№ 2а-1496/1220/10
11 червня 2010 року Первомайський міський суд Луганської області
в складі: судді Мазки Н.Б.
при секретарі Бондар К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Первомайське цивільну справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Павленко Михайла Михайловича інспектора ДПС Лисичанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області про оскарження дій посадової особи по справі про притягнення до адміністративної відповідальності шляхом накладення адміністративного стягнення та скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, посилаючись на те, що 03 березня 2010 р. він на автомобілі ГАЗ 2410 держаний номер НОМЕР_1, яким він керує на підставі доручення , перебував в м. Лисичанськ Луганської області. Приблизно о 09 годині 40 хвилин рухаючись по одній з доріг вказаного міста, він наближався до дуже сумнівного перехрестя. Сумнівне означає те, що на ньому головна дорога відходить трохи праворуч, а поворот ліворуч є поворотом на другорядну дорогу. Йому необхідно було рухатися по головній дорозі, трохи праворуч. Підкоряючись вимогам правил дорожнього руху, заздалегідь він ввімкнув вказівник правого повороту та здійснив маневр. Одразу за перехрестям його зупинили співробітники ДАІ та повідомили, що він, ніби порушив правила дорожнього руху, не ввімкнувши вказівник повороту при здійснені маневру. На його клопотання, про те , що він не порушував ПДД відповідач ніяк не відреагував, а мовчки, забравши документи на право керування ним автомобілем , пішов до свого автомобілю та почав складати протокол про адміністративне правопорушення. Після цього у поясненнях він вказав, що не згоден з діями працівника ДАІ та просить допомоги захисника. Вищевказане його клопотання було проігноровано інспектором ДПС, та відразу, там жене на місці, відповідач виніс постанову серії ВВ № 302238 в справі про адміністративне правопорушення, в якій підверг його адміністративному штрафу в розмірі 425 грн. Ніяких свідків скоєння ним правопорушення не було, порушення зафіксовано не було. У протоколі про адміністративне правопорушення вказані свідки, які можуть лише підтвердити факт того, що він відмовився розписуватися в постанові по справі про адміністративне правопорушення.
Про існування оспорюваної постанови він дізнався лише 25 березня 2010 р. Так сталося, що на місці оформлення матеріалів, ніхто йому нічого не давав, та він в постанові не розписувався. 04 березня 2010 р. він направив офіційний лист керівнику відповідача, та належним чином завірена копія оспорюваної постанови була ним отримана лише 25 березня 2010 р. у ВДАІ м. Первомайська. 10-ти денний термін оскарження постанови ним пропущений з поважних причин, оскільки до 25 березня 29010 р. він був позбавлений можливості оскаржити постанову по причині її відсутності у нього.
З винесеною постановою він категорично не згоден з наступних підстав.
Згідно зі ст.. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна дія або бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Крім цього, однією з основних ознак правопорушення є його доведеність у встановленому законом порядку. Йому не було надано жодного підтверджуючого факту скоєння правопорушення.
Позивач просить суд визнати причини пропущення ним строку звернення до суду поважними, визнати дії відповідача протиправними та скасувати постанову про адміністративне правопорушення.
Позивач підтримав вимоги, просить їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи був повідомлений належним чином своєчасно, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення. Причин неявки не повідомив, заяв про розгляд справи за його відсутність не надходило, заперечень не надав.
Дослідивши обставини справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню за таких обставин.
Відповідно до вимог ст. 283 КУпАП постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до вимог ст..ст.34, 35 КУаП при притягненні до адміністративної відповідальності повинні враховуватись обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення.
В судовому засідання встановлено, що згідно постанови серії ВВ № 302238 від 03 березня 2010 р. по справі про адміністративне правопорушення - 03 березня 2010 р. о 09 годині 42 хвилини, в м. Лисичанськ, ОСОБА_1, керував транспортним засобом ГАЗ - 2410 державний номер НОМЕР_1, на пер. Алтайський , повертаючи праворуч на вул.. Свердлова не ввімкнув покажчик правого повороту, чим порушив вимоги п. 9.2 б Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 2 ст. 122 КупАП, за що останній був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 425 гривень.
Пунктом 2 ч.1 ст. 18 КАС України передбачено, що місцевим загальним судам, як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
З гідно ч.2 ст. 19 КАС України, адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 288 КУпАП постанову посадової особи про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржено в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Згідно до вимог ст.251 КупАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 283 КУпАП передбачено, що розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.
Згідно з ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності його дій.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.
Згідно ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Згідно до вимог ст.. 102 КАС України, пропущений з поважних причин, процесуальний строк встановлений законом може бути поновлений за клопотанням особи, яка бере участь у справі. Вирішуючи питання про поновлення строку, суд виходить з того, що згідно довідки виданої ВДАІ м. Первомайська, копія адміністративної постанови була видана на руки позивачу 25 березня 2010 р. Таким чином, вимоги про поновлення строку звернення до суду підлягають задоволенню, оскільки є поважною причина пропуску позивачем цього строку.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення відносно позивача винесена відповідачем передчасно, без належного збирання та оцінки доказів вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення, що має істотне значення для об'єктивного та всебічного з'ясування обставин справи, і, як наслідок, прийняття законного рішення, і така постанова є незаконною і підлягає скасуванню за відсутності в діях позивача складу адміністративного правопорушення, а справа підлягає закриттю.
Керуючись вимогами ст.ст. 11, 17-20, 69-72, 86, 94, 102, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк звернення до суду.
Визнати незаконною та скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення ВВ № 302238 від 03 березня 2010 року, винесену Павленко Михайлом Михайловичем інспектором ДПС Лисичанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області відносно ОСОБА_1 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП .
Скасувати постанову Павленко Михайла Михайловича інспектора ДПС Лисичанської роти ДПС УДАІ ГУМВС України в Луганській області від 03 березня 2010 р. про накладення штрафу на ОСОБА_1 в розмірі 425 гривень 00 копійок і закрити справу.
Постанова може бути оскаржена шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня її проголошення і шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження в апеляційний суд Луганської області через Первомайський міський суд, подавши копію апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя