки.
Судова колегія досліджуючи доводи відзиву на апеляційну скаргу приходить висновку, що відповідач помилково вважає, що дані правовідносини відносяться до господарської юрисдикції. Так надання позивачем завдатку за подальше придбання ТОВ «Схід-Авто» фізичною особою не є складовою частиною корпоративних відносин, яка б вирішувалась в порядку господарського судочинства.
Виходячи з вищенаведих правових позицій Великої Палати Верховного Суду, судова колегія приходить висновку, що в даному випадку між сторонами не було укладено договірних відносин які б відносились до спору який вирішується в порядку господарської юрисдикції, тому дану справу слід розглядати в порядку цивільної юрисдикції.
Судова колегія вважає, що даною ухвалою порушене право на доступність судового захисту, відтак висновки суду першої інстанції щодо відмови у відкритті провадження з підстав виникнення між сторонами господарських відносин - є передчасними.
Беручи до уваги наведене і враховуючи суть та суб'єктний склад спірних правовідносин, заявлені до сторін вимоги та предмет позову, колегія суддів вважає, що на стадії відкриття провадження у справі, суд першої інстанції передчасно дійшов висновку, що правовідносини, які склалися між сторонами підпадають під суб'єктивний склад господарського судочинства, а тому дійшов помилкового висновку про відмову у відкритті провадження у справі.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 259, 367, 368, 374,381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити .
Ухвалу Старобільського районного суду Луганської області від 30 листопада 2021 року про відмову у відкритті провадження скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку.
Повний текст постанови складено 03 лютого 2022 року.
Головуючий В.В. Кострицький
Судді М.В. Назарова
Ю.П. Лозко