іменем України
31 січня 2022 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 735/158/21
Головуючий у першій інстанції - Грушко О. П.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/325/22
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого-судді Харечко Л.К.,
суддів: Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,
учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - Коропська селищна рада Новгород-Сіверського району Чернігівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - Новгород-Сіверська районна державна адміністрація Чернігівської області,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Коропського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2021 року, повний текст якої складений 26.11.2021 у смт Короп Чернігівської області,
У лютому 2021 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до Коропської селищної ради Чернігівської області, в якому просив визнати додатковий договір до договору оренди земельної ділянки між громадянином України ОСОБА_1 , як орендарем, та Коропською районною державною адміністрацією Чернігівської області, як орендодавцем, від 02.06.2006, зареєстрований 15.11.2006 у Коропському відділі Чернігівської регіональної філії центру «ДЗК», зі здійсненням запису у Державному реєстрі земель за № 180684300002, укладеним у редакції за пропозицією орендаря.
Позов мотивовано тим, що 02.06.2006 року між позивачем та Коропською районною державною адміністрацією Чернігівської області був укладений договір оренди земельної ділянки, за яким ОСОБА_1 передано у строкове платне користування земельну ділянку площею 26,09 га, у тому числі ріллі 26,09 га, розташованої на території Карильської сільської ради за межами населеного пункту с. Карильське Коропського району Чернігівської області строком на 49 років. Після укладення зазначеного договору, 18 січня 2007 року було створено і зареєстровано Фермерське господарство « ОСОБА_1 », засновником та головою якого є позивач.
У 2018 році відбулася зміна форми власності та передача орендованої земельної ділянки у розпорядження Коропської селищної об'єднаної територіальної громади Коропського району Чернігівської області на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну» від 21.12. 2018 № 25-10020/14-18-сг. Таким чином орендні відносини за договором оренди землі від 02.06.2006 фактично існують між Коропською селищною радою (фактичний орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар), але юридично залишаються на умовах з попереднім орендодавцем - Коропською районною державною адміністрацією Чернігівської області. З 2019 року позивач звертався до Коропської селищної ради Чернігівської області з пропозицією внести зміни до договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 стосовно приведення договірних умов у відповідність до вимог чинного законодавства та визначення належної сторони орендодавця в особі Коропської селищної ради Чернігівської області. Однак, Коропська селищна рада Чернігівської області, ігноруючи звернення позивача, виявила намір нав'язати власні умови договірних правовідносин щодо оренди землі з відхиленням від існуючих умов за договором від 02.06.2006.
На підставі наведеного, позивач просив його вимоги задовольнити.
Під час розгляду даної справи на стадії підготовчого провадження Представник відповідача Євтушенко О.Ю. в судовому засіданні заявила клопотання про зупинення провадження по справі, оскільки в Господарському суді Чернігівської області знаходиться справа за позовом в.о.керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коропської селищної ради Чернігівської області до Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про розірвання договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006, площею 26.09 га, кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, та зобов'язання повернути земельну ділянку, провадження у справі відкрите 25.10.2021 року.
Ухвалою Коропського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2021 року клопотання представника відповідача Євтушенко О.Ю. задоволено, зупинено провадження у даній справі до набрання законної сили рішенням Господарського суду Чернігівської області у справі № 927/1026/21 за позовом в.о.керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коропської селищної ради Чернігівської області до Фермерського господарства «Мештера Йосипа Івановича» про розірвання договору оренди землі та зобов'язання повернути земельну ділянку.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 в особі свого представника - адвоката Нежевело В.В. просить скасувати ухвалу, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, та прийняти рішення про направлення справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду. Вважає рішення незаконним, неправосудним та несправедливим, а висновок суду щодо підстав та необхідності зупинення провадження у справі - неправильним.
Доводи скарги зводяться до того, що сторона відповідача жодним чином не аргументувала свого клопотання, не заявила його завчасно, що позбавило можливості сторону позивача підготувати ґрунтовні заперечення щодо нього, позиція третьої особи щодо заявленого клопотання судом не була з'ясована, відповідачем не надано жодних доказів на підтвердження об'єктивної неможливості розгляду даної справи до вирішення іншої справи, крім того, суд в резолютивній частині ухвали зазначив «…до набрання рішенням Господарського суду…», однак, про яке «набрання» ідеться - не зрозуміло, ніякого рішення у цій справі станом на дату постановлення ували не існує, і не відомо, чи існуватиме у майбутньому.
Представник позивача також вказує, що справа № 927/1026/21 розглядається у порядку господарського судочинства, позовні вимоги у цій справі полягають у розірванні договору оренди землі від 02.06.2006, та зобов'язанні ФГ «Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді вищевказану земельну ділянку. Таким чином, предмет позову, підстави та суб'єктний склад сторін у справі № 927/1026/21 та справі, що розглядається є різними, жодної об'єктивної неможливості розгляду справи № 735/158/21 Коропським районним судом в порядку цивільного судочинства до вирішення справи № 927/1026/21 в порядку господарського судочинства не вбачається. Крім того, звертає увагу, що підстави для задоволення господарського позову в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Коропської селищної ради до ФГ «Мештера Йосипа Івановича» про розірвання договору оренди землі у справі № 927/1026/21 - відсутні.
Таким чином, задовольняючи клопотання про зупинення провадження у справі, суд протиправно обмежив позивача в доступі до правосуддя.
Своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу учасники справи не скористались.
Вислухавши суддю доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1,2,5 ст. 263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвала Коропського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2021 року вимогам ст.263 ЦПК України відповідає.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом вчинення процесуальних дій під час судового розгляду із визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому розгляду справи і щодо яких неможливо передбачити їх усунення.
Визначаючи наявність підстав, за яких провадження у справі підлягає обов'язковому зупиненню, суд повинен, зокрема, враховувати, що така підстава для зупинення провадження у справі застосовується у тому разі, коли у іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість її розгляду.
З огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі суд повинен у кожному конкретному випадку з'ясувати: чи існує вмотивований зв'язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об'єктивна неможливість розгляду цієї справи.
Об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.
Вирішуючи питання про зупинення провадження у справі, суд першої інстанції встановив, що у провадженні Господарського суду Чернігівської області знаходиться справа № 927/1026/21 за позовом в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури, поданим в інтересах держави в особі позивача Коропської селищної ради Чернігівської області до Фермерського господарства "Мештера Йосипа Івановича", у якому прокурор просить суд: розірвати договір оренди земельної ділянки від 02.06.2006 площею 26,09 га, кадастровий номер 7422283000:02:000:0048, зареєстрований у Коропському відділі Чернігівської РФ ЦДЗК 15.11.2006, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис №180684300002 та зобов'язати Фермерське господарство "Мештера Йосипа Івановича» повернути Коропській селищній раді Новгород-Сіверського району Чернігівської області вищевказану земельну ділянку. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору оренди земельної ділянки від 02.06.2006 та норм земельного законодавства в частині договірних зобов'язань зі сплати орендної плати за землю, що є підставою для розірвання спірного договору за обставин систематичного невнесення орендної плати та повернення земельної ділянки власнику - державі в особі Коропської селищної ради (а.с. 176 т.2).
Таким чином, суд першої інстанції правильно зауважив, що предметом обох справ є одна і та ж земельна ділянка, з кадастровим номером 7422283000:02:000:0048 а також договір її оренди від 02.06.2006, зареєстрований 15.11.2006 у Коропському відділі Чернігівської регіональної філії центру «ДЗК», зі здійсненням запису у Державному реєстрі земель за № 180684300002.
Згідно з ч. 2 ст. 653 ЦК України у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір розривається у судовому порядку, зобов'язання припиняється з моменту набрання рішенням суду про розірвання договору законної сили (частина третя цієї статті).
Отже, враховуючи, що предметом розгляду у даній справі є визнання додаткового договору до договору оренди землі від 02.06.2006 укладеним на умовах орендаря ОСОБА_1 , тобто фактично стосується прав та обов'язків сторін, а також інших істотних умов договору, остаточний результат вирішення спору у справі № 927/1026/21 за позовом про його розірвання, безпосередньо вплине на подальший розгляд цієї справи по суті, має безумовне значення для вирішення питання про обґрунтованість заявлених позовних вимог та наявність або відсутність предмета позову.
За вказаних обставин, з урахуванням того, що існує об'єктивна неможливість розгляду цієї справи до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 927/1026/21, яка станом на сьогоднішній день перебуває на розгляді Господарського суду Чернігівської області, суд першої інстанції обґрунтовано використав право на тимчасове зупинення провадження у справі.
Доводи апелянта щодо позбавлення можливості сторони позивача підготувати заперечення щодо клопотання про зупинення провадження у справі є безґрунтовними. Так, вказане клопотання було заявлено представником відповідача у судовому засіданні 26.11.2021 та підтверджено письмовими доказами, представник позивача була присутня у судовому засіданні під час розгляду вказаного клопотання, висловила свої заперечення щодо його задоволення та при цьому з клопотаннями про оголошення перерви у судовому засіданні з метою підготовки аргументованих заперечень на клопотання чи з інших підстав представник позивача не зверталась.
Доводи щодо не з'ясування позиції третьої особи щодо заявленого клопотання колегія суддів відхиляє. Як вбачається з матеріалів справи, Новгород-Сіверська районна державна адміністрація Чернігівської області листом № 01-29/3326 від 02.11.2021 просила розглянути дану справу без участі свого представника (а.с. 133 т.2). Правом на апеляційне оскарження ухвали суду про зупинення провадження у справі третя особа не скористалась.
Твердження апелянта про зазначення судом в резолютивній частині ухвали «…до набрання рішенням Господарського суду…» без зазначення, про яке «набрання» ідеться - не заслуговує на увагу, пропущення судом словосполучення «законної сили» є опискою у розумінні ст. 269 ЦПК України, яка не призводить до не правильного сприйняття висновків суду, на правильність застосування судом положень п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України не впливає та може бути усунута судом у порядку, передбаченому ЦПК України.
У пункті 53 рішення від 08 квітня 2010 року у справі «Меньшакова проти України» ЄСПЛ зазначив, що право на суд не є абсолютним і може підлягати легітимним обмеженням у випадку, коли доступ особи до суду обмежується або законом, або фактично таке обмеження не суперечить пунктові 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету, за умови забезпечення розумної пропорційності між використовуваними засобами та метою, яка має бути досягнута (див. пункт 57 рішення від 28 травня 1985 року у справі «Ашинґдейн проти Сполученого Королівства» (Ashingdane v. the United Kingdom), series A, № 93).
З огляду на викладене, посилання скаржника щодо обмеження позивача в доступі до правосуддя безґрунтовні.
Інші доводи, викладені в апеляційній скарзі, обґрунтованості судових висновків не спростовують, тому підстави для її задоволення відсутні.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не знаходить підстав для скасування законної і обгрунтованої ухвали суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Коропського районного суду Чернігівської області від 26 листопада 2021 року залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст постанови суду складений 31.01.2022.
Головуюча Судді: