Справа № 2-985/2010 року
29 червня 2010 року Канівський міськрайонний суд
Черкаської області
в складі :
головуючого - судді Штих К.М.
за участю секретаря - Десятник О.А.
позивача - ОСОБА_1
представника відповідача - Білан В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Канів Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення заборгованості,
Позивач звернулася в суд з позовом до відповідача про визнання неправомірними дій відповідача, зобов'язання перерахування та виплати недоплачених сум пенсії відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» яким передбачено, що до пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають в зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться щомісячна доплата в розмірі мінімальної заробітної плати, в порушення цього відповідач виплачував щомісячно по 5,20 грн. і недоплата за період з 01.07.2007 року по 30.04.2010 рік становить - 20 122,20 грн. яку і просить стягнути, також просить зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі в подальшому проводити йому виплату доплати до пенсії, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» та звільнити її від сплати судового збору як особу, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
У судовому засіданні позивач підтримала позовні вимоги, посилаючись на обставини викладені в позові та просить їх задовлити.
Представник відповідача позов не визнав та пояснив, що управлінням Пенсійного фонду України в м. Каневі щомісячну доплату виплачують в тому обсязі, які були виділені Головному Управлінню для даної виплати, крім того, вони виконують лише делеговані повноваження з питань соціального захисту і до їх компетенції не входить прийняття рішення по визначенню розмірів доплат і компенсацій, тому дана виплата здійснюється в межах коштів виділених Кабінетом Міністрів України згідно Постанови № 863 від 26.07.96 року в розмірі по 5,20 грн. щомісячно. В позові просить відмовити.
Суд заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову.
В судому засіданні з достовірністю встановлено, що згідно посвідчення НОМЕР_1 від 15.02.1995 року ОСОБА_1 . є пенсіонером за вислугою років та постійно проживає в м. Каневі який віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю, що не заперечує в судовому засіданні і представник відповідача.
Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в м. Каневі, ОСОБА_1 ., отримує доплату як непрацюючий пенсіонер, який проживає в зоні посиленого радіологічного контролю в сумі визначеною у відповідності до Постанови Кабміну України ?ро компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.96 р. № 836, що за період з 01.07.2007 р. по 31.03.2010р. складає 176,80 грн. (а.с. 8).
Відповідно до ст. 39 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” пенсії непрацюючим пенсіонерам, які проживають на території радіоактивного забруднення у зоні посиленого радіоекологічного контролю, підвищуються на одну мінімальну заробітну плату, при цьому, розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати, згідно ч.4 ст.48 даного Закону.
Розмір мінімальної заробітної плати з 2004 року згідно з п.п. 5-2 п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України (Закон України від 21.06.2001 р. № 2542-ІІІ) визначається законами про державний бюджет на відповідний рік.
Враховуючи те, що мінімальна заробітна плата на момент проведення позивачу виплат згідно Закону України № 489-V від 19.12.2006р. на 2007р. становила: 01.01.2007 р.-31.03.2007р. - 400 грн. ; 01.04.2007 р.-30.06.2007р. - 420 грн. ; 01.07.2007 р.-31.09.2007р. - 440 грн. ; 01.10.2007 р.- 31.12.2007р. - 460 грн.; згідно Закону України № 107- VІ від 28.12.2007р. на 2008р. становить: 01.01.2008 р.-31.03.2008р. - 515 грн. ; 01.04.2008 р.-30.09.2008р. - 525 грн. ; 01.10.2008р.-30.11.2008р. - 545 грн.; 01.12.2008р.-31.12.2008р. - 605 грн.; згідно Закону України № 835-VI від 26.12.2008р. на 2009 р. становила: 01.01.2009 р.-31.03.2009р. - 605 грн. ; 01.04.2009 р.-30.06.2009р. - 625грн. ; 01.07.2009р.-30.09.2009р. - 630 грн.; 01.10.2009р.-31.10.2009р. - 650 грн.; 01.11.2009р.-31.12.2009р. - 744 грн., згідно Закону України № 2154-VI від 27.04.2010р. на 2010 р. становить: з 1 січня - 869 гривень, з 1 квітня - 884 гривні, з 1 липня - 888 гривень, з 1 жовтня - 907 гривень, з 1 грудня - 922 гривні; то позивач повинна була отримувати доплату в розмірі мінімальної заробітної плати, а оскільки виплати проводилися УПФУ в м. Каневі по 5,20 грн. із 01.07.2007 року по 30.04.2010 рік, а тому недоплата становить за цей період (20 299,00 грн. - 176,80 грн. = 20 122,20 грн.) де 20299,00 грн. сума яка повинна бути сплачена, 176,80 грн. сума яку вона фактично отримала, 20 122,20 грн. і є недоплатою.
Закони України «Про Державний бюджет» на відповідний рік до 2006 року не містили обмежень щодо застосування ст. 39 Закону України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в частині здійснення доплат до пенсій непрацюючим пенсіонерам у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати, на 2006 рік - п. 37 ст.77 Закону України від 20.12.2005 р. № 3235-ІУ «Про Державний бюджет на 2006 рік» та на 2007 рік п. 30 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет на 2007 рік» було зупинено дію соціальних гарантій.
Посилання представника відповідача на те, що Закон України «Про Державний бюджет України» є пріоритетним відносно чинних Законів і тому виплати проводились відносно даного Закону не ґрунтується на ч.2 ст.152 Конституції України де зазначено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. А відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а Конституція України має найвищу юридичну силу, а закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно ч. 1 ст. 67 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.
У відповідності до ст. 71 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” дія положень цього закону не може призупинятись іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.
Відповідно до ст. 75 Конституції України, єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України.
Згідно ст. 92 п. 6 ч. 1 Конституції України, виключно законами України визначаються основи соціального захисту.
Отже, Закон України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” має вищу юридичну силу ніж Постанова Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. ?ро компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, а тому суд вважає, що підлягає застосуванню вимога ст. 39 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, який передбачає щомісячну доплату в розмірі мінімальної заробітної плати.
Крім того, слід зазначити, що встановлений ще в 1996 році Постановою Кабінету Міністрів України № 836 від 26.07.96 р. ?ро компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” розмір доплат і компенсацій протягом тривалих років не змінювався не зважаючи на постійне підвищення мінімальної зарплати і не відповідає розміру встановленим іншими законами. Також Закони України ?ро розмір мінімальної заробітної плати” не містили обмежень до застосування ст. 39 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в подальшому будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішені даного спору підлягає застосуванню ст. 39 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, з урахуванням розміру мінімальної заробітної плати на момент виплати.
Більше того, згідно з частиною 2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
П. 5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.11.1996 р. № 9 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» визначає, якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
В рішенні Конституційного Суду України від 20 березня 2002 року №5-рп/2002, 17 березня 2004 року №7-рп/2004, від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 вказано, що Конституційний Суд України вважає, що оскільки для значної кількості громадян України пільги, компенсації і гарантії, право на які передбачене чинним законодавством, є додатком до основних джерел існування, необхідною складовою конституційного права на забезпечення життєвого рівня який принаймні не може бути нижчим від прожиткового мінімуму, встановленого законом, то звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст.22 Конституції України не допускається.
Крім того, рішенням Конституційного суду України від 22.05.08р. визнано такими, що не відповідають Конституції і є неконституційними положення ст. 67 р.1 п. 2-4, 6-8, 10-18, пункту 7 п. 19, п. 20-22, 24-34, п. 1-6, 8-12 п. 35, п. 36-100 р. ІІ «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та п.3 р. ІІІ «Прикінцевих і перехідних положень» Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» та про внесення змін до деяких законодавчих актів України.
Відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року №3477-ІУ, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права. У рішенні, ухваленому 30 листопада 2004 року у справі «Бакалов проти України», Європейський суд з прав людини вказав, що для держави неприпустимо пояснювати невиплату боргу браком бюджетних коштів, тому посилання представника відповідача на відсутність коштів не може бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Суд вважає, помилковим посилання представника відповідача на те, що розмір виплат, передбачених Законом України „ Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, визначений постановою КМУ від 26.07.1996р. № 836, відповідає вимогам ст.ст. 62, 67 цього Закону, оскільки даною постановою Кабінет Міністрів України значно звужує зміст та обсяг прав позивача, встановлених цим же Законом.
Крім того, при прийнятті рішення про відшкодування щомісячної доплати до пенсії слід застосовувати поняття аналогії права згідно ст. 46 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” згідно з якою, якщо виплати здійснені неправильно по вині органу, який призначив і виплачує ці виплати, то вони виплачуються за минулий час без обмежень будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
З огляду на викладене дії управління ПФУ в м. Каневі Черкаської області щодо невиплати позивачу доплат до пенсії, передбачених ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», суд вважає неправомірними.
Відповідач не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування правомірності невиплати позивачу доплат до пенсії згідно ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
А тому, враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги позивача задовольнити та стягнути з відповідача на його користь недоплачену доплату до пенсії за період часу з 01.07.2007 року по 30.04.2010 рік, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні посиленого радіоекологічного контролю, в сумі 20122,20 гривень.
Дослідивши обставини справи, проаналізувавши вищезазначені правові норми, суд приходить до висновку, що викладені в позовній заяві вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Від сплати судових витрат сторони звільнені.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 21, 22, 24, 46, 55, 75, 92 Конституції України, ст.ст. 1, 13, 39, 67, 71 Закону України ?ро статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 28.02.91 р. №796-ХІІ, Закону України ?ро Державний бюджет” на 2008-2009 роки, ст. 46 Закону України ?ро загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, рішеннями Конституційного Суду України № 20-рп від 01.12.04 року, року №5-рп/2002 від 20 березня 2002, №7-рп/2004 від 17 березня 2004 року, №6-рп/2007 від 09 липня 2007 року, рішенням Конституційного суду України від 22.05.08р., ст. 257 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 81, 82, 88, 209, 212-214 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області про визнання дій відповідача неправомірними та стягнення заборгованості , - задовольнити.
Визнати неправомірними дії управління Пенсійного фонду України в м. Каневі Черкаської області з приводу відмови ОСОБА_1 в проведенні перерахунку, виплат і додаткової пенсії у відповідності із ст.39 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Стягнути з Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі на користь ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, заборгованість по доплаті до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, за період з 01.07.07р. по 30.04.10р. в сумі 20 122,20 грн. (двадцять тисяч сто двадцять дві гривні 20 коп.).
Зобов'язати Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі в подальшому проводити ОСОБА_1 виплату доплати до пенсії непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні посиленого радіологічного контролю, відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» в розмірі мінімальної заробітної плати.
Стягнути з Управління пенсійного Фонду України в м. Каневі на користь держави витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільних справ - 120,00 грн.
Від сплати судового збору сторони звільнені.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через міськрайонний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано.
Головуючий К.М. Штих