Справа № 631/7/22
Провадження № 3/631/30/22
27 січня 2022 року селище міського типу Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко С. В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженки села Караван Нововодолазького району Харківської області, громадянки України (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Нововодолазьким РС ГУДМС України в Харківській області 11.02.2013),
реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ,
яка є фізичною особою - підприємцем,
зареєстрована та проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
12.01.2022 року до Нововодолазького районного суду Харківської області надійшов матеріал про адміністративне правопорушення, який зареєстровано за вхідним № 110/22-вх, внесено до автоматизованої системи документообігу суду та передано судді, обраному шляхом автоматизованого розподілу, для розгляду по суті.
Як убачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 58899, складеного 21.12.2021 року головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області Попович В. В., було виявлено порушення фізичною-особою підприємцем - ОСОБА_1 строків подання податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків-фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску за ІІІ квартал 2021 року, а саме: граничний строк подання - 09.11.2021 року, фактично подано - 10.11.2021 року, чим порушено підпункт 176.2 «б» пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями). Своїми діями ОСОБА_1 вчинила правопорушення, передбачене частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 до судді з'явилася, свою вину у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, визнала повністю та прохала суворо не карати.
Крім повного визнання ОСОБА_1 своєї вини, її винність у вчиненні інкримінованого адміністративного правопорушення також доведена й всіма зібраними, наданими судді та дослідженими у судовому засіданні доказами у їх сукупності
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення № 58899 від 21.12.2021 року (бланк серії 183148), складеного головним державним інспектором Харківського відділу податків і зборів з фізичних осіб та проведення камеральних перевірок управління податкового адміністрування фізичних осіб ГУ ДПС у Харківській області Попович В. В., підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 2).
Відповідно до акту про результати камеральної перевірки Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток за формою № 4 ДФ) ФОП ОСОБА_1 , щодо несвоєчасного подання Податкового розрахунку сум доходу нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (додаток за формою № 4 ДФ), встановлено подання розрахунку після граничного строку, а саме: замість 09.11.2021 року подано 10.11.2021 року (а. с. 6).
Отже, оцінивши матеріали справи, вважаю факт вчинення правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому правопорушник ОСОБА_1 підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 , є її щире розкаяння.
Обставин, що обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Крім того, підстав для передачі матеріалів на розгляд громадській організації або трудовому колективу не має.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також наявність обставини, що пом'якшує відповідальність винної, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі двох неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2 х 17 гривень = 34,00 гривні.
Визнаючи ОСОБА_1 винною у скоєнні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на неї адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з неї й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Пунктом 9 частини 1 статті 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями) визначено, що розмір прожиткового мінімуму на відповідний бюджетний період у розрахунку на місяць на одну особу, а також окремо для основних соціальних і демографічних груп населення визначається Законом про Державний бюджет України.
Відповідно до приписів абзацу 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 928-IX від 02.12.2021 року, з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб встановлений в сумі 2481,00 гривень.
Таким чином, у зв'язку із накладенням на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, з неї слід стягнути й судовий збір на користь держави у розмірі 496,20 гривень, із розрахунку: 0,2 х 2481 гривень = 496,20 гривень.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади, та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, а тому справа перебувала на розгляді судді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтями 19, 57, 68, 125 і 129 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17 і пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-ІV (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року, статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» № 928-IX від 02.12.2021 року (із змінами та доповненнями), частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною 1 статті 163-4, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтею 289 та статтею 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -
ОСОБА_1 визнати виною у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 163-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п'яти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34,00 гривні (тридцять чотири гривні 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 496,20 гривень (чотириста дев'яносто шість гривень 20 копійок).
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко