13 січня 2022 року Справа № 915/1632/21
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,
за участю секретаря судового засідання Берко О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИКИЙ САД ЛТД» (54029, м. Миколаїв, пр. Центральний, буд. 52, кв. 4; адреса електронної пошти представника: ІНФОРМАЦІЯ_2; ідентифікаційний код 30625659)
до відповідача: Відділу освіти, культури, молоді та спорту Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області (57210, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт Воскресенське, вул. Соборна, буд. 86; адреса електронної пошти: ІНФОРМАЦІЯ_1; ідентифікаційний код 41336987)
про: стягнення 87 781,62 грн,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: не з'явився,
Суть спору:
10.11.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИКИЙ САД ЛТД» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою б/н від 10.11.2021 (вх. № 16907/21) (з додатками), в якій просить суд:
- стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Воскресенської селищної ради (код ЄДРПОУ: 41336987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИКИЙ САД ЛТД» (код ЄДРПОУ: 30625659) 87 781,62 грн в рахунок погашення заборгованості по оплаті вартості спожитої теплової енергії за Договором постачання теплової енергії № 5 від 16.03.2021;
- стягнути з відповідача на користь позивача суму судових витрат.
Позовні вимоги ґрунтуються на підставі: Договору постачання теплової енергії № 5 від 16.03.2021 з додатком до нього; актів надання послуг (4 шт.); платіжних доручень (3 шт.); листа № 8 від 16.07.2021; рахунку на оплату № 136 від 31.03.2021; акту звіряння обсягів фактично спожитої теплової енергії; акту звіряння розрахунків; застосування норм статей 509, 525, 526, 530, 692, 712 Цивільного кодексу України, статей 275, 276 Господарського кодексу України; та мотивовані тим, що позивач у період з 01.01.2021 по квітень 2021 року свої зобов'язання щодо постачання теплової енергії для обігріву об'єктів відповідача за Договором № 5 виконав у повному обсязі, поставивши останньому теплову енергію у загальному обсязі 186,657 Гкал вартістю 432 243,48 грн, що підтверджується Актом звіряння обсягів фактично спожитої теплової енергії за січень-квітень 2021 р. В той же час, відповідач свої зобов'язання щодо оплати вартості спожитої теплової енергії виконав частково.
Ухвалою суду від 15.11.2021 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1632/21 за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін; розгляд справи по суті призначено на 14 грудня 2021 року о 09:00; запропоновано позивачу надати суду та направити відповідачу відповідні пояснення та докази; встановлено для сторін процесуальні строки для подання заяв по суті спору.
03.12.2021 до суду від позивача надійшли пояснення б/н від 02.12.2021 (вх. № 18167/21) на виконання ухвали суду від 15.11.2021.
Ухвалою суду від 14.12.2021 розгляд справи № 915/1632/21 по суті було відкладено на 13 січня 2022 року о 14:00.
Станом на момент проведення судового засідання від учасників справи інших заяв чи клопотань як по суті справи, так і з процесуальних питань, до суду не надходило.
Відповідач правом, передбаченим ст. 165 Господарського процесуального кодексу України щодо оформлення відзиву на позовну заяву і документів, що підтверджують заперечення проти позову, не скористався, про причини ненадання відзиву суд не повідомив.
Так, як уже було наведено вище, ухвалою суду від 15.11.2021 відповідачу було встановлено строк у 15 днів від дня отримання даної ухвали для надання суду відзиву.
Відповідач копію вказаної ухвали отримав 23.11.2021, що вбачається з наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення зі штрихкодовим ідентифікатором 5400144829677. За такого, встановлений судом строк на подання відзиву для відповідача тривав до 08.12.2021 включно.
Разом із тим, протягом встановленого процесуального строку відповідач відзиву на позовну заяву суду не надав.
В судове засідання 13.01.2022 учасники справи своїх представників не направили, про час та місце проведення засідання були повідомлені належним чином.
Враховуючи наведене та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, суд дійшов висновку про можливість проведення судового засідання за відсутності представників сторін.
Відповідно до змісту статей 195, 240 ГПК України, 13.01.2022 за результатами розгляду даної справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд підписав вступну та резолютивну частини рішення.
Ознайомившись з матеріалами справи, дослідивши надані докази у їх сукупності, суд -
15 березня 2021 року між Відділом освіти, культури, молоді та спорту Воскресенської селищної ради, як споживачем, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дикий Сад ЛТД», як теплопостачальною організацією, був укладений Договір постачання теплової енергії № 5 (далі - Договір), відповідно до предмету якого теплопостачальна організація взяла на себе зобов'язання постачати споживачеві теплову енергію до наступних закладів: - Михайло-Ларинської ЗОШ І-Ш ступенів, розташованої за адресою: Миколаївська область, с. Михайло-Ларине Вітовського р-ну. вул. Шкільна, буд. 30 в гарячій воді в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язався оплачувати одержану теплову енергію встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором (п. 1.1). Найменування предмету закупівлі: пара, гаряча вода та пов'язана продукція (постачання теплової енергії) (09320000-8) (ДК021:2015 (далі - товар). Одиницею виміру теплової енергії є 1 Гкал (п. 1.2).
За умовами наведеного Договору:
- теплова енергія постачається споживачу в обсягах 148.75 Гкал з « 01» січня 2021 року по « 31» грудня 2021 року (п. 2.1);
- загальна вартість Договору 344 461,86 грн, в т.ч. ПДВ - 57410,31 грн (п. 2.3);
- споживач теплової енергії зобов'язується виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, які передбачені договором (п. 3.2.2);
- розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться виключно в грошовій формі відповідно до встановлених тарифів (п. 6.1);
- розрахунковим періодом є календарний місяць (п. 6.2);
- якщо споживач розраховується за показниками приладів обліку: при перевищенні фактичного використання теплової енергії понад заявлене та сплачене до початку розрахункового періоду, це перевищення окремо оплачується Споживачем не пізніше 25-го числа поточного місяця; у випадку, коли фактичне використання теплової енергії нижче від заявленого та сплаченого до початку розрахункового періоду, залишок (сальдо) розрахунків визначається за фактичними показниками приладів обліку (п. 6.3);
- споживачі, що не мають приладів обліку, кількість,, фактично спожитої теплової енергії визначають згідно з договірними, навантаженнями з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія від теплових джерел Теплопостачальної організації та кількості годин (діб) роботи теплоспоживального обладнання споживача в розрахунковому періоді. Різниця між заявленою та фактично спожитою тепловою енергією сплачується не пізніше 15-го числа місяця, наступного за розрахунковим (п. 6.4);
- згідно ст. 631 Цивільного кодексу цей договір набуває чинності з 01.01.2021 та діє до 31.12.2021 (п. 10.1).
Вищенаведений Договір скріплено підписами та печатками обох сторін.
Предметом даного позову виступає майнова вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті вартості спожитої теплової енергії.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Таким чином, до предмета доказування у даній справі належить встановлення обставин порушення відповідачем грошового зобов'язання за укладеним між сторонами Договором.
Позивач підтверджує власну правову позицію такими доказами:
- Договір постачання теплової енергії № 5 від 16.03.2021 з додатком до нього;
- акти надання послуг (4 шт.);
- платіжні доручення (3 шт.); лист № 8 від 16.07.2021;
- рахунок на оплату № 136 від 31.03.2021;
- акт звіряння обсягів фактично спожитої теплової енергії;
- акт звіряння розрахунків.
Відповідач, як було зазначено вище, відзиву на позовну заяву та будь-яких доказів на підтвердження власної правової позиції суду не надав.
Статтями 73, 74 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Як слідує з положень ст. 77, 78 ГПК України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до змісту ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши надані суду докази, оцінивши їх у відповідності з вимогами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, проаналізувавши фактичні обставини справи згідно з вимогами чинного законодавства, яке регулює спірні відносини, суд встановив таке.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов вищенаведеного Договору позивач у період з 01.01.2021 по квітень 2021 року поставив відповідачу теплову енергію для обігріву об'єктів на загальну суму 432 243,48 грн (обсяг 186,657 Гкал), що підтверджується актами надання послуг:
- № 78 від 18.03.2021 на суму 86 788,18 грн;
- № 110 від 18.03.2021 на суму 170 125,95 грн;
- № 134 від 31.03.2021 на суму 150 687,88 грн;
- № 180 від 19.04.2021 на суму 24 641,47 грн.
Відповідач, в свою чергу, лише частково оплатив надані послуги, перерахувавши позивачу 344 461,86 грн за платіжними дорученнями:
- № 73 від 19.03.2021 на суму 86 788,18 грн;
- № 74 від 19.03.2021 на суму 170 125,95 грн;
- № 291 від 27.07.2021 на суму 87 547,73 грн.
16.07.2021 позивач звернувся до відповідача з листом № 8 в якому, зокрема, зазначив таке:
«Передані Вам у квітні 2021 р. примірники актів надання послуг, рахунків, звітів про обсяги наданих послуг та актів звіряння взаємних розрахунків до цього часу на адресу ТОВ «Дикий Сад ЛТД» не повернуті, будь-яких зауважень щодо їх змісту з Вашого боку не надходило, оплата за надані послуги з постачання теплової енергії від Вас не надходила.
При цьому, незважаючи на погодження вартості послуг при укладанні Договорів, відділ освіти, культури, молоді та спорту Воскресенської селищної ради неодноразово висловлювався з приводу нібито необґрунтованого розміру плати за вже надані послуги. Численні роз'яснення з боку ТОВ «Дикий Сад ЛТД» стосовно цього питання та нагадування про необхідність погашення боргу, як необхідної умови для підготовки до наступного опалювального періоду, залишені Вами без уваги».
Належне реагування на вказаний лист від споживача в матеріалах справи відсутнє.
Разом із тим, позивач надав суду акти звірок обсягів фактично спожитої теплової енергії за січень-квітень 2021 року та за січень-серпень 2021 року, які містять дані первинних документів по спірним правовідносинам та узгоджені підписами обох сторін як щодо загального обсягу споживання теплової енергії, так і щодо кінцевого сальдо станом на 31.08.2021.
З урахуванням наведеного суд зауважує, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 ЦК України є, зокрема, договори. Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом ч. 1 ст. 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
У відповідності до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до приписів статей 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За приписами статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За змістом статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
У відповідності до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до частини 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
За таких обставин обов'язок доведення факту своєчасності здійснення оплати за поставлену теплову енергію закон покладає на споживача.
Враховуючи викладені вище обставини справи, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах відповідач дійсно порушив норми та приписи чинного законодавства в частині повноти та своєчасності здійснення розрахунків з позивачем за поставлену теплову енергію, в зв'язку з чим товариство цілком правомірно звернулося до господарського суду з відповідним позовом про стягнення заборгованості.
З матеріалів справи судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ДИКИЙ САД ЛТД» суму заборгованості Відділу освіти, культури, молоді та спорту Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області в розмірі 87 781,62 грн (432 243,48 грн - 344 461,86 грн) зазначено правильно.
За такого, позовні вимоги є обґрунтованими, матеріалами справи підтверджені та підлягають задоволенню.
Таким чином, враховуючи вищенаведені норми та обставини, розглянувши даний спір із застосуванням норм матеріального права, якими регулюються відповідні відносини, згідно з наданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 238 ГПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються, зокрема відомості про розподіл судових витрат.
Відповідно до положень п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають при виконанні договорів судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, судовий збір за подання позову в сумі 2270,00 грн підлягає покладенню на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 86, 129, 165, 219, 220, 233, 238, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Відділу освіти, культури, молоді та спорту Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області (57210, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт Воскресенське, вул. Соборна, буд. 86; ідентифікаційний код 41336987) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ДИКИЙ САД ЛТД» (54029, м. Миколаїв, пр. Центральний, буд. 52, кв. 4; ідентифікаційний код 30625659) 87 781,62 грн заборгованості по оплаті вартості спожитої теплової енергії за Договором постачання теплової енергії № 5 від 16.03.2021, а також 2270,00 грн судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дати складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені статтею 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.
Сторони та інші учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДИКИЙ САД ЛТД» (54029, м. Миколаїв, пр. Центральний, буд. 52, кв. 4; ідентифікаційний код 30625659);
Відповідач: Відділ освіти, культури, молоді та спорту Воскресенської селищної ради Вітовського району Миколаївської області (57210, Миколаївська обл., Вітовський р-н, смт Воскресенське, вул. Соборна, буд. 86; ідентифікаційний код 41336987).
Повне рішення складено та підписано судом 18.01.2022.
Суддя О.Г. Смородінова