Справа № 2а-113/10
25 червня 2010 року Троїцький районний суд Луганської області у складі:
головуючого судді Суського О.І.,
при секретарі Кім Т.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Троїцьке адміністративну справу за позовом Троїцького РВ УМВС України в Луганській області до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про видворення за межі України у примусовому порядку, -
08 червня 2008 року у ході перевірки паспортного режиму в селищі Троїцьке Троїцького району Луганської області по вулиці Комсомольській, 22 був виявлений іноземний громадянин Азербайджану ОСОБА_1, відносно якого ВГІРФО УМВС України в Луганській області 28 квітня 2010 року була прийнята постанова про видворення та заборону в'їзду в Україну ОСОБА_1 терміном на 3 роки, але до теперішнього часу останній добровільно територію України не покинув.
У судовому засіданні представник позивача просить суд вирішити питання про примусове видворення за межі України громадянина Азербайджану ОСОБА_1.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час і місце слухання справи був повідомлений належним чином.
Судом було встановлено, що громадянин Азербайджану ОСОБА_1 має паспорт НОМЕР_1, виданий МВС Азербайджану 17 квітня 2008 року строком дії до 17 квітня 2018 року, зареєстрований в АДРЕСА_1.
Відповідно до абз. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» орган внутрішніх справ чи орган охорони державного кордону можуть затримати і примусово видворити з України іноземця або особу без громадянства тільки на підставі постанови адміністративного суду. Така постанова приймається судом за зверненням органу внутрішніх справ, органу охорони державного кордону або Служби безпеки України, якщо іноземець або особа без громадянства ухиляються від виїзду після прийняття рішення про видворення або є обґрунтовані підстави вважати, що вони будуть ухилятися від виїзду.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд прийшов до висновку, що відповідач ухиляється від виїзду з території України, що є підставою для задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 п. 3 Положення «Про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні», затвердженого постановою КМ України від 17.07.03 р. № 1110, поміщення іноземців до пункту перебування здійснюється за направленням МВС, Адміністрації Держприкордонслужби чи СБУ або їх територіальних органів в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі на період, необхідний для підготовки їх адміністративного видворення за межі держави, але, як правило, не більше ніж на 6 місяців. У виключних випадках (за наявності поважних причин - хвороба, офіційне повідомлення про конкретний строк надходження паспортних документів чи коштів для повернення тощо) цей строк може бути продовжено на період існування зазначених обставин. У разі коли з об'єктивних причин (відсутність паспортних документів, відмова держави походження іноземця приймати його тощо) протягом установленого строку адміністративне видворення здійснити не вдалося, іноземці вибувають з пункту перебування до визначеного місця тимчасового проживання.
Керуючись ст.ст. 160-163, 186 КАС України, суд, -
Позов Троїцького РВ УМВС України в Луганській області до громадянина Азербайджану ОСОБА_1 про видворення за межі України у примусовому порядку задовольнити у повному обсязі.
Примусово видворити з території України громадянина Азербайджану ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця міста Шарур Республіки Азербайджан, НОМЕР_1, виданий МВС Азербайджану 17 квітня 2008 року строком дії до 17 квітня 2018 року, зареєстрований в АДРЕСА_1.
Дана постанова є підставою для реалізації органом внутрішніх справ можливості щодо затримання іноземця з метою направлення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на період, необхідний для підготовки його видворення за межі України у примусовому порядку згідно ч. 5 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Постанову звернути до негайного виконання.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя