07541, вул. Шевченків шлях, 32, м. Березань, Київська обл.
№провадження 2-а/356/5/22
Справа № 356/39/22
31.01.2022 року Суддя Березанського міського суду Київської області Лялик Р.М., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до інспектора СРПП Березанського відділення поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядового поліції Ейзенбрука Андрія Олександровича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
До Березанського міського суду Київської області звернувся ОСОБА_1 з адміністративним позовом до інспектора СРПП Березанського відділення поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядового поліції Ейзенбрука Андрія Олександровича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист (ч. 1 ст. 5 КАС України).
Згідно з ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
За змістом положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», а також ст. 7 КАС України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях неодноразово наголошував, що, реалізуючи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.05.2010 року у справі «Пелевін проти України» (п. 27) та у рішенні від 30.05.2013 року «Наталія Михайленко проти України» (п. 31) зазначив, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 168 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви в суд першої інстанції, де вона реєструється та не пізніше наступного дня передається судді.
Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (ч. 1 ст. 171 КАС України).
Проаналізувавши подану позивачем позовну заяву, суд прийшов до висновку про те, що вона підлягає залишенню без руху у зв'язку з тим, що подана без додержання вимог ст. 161 КАС України.
Так, за правилами, встановленими ч. 1 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті.
В силу вимог ч. 4 ст. 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Так, надана позивачем копія оскаржуваної постанови по справі про адміністративне правопорушення серії БАВ № 624004 від 18.01.2022 року є нечіткою та нечитабельною, що перешкоджає суду достеменно встановити її зміст.
Отже, позивач має усунути вказаний недолік позовної заяви, а саме: долучити до позовної заяви копію доданої до неї оскаржуваної постанови належної якості для відповідачів, а також для суду.
Крім того, згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Законом України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Зокрема, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» визначено розміри ставок судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову, які диференційовані за характером спору, а також за правовим статусом платника судового збору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 року у справі № 543/775/17 за системного, цільового та граматичного тлумачення наведеного законодавчого регулювання відносин, пов'язаних зі сплатою судового збору, зазначила, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VІ, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Тобто, Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Верховного Суду України, викладеного в постанові від 13 грудня 2016 року (провадження № 21-1410а16), вказавши, що чинне законодавство містить ставку судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги у справі про оскарження постанови про адміністративне правопорушення та подальшому оскарженні позивачем та відповідачем судового рішення.
З огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною в постанові від 18 березня 2020 року, у справах щодо накладення адміністративного стягнення за подання позовної заяви судовий збір складає 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2022 року становить 2481 гривню 00 копійок.
Таким чином, виходячи з наведеного вище, а також норм Закону України «Про судовий збір» та Закону України «Про державний бюджет України на 2022 рік», розмір судового збору за вимогу немайнового характеру (про скасування постанови), який потрібно сплатити позивачу, становить 2481х 0,2 = 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок.
Відтак, позивачу необхідно було сплатити судовий збір за подачу заяви даної категорії у розмірі 496 (чотириста дев'яносто шість) гривень 20 копійок на р/р UA888999980313181206000010754, одержувач: ГУК у Київ. обл./Березанська міська ТГ/ 22030101, код ЄДРПОУ: 37955989, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Так, позивач ОСОБА_1 до позовної заяви додав дублікат квитанції № P24A1926600444C4504 від 21.01.2022 року на підтвердження сплати ним судового збору.
В силу приписів ч. 1, 2 ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Перевірку зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України реалізовано за допомогою комп'ютерної програми документообігу загальних судів "Д-3". Дані, щодо підтвердження сплати (повернення) судового збору надходять в автоматичному режимі до "Д-3", при цьому виконується автоматичне поєднання записів про сплату (повернення) судового збору, які зазначаються в картці справи, з записами підтверджень про оплату (повернення) судового збору, які надійшли з Державної казначейської служби України.
Станом на 31.01.2021 року підтвердження сплати позивачем судового збору згідно квитанції № P24A1926600444C4504 від 21.01.2022 року при перевірці в автоматичному та ручному режимах в комп'ютерній програмі документообігу загальних судів «Д-3» відсутнє.
Відтак, позивачем не надане належне підтвердження сплати ним судового збору у порядку і розмірах, встановлених законом.
Таким чином, позивач має усунути вказані недоліки позовної заяви, а саме: долучити до позовної заяви копію доданої до неї оскаржуваної постанови належної якості для відповідачів, а також для суду, надати належне підтвердження сплати ним судового збору у порядку і розмірах, встановлених законом.
Окремо слід звернути увагу на те, що Березанське відділення поліції Переяслав-Хмельницького відділу поліції ГУ НП в Київській області 24.12.2020 року було реорганізовано в структурний підрозділ, а саме - Сектор поліцейської діяльності № 1 (м. Березань) Броварського РУП ГУ НП в Київській області. Однак, зазначаючи відповідача 1 позивач вказав, що ним є інспектор СРПП Березанського відділення поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядовий поліції Ейзенбрук А.О.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись ст.161,168, 169 КАС України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до інспектора СРПП Березанського відділення поліції Броварського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Київській області рядового поліції Ейзенбрука Андрія Олександровича, Головного управління Національної поліції в Київській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,- залишити без руху, надавши позивачу строк в 10 (десять) днів з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що у разі, якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Р. М. Лялик