Справа № 1-281/2010
02 липня 2010 року Деснянський районний суд м. Чернігова в складі :
головуючого - судді - Самусь Л.В.
при секретарі - Сидорець Ю.В.
з участю прокурора - Данішевського В.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Чернігові справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 народження, уродженця м. Ніжина Чернігівської області, українця, громадянина України, із повною загальною середньою освітою, не працюючого, не одруженого, раніше не судимого, мешканця АДРЕСА_1 -
у скоєнні злочину, передбаченого ст. 191 ч.1 КК України,
В період з листопада 2009 р. по січень 2010 р. підсудний ОСОБА_1, працюючи торговим агентом товариства з обмеженою відповідальністю «Анікс-Чернігів», розташованого по вул. Кільцевій, 7 у м. Чернігові, будучи матеріально-відповідальною особою за збереження ввірених йому підприємством матеріальних цінностей, перебуваючи на території Чернігівської області, маючи на меті привласнення грошових коштів ТОВ «Анікс-Чернігів», не вносив до каси кошти, отримані від клієнтів товариства за поставлений та реалізований раніше товар, внаслідок чого здійснив їх привласнення на загальну суму 20125 грн. 80 коп., якими у подальшому розпорядився за власним розсудом.
Підсудний, допитаний у судовому засіданні, вину у пред'явленому обвинуваченні визнав повністю і пояснив, що не бажає давати свідчення в суді, оскільки у повному обсязі підтримує свої попередні свідчення, які давав у ході досудового слідства та повністю підтвердив викладені у обвинувальному висновку обставини вчинення ним злочину. У скоєному щиро розкаявся, жалкував щодо скоєного, вчинення вказаного правопорушення мотивував скрутним матеріальним становищем на той час через необхідність сплати кредиту, запевнив суд про недопустимість правопорушень у майбутньому та просив суворо не карати.
Враховуючи свідчення підсудного, а також те, що фактичні обставини справи ніким не оспорюються, суд знаходить, що дії підсудного правильно кваліфіковані за ст. 191 ч. 1 КК України, як привласнення чужого майна, яке було ввірене йому, а вина у скоєному стверджується у повному обсязі.
Вирішуючи питання про міру покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є злочином середньої тяжкості, особу винного - його вік, сімейний стан, наявність постійного місця проживання, відсутність попередніх притягнень до кримінальної та адміністративної відповідальності, обставини, які пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, за відсутністю обставин, що його обтяжують, у зв'язку з чим доходить висновку про можливість виправлення підсудного без відбування покарань, пов'язаних з обмеженням чи позбавленням волі, а саме, прийнявши рішення про обрання такого у вигляді штрафу, що є необхідним й достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів. З урахуванням вищезазначених обставин справи, даних про особу підсудного, суд не знаходить підстав для застосування додаткового покарання.
Цивільний позов, судові витрати та речові докази по справі відсутні.
Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд -
ОСОБА_1 визнати винним за ст. 191 ч. 1 КК України і призначити покарання у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., без призначення додаткового покарання.
Мірою запобіжного заходу до набрання вироком законної сили залишити підписку про невиїзд.
На вирок можуть бути подані апеляції до апеляційного суду Чернігівської області протягом 15 діб із моменту його проголошення.
Суддя Л.В. Самусь