вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" грудня 2021 р. Справа№ 910/3896/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ткаченка Б.О.
суддів: Майданевича А.Г.
Гаврилюка О.М.
при секретарі судового засідання: Яценко І.В
за участю представників згідно з протоколом від 14.12.2021
розглянувши заяву Фізичної особи-підприємця Харія Ярослава Михайловича
про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат
у справі № 910/3896/19 (суддя - Морозов С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество»
до Фізичної особи-підприємця Харія Ярослава Михайловича
про стягнення 783 254,25 грн,
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2021 (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Ткаченко Б.О., судді - Владимиренко С.В., Ходаківська І.П., апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Харія Ярослава Михайловича задоволено, рішення Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 у справі № 910/3896/19 скасовано. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" до Фізичної особи - підприємця Харія Ярослава Михайловича про стягнення 783 254,25 грн - відмовлено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група компаній "Содружество" на користь Фізичної особи - підприємця Харія Ярослава Михайловича судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 17 623,00 грн.
07.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество» надійшла заява про винесення додаткового рішення у справі № 910/3896/19 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката на загальну суму 91500,00 грн., але виключно в межах доводів та документів.
23.09.2021 до Північного апеляційного господарського суду від фізичної особи-підприємця Харія Ярослава Михайловича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/3896/19 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката на загальну суму 91 500,00 грн., але виключно в межах доводів та документів.
Позивач у судовому засіданні звернувся до суду із заявою, в якій просив розглядати його заяву від 03.09.2021 року про винесення додаткового рішення, як заперечення на заяву відповідача.
У свою чергу, відповідач у заяві про винесення додаткового рішення звернувся з проханням стягнути з позивача 91 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, з яких 81 000,00 грн за допомогу адвоката в суді першої інстанції, 10 500,00 грн - за допомогу адвоката при розгляді справи в апеляційній інстанції.
Колегія суддів вважає, що перерозподіл судових витрат при розгляді справи в суді першої інстанції здійснюється апеляційним судом виключно у випадках апеляційного перегляду додаткового рішення суду, або рішення суду, в якому судом першої інстанції здійснено розподіл судових витрат. Оскільки в рішенні Господарського суду міста Києва від 25.05.2021 по справі № 910/3896/19 це питання не вирішувалося, а додаткового рішення не ухвалювалося, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку про необхідність відмови у задоволенні заяви відповідача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу в частині стягнення з позивача 81 000,00 грн за участь адвоката при розгляді справи в суді першої інстанції. У зв'язку з цим, суд не береться оцінювати обґрунтованість та співмірність розміру заявленої суми. Такий висновок не суперечить положенню частини чотирнадцятої ст.129 ГПК України.
Щодо стягнення з позивача на користь відповідача 10 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу при розгляді справи в апеляційному суді, то колегія суддів вважає, що ця сума є необґрунтованою, та її розмір не підтверджується відповідними доказами, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
У частинах першій, другій статті 126 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України визначено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частинами третьою-п'ятою статті 126 зазначеного Кодексу, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За змістом пункту 1 частини другої статті 126, частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.
Отже витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вартість уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18.
Як уже зазначалося, загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Відповідно до правової позиції, яка викладена у п.4.15 постанови КГС ВС від 11.11.2021 по справі №910/7520/20, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).
Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Таким чином, вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.
Такі докази, відповідно до частини першої статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Подані на підтвердження таких витрат докази мають окремо та у сукупності відповідати вимогам статей 75-79 Господарського процесуального кодексу України.
На підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката у суді апеляційної інстанції, відповідач надав копію звіту від 23.06.2021 року у справі № 910/3896/19, відповідно до якого розмір витрат на правничу допомогу, за твердженням відповідача, складає 10 500,00 грн, з яких: 1) складання апеляційної скарги - 10 500,00 грн.
Інших доказів, зокрема договору про надання професійної правничої допомоги, детального опису робіт, виконаних адвокатом, акту прийому-передачі послуг за договором про надання професійної правничої допомоги, рахунків, квитанцій та платіжних доручень відповідачем не надано.
Саме тому колегія вважає розмір заявленої суми необґрунтованим, і таким, що не підтверджується відповідними доказами.
Дослідивши наявні у справі матеріали, розглянувши заяву, керуючись ст.ст. 76-79, 129, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Відмовити у задоволенні заяви Фізичної особи-підприємця Харія Ярослава Михайловича про розподіл судових витрат та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ГК "Содружество" 91 500,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку, передбаченому ст.ст.286-291 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Ткаченка Б.О. у відпустці та в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Ткаченко Б.О. повна постанова складена 01.02.2022.
Головуючий суддя Б.О. Ткаченко
Судді А.Г. Майданевич
О.М. Гаврилюк