вул. Шевченків шлях, 30-А, м. Березань, Київська область, 07541
№ провадження 2/356/16/22
Справа № 356/241/21
26.01.2022 року Березанський міський суд Київської області в складі:
Головуючого судді Лялик Р.М.
З участю секретаря Брунько А.В.
Представника позивача Андрієвської О.В.
Відповідачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Березанського міського суду Київської області в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ТОВ "Київська обласна енергопостачальна компанія" звернулось до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Позовні вимоги обґрунтувало тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» є енергопостачальником та в силу п. 13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» від 13.04.2017 року № 2019-VIII (далі - Закон) виконує функції постачальника універсальної послуги. ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» є оператором системи розподілу та в силу п. 11 Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 року № 312 виконує функції адміністратора комерційного обліку електричної енергії. ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» виконує функції постачальника електричної енергії на території України та виконує функції постачальника універсальних послуг, тобто постачальника електричної енергії побутовим та малим непобутовим споживачам на території Київської області.
09.09.2004 року приватним нотаріусом Березанського міського нотаріального округу Черниш О.Д. було зареєстровано право власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 (наразі перейменовано на АДРЕСА_1 ) за ОСОБА_1 . Набувши право власності на майно за адресою: АДРЕСА_1 - ОСОБА_1 в розумінні Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та ПРРЕЕ є споживачем послуг з електропостачання та зобов'язана їх оплачувати. ОСОБА_1 до 01.01.2019 року, тобто до дня запровадження нового ринку електричної енергії, була споживачем ПрАТ «ДТЕК «Київські регіональні електромережі». Крім того, 12.10.2020 року ОСОБА_1 звернулась до оператора системи розподілу - ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» із заявою на укладення договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії за адресою споживання: АДРЕСА_1 , № 200148362, що підтверджує факт споживання електричної енергії та в порядку, визначеному Законом України «Про ринок електричної енергії» та ПРРЕЕ є підставою для укладення договору постачання електричної енергії з постачальником універсальних послуг, яким є позивач. В силу п. 13 розділу ХVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» та п. 8 Постанови НКРЕКП від 14.03.2018 року № 312, враховуючи факт споживання електричної енергії за адресою: АДРЕСА_1 , між ОСОБА_1 та ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» укладено договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400148362 від 01.01.2019 року, шляхом приєднання до умов публічного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.
Так, факт укладення договору підтверджується діями відповідачки, які спрямовані на виконання його умов, зокрема, споживання електричної енергії та часткової оплати спожитих послуг. ОСОБА_1 в силу запровадження нового ринку електричної енергії, прийняла пропозицію щодо укладення договору на умовах, розроблених ТОВ «Київська обласна ЕК» шляхом фактичного споживання електричної енергії та часткової оплати спожитих послуг. Із вищезазначених дій відповідачки вбачається, що остання визнає наявність договірних відносин з ТОВ «Київська обласна ЕК», що спрямовані на оплатне постачання електричної енергії. Роздрібні тарифи для побутових споживачів (населенню) встановлені з 01.03.2017 року постановою НКРЕКП від 26.02.2015 року № 220 «Про встановлення тарифів на електричну енергію, що відпускається населенню». Відповідно до п. 4.3 ПРРЕЕ, оператором системи розподілу шляхом електронного обміну даними було надано ТОВ «Київська обласна ЕК» інформацію про обсяг спожитої електричної енергії відповідача. На підставі чого позивачем було сформовано рахунки за електроенергію. Рахунки за електроенергію формуються в автоматичному режимі на підставі отриманої інформації від ПрАТ «ДТЕК Київській регіональні електричні мережі». Таким чином, загальна сума заборгованості ОСОБА_1 за договором № 400148362 становить 42 223,21 грн.
Відтак, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість з оплати електричної енергії за Договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400148362 від 01.01.2019 року в розмірі 42223,21 грн. та стягнути з ОСОБА_1 понесені судові витрати.
01.12.2021 року представник позивача адвокат Андрієвська О.В. надіслала до суду заяву про зменшення розміру позовних вимог, у якій, посилаючись на проведений оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Київські регіональні електромережі» перерахунок спожитих ОСОБА_1 послуг з постачання електричної енергії та зняття відповідних обсягів, керуючись ст. 43 ЦПК України, позовні вимоги до відповідачки виклала так: стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Київська обласна енергопостачальна компанія» заборгованість з оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400148362 від 01.01.2019 року в розмірі 20 942,47 грн. та понесені позивачем судові витрати.
Представник позивача адвокат Андрієвська О.В. в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням заяви про зменшення позовних вимог підтримала, позов просила задовольнити. Вказала, що відповідачка є власником будинку, що розташований по АДРЕСА_1 . Було укладено договір постачання електричної енергії, відповідачка не в повній мірі розрахувалася за спожиту електричну енергію.
Відповідачка ОСОБА_1 в судовому засіданні 15.11.2021 року позов не визнала, пояснила, що вона не проживає у зазначеному вище будинку, там проживав чоловік зі своєю матір'ю.
Заслухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши та проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог та заперечень, дійшов до наступних висновків.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та відповідно до витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 4684446 від 09.09.2004 року домоволодіння в АДРЕСА_1 належить на праві приватної спільної часткової власності: Ѕ ОСОБА_1 , Ѕ ОСОБА_2 , підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу/ р. № 1086/11.08.2004/ приватний нотаріус Березанського міського нотокругу Черниш О.Д. (а.с. 40; 41-41-42).
До матеріалів справи долучено копію свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 103).
Відповідно до розпорядження виконавчого комітету Березанської міської ради № 13 від 19.02.2016 року «Про перейменування вулиць і провулків міста Березань» вулиця Куйбишева перейменована на вулицю Цегельна.
Як вбачається з інформації, наданої на запит суду відділом обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ЦМУ ДМС вв м. Києві та Київській області, місце проживання відповідачки ОСОБА_1 зареєстроване за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 49).
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) № 429 від 14.06.2018 року відповідно до Законів України «Про ліцензування видів господарської діяльності», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та «Про ринок електричної енергії» Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила видати ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, зокрема, Товариству з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» (а.с. 7-10).
Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська обласна енергопостачальна компанія» та відповідачка уклали договір про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг
На підтвердження вказаних обставин до заяви додано: копію типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (редакція від 01.01.2019 року) та комерційної пропозиції «Побут», рахунки за електроенергію за період з лютого 2020 року по березень 2021 року включно, споживач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 (а.с. 4-18; 19-20; 21-36).
12.10.2020 року ОСОБА_1 надала заяву на укладання договору споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії. Вказана заява містить підпис споживача - ОСОБА_1 (а.с. 37-39).
На спростування вказаного вище відповідачка на надала жодних доказів.
Так, згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Кожна особа, як слідує зі змісту ч. 1 ст. 4 ЦПК України, має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але, за аналогією, породжують цивільні права та обов'язки.
Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).
За приписами ч. 2 ст. 509 ЦК України, зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (ч. 3 ст. 626 ЦК України).
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Як визначено ч. 1 ст. 714 ЦК України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
За загальним правилом, встановленим ч. 1 ст. 5 ЦК України, акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. При цьому, якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності (ч. 3 ст. 5 ЦК України).
Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів.
Частинами 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» споживач зобов'язаний: сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії визначені Правила роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 312 від 14.03.2018 року (далі - Правила роздрібного ринку електричної енергії).
Зазначені вище правила є обов'язковими для виконання усіма учасниками роздрібного ринку.
Згідно з п. 1.2.15 Правил роздрібного ринку електричної енергії (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) договір електропостачальника про надання послуг з розподілу електричної енергії є публічним договором приєднання, розробляється оператором системи на основі додатка 4 до цих Правил, оприлюднюється на офіційному веб сайті оператора системи та укладається шляхом надання електропостачальником заяви-приєднання. Датою початку дії зазначеного договору є наступний робочий день від дня отримання оператором системи заяви-приєднання електропостачальника щодо укладення такого договору.
Договір про постачання електричної енергії споживачу є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, та вважається укладеним з дати відкриття особового рахунка за об'єктом споживача або внесення змін до такого особового рахунка, про що споживач інформується у передбаченому договором порядку (п. 3.2.12 Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Згідно з абзацом 5 п. 13 Розділу XVII Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про ринок електричної енергії» фактом приєднання споживача до умов договору постачання універсальних послуг (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, що засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної заяви про приєднання, оплата рахунка постачальника універсальної послуги та/або факт споживання електричної енергії.
Відповідно до п. 5.5.1 Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії має право отримувати якісні послуги з розподілу (передачі), постачання та комерційного обліку електричної енергії, а також отримувати електричну енергію належної якості згідно з умовами договору та стандартами якості електричної енергії.
Згідно з п. 5.5.5 вказаних Правил роздрібного ринку електричної енергії споживач електричної енергії зобов'язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.
Як визначено пунктом 13.7 Договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (редакція діє з 01.01.2019 року) у разі, якщо об'єкт споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка в цьому договорі шляхом вказання відповідної інформації в заяві-приєднанні, яка є додатком до цього договору. Відповідальність за наявність та належне оформлення такої згоди покладається на споживача.
Умовами договору саме на відповідачку як на споживача послуг покладено відповідальність за наявність та належне оформлення згоди інших співвласників об'єкта споживача на укладення договору.
Відтак, правовий аналіз вказаних вище норм права дає підстави для висновку, що праву споживача одержувати відповідної якості послуги з електропостачання прямо відповідає визначений законодавством обов'язок споживача оплачувати такі послуги у строки та розмірі, встановлені договором або законом.
Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Разом з тим, стаття 129 Конституції України як одну із основних засад судочинства визначає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Так, з урахуванням імперативних вимог ч. 1 ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
При цьому, за правилами ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Враховуючи положення ч. 2 ст. 77 ЦПК України, предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Доказами в розумінні ч. 1 ст. 76 ЦПК України, є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до положень ст. 264 ЦПК України, суд, ухвалюючи судове рішення, зобов'язаний встановити, зокрема, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувались вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.
Судом встановлено, що позивач постачав електричну енергію за адресою: АДРЕСА_1 , а споживач ОСОБА_1 фактично споживала електричну енергію, що підтверджує її приєднання до умов відповідного договору про постачання електричної енергії на умовах, визначених Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими Постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року.
Встановлено, що відповідачка не виконує покладений на неї обов'язок оплачувати послуги за спожиту електричну енергію, що призвело до виникнення заборгованості у сумі 20 942,47 грн.
Будь-яких належних та допустимих доказів на спростування вимог позивача відповідачкою суду надано не було та в судовому засіданні їх не встановлено.
Разом з тим, судом враховано, що відповідачка по справі, будучи належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, в судові засідання, призначені на 07.12.2021 року, 23.12.2021 року, 26.01.2022 року не з'явилася та всупереч вимогам ч. 3 ст. 131 ЦПК України, причини неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, тим самим знехтувавши своїми процесуальними правами щодо подання суду доказів та спростування вимог позивача.
Згідно з ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за спожиту електричну енергію в сумі 20 942,47 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у сумі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 5, 509, 610, 612, 626-628, 638, 714 ЦК України, ст. 4, 12, 13, 76-81, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 352-355 ЦПК України, суд, -
Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", код ЄДРПОУ: 42094646, місцезнаходження: вул. Київська, 8-В, м. Вишневе, Київська область, 20 942 (двадцять тисяч дев'ятсот сорок дві) гривні 47 копійок заборгованості з оплати електричної енергії за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 400148362 від 01.01.2019 року.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Київська обласна енергопостачальна компанія", код ЄДРПОУ: 42094646, місцезнаходження: вул. Київська, 8-В, м. Вишневе, Київська область, судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) гривень 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційну скаргу на рішення може бути подано до Київського апеляційного суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Р. М. Лялик