27 січня 2022 року м. Харків Справа № 917/1873/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Слободін М.М., суддя Шутенко І.А. , суддя Хачатрян В.С.
за участі секретаря судового засідання Мальченко О.О.
за участю представників сторін:
позивача - Лук'яненко В.О.
відповідача - Овод А.П.
розглянувши апеляційну скаргу ТОВ "СІНЕМА-ЦЕНТР" (вх.№1П/1) на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі № 917/1873/21, повний текст якого складено та підписано 06.12.2021 суддею Білоусовим С. М. у приміщенні господарського суду Полтавської області
за заявою ТОВ "Інтерхолдінг", вул. Жилянська 146, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 31662864
до ТОВ "СІНЕМА-ЦЕНТР", 36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд. 60А, ідентифікаційний код 33835003
про забезпечення позову,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" звернулось до господарського суду Полтавської області з позовом № 1/2611 від 26.11.2021 року (вх. № 2140/21 від 02.12.2021 року) до товариства з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР" про стягнення 663 888,83 грн. заборгованості за договором поруки № 05/КК2018-0068/П від 02.10.2020 року.
Також, разом з позовною заявою позивачем подана заява про забезпечення позову, в якій позивач просить накласти арешт на грошові кошти, що належать товариству з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР" в межах суми 663 888,83 грн.
Заява про вжиття заходів забезпечення позову обґрунтована тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання і не вчиняє дій, які б підтвердили ймовірність сплати боргу в майбутньому.
Заявник у своїй заяві посилається на те, що відповідач - товариство з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР" залишив без реагування вимогу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг", м. Київ про сплату боргу та додаткових нарахувань за порушення грошових зобов'язань за договорами поруки.
Також заявник вказує на те, що товариство з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР" змінило засновників, керівників, місцезнаходження.
Крім того, позивач зазначає, що під час збору інформації 20.10.2021 р. із сайту Opendatabot за посиланням: https://opendatabot.Ua/c/33835003 виявлено, що за підсумками фінансової звітності за 2020 рік, станом на 31.12.2020 чистий прибуток відповідача склав: - (мінус) 21 983 000,00 грн., тобто при здійснені господарської діяльності відповідача зазнав збитків. При цьому, станом на 31.12.2020 зобов'язання відповідача становлять 114 137 000,00 грн., а активи 209 546 000,00 грн.
Таким чином, позивач вважає, що незастосування судом заходів забезпечення позову може унеможливити виконання рішення суду та перешкодити поновленню його порушених прав.
Ухвалою господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі № 917/1873/21 постановлено таке:
" 1. Заяву товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" № 2/2611 від 26.11.2021 року (вх. № 13442 від 02.12.2021 року) про забезпечення позову задовольнити.
2. Накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на рахунках товариства з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР" (36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд. 60А, ідентифікаційний код 33835003) відкритих у:
IBAN номер: НОМЕР_1 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", код банку (МФО): 307123;
IBAN номер: НОМЕР_2 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", код банку (МФО): 307123;
IBAN номер: НОМЕР_3 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", код банку (МФО): 307123;
IBAN номер: НОМЕР_4 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", код банку (МФО): 307123;
IBAN номер: НОМЕР_5 в ПАТ "БАНК ВОСТОК", код банку (МФО): 307123,
та інших рахунках, відкритих відповідачем в ПАТ "БАНК ВОСТОК", код банку (МФО): 307123 в межах ціни позову 663 888,83 грн.
3. Стягувачем за даною ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (вул. Жилянська 146, м. Київ, 01032, код ЄДРПОУ 31662864)
4. Боржником за даною ухвалою є: товариство з обмеженою відповідальністю "СІНЕМА-ЦЕНТР" (36002, Полтавська обл., м. Полтава, вул. Європейська, буд. 60А, ідентифікаційний код 33835003).
5. Дана ухвала є виконавчим документом, в розумінні Закону України "Про виконавче провадження".
6. Ухвала суду набирає законної сили з 06.12.2021 року.
7. Ухвала суду дійсна для пред'явлення до виконання до 06.12.2024 року."
Ухвала місцевого господарського суду із посиланням на статті 136, 137, 139, 140 ГПК України мотивована тим, що враховуючи предмет та підстави позову, беручи до уваги, що обраний позивачем захід у вигляді накладення арешту на грошові кошти відповідача, спрямований на ефективний захист та поновлення порушених прав і може забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову.
ТОВ "СІНЕМА-ЦЕНТР" із вказаною ухвалою не погодилось та звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі № 917/1873/21 та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ "Інтерхолдінг" у забезпеченні позову у справі № 917/1873/21.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги скаржник посилається на те, що заява про забезпечення позову всупереч приписам п.4.ч.1 ст. 139 ГПК України не містить реального обґрунтування необхідності накладення арешту на грошові кошти відповідача. Скаржник вважає, що місцевий господарський суд не мотивував причинно-наслідкового зв'язку між залишенням досудової вимоги ТОВ "Інтерхолдінг" від 25.10.2021 без реагування та необхідністю арешту грошових коштів ТОВ "Сінема-Центр" на 663 888, 83 грн, а також не враховано, що з часу отримання цієї вимоги до звернення позивача до суду минуло лише 23 робочих днів. Також скаржник вважає, що зміна власника, керівника, місцезнаходження та контактного номера телефону не може вплинути на виконання ТОВ "Сінема-Центр" своїх зобов'язань. Ці дії вчинені відкрито і відображені у публічному реєстрі.
Також, на думку скаржника, забезпечення позову здійснено на підставі недопустимого та недостовірного доказу: роздруківки з веб-порталу, який не має статусу офіційного розпорядника цієї інформації.
Крім того, апелянт зазначає, що за захистом порушеного права ТОВ "Інтерхолдінг" звернулось лише 02.12.2021, тобто через понад один рік, і тому вважає, що позивач не пояснив та не надав підстав для припущення того, що ризики унеможливлення виконання грошового зобов'язання виникли саме в грудні 2021 року. При цьому, про які-небудь ризик в попередні 14 місяців, що передували зверненню до суду із заявою про забезпечення позову.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач просить ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі № 917/1873/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. При цьому, вказує на те, що вимоги позивача є майновими, а їх розмір суттєвий, а тому невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання судового рішення у разі задоволення позову. Позивач зазначає, що обізнаність відповідача про існування зобов'язань перед позивачем на підставі договору поруки може свідчити про зловживання наданими цивільними правами. Крім того, зазначає, що відповідачем при здійсненні ряду реєстраційних дій вчинялися дії, які спрямовані на приховання своєї фінансової нестабільності та неможливості належним чином виконати зобов'язання.
Представник ТОВ "Сінема-Центр", адвокат Овод А.П., який прийняв участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення "EasyCon", підтримав вимоги апеляційної скарги та просив скасувати ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі № 917/1873/21 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити ТОВ "Інтерхолдінг" у забезпеченні позову у справі №917/1873/21.
Представник ТОВ "Інтерхолдінг" адвокат Лук'яненко В. О. заперечив проти вимоги апеляційної скарги та просив ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі №917/1873/21 залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, вказав на те, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства; дії відповідача щодо зміни складу засновників, керівника товариства та місцезнаходження свідчать про його спробу ухилення від виконання у майбутньому судового рішення у разі задоволення позову.
Розглянувши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування місцевим господарським судом норм законодавства, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, їх юридичну силу та доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що ухвала місцевого господарського суду підлягає скасуванню з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з частиною 1 статті 11 ГПК України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до статті 136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача. Умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитися за якістю на момент виконання рішення.
Отже, з урахуванням загальних вимог, передбачених ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу про забезпечення позову.
У рішенні Конституційного Суду України від 16.06.2011 №5-рп/2011 у справі N 1-6/2011 зазначено, що судочинство охоплює, зокрема, інститут забезпечення позову, який сприяє виконанню рішень суду і гарантує можливість реалізації кожним конституційного права на судовий захист, встановленого статтею 55 Конституції України.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачам реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі, але не виключно задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що при розгляді заяви про забезпечення позову не вирішується питання про законність та обґрунтованість позовних вимог. До предмета доказування на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення.
При цьому, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявність зв'язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, і доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої права, подаючи позов; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Таким чином, необхідною умовою вжиття заходів для забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать про те, що в разі невжиття таких заходів можуть виникнути перешкоди для виконання рішення суду. Безпосередньою метою вжиття заходів є саме забезпечення виконання рішення суду. Інститут забезпечення позову в господарському процесі існує виключно з метою забезпечення гарантії виконання майбутнього судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 13.06.2018 у справі №911/3871/17.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків від заборони відповідачу вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина четверта статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Звертаючись до суду із заявою про забезпечення позову, позивач повинен обґрунтувати причини звернення з такою заявою та надати суду докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
При цьому обґрунтування необхідності забезпечення позову покладається саме на позивача та полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову.
У п.36 постанови від 22.11.2021 у справі №922/827/21 Верховний Суд зазначив, що сторона, яка звертається із заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати необхідність забезпечення позову, що полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язань після пред'явлення позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Підставами для забезпечення позову позивач визначає: по-перше, невиконання відповідачем договірних зобов'язань та вимоги, надісланої позивачем відповідачеві; по-друге, зміна засновників ТОВ "Сінема-Центр", його місцезнаходження та керівника, по-третє, збитки в господарський діяльності відповідача.
Позивач стверджує, що існує реальна загроза невиконання рішення суду в разі його ухвалення на користь ТОВ "Інтерхолдінг", оскільки до ЄДРПОУ внесені відомості щодо зміни керівника товариства відповідача, його засновників та місцезнаходження.
Суд апеляційної інстанції наголошує, що наявність обставин, з якими позивач пов'язує необхідність накладення арешту на майно, підлягає обґрунтуванню та доведенню на загальних підставах, визначених ГПК України.
При цьому, суд апеляційної інстанції вважає, що зміна засновника ТОВ "Сінема-Центр" свідчить лише про волевиявлення учасників товариства на розпорядження своєю часткою у товаристві, зокрема, шляхом відчуження; зміна виконавчого органу (керівника) товариства можлива на підставі рішення загальних зборів товариства, зокрема, з підстав волевиявлення одноособового виконавчого органу (керівника), розірвання контракту, звільнення з інших підстав тощо.
Набуття права на частку та дії відповідача по зміні місця реєстрації і керівника вчинені легально і відкрито, відображені у державному реєстрі і, на переконання колегії суддів, не впливають на стан фінансових розрахунків відповідача.
Позивачем в ході апеляційного перегляду не обґрунтовано, яким чином зміна засновників, керівництва та місцезнаходження юридичної особи може утруднити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову та не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач вчиняє дії щодо реалізації майна чи підготовці до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.
Отже, посилання позивача на зміну складу учасників товариства, зміну виконавчого органу та місцезнаходження товариства, як на підставу для забезпечення позову є необґрунтованим, оскільки не свідчить про вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання господарських зобов'язань.
Посилання позивача на невиконання відповідачем умов договорів та претензії, як на підставу для забезпечення позову, є безпідставним, оскільки вказані обставини будуть розглядатися під час вирішення спору по суті позовних вимог, і не можуть бути підставою для забезпечення позову, оскільки не свідчать про вчинення відповідачем дій, які в подальшому можуть ускладнити виконання рішення у разі задоволення позову.
Посилання позивача на наявність збитків у фінансової звітності відповідача також не є свідченням ухилення відповідача від виконання можливого рішення суду чи перешкоджання його виконанню.
Зокрема, за матеріалами справи збитковість діяльності не перевищує розмірів активів відповідача. В цій частині суд апеляційної інстанції зазначає, що сам позивач у заяві про забезпечення позову визначає розмір пасивів (114 137000, 00 грн.) та активів (209456000,00грн) відповідача, які значно перевищують розмір пасивів. При цьому позивач не надає жодного доказу на підтвердження вчинення відповідачем дій з реалізації його активів (майна) з метою ухилення від виконання судового рішення.
Також, слід зазначити, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Такої ж правої позиції дотримується об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18.
У п.133 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 (провадження № 11-5сап20) зазначено, що вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені, у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.
Накладаючи арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на його рахунках, в сумі 663 888,83 грн, місцевий господарський суд не забезпечив збереження балансу інтересів сторін, зважаючи на те, що відповідач є діючим товариством, яке здійснює господарську діяльність та якому необхідні обігові кошти для здійснення господарської діяльності, виплати заробітної плати тощо та не обґрунтував співмірність заявлених позивачем вимог з заходами забезпечення позову.
Важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся (відповідна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.05.2021 у справі №914/1570/20).
Встановлені колегією суддів факти показують, що позивачем не обґрунтовано, яким чином зміна засновників, керівництва та місцезнаходження юридичної особи може утруднити чи унеможливити виконання рішення у разі задоволення позову, не надано будь-яких доказів, які б свідчили, що відповідач вчиняє дії щодо реалізації майна чи підготовці до його реалізації, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо.
Отже, саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не може бути достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Відповідна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 21.02.2020 у справі №910/9498/19, від 25.05.2021 у справі №925/1441/20.
Враховуючи викладене, висновки місцевого господарського суду про співмірність і адекватність вжитих заходів забезпечення позову є передчасними, адже судом не встановлено обставин того, що відповідачем вчиняються дії, які вказують або могли б вказувати на можливість подальшого ухилення від виконання судового рішення у випадку задоволення позовних вимог.
З огляду на викладене, апеляційна скарга товариства з обмеженою відповідальністю "Сінема-Центр", м. Полтава, підлягає задоволенню, ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі №917/1873/21 слід скасувати, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви ТОВ "Інтерхолдінг", про забезпечення позову відмовити.
Керуючись ст. ст.129, 269, 270, 271, п.2 ч.1 ст.275, п.4 ч.1 ст. 277, ст.ст.281- 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ТОВ "СІНЕМА-ЦЕНТР" на ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі № 917/1873/21 задовольнити.
Ухвалу господарського суду Полтавської області від 06.12.2021 у справі № 917/1873/21 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви ТОВ "Інтерхолдінг" про забезпечення позову.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строк оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складений 01.02.2022.
Головуючий суддя М.М. Слободін
Суддя І.А. Шутенко
Суддя В.С. Хачатрян