01.02.2022 м. Дніпро Справа № 912/2097/21
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),
суддів: Вечірка І.О., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання Крицька Я.Б.,
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 (суддя Коваленко Н.М.) за заявою №б/н від 15.07.2021 Фермерського господарства "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі № 912/2097/21
за позовом - Фермерського господарства "Крок" (далі - ФГ "Крок"), код ЄДР 06688150, с. Благодатне, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27222
до відповідача 1. - Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, код ЄДР 39767636, вулиця Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, 25030
відповідача 2. - Кетрисанівської сільської ради, код ЄДР 04365508, с. Кетрисанівка, Кропивницький р-н, Кіровоградська обл., 27247
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача 1.:
ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ;
ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів:
ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_3 , АДРЕСА_3 ;
ОСОБА_4 , РНОКПП: НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 ;
ОСОБА_5 , РНОКПП: НОМЕР_5 , АДРЕСА_5 ;
ОСОБА_6 , РНОКПП: НОМЕР_6 , АДРЕСА_6 ,
про визнання незаконним та скасування наказу та визнання права постійного користування
1.Зміст і мотиви оскаржуваного судового рішення у справі.
15.07.2021 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява №б/н від 15.07.2021 ФГ "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) з вимогами дану заяву задовольнити та в порядку забезпечення позову вжити заходів, зазначених у заяві.
Заявником повідомлено про відсутність пропозицій щодо зустрічного забезпечення.
ФГ "Крок" вказало, що має намір подати до суду позовну заяву з вимогою немайнового характеру до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, Кетрисанівської сільської ради про скасування наказу про припинення права постійного користування земельною ділянкою та визнання права постійного користування згідно Державного акту №010385 за ФГ "Крок".
В обґрунтування необхідності забезпечення позову ФГ "Крок" зазначало, що 03.12.2020 Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області прийнято наказ №11-16932/14-20-СГ про припинення права постійного користування земельною ділянкою державної власності сільськогосподарського призначення загальною площею 50,00 га, розташованою на території Кривоносівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, що була надана ФГ "Крок" у постійне користування, згідно Державного акту на право постійного користування землею №010385, та є матеріальною основою і основним засобом виробництва в діяльності ФГ "Крок". Заявник просив суд врахувати, що у зв'язку з прийняттям Головним управлінням наказу про припинення права постійного користування розпорядник спірної земельної ділянки загальною площею 50 га, в силу приписів ст. 122 Земельного кодексу України, може здійснювати дії, спрямовані на відчуження частин вказаної земельної ділянки третім особам, дані обставини і необмежені повноваження відповідача можуть істотно ускладнити чи, навіть, унеможливити виконання рішення суду у разі задоволення позову, зокрема, утруднять реєстрацію прав на спірну земельну ділянку за позивачем, оскільки такі права знову потребуватимуть захисту шляхом подання позовів до третіх осіб, яким, ймовірно, будуть передані права на частини поділеної спірної земельної ділянки.
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 у справі № 912/2097/21 заяву №б/н від 15.07.2021 ФГ "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволено, вжито заходів забезпечення за заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви) ФГ "Крок":
- заборонено Головному управлінню Держгеокадастру у Кіровоградській області вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою, загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Кривоносівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_7 згідно Державного акту на право постійного користування землею за №010385 серія Б, виданого 1992 року, для ведення фермерського господарства, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав Фермерського господарства "Крок" на дану земельну ділянку;
- заборонено Кетрисанівській сільській раді вчиняти будь-які дії (крім укладення мирової угоди сторонами) та приймати рішення щодо розпорядження (в тому числі, але не виключно: про включення до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу права на них на земельних торгах, про здійснення поділу земельної ділянки, про надання дозволу на розроблення проектів землеустрою, про передачу у власність, про передачу в оренду чи постійне користування, про продаж прав на земельних торгах, про зміну її конфігурації, про зміну цільового призначення, про зміну складу угідь, про зміну кадастрового номера) земельною ділянкою, загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Кривоносівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_7 згідно Державного акту на право постійного користування землею за №010385 серія Б, виданого 1992 року, для ведення фермерського господарства, крім прийняття рішень про оформлення та/або переоформлення прав Фермерського господарства "Крок" на дану земельну ділянку;
- заборонено державним кадастровим реєстраторам Відділу у Бобринецькому районі Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області вносити до Державного земельного кадастру будь-які відомості, які стосуються земельної ділянки загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення: для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Кривоносівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_7 згідно Державного акту на право постійного користування землею за №010385 серія Б, виданого 1992 року, для ведення фермерського господарства, в тому числі, але не виключно: щодо скасування державної реєстрації земельних ділянок, зміни цільового призначення та складу угідь, зміни конфігурації та меж, зміни кадастрового номеру, поділу чи об'єднання даних земельних ділянок;
- заборонено державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень вчиняти будь-які дії, спрямовані на реєстрацію права власності та/або інших речових прав на земельну ділянку загальною площею 50 га, категорія земель: землі сільськогосподарського призначення, цільове призначення, для ведення селянського (фермерського) господарства, що розташована на території Кривоносівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області, яка була надана в постійне користування ОСОБА_7 згідно Державного акту на право постійного користування землею за №010385 серія Б, виданого 1992 року, для ведення фермерського господарства, що розташована на території Кривоносівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області та/або реєстрацію права власності чи користування (оренди) на зазначені земельні ділянки за будь-якими іншими особами, крім Фермерського господарства "Крок".
Ухвала мотивована тим, що в даному випадку є обґрунтованими побоювання заявника щодо ймовірності вчинення Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області або Кетрисанівською сільською радою дій по розпорядженню земельною ділянкою в період вирішення спору в суді, оскільки вказане підтверджується судовою практикою по інших справах з аналогічним предметом спору (зокрема, справи № 912/3731/19 та № 912/539/20).
Виходячи з положень ст. 79-1 Земельного кодексу України, поділ спірної земельної ділянки, на яку заявник просить визнати за ним право постійного користування, чи вчинення інших дій, спрямованих на зміну меж такої земельної ділянки, призведе до формування нових земельних ділянок і як наслідок - припинення існування земельної ділянки, як об'єкта цивільних прав, в попередньо визначених межах.
2.Короткий і узагальнений зміст апеляційної скарги.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, ОСОБА_1 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 у справі № 912/2097/21.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 посилається на порушення судом першої інстанції процесуального права та не з'ясування обставин, які мають значення для справи, а саме:
- суд не мотивував належним чином підстави застосування відповідних заходів забезпечення позову, які б свідчили, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити або унеможливити виконання рішення суду;
- не дослідивши факт існування земельної ділянки, що є предметом спору, суд не з'ясував обставини, які мають істотне значення для розгляду справи, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 79 та ст. 86 ГПК України щодо достатності доказів;
- суд не з'ясував співмірність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам;
- вирішуючи питання про забезпечення позову, суд не взяв до уваги інтереси осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, а саме двадцяти п'яти осіб, що отримали земельні ділянки після розподілу земельної ділянки кадастровий номер 3520888000:02:000:9506, а також тих осіб, які придбали такі новостворені земельні ділянки на підставі цивільно-правових договорів вже після передачі земельних ділянок у власність;
- порушення судом ч. 11 ст. 137 ГПК України. Суд фактично задовольнив позовні вимоги позивача в частині визнання права користуванні земельною ділянкою. Вжиті заходи є тотожними заявленим позовним вимогам у цій справу, що є фактичним вирішенням спору без його розгляду по суті;
- недотримання господарським судом вимог ст. 234 ГПК України, оскільки мотиви суду зводяться до кількох речень;
- господарським судом у порушення ч .2 ст. 141 ГПК України не направлені копії ухвали про забезпечення позову державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
3.Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
4.Рух справи у суді апеляційної інстанції.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 30.11.2021 поновлено строк на апеляційне оскарження; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 за заявою №б/н від 15.07.2021 Фермерського господарства "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі № 912/2097/21; розгляд апеляційної скарги признач в судовому засіданні на 01.02.2022 о 15:00 год.
27.01.2022 від представника скаржника надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку із його зайнятістю в іншому судовому засіданні.
Враховуючи, що явка представників учасників провадження у справі у судове засідання не була визнана судом не обов'язковою, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника скаржника, у зв'язку з чим клопотання останнього про відкладення розгляду справи не підлягає задоволенню.
01.02.2022 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановленні ним ухвали, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскаржувану ухвалу слід залишити без змін з таких підстав.
5.Встановлені та неоспорені обставини і відповідні їм правовідносини.
15.07.2021 до Господарського суду Кіровоградської області надійшла заява №б/н від 15.07.2021 ФГ "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви).
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 у справі № 912/2097/21 заяву №б/н від 15.07.2021 ФГ "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) задоволено, вжито заходів забезпечення за заявою про забезпечення позову (до подання позовної заяви) ФГ "Крок".
Ухвалою Господарського суду Кіровоградської області від 02.09.2021 у справі №912/2097/21 залучено ОСОБА_8 у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду щодо вжиття забезпечення позову, ОСОБА_8 звернулась до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 у справі № 912/2097/21.
6. Доводи, за якими апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод "Право на ефективний засіб юридичного захисту" встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів забезпечення позову.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до ст. 137 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1 - 9 цієї частини.
За змістом наведених норм, забезпечення позову є засобом, спрямованим на запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, що полягає у вжитті заходів, за допомогою яких у подальшому гарантується виконання судових актів.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення, або унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі № 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача чи інших осіб з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення, а також у здійсненні ефективного захисту або поновленні порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом ст. 136 ГПК України у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням:
- розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову;
- забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу;
- наявності зв'язку між певним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову чи забезпечити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
- імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, у разі невжиття таких заходів;
- запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання.
Саме лише посилання у заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Отже, заява про забезпечення позову повинна бути обґрунтованою з поданням належних і допустимих доказів, що підтверджують можливість виникнення в подальшому ускладнень при виконанні судового рішення, забезпеченні ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Водночас, адекватність заходів забезпечення позову, що застосовуються господарським судом, визначається їх відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії.
Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист якого просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві чи іншим особам вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
При цьому, співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Положення ст. 136 ГПК України пов'язують вирішення питання про забезпечення позову з обґрунтуванням обставин необхідності такого забезпечення в контексті положень статті 73,74 ГПК України, яке (забезпечення) застосовується в якості гарантії задоволення вимог позивача.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених ст. 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом залежно від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Так, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову або унеможливлення ефективного захисту чи поновлення прав та інтересів, за захистом яких звернувся позивач; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, яка звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Разом з тим, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Оскільки у даному випадку позивач звернувся до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. В таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.
Відповідна правова позиція щодо умов забезпечення позову немайнового характеру викладена в постановах Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, від 18.02.2019 у справі № 922/3010/18.
Обрані заявником заходи забезпечення позову (до подання позовної заяви) є співмірними із позовними вимогами, які він мав намір заявити, мають тимчасовий характер та спрямовані на забезпечення збереження status quo до остаточного вирішення спору.
Таким чином, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що заява Фермерського господарства "Крок" про вжиття заходів до забезпечення позову (до подання позовної заяви) підлягає задоволенню.
Отже, на думку колегії суддів, під час розгляду заяви №б/н від 15.07.2021 Фермерського господарства "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі № 912/2097/21, її фактичні обставини були встановлені судом першої інстанції на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів; висновки суду відповідають цим обставинам, юридична оцінка надана їм з вірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що свідчить про відсутність підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали.
7. Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного в апеляційній скарзі.
Колегія суддів відхиляє доводи скаржника з підстав, викладених в пункті 6 цієї постанови, а також з огляду на наступне.
Як вбачається, позивач і треті особи, з іншого боку, претендують на одну і ту ж саму земельну ділянку. І у разі невжиття заходів забезпечення позову може статися ситуація, що оскільки оспорюваним наказом припинено право постійного користування земельною ділянкою позивача, то він дійсно у разі задоволення його позову буде позбавлений ефективного захисту свого права.
Колегія апеляційного суду відхиляє доводи скаржника щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме не направлення судом копії ухвали про забезпечення позову державним реєстраторам речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, оскільки дане порушення не є обов'язковою підставою для скасування рішення та не призводить до неправильного застосування норм матеріального права.
Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог свого підтвердження в судовому засіданні не знайшли, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставами для скасування ухвали господарського суду першої інстанції.
За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ухвала суду першої інстанції ґрунтується на фактичних обставинах та прийнята відповідно до норм чинного законодавства, а тому підстави для її скасування відсутні. Отже, відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги.
8. Коли і ким були порушені, оспорені або невизнані права чи інтереси, за захистом яких особа звернулась до суду.
Право скаржника не порушено.
9. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів доходить висновку, що ухвала постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції, що в силу ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, ухвали - без змін.
10. Судові витрати.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275-284 ГПК України, апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 за заявою №б/н від 15.07.2021 Фермерського господарства "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі № 912/2097/21 залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Кіровоградської області від 19.07.2021 за заявою №б/н від 15.07.2021 Фермерського господарства "Крок" про забезпечення позову (до подання позовної заяви) у справі № 912/2097/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку і строки, визначені в ст. 288 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01.02.2022
Головуючий суддя Л.М. Білецька
Суддя І.О. Вечірко
Суддя Ю.Б. Парусніков